так це ви використовуєте дешеві пропагандистські прийоми зміщуючи акцент на те, що зв’язок на те, що співпраця з Альфабанком важливіша і нівелює той факт, що компанія мала монопольні права багато років обслуговувати метрополітен.
По-друге, відкрити банківський рахунок і бути процесинговим банком платіжної системи як у випадку з Монобанком і Універсалом це не одне і теж.
Про КИЇВПЕЙСЕРВІС можна багато ще знайти.
nashigroshi.org/...hovyj-palats-pid-kyjevom
І акцент саме на тому, що тендер виграє далеко не людина до якої застосовується правило витягнутої руки (за однаковими правилами до всіх).
Для Монобанку процесінговий банк це — Універсал, тоді як для КИЇВПЕЙСЕРВІС це... (включеємо логіку)?
Просто зверніть увагу, що вони ще вигравали і кому постачали. clarity-project.info/tenderer/36049543
Згідно даних clarity-project бенефіціаром «Оллі Транс» є такий собі
ХІМЧЕНКО МАКСИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ. Окрім того, що людина з таким ПІБ була також бенефіціаром в ще 14 компаніях найцікавіше, що до 25.02.2019 людина з таким ім’ям була власником ТОВ «КИЇВПЕЙСЕРВІС». В грудні 2017 року про цю компанію писали таке:
«Між директором Київського метрополітену Віктором Брагінським і російським „Альфа-Банком“ легко можуть знайтися точки дотику. Прикладом тому співпраця КП „Київський метрополітен“ і ТОВ „Київпейсервіс“.
Компанія є оператором обладнання, встановленого в столичному метро. Мова йде про терміналах самообслуговування. Відповідний договір між столичною підземкою і „Київпейсервіс“ був укладений ще в 2009 році.
Депутати Київради звернули увагу на сам договір та його положення. Сам документ був укладений без проведення конкурсу. У ньому була передбачена автоматична пролонгація та відсутні механізми індексації плати з урахуванням інфляції. За фактом, договір був безстроковим.
З причини давності укладання договору вартість оренди розміщення терміналів в київському метрополітені давно вже перестала бути ринковою. Тому були всі підстави вважати, що дія даного договору приносила підприємству збитки.
Депутатам вдалося з’ясувати, що в 2009 році „Київпейсервіс“ платив комунальному підприємству 297 гривень на місяць за розміщення 1 терміналу, а в поточному році — 450 гривень в місяць. У той же час, останні конкурси показали, що банки готові сплачувати КП „Київський метрополітен“ 5 тис. гривень за розміщення одного банкомату. В „Альфа-банку“ анонсують розвиток та впровадження нових сервісів.»
Так більшість цих пунктів не про бухгалтерський облік, а адміністрацію податкової звітності.
В чому складність вести в мастердаті товарів КВЕДи і виводити їх де треба?
Щодо звітів основна складність. — вчасно внести всі операції за звітний період в систему. Це ви ще скани всіх чеків не зберігаєте, як німці.
Номера рахунків для сплати — теж не складність обліку і номера міняються в мастердаті контрагента і далі все платиться. Обов’язковий договір і так існує. Просто не письмовий. І в чому проблема мати такий договір письмово?
Акти це взагалі окрема історія. Інвойси в IAS це односторонній документ, який фіксує зобов’язання отримувача. Інвойс у нас це переважно відповідає пропозиції платежу — фіксує переважно Право отримувача (за винятками, коли в контракти не прописано щодо зобов’язань) але це не є підставою виникнення дебіторської або кредиторської заборгованості, а зобов’язання фіксує двохсторонній документ — акт. Для зовнішньоекономічної діяльності будь-які розбіжності і необхідність трішки подумати — викликають паніку. Ми ж не будемо стрибати від контексту до контексту, від ФОПів програмістів, до середніх дистриб’юторів, бо буде складно ідентифікувати розмір групи суб’єктів складності.
P.S. В минулому році довелося шукати компанію, яка б змогла зробити рішення для SAF-T декларування для румунського клієнта і було багато тих хто інсталює систему, і мало тих, хто розбирається і може налаштувати. The SAF-T structure in Romania contains more than 390 mandatory tax and accounting elements that should be reported by taxpayers.
можете навести кілька прикладів?
ви консультуєте про німецький облік, чи просто десь таке чули і повторюєте?
а як воно має бути зараз виглядати? Розробка від ДП ДержОдинесСервіс?
чому нема? ось a2v10.com/uk
Всюди ця ніша чимось зайнята. Як тут вже згадували не останніми факторами тут є кількість спеців, користувачів, підтримка і поширеність.
у німців, наприклад є всій, комунальний 1с www.datev.com
Під ресурсами держави мабуть маються громадяни. Як R в HR. (cарказм).
B1 це ліцензії до 1500 USD разово і там скількись щороку. ECC aбо S/4 це від 1500 до 6000 USD разово і потім
Ми ж говоримо про те, наскільки той функціонал, що є в ERP покриває процеси. І це ж кейси коли компанія вже вибрала туди йти. Могли б вибрати щось інше і не жалітися.
Ну ок
Давайте робити
По перше, нащо маленьким компаніям взагалі лізти в SAP? (я не бачив SAP B1 для маленьких компаній, BDO каже, що зробив кльову локалізацію для України).
Поїхали.
1) Прибуткова накладна як фінансовий документ генерується на основі логістичного інвойсу. Там же робиться і друкована форма (раніше в SAPscript, зараз є PDF forms). Як дуже бюджетний варіант — можна формувати друковані форми в фінансах вручну, але то не комільфо.
2) Інтеграція с банками є: генерація платіжних доручень на основі виставлених рахунків, або пропозицій авансових платежів. Інтеграція с банками є (SWIFT, SEPA, різні локальні формати українських банків). Автоматичне і напівавтоматичне рознесення банківських виписок рішається. Є навіть кеш пулінг і платіжні фабрики якщо треба.
3) Біологічні активи — не знаю, але можу щось знайти. Незавершене виробництво є. На мінімалках (якщо не зовсім вручну) під це є функціонал Result Analysis в контролінгу, там можна налаштувати незавершене і генерувати проводки в фінансах.
4) Модернізація і ремонт має однойменний модуль (SAP ТОРО). Я не експерт з ТОРО, але знаю, що там як і в іншому функціоналі є механізм фіксації дуже великої кількості кроків. Для цього і в інших випадках є недооцінений SAP Workflow Management частину кроків можна робити автоматично на основі low-code схеми.
5) введення документів заднім числом наприклад в фінансах пофіксено ще в
Це все просто гігантська кількість матеріалу. Але це такі антагоністичні категорії: або ситема дуже проста, або в ній не можна щось детально відобразить. SAP — це от друга крайнощі. Хоча вонизараз намагаються це вирішити такою штукою як Business Technology Platform (BTP) — спрощено, така собі надбудова яка no codeом і low codeом буле вирішувати всі ці питання легасі функціоналу. Подивимось.
А ви йому про це надали зворотній зв’язок?