Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×
  • Розробники, як виглядає ваша квартира-мрія?

    По темі.

    Дуже хотів би будинок десь 200 квадратів загалом. Старого американського стилю (типу два поверхи і ще щось прокляте на горищі). Повністю автономне.

    Цього булу б достатньо як для роботи для мене та жінки (мені — стіл з двома моніками, їй — ціла кімната бо вона шиє та проектує).

    Ще — щоб сусіди були тихі, без музики в 10 ночі і тому подібного (чим ми славимося).

    Сама країна, локація — то вже другорядне. Було б в мене це — там би вже зробив би будинок для себе. Настільний теніс, басейн і так далі — то вже все можна і потім зробити.

    Підтримали: User, Sviatoslav Turko
  • Розробники, як виглядає ваша квартира-мрія?

    Я зараз знімаю будинок 150 квадратів, і двір — 15 соток. Є плитка, є газон. Прибрати це все в мене, самого (без допомоги жінки — разом, звичайно, у два рази менше) — займає чотири години раз на два тижні. Це і будинок і територія. Це важко?

    Я реально не уявляю який будинок треба мати, щоб витрачати на нього «зайвих тисяч баксів», чи «МІНІМУМ один повний день». Ну якщо в вас хороми на триста квадратів та ландшафтний дизайн на дворі — ну то вибачте, тоді на прислугу грошей має вистачати якщо таке маєте

  • Розробники, як виглядає ваша квартира-мрія?

    Дісклеймер одразу: ні, я не бот. І так, я просто зробив анон аккаунт замісь існуючого, тому що на Доу чорт його знає що відбувається в останній час.

    Пишу це тому що реально вже бісить що коли вспливає тема щодо квартири/будинку, то одразу починається що треба когось наймати, підняти свою дупу важко, треба щось робити і т.д.

    Навіть якщо не враховуючи війну, та її реаліїї щодо світла, просто хочеться реально дізнатися — чи настільки всі зажерлися що навіть елементарно прибрати 60-100 квадратів чи то будинку, чи то квартири — то є проблемою?

    Окей, добре, там вкидують знову тезіси щодо того що треба сніг прибирати, що треба газон косити, і так далі. Блін, як людина яка за своє життя як жила повноцінно (в дитинстві та юності), так і згодом орендувала і квартири і будинки — реально не бачу проблеми. Будинки, в більшості, були завжди під 15 соток — то й що? Газон — 2 години раз на два тижні з газонокосаркою. Сніг — те ж саме. Ще й по суті прикольно бо хоч дупу можна відірвати від дивану.

    Щось ламається? Ну то вибачте, або треба знімати нормальне житло, де люди не будували через сраку, чи у випадку свого власного будинку — знати що ви будуєте чи купуєте. Так, я знімав будинки у абсолютно кончених людей, які будували бозна що, наприклад, 100 км2 жерли 4 куба газу на місяць. Ну то й що? Переїхали та й все, а якщо б купували житло — ну перевірили б. Врешті решт, з квартирою так само можна лоханутися.

    Мені здається що оце елітне, якесь, відношення — справді мізки вбиває. За ціну якоїсь двушки біля метро можна купити цілий будинок у передмісті і підтримувати його. Просто, блін, підтримувати, не треба цеглу тягати. Я розумію що якщо шукати професійних електриків, сантехників, дизайнерів тощо — я б за все своє життя не зміг би сам собі будинок збудувати. Але блін, сніг, листя і т.д. — ви шо, прикалуєтесь?

    От зараз я сиджу в Одесі, зйомний будинок — купив генератор, є постійно світло. Вода ні від кого не залежить. Опалення — можливе як газом так і дровами. Так, треба раз на півроку (це ж просто жах) прибрати листя. І сніг інколи прибрати. І траву постригти раз на три тижні. І так, я жив майже усе життя у Києві, там були сніжні зими — нічого страшного, спина не зламалася.

    Ато, блін, як старлінки на даху ставити та бункери заливати собі — у всіх все ок, а як траву покосити то часу немає та спина болить. Війна нікого нічому не навчила?

    І додам на останок: всі колеги які в 19-20 роках сміялися з того що я знімаю будинки (типу «коли корову собі купиш») — де вони зараз? Питання риторичне.

    P.S. Дружина є, але дітей немає, тому потребу у гуртках для дітей я не розглядаю — то вже інша тема, і там, звичайно, локація може мати більше значення.