Ну от це те, про що я так довго казав. Чому відмова від християнства призводить до атеїзму, а він в свою чергу, не може нічого протиставити агресивному ісламу, що ми і бачимо сьогодні в Європі. І виходить що те, що сталось в Афганістані, має усі шанси повторитись вже в Європі. Такий собі троянський кінь. Вам то що — ви знайдете собі іншу країну. А про решту ви подумали? І що буде, коли країн не залишиться?

Далі — друзі, знайомі.. якщо всі мої друзі перетворюються на агресивних християн то у нас не буде підгрунтя для дружби, то ж це не втрата.

Тобто у вас немає навіть думки захистити друзів знайомих від агресивних християн на зразок мене. Ну тобто просто відсутня емпатія і співпереживання.

Ну бачите чому не атеїзм і чому не гуманізм? У вас навіть думки не виникло про друзів, знайомих, країну. Хіба це не егоцентризм? Тікати від проблем і шукати тільки власну вигоду? Ну тобто ви навіть не намагались щось змінити (навіть на словах, бо ж у нас гіпотетична дискусія).
В той час як праві, в т.ч. націоналісти з перших же днів пішли на фронт, не думаючи про власну вигоду.

і мені правда немає діла до віросповідання всіх тих, з ким працювала. Я була б рада якби їм теж не було) але ні, завжди знаходяться люди типу вас, що агресивно насаджують іншим свою релігію, які прийдуть мене рятувати, а як не рятувати то палити, і це все мабуть від великої любові до ближнього))

А ще є такі як той хлопчина, який пропагує канібалізм. Зіткнення ідеологій буде завжди. І радикали будуть завжди. Що з однієї сторони, що з іншої. Тому вихід в гомогенному суспільстві. Мультикультуралізм зазнав поразки.

Я веду дискусію з загальної точки зору. І з загальної точки зору — на мою думку — тільки християнське гомогенне суспільство має хоч якісь перспективи в цій країні. Тому особисто проти вас я нічого не маю проти. І переконаний, що професіонал завжди знайде роботу, незважаючи на віросповідання. тому, бажаю вам успіхів. Та щиро бажаю досягти тих цілей, які собі ставите.

Це було запитання. Цікавить ваша позиція на основі вашої ж ідеології чи ваших поглядів.

Так ви не заперечуєте що мене чекає вогнище?))

Я не передбачаю майбутнє )))) Можливо червоні кхмери доберуться і до нас вашими стараннями. Ви ж учителька — по ідеї будете в перших жертвах.

Якщо вам не має діла до інших, чому іншим має бути діло до вас? )

Мені цікаво, як особисто ви реагували б, якби знали, що вашу дитину в школі навчає атеїст? Додам, що питання релігії взагалі на уроках не підіймаються і в програму не входять. Хай то буде умовна фізика.

Особисто я б ставився спокійно. Тут треба дивитись на поведінку загалом. Тут по коментарях бігає молодий хлопчина, який не проти канібалізму. От з ним у мене точно були б проблеми.
Чому віруючі батьки нададуть перевагу віруючому вчителю думаю пояснювати не треба.

Гуманізм — прекрасний. І утопічний. Бачимо про тансгендерній і лгбт+ істерії в Штатах. Позитивна дискримінація — хіба це не наслідок гуманізму?

а це вже проблема вашого особистого сприяття.

Пробігся по вікіпедії по Сенеці. Цікаво, але ні.

Тому ще раз наголошу — альтернативи християнства у сучасному світі не існує.

Ви не навели приклад кращої моральної системи, ніж християнська, заснована на нагірній прововіді. Я пробував вивчати інші, тому і написав — що кращої ніж християнство — я не знайшов.

І тільки вам вибирати, яке підходить особисто вам.

І що не так? Ніхто не може заставити вас вірити чи щось робити. Це ваш вибір.

Бо інакше я виходить на боці зла?

Виходить що ви не на боці християнства, а на боці атеїзму. Тобто в своєму житті і вчинках, судженнях будете керуватись саме цією ідеологією.

Мені розповідали про одного пастора. У його церкві я вам побувати не пораджу. А знаєте чому? Він — пастор церкви у в’язниці. Одного разу цей пастор розповів цікаву історію. У них в тюрмі проходили збори, на якому були присутні ув’язнені, міліціонери і віруючі, які приїхали проводити збори. Пастор запитав: «Хто тут християнин — підніміть руку». Майже всі присутні підняли свою руку. Тоді він сказав: «Поясніть мені, будь ласка, як це так: одні християни вбили людей і за це потрапили до в’язниці, інші християни їх охороняють, щоб вони не втекли, а треті християни приїхали і розповідають всім про Бога. Так хто ж тут християнин? «Можна задати на вулиці людям питання:» Хто такий християнин? «Я впевнений, що майже у кожної людини буде своя думка. Само собою зрозуміло, що думки всіх відрізняються.
Наша сьогоднішня тема — хто такий справжній християнин. Спочатку ми поговоримо про те, ким християнин не є, а потім про те, як ми можемо визначити справжнього християнина. (Можна дошку або аркуш ватману поділити на дві колонки і записувати в одну колонку того, хто не є християнином, а в іншу, хто є християнином).
Хтось каже: «Християнин — це той, хто народився у християнській країні». Давайте трошки подумаємо. Якщо людина народиться в гаражі, чи стане він від цього мотоциклом, або, скажімо так, чи стане він свинею, якщо народиться в хліві? Зрозуміло, ні. Точно також народження в християнській країні не робить людину християнином.
Хтось каже: «Християнин — це той, хто був хрещений». З цього приводу у мене є цікава історія. Одного разу до батюшки прийшов чоловік і сказав, що він хоче хреститися. Батюшка, поговоривши з ним, призначив йому день хрещення. Після того, як ця людина була хрещена, батюшка вирішив його відвідати. А справа була під час посту. Як тільки батюшка увійшов в будинок, він відчув запах смаженої свинини. Він звернувся до людини: «Так як же так, ти тільки недавно хрестився, а тут під час посту свинину смажиш?» «Але батюшка, це ж не свинина, це — риба». «Як так риба ?!» «Риба» відповів той. Батюшка підійшов до сковорідки і, піднявши кришку, з гнівом сказав: «Ну ось, я ж казав, що це свинина!» Але чоловік спокійно відповів: «Коли ви мене хрестили, то сказали, що я тепер вже не Петро, ??а Остап. Так ось, коли-то це була свинина, але перед тим, як її смажити, я її охрестив, і тепер це — риба ». Точно також і хрещення не робить з людини християнина.
Хтось каже: «Християнин — це той, хто ходить до церкви». Під час Радянського союзу були люди, які регулярно ходили до церкви і навіть проповідували там. Але ці люди були співробітниками КДБ, і їх завданням було стежити за церквою. Відвідування церкви не зробило їх християнами.
Хтось каже: «Християнин — це той, хто молиться і читає Біблію». Давайте прочитаємо, що сказав Ісус деяким людям. Прочитайте Матвія 7: 21-23. Ми бачимо, що не тільки читання Біблії і молитви, але навіть здатність здійснювати чудеса і знамення не роблять людину християнином.
Хтось каже: «Християнин — це людина, яка має високі моральні стандарти». Я чув про одну людину, яка живе в Києві. Ця людина має високе положення. Він спілкується з людьми, які стоять на рівні президента. Ця людина може просто підійти до будь-якого бомжу на вулиці, запросити його в свій будинок, нагодувати, переодягнути і дати грошей на життя. Але чи робить це його християнином? Ні, він — атеїст.

Християнин (як це всі розуміють) — це людина, яка вважає себе тим, хто сповідує християнство. Вірить у християнського бога, у біблію, і так далі.

Ну тобто дорослий бородатий мужик, який вважає себе маленькою дівчинкою — насправді і є маленькою дівчинкою? Чи вегетаріанець, який їсть мясо, але вірить що він вегетаріанець — вегетаріанець?

Тепер по суті визначення — воно не має сенсу. Ви визначаєти християн як абсолютне добро, і типу намагаєтесь довести, що вони абсолютне добро, хоча за вашим визначенням усі, хто не добро — не християни. Це беззмістовно.

Ще раз — я чорним по-білому написав — християнин — це не добро. Це той хто наслідує Христа. Власне назва самоочевидна.

У тлумачному словнику подається таке визначення: «Християнин — це особа, яка вірить в Ісуса Христа, або в релігію, основану на вченні Ісуса». Хоча це добрий початок для розуміння того, хто такий християнин, однак як і багато інших світських визначень, воно не передає справжнього біблійного значення цього слова.

У Новому Завіті це слово згадується тричі (Дії 11:26; 26:28; 1 Петра 4:16). Послідовники Ісуса Христа були вперше названі християнами в Антіохії (Дії 11:26), тому що своєю поведінкою, діяльністю і мовою вони походили на Христа. Це слово спочатку використовувалося язичниками в Антіохії як глузливе прізвисько. Воно буквально означало: «ті, що належать групі Христа», або «прихильники / послідовники Христа», що дуже близько до визначення тлумачного словника.

На жаль, з часом слово «християнин» значною мірою втратило своє велике значення і почало застосовуватися до релігійних або високоморальних людей, але зовсім не справжніх відроджених послідовників Ісуса Христа. Багато людей, що не вірять в Ісуса Христа, вважають себе християнами лише із-за того, що відвідують церкву або живуть у «християнській» нації. Проте відвідання церкви, допомога бідним людям або моральний спосіб життя ще не роблять нас християнами. Як сказав один проповідник: «Відвідання церкви не робить людину християнином, так само як відвідання гаражу не робить її автомобілем». Членство в церкві, регулярне відвідання служіння, пожертви на роботу церкви не можуть зробити нас християнами.

Розшифруйте, не зрозумів про що ви.

Ні, не так. Християнин — це той хто живе християнськими цінностями, послідовник Христа. Власне назва і очевидна, і говорить сама за себе. Я вже це казав. Чомусь доводиться повторювати. Так само я вже згадував фарисеїв, яких Ісус критикував. Тому ні, логічної помилки тут немає.

Ні, це свідчить про те, що більша частина людей взагалі не розглядає думку, відмінну від своєї. Незважаючи ні на ніякі докази.

Так само, як і релігійні (у тому числі християнські) суспільства скочуються у терор і геноцид, тільки ще і приправлений релігійним фанатизмом та обіцянками дєвствєнніц після смерті. Як показує історія (у тому числі та, в якій нам не пощастило жити), коли країна нарощує градус клерикалізацї суспільства — чекай війни (це я про росію, якщо що).

Прямо зараз в Африці здається відновились конгоезькі війни. Щодо РПЦ — вони вже тривалий час можуть вважатись сектою по мотивам християнства.

Що мається на увазі під словом «дозволено»? Красти — не «дозволено», навіть якщо бога немає. Але у всіх, і у атеїстів, і у християн є свобода волі, і деякі крадуть і вбивають, свідомо стаючи на сторону зла. Християни ще і порушують заповіді при цьому. Так у чому сенс існування окремої «християнської» заборони на порушення, якщо це все і так заборонено?

Релігія — опіум для народу. В деякій мірі це правда. Наприклад — в армії, якщо особовий склад немає чим зайнятись — може статись біда. Так і людство — не всі генії-вчені з IQ 200. Величезний % людей дійсно не грішать, бо бояться потрапити в пекло. Ну принаймні стараються. Злочини комуністів, культу розуму, кхмерів — це все результат падіння такої моральної завіси. Так, це вже ближче до суспільних явищ, тим не менше, ми всі живемо у суспільстві, і наша якість життя напряму залежить від якості цього суспільства.

Я кажу про релігійність злочинців. Я розумію, що така поведінка — це абʼюз християнства. Але ж злочинцям це не заважає заспокоювати свою совість. І церква теж цьому не протидіє.

Церква протидіє — в кінці сповіді священник перепитує. Але так, детектор брехні не використовується. Тобто людині нічого не заважає збрехати на сповіді. Це також вважається гріхом. Щодо особистого виправдання — то це властиво людині як виду.

Я так не роблю, тому що виріс в суспільстві, де це вважається аморальним. Знову ж таки, заслуга християнства в цьому заперечується елементарною логікою: в Японії вбивство і крадіжка аморальні, а там синтоїзм, в Китаї, в Індії, навіть в цивілізованих ісламських країнах. Тобто первинна суспільна мораль, а не релігія.

З цим можна довго і нудно сперечатись, але я не готовий. Залишаю дискусію по цьому питанні.