Насолоджуватись вільним життям набридне через півроку максимум. Потім все одно доведеться шукати собі якусь справу, як не заради грошей, то принаймні аби не здуріти від ледарства. А коли людині вже сильно за 40 зробити це буде нелегко.

Геймдев — надто токсична і нестабільна галузь. На мою думку більше ніж 5-7 років там працювати немає сенсу, потім доречно знайти роботу в суміжній галузі, вийти на фриланс або відкрити власну справу. І звідти вже думати про пенсію.

Ця шаражка позиціонує сама себе як «Академія», не інакше.

Викладач учбового закладу, одружений «чоловік», користуючись службовим станом домагається власних студенток і судячи з усього робить це систематично.

Це не «Санта-Барабара», справа не в тому з ким Хуан-Антоніо буде шури-мури крутити, а кого кине. Йдеться нажаль не про вигаданих персонажів, а про реальних людей.
«Таке буває» — це м’яко кажучи неадекватна і недолуга реакція на подібну ситуацію.
Учбові заклади мають дещо інше призначення, це ніби як має бути очевидним.

P.S. Помий голову і зроби нормальне фото на профіль, чухан.

В масовій культурі образ Юджина Таклберрі номінально пов’язаний з нездоровим потягом до вогнепальної зброї. Це точно не про мене.

Сам працював за кордоном, працював в українських філіях закордонних компаній, працював дистанційно на безліч закордонних клієнтів. І в будь-якому випадку український роботодавець виглядає № 0баним дном і по рівню компенсації, і по власній компетенції, і по ставленню до співробітників, і по корпоративній культурі. Трапляються звісно і там козли, заперечувати не буду, але там це виключення, а тут правило.

Якщо поцієнт здихає від крінжу, то йому щонайменше потрібно отримати власний досвід абюзивних відносин. А то ж здохне надурно.
І так, вже сам собою епізод викликає не стільки обурення, як реакція де-яких істот на нього.
Подумати не міг, що такі печерно дикунські погляди можуть вважатись нормою серед ніби як цивілізованих людей. Я б ще не здивувся таке почути від маразматичної пенсіонерки біля під’їзду, але ж не з інтелектуального осередку, де ніби як мають бути обізнані, розсудливі і ментально повноцінні люди.

Стосунки без обов’язків в народі звуться «блядством»?
В якому народі? З якої клоаки ти вилізло з таким світосприйняттям, опудало?

Жінка наважилась винести в публічне поле власний досвід абюзивних відносин, аби вберегти від подібних епізодів інших жінок. І все на що тобі вистачило розуму і емпатії — це облаяти її шльондрою. Звісно це не чоловічий вчинок і не людяний взагалі, тебе навіть мудаком чи підарасом називати не варто, бо це буде образою для мудаків і підарасів.

Якось у тебе точка зору переповзла з

блядство

до

взаємовигідні і всім приємні стосунки

Такі стосунки не мають відбуватись між викладачем і студентом, тим більше такого не має відбуватись прямо в закладі. Якщо тобі тями не вистачає до цього дійти власним розумом, то не зовсім зрозуміло як ти зробився ITшником, з таким інтелектом хіба що сортири мити в макдак.

Це в першу чергу безлад, зневіра до суспільних інституцій.
Йдеш до «школи» — там бордель, йдеш до «прокуратури» — там злодіїв ціла малина,
йдеш до церкви — там педофільське кодло. І так на кожному кроці у нас.

Тебе б самого закрити в такій аудиторії. Не з тиндітної жінкою, а з волохатим, смердючим злочинцем після зони відкинутим. Цікаво було послухати про який крінж ти верещав би після такого досвіду.

Тогда зачем ограничиваться последним тысячелетием нашей истории?
Обратим свои взоры на наших предков — обезьян. Нормализуем в своём обществе промискуитет и инфантицид, будем друг у друга гнид выбирать и швырять друг в друга каллом. Уж тогда стихи и фильмы попрут, ого-го!!!

Дикарский язык обуславливает дикарское окружение, дикарское окружение обуславливает дикарскую самоидентификацию. Вот и вся суть моего высказывания. Если ты в нём не видишь ничего кроме попытки оскорбить и задеть тебя лично, не глядя при этом тебе в лицо — оскорбляйся и задевайся, я ничего против не имею.

Каждому балбесу в глаза заглядывать — это не очень продуктивная деятельность.
Мне есть чем себя занять помимо подобных глупостей.

Це портрет українського суспільства, а не окремої особи.

Це неймовірно сміливий і відчайдушний вчинок. Тримайся.

Дуже характерно, що «всё не так однозначные» дописи формулюються собачою мовою.
«Лучше просраться и опоздать, чем прибежать вовремя и обосраться».

Девятсот лет назад даже намёка не было на современную мораль, равноправие и социальное равенство. Это настолько толсто и зелено, что позавидуют даже древнейшие африканские баобабы в сезон дождей.