Легше за все взяти цифри з реального досвіду тих хто схоже побудувався чи реконструювався в Києві, чи Одесі, і помножити на 2. Бо спеціалістів у Карпатах на порядок менше, і матеріали везти на порядок складніше.
Суспільство вже розколото завдяки вибору мудрого наріду у 2019, тож насолоджуйтесь наслідками, якщо немаєніякої різниці © )
А до кого ж їх записувати? Якщо людина з дурості підмахує рашці, бо європи якісь не такі, то різниці небагато між нею та балалаєчниками.
Без імен та персоналій, якщо наше суспільство не зробить висновків на елементарному рівні , і знову буде голосувати по принципу «хоч паржом» в умовах сусіднього суспільства що готове нас знищити, то який сенс країнам НАТО втрачати тут своїх солдат?
Поки що, від НАТО чіткий меседж — вони готові забути, все що було після 2008 року, включно із всенародно обраною проросійською владою у 2010, та всенародно обраною повноцінною війною у 2019. Зброєю будуть допомагати, а якщо у політичному плані суспільство подорослішає — то навіть візьмуть без ПДЧ.
Тож запропонував би визначити, для початку, що саме вважати перемогою.
Так а навіщо більше? Чистих випромінювачів при забрудненні, без гамма, ще пошукати треба. А у випадку ядерної катастрофи навряд виникне бажання міряти все навкруги, замість евакуації.
Терра не іграшка, на відміну від ДП-5 і схожих, їй дійсно можна користуватись у побуті, а не прикидувати на скільки діб вистачить сил у солдата в умовах ядерного удару.
Так, власне сусід по квартирі у Києві, через півроку після Чорнобиля, саморобним лічильником знайшов на своєму відкритому балконі частинку, що дуже фонила, при тому навколишній фон був більш-менш нормальний. Та я більше про логіку, нащо людині у аварійній ситуації, щось міряти, ціль ж не стоїть виїхати із зони із підвищеним фоном, і розбити у найближчому лісі табір. Напевно більшість все-ж буде намагатись потрапити із умовно небезпечної точки А, до умовно безпечної точки В, і чим швидше тим краще.
Судячи з того як драпали партійці — дехто у нас таки розумів серйозність. Шведи вже на ранок теж розуміли серйозність. Зараз, у епоху інтернету та мобільного зв’язку приховати таке тим більш неможливо.
Звісно, хіба що комусь важніше не безпека, а знання про радіаційний фон навкруги.
Про Чорнобильську аварію під Києвом всі за добу вже знали, бо автобуси звідусіль задіяли для евакуації, а в самому Києві високопосадові комуняки драпали масово. І це без інтернету.
Я більш-менш пам’ятаю Чорнобильську аварію, і хоч зараз трохи краще із інфою, все одно, як показує ситуація із Каховською ГЕС, коли не було завчасних попереджень про ризики, краще сподіватись на себе. Вочевидь є два варіанти, перший, IMHO більш ймовірний — знищення ЗАЕС, без радіаційних викидів. Другий, більш тяжкий — знищення із радіаційним забрудненням.
Для себе з джерел обрал IRSN (Інститут з ядерної безпеки у Франції), бо вони років 5 тому швидко і точно визначили джерела радіоактивних викидів у рашці за декілька тисяч кілометрів, та й зараз першими поширили доступну інформацію стану ЗАЕС після підриву Каховської ГЕС. Ну і звісно Енергоатом. Плюс мерія Києва адекватно сповіщає.
Київ взагалі далеко від ЗАЕС, тож час на реакцію напевно буде. Тож стандартний набір, + їжа, + пальне. Дозиметр, власне навіщо? Зупинятись машину та перевіряти фон? ) Тим більше ДП-5, що, з його діапазоном, корисний хіба що при ядерній війні, коли й так все зрозуміло.
Мабуть, якщо слідував б таким правилам, то забив би на книжки ще у дитинстві, не зважаючи на те, що тоді ні планшетів, ні мобілок, навіть компів — не було ). А так, забив на художку у значно більш зрілому віці, скоріш за все втомився від однакових сюжетів та шаблонних героїв, і на даний час, не дуже багато бажання, витрачати час на щось, не дуже високої якості.
Тим не менш, завдяки статті спробував згадати 2022, це було не дуже просто, але аж три книжки прочитав: «Путівник по галактиці», бо треба ж було нарешті взнати що то за культова книга, «Юпак» — бо цікаво було за що премія ВВС, і мій особистий лідер симпатії 2022 — «Війна із Саламандрами».
Я свій кондиціонер на дачі заздалегідь, за добу-дві, вмикаю, щоб прогрів приміщення. Домашній, за багато років, хіба що по таймеру. Навіщо дома їм дистанційно керувати, чи що ще там можна автоматизувати теж не знаю.
На щастя так, сам процес не дуже зручний, але краще ніж нічого. Сам користуюсь роки 3 універсальним wifi пультом, думав, може щось цікавіше винайшли, чи вже нарешті побутові кондиціонери чимось стандартним для двонаправленого зв’язку почали оснащати. Але нажаль — ні (
В мене не дуже велика статистика, десь близько сотні одиниць кондиционерів побутового класу, плюс пошуки варіантів віддаленого керування, щоб на дачі зазделегідь включати. Подавляюча більшість крім пульту нічого не має для керування. І навіть універсальні інфрачервоні передавачі не завжди розуміють всі моделі. Крім того, як вірно вказано у статті — інфрачервоний канал не має безпосереднього зворотнього звязку із кондиционером.
Дякую, просто око різануло «у більшості моделей кондиціонерів передбачено підключення для зовнішніх пристроїв керування». Бо, якщо ми говорими про побутовий сектор — то ситуація протилежна, більшість — тільки інфрачервоний пульт.
Цікаво, яким чином влаштовано керування кондиціонерами?
Дякую, наступний акум буду обирати без блютусу, бо після цієї інфи, щось не дуже є впевненість у захищеності від шкідливих дій щодо високоенергетичного предмету )
Вітаю і дякую за поширення власного досвіду! Нормального менеджменту проектів у будівництві, дуже не вистачає, тож не дивно, що адекватні робітники нормально взаємодіють )