Дякую за цікаву статтю!
Ось би хтось описав процес створення, застосування та підтримки таблиці прийняття рішень, бо вона мені виглядає як артефакт, яким можна заморочуватись безкінечно, особливо коли вхідні дані часто змінюються.
О, впізнаю стиль «а ви віделі внєшній долг США?»
Почитайте про вотебаутізм, там цікаво.
Дічь якась. Однією рукою виплачувати компенсації українським воїнам, іншою — поповнювати військовий бюджет рашки своїми податками. *facepalm*
Я не вимагаю від керівництва компаній винайти машину часу, повернутись у 2014й та всім локальним топ-менеджментом піти добровольцями в збройні сили. Я лише намагаюсь зрозуміти, що заважало всі ці роки не бачити ризиків співпраці з рашкою, а потім на початку вторгнення жувати соплі, та ще й ставити на проекти рсню разом з українцями. Мені не обов’язково бути патріотом, щоб ставити такі питання.
Шакалячий експрес для злочнної влади відправляється з сусідніх тредів, вибачте.
Ми тут говоримо про серйозний великий бізнес, що з якихось невідомих причин не побачив ризиків, коли запахло смаженим, а тепер, замість визнати свої помилки, донатить в червоний хрест, що на серйозі збирався будувати гетто для депортованих в рашку українців.
Продовжувати найм московитських працівників і розвиток тамтешніх філій — це називається «зробили все що можна було»? Бачити, що рська влада кладе товстий на всі домовленності і все одно намагатись робити там бізнес? Це не то шо недолугість, це божевілля.
Щодо сватів та поїзди — не треба проектувати дурнувату поведінку на інших та видавати це як думку більшості. Хоча й може бути таке, що ви просто були оточені подібними людьми. Знаю такі випадки і співчуваю, якщо так сталось. Хороших все одно більше.
Розумію ваші намагання захистити компанію-партнера і закрити власні гештальти. Але якось не дуже ви дослідили історію моїх покупок, переживань і донатів з 2014 року. Підказка: можна піти в ФБ та погортати мій фід, звернутись із запитами до друзів щодо моїх думок і діяльності. Не хочеться витрачати час? Тоді не робіть необгрунтовані припущення, це не менш лицемірно, аніж ваші звинувачування щодо мене.
Дякую, що нагадали назви компаній, для яких війни не було с 14 року і до лютого 2022. Як же мерзотно ще й прикриватись донатами, фу.
Відправити їх говорити російською в російські айті-контори, наприклад.
Ира, вы не HR случайно?
+1
В гуманитарном вузе заплатила только один раз за физ-ру (идиотские одинаковые для всех нормативы, которые я не смогла сдать).
стандарты для лохов
до той ошибки, которая повлекла развал проектаэто уже совсем из другой области
и как, кстати, выглядит в вашей команде многими используемый инструмент «китайских предупреждений»? или у вас все сухо — не справился, дверь там?Выглядит как личный разговор ответственного за проект с несправившимся. Причем часто опять же с привлечением ненужных эмоций, с чем я категорически несогласна. Я имела в виду, что давить надо не на совесть, а на более материальные вещи.
Мне говорят без эмоций, справилась ли я с задачей или нет. Никаких «молодец» или «ай-ай-ай».
Однако если сотрудники не выполняют свои задачи или не успевают вовремя, а вы наказываете их, взывая сначала к морали и понимаю, потом переходя на крик или просто показывая агрессию в их сторону, то это приводит к тому, что они закрываются и вряд ли в следующий раз будут выкладываться на все 300%.По-моему, когда сотрудник не справляется с заданиями, это выясняется на ближайшем DI и принимается решение понизить вознаграждение либо вообще уволить. Никаких «взываний к морали», а тем более агрессии. Мы не в школе.
пятиминутки, задача которых подтолкнуть людей к действию и зарядить позитивом на весь деньИмхо, слишком много эмоций на работе. В дополнение к «веселому шуму в кабинетах», как кто-то ниже написал, всё это создает «кафешную» атмосферу на работе. Многих это очень раздражает. Возможно, поэтому у вас так распространены переработки — люди в «веселом балагане» просто не могут сосредоточиться на задачах.
Вы мне прям глаза открываете.
достаточно было лишь зайти в ФБ топик стартера
Не хотелось влазить, но у меня последнее время такое впечатление, что большинство «рекрутеров» — люди, которые великодушно кидают тебе ссылочки на вакансии на открытых сайтах с вопросом «Посмотрите?».
Даже сказать им нечего.
Не дуже зрозуміла, чому ескалація на ПО — це останній можливий степ, коли вимога потребує уточнення. Хіба не продакт тіма має розуміти, як виглядатиме кінцевий продукт? Навіщо всі ці переговори із девелопером, якщо ані до ваших обов’язків як QA, ані до обов’язків девелопера не входить те, що має робити продакт тім?
Зрештою, навіть якщо ви дійдете до якогось консенсусу, солюшн на виході все одно має бути заапрувлений тим же ПО.
Я теж багато разів стикалась із відсутністю вимог, але якщо пріоритет фічі достатньо високий (тобто не визначення відтінку кольору якоїсь там помилки на юаї) — то тільки ПО (або БА як його представник) має повноваження визначити експектед поведінку в спірній ситуації. Але то все був різноманітний ентерпрайз, так що може мені просто бракує досвіду.