Це якась хвороба, чи вас чимось жінки образили в житті? В абсолютно нейтральному топіку тицьнути топікстартеру статтю.
Вас зла санітарка в дитинстві вронила голівкою на кахлі?
Є деякі люди ( особливо чоловіки), яким не вистачає в житті жовчі. Обов’язково в будь якому топіку позаздрити більш успішним і порадити з’їздити

кудись в місця де землетруси-війни-теракти і т.д. я думаю після цього це все пройде). при загостреннях — повторити

Ну саме про марку антифризу в інструкції до мого авта звісно нема ( я вже не пишу, що укладачі інструкції точно не могли знати які саме бренди і види рідин продаються на українському ринку) Там про керування, електроніку, про датчики, на яку педальку тиснути та що таке ручний тормоз. Майже півкнижки саме про електроніку, і який датчик за що відповідає
Доречі це нова машина, ось коли в мене була стара реношка то там дійсно інструкція була більш докладна, було хоча б про конструкцію авто, навіть якийсь базовий ремонт я думаю можна було по тій інструкції зробити. Але там теж не було

Даже к моему корыту 20ти летней давности идет инструкция с табличкой — что и когда надо делать

. Что и когда делать треба вже або самій гуглити, або питати на сто. Або робити як бог на душу покладе, сподіваючись що це правильно.
В новій машині доречі всі бачки підписані і інтуїтивно зрозуміло, що за що відповідає. Плюс ще й продавець зробив міні онбординг в салоні, якіщо я вірно пам’ятаю
Доречі майже за рік часу доводилось відкривати капот тільки щоб омивайку долити і масло глянути) А стара рено жерла антифриз як воду, доводилось підливати ледь не кожен місяціь. А тоді той бачок взагалі рзвалився... весело було. Досі після тої тачки око сіпається.

Сподіваюсь ви точно вмієте прийняти пологи і вполювати кабана. бажано голими руками. А також можете на ізі зібрати авто та полагодити електрику всьому району. Інакше навіть не уявляю, як ви досі виживаєте в цьому суворому світі)

а, то сенс вашого висеру був просто рандомно накинути на жінок) Черговий інцел-мізогініст, із серії всі жінки відьми? Я вам співчуваю, але продовжувати діалог звісно ж не буду)

А чого так слабо? Ще треба вміти прийняти роди, вполювати кабана, їздити верхи, спати на вулиці у мінус 30, їсти хробаків. Можете починати тренуватись вже зараз, а то раптом потрапите в халепу.
Якщо людині треба щось — життя навчить. Якщо не навчило — значить було не сильно треба. Для всього іншого є мастеркард.

Осилити оці нормативні тексти може тільки якийсь інженер з безпеки. Певно ці люди ненавидять своє життя)

Ну так це база, яку теж повинні розповісти на сто, якщо це перша машина. Мені з першою машиною саме механік розповів, який антифриз купляти і куди заливати. Просто повезла машину до спеціалістів, які обслужили, поміняли масло і розповіли все що треба. Як би я це могла дізнатись самостійно?
В інтернеті повно шлаку і всі рекомендують щось своє. Наприклад, як я дізнаюся яку конкретну марку антифризу заливати, якщо їх сотні різновидів на ринку? І так далі
Це ж теж потрібен досвід, який тобі хтось передав. Щоб лізти в електрику, це треба побачити як хтось інший лазить, і спитати в нього що до чого. І щоб ця людина ще й змогла нормально розповісти. Ось в мене в родині якось не було жодної людини, яка щось в цьому розуміла. Вчитися по відосикам з інтернету таке собі, я б точно після такого з щитком не експериментувала

У випадку з електрикою скоріше стидно і опасно лізти взагалі кудись далі патрона для лампочки, якщо немає допусків і спеціальних знань. Тому що занадто висока ціна помилки. Це не просто табуретка, яку криво зібрав, але максимум впадеш якщо вона розвалиться. Це якраз той випадок, коли можна або загинути, або щось сильно зіпсувати і спалити.
Ну і звісно будь які знання треба десь отримати, хоча б на уроках праці або від батьків. Якщо є базові знаня з електрики то це хороше і корисне хоббі. Але засуджувати людину за відсутність індикаторної викрутки це як засуджувати когось за невміння користуватись швейною машинкою.

Ну звісно краще в чомусь розбиратись, ніж не розбиратись. Але іноді навіть щоб щось вивчити і отримати якусь базу треба докласти більших зусиль, ніж просто найняти спеціаліста. Мені не обов’язково вміти ремонтувати двигуни, якщо я купляю машину.

Эээ, як мені айтішні знання повинні допомогти щось робити в електрощитку? Чи ви той чел, який ремонтує знайомим що завгодно, із серії " відремонтуй мені принтер, ти ж програміст"

Я вибачаюсь, а чому пересічна людина повинна знати як «заменить вводной автомат» і як взагалі користуватись індикаторною викруткою? Це якісь знання, яка людина отримує з молоком матері? Якщо вона не електрик і не отримувала ніяких базових знань з цієї теми? Наприклад ось у мене нуль знань з електрики, з якого фіга я буду лізти у щиток і щось там робити? Деякі люди гинуть при спробі замінити лампочку на кухні.
Кожен повинен займатись своєю справою. Є звісно товарищі, яка вважають себе «умельцами», самі кладуть плитку вдома в туалеті, яка потім лежить криво і живуть з нею все життя. Або самостійно «ремонтують» авто, яке потім розвалюється і все одно доводиться везти в сто до спеціалістів. Але це певно наслідки голодного і бідного життя в дитинстві, коли викликати спеціаліста було дорого і довго. Жаль таких людей.
Нормальні люди, які "

в своих областях — очень неплохие специалисты

якраз таким і не займаються. Може тому вони і спеціалісти в своїй області, що вчили щось корисне, а не колупались в щитку.

якщо людина не два метри ростом і качок як містер Олімпія, то це в будь якому випадку ожиріння)

Там нижче автор відповів, всім пофіг:) Взагалі навіть ожиріння хоч десятої степені — це не є автоматична інвалідність і цілком собі придатність до війська. Подивіться на двіжі третьої штурмової на ютубі, там в них є боєць «Хата», кілограм 150-170. І нічого, служить
Та і загалом бачила десятки інтверв’ю з такими собі мужчиками 120+ з війська, їх повно. Броніки на них виглядають дитячими, звісно.
Якщо беруть усіляких, 50+, кривих-косих, аватарів і наркоманів, то і 145 кг візьмуть.

Не чула ще жодного разу, щоб когось не взяли до армії через зайву вагу. Інакше б вже половина чоловіків важила 120 кг, аби не потрапити на службу))
Певно просто махнуть рукою і зроблять виключення, не будуть змушувати до активних фізичних вправ. Якщо ви фізично не можете бігати, то ніяка сила не змусить.

Яка вам різниця, якщо ви давно не Україні і служити навіть гіпотетично не збираєтесь?

Вони можуть ще енну суму відкладати, про яку ти не знаєш. А потім через пару років неочікуванно куплять квартиру для дітей, або нове авто) Це люди, яким подобається заробляти гроші, на певну мету ( ремонт — нова автівка — нова квартира) Те що вони живуть скромно і беруть халтурки ще не означає, що вони виживають і ланос це стеля їхніх бажань. В мене теж є такі родичі, в них на двох я думаю ще менше, може десь 30 тисяч. Але і квартиру обміняли на двокімнатну замість однієї, і автівка нормальна ( форд за 8 тисяч баксів, продали умовний ланос 5 років тому, доклали і купили нормальну тачку), і загалом не бомжують, хороший ремонт вдома. Якщо є своє житло то можна жити спокійно навіть за 10 тисяч гривень на одного.
Зазвичай дуже багато з’їдає оренда. Якщо цього фактора немає — життя вдалося.

Та навіть за три штуки баксів чи за 5, в мене був досвід заводу і ну його нахєр) Бо це не життя, а існування. Це тільки для людей в яких немає амбіцій і хто любить тупу механічну роботу, точно не для людини інтелектуальної праці.
Здогадуюсь що на заводі непогано бути тільки директором чи начальником якогось відділу. Але їм стати неможливо, бо в начальників є свої сини і дочки)

Та просто ти сцуко видно що жодного дня на заводі не працював, але дуже багато триндиш) Почнемо з того, що на завод треба їхати, а не ремоут, на заводі часто зміни починаються о восьмій ранку чи раніше, на заводі ти пернути не можеш без дозволу начальника, бо живеш за розкладом, і якщо запізнишся з обіду на 5 хвилин то можеш отримати догану.
На заводі складні умови, там немає кікерів, кавомашин та безкоштовних фруктів. Там важка фізична праця на ногах, там буває дуже шумно, брудно, спілкування з колєгами, які або алкаші, або просто роботящі хлопці, які не в курсі останніх тенденцій в айтішці та цифровому світі, вони часто і читають по складах,і інтереси в них будуть зовсім не такі як в тебе. Ця робота не варта навіть десяти штук, бо через рік чи два на такій роботі ти станеш просто сірою біомасою зі скляними очима, які буде мріяти тільки виспатись і отримати свій вихідний.
І після цього, мамина черешня, ти мені впарюєш якусь херню про те, що своє тепле пропукане айтішне крісельце поміняв би на завод. Та ти б через тиждень заводу стояв на колінах і просився назад) і звинувачуєш мене, що це я живу в рожевому світі))

Це твої проблеми, можеш не розмножуватись) як на мене, світ багато через це не втратить)
Я просто тобі пояснюю, що люди народжують дітей навіть не заради самих дітей, а заради онуків і загального продовження роду. Щоб на старості літ, коли ти вже не будеш працювати і будеш ледь вставати з ліжка, все одно знати що можеш бути корисними, виконувати свою роль бабусі і дідуся, принаймні знати що про тебе хтось пам’ятає і бодай листівку буде присилати на свята. Це не про стакан води і не про те, що хтось буде твої памперси міняти, хоча і про це теж. Це більше про соціальні ролі і усвідомлення, що в тебе є пул близьких людей, яким бодай трохи на тебе не пофіг. Тому люди і розмножуються.

Зрозумієш це років в 70, коли будеш одиноким нікому не потрібним пеньком з раком простати) Дітей заводять щоб були онуки, заради тяглості традицій. Щоб було заради чого жити у 70-80 років.