Дивно, в мене якось навпаки спрацювало) Раніше за все платив хлопець, на етапі коли тільки почали зустрічатись. Потім коли почали жити разом і я почала щось заробляти, я почала теж вкладатися. Ну наприклад йду до магазину по дорозі додому і оплачую свої покупки, не буду є я цю їжу їсти сама потім)
А зараз взагалі 50 на 50, хіба що за квартиру він по інерції платить більше, моя частка десь 30 відсотків.
В магазині кожен набирає сам собі що бажає і сам оплачує.
Звісно, це в нас немає дітей. і це моя свідома позиція — якщо я теж заробляю, причому фактично на рівних, то чому він має за все платити?Але от бачу, що в інших родинах це працює по іншому. Її гроші — то її гроші, а його то спільні))
Якщо будуть діти і я буду в декреті ( тобто не мати джеред доходу) то доведеться йому стати спонсором, це і так зрозуміло.
та подарунки то фігня. Як би так його переконати, щоб оплачував всі мої рахунки. Почати випадково «забувати» гаманець, коли йдемо в супермаркет?)
Ну тобто виходить жінці вигідніше не заробляти — тоді її просто будуть утримувати. Бо якщо заробляєш, то починають рахувати твої гроші і змушують платити 50 на 50. Тобто жінка, яка заробляє, стає для чоловіка джерелом доходів ( можна їсти її їжу і платити лише за пів квартири). Якась поламана система. З одного боку часто чую думку від чоловіків, що жінка повинна працювати. З іншого
виходить що красиву жінку чоловік завжди спонсує, тобто жінка яка працює дурна, бо фактично лишає себе можливості жити за рахунок чоловіка, або страшненька, або проблеми з самооцінкою. Виходить якось так)
м-да, виходить кохання зовсім невигідна тєма... я не те щоб вважаю свого хлопця вау і боженькою, просто мені завжди здавалось, що це якось безсовісно — змушувати іншу людину мене спонсорувати просто так, щоб він працював, а я ні. Були періоди коли він заробляв в кілька разів більше, і мені то було дуже дискомфортно. Якось типу непорядно, сидіти в когось на шиї. Виходить я помиляюсь все життя? Тобто якщо я плачу за себе сама, то я якась страхолюдина, яка себе не цінує? питаю без іронії.
Якщо 90 відсотків чоловіків спонсорують 9 з 10 жінок. Не можуть же всі ці жінки бути вау. Виходить спонсорують всіх, не тільки красивих. А я в прольоті через свої переконання))
так он нижче пишуть, що нормальний мужчина завжди забезпечить кохану жінку. Якщо навіть чоловіки так вважають ( що зобов’язані забезпечувати дорослу повносправну людину), то чому жінкам відмовлятися? я вже відчуваю себе неповноцінною, працюючи і заробляючи як мій хлопець. Певно, треба засісти вдома і тринькати його грошики) а я ото таски закриваю, дурна
О, дякую) Тобто чоловік повинен забезпечувати кохану жінку просто так, їй можна не працювати?) Залишилось тільки довести цю думку моєму хлопцю))
То жінка, яка сама за себе платить — лохушка?) Треба шукати чоловіка, який буде закривати базові потреби, інакше це не «нормальний мужчина»?) Дякую за підказку)
ви забули пункт «донатити» Бачу що в маминих черешень війна вже закінчилась, можна інвестувати і скирдувати в матрац.
Так донать, якщо 80 відсотків залишається. В чому проблема? Допомагай іншим, в країні війна
Затрахали цими проблемами білих людей.
рілі?) ти не знав, що на дітей потрібно витрачати гроші?) оце так відкриття року)
але не настільки тупі, щоб не здогадатись що ти не вантажником працюєш.
Блін, та де знайти такого оленя, який забезпечує кіно і ресторани?) Реально більшість айтішників такі тупі, що спонсорують якусь бабу просто так? Тоді десь ми з вами звернули не туди))
Але яка кількість таких магазинів на районі? це супермаркети преміум класу, їх не так багато, до них зазвичай треба їхати. Під кожним кутом понатикано атб, сільпо ( сільпо ще доречі недешевий), різних варусів, ашанів, близенько і усіляких умовних чудо-маркетів. В них ціни цілком прийнятні, можна на півтори тисячі скупитись на кілька днів безупинного жору, влітку взагалі можна грести фрукти лопатою, взимку місцеві овочі майже безкоштовні ( картопля по
Ви праві, але я пишу не про різницю лайфстайлів, а про базовий раціон здорового харчування. Який цілком доступний для будь якої людини і за 243 гривні на день. Мова наче була про це) Мені здалося ви заперечуєте, що здорове харчування можливе за 200 баксів на місяць. Цілком можливе. Звісно, особисті смаки в усіх різні, комусь хочеться червоної риби, комусь креветок, комусь батату. Але в багатьох людей смаки розвинулись ще в дитинстві, і вони потім харчуються відповідно все життя. І я не бачу тут сенсу ділити людей на айтішників чи не айтішників. Якщо людина любить картоплю більше ніж батат, то це не через бідність, а через харчові звички і смаки. Ну і банально цей овоч в нас доступний, є в кожному магазині, а не тільки в ле сільпо.
Слухай, ну я ходжу до магазину раз на три дні, і скуповуюсь на
Я хз як можна витрачати на ці здорові продукти більше ніж
Ну і що поганого в тому, що людина харчується салатом, свининою та картоплею? Це абсолютно нормальна їжа, яку в ресторанах подають( пательня з картоплею — це ж взагалі класика). Чи просто чомусь муляє, що товариш не так активно працює на унітаз? Може в нього просто інші смаки і інші потреби, куди витрачати гроші.
Якісь дивні розрахунки у вас. Пачка молока 30 — 45 гривень. Пару яєць( ви ж не їсте десяток на день?) —
Ви пишете про закуп мінімум на два дні, а не денний раціон. Звісно на два дні 243 гривні не вистачить. Ну і ще дуже залежить від особистих смаків, ті ж фрукти. Можна купити кілограм яблук, а можна кіло турецьких мандарин, які коштують 80 грн за кіло. Якщо купувати сезонні овочі та фрукти, то абсолютно спокійно можна харчуватися нормально і здорово без переплат. Салат можна зробити з пекінки і пари помідорів, а не зі спаржі та іншої дорогої прутні. Можна купити картоплю, а можна абсолютно непотрібний батат, який коштує в 10 разів дорожче. Смакові якості, поживність та набор вітамінів приблизно однаковий.
Також можна скуплятися в Сільпо, а можна на ринку або в інших супермаркетах, різниця чеку може бути до тридцяти відсотків.А якщо ви підете в ле сільпо чи прости господи гудвайн то там на 200 грн зможете купити собі аж шматочок ковбаски чи три яблучка. Якщо ви постійний кліент магазинів преміум сегменту то звісно для вас 7 тисяч гривень це пшик) Певно десь так піде на один закуп в цих завєденіях.
Все ж таки сфера послуг дешевше. Та і оренда квартир теж. Може відсотків 10, але різниця є.
Нормальна, якщо немає дітей, яким треба платити за хорошу освіту та надавати повне забезпечення. На одного звісно такої суми буде цілком вистачати.
Так це дискримінація за країною проживання. До жінок теж таке ставлення, при тому що далеко не всі мають можливість чи бажання їхати за кордон. До чого тут стать?