Взагалі-то, київський торт можна поділити на кінечну кількість частинок, з яких потім можна зкласти два нових торта, кожен рівний вихідному за об’ємом та масою.
Не жартую.
Цікавий підхід.
Тобто, коли я заходжу в кав’ярню на філіжанку кави, і підключаюся до місцевого енторнету, то ціну того енторнету включено в вартість кави, що я її п’ю. Але було б правильним зтягувати частку вартості енторнету у кав’ярні з кожного, байдуже, чи користується він тією кав’ярнею та її енторнетом, чи ні?
Це треба обміркувати.
Думаю, найкраще для А буде поштрикати Б ножем, поки він не погодиться на умови А.
Неправда! На форумах домогосподарок, що я їх знаю, учасниці, здебільшого, обговорюють гайзенбергівський колапс хвильового рівняння при вимірюванні.
бізнес — це не математика
Завмер у німому захваті!
То мені вже переписувати з врахуванням статансамблів Еверета? Чи трохи згодом?
Середньостатистичний юзер, навіть з нетфліксом нонстоп, навряд чи здатен вижерти половину сотки. А на практиці з тарифної сотки юзер за місяць в середньому використає заледве
Пропоную вважати, що А та Б ніяк не заважають один одному — хай буде повний хардкор.
Так провайдер не тарифікує трафік. В нього класичний безліміт з фіксованим тарифом на місяць. Чому раптом треба рахувати трафік у послузі, яка є трафіко-незалежною?
Тобто, ви пропонуєте перейти дружбанам на пометровку, про яку в нас вже років з двадцять, як забули? А чому не на похвилинку, як за діалапа?
Ні, мене лиш цікавить джерело такої манери мислення.
Бо я звик, що формули бувають лише об’єктивно коректними. F=ma. E=mc^2. PV=(m/u)RT. В нашому об’єктивному світі формули є суб’єктивно незалежними, не є предметом компромісу чи консенсусу. Цього спеціально вчать навіть в рамках середньої школи. Я вже не кажу про більш глибокі курси природничих наук у вишах.
Можливо, в інших дисциплінах підхід інший, тому я й цікавлюся.
Ну, ок. Спробую перенести задачу на іншу матеріальну базу.
А і Б взяли київський торт у кредит.
Поки Б сидів у сральнику, А з’їв половину торту. Коли ж Б теж сів за стіл, решту торту А і Б з’їли порівну.
Кому яку частку кредиту на торт слід сплатити?
Зрозуміло, дякую. Можете пояснити, в чому помилка підходу А?
А яких даних не вистачає в сабжевій задачі для розв’язку?
В воєнне врємя значення «пі» може сягати семи-восьми.
Ну, саме така аргументація Б. А в чому тоді неправильний підхід А? Де помилка?
Можна поцікавитися, яка у вас освіта?
А якщо аналогічний розклад виникне у питанні життя та смерті?
В математиці не буває компромісних рішень — задача або має розв’язок, або строге доведення, що розв’язку не існує. Я б волів отримати або розв’язок своєї задачі, або доказ того, що це неможливо. Компроміси без жодних достатніх на те підстав мене не цікавлять.
В списку КВЕДів пропущено 62.03 — керування комп’ютерним устаткуванням — це сисадміни, мережевики тощо.