Те що автор створив корисний продукт — це чудово. Те що написав інформативну статтю — ще краще. А те що вчиться ефективно спілкуватись з різними людьми — взагалі ідеально. Правда над останнім ще треба попрацювати, побільше практики. Навчитись не реагувати на провокації заздрісників, на які не варто гаяти свій час та нерви поготів; відрізняти конструктивні об’єктивні та деструктивні суб’єктивні зауваження, через які немає сенсу дискутувати; зрозуміти, що не зобов’язаний давати визначення в статті кожного використаного слова; усвідомити, що у світі все відносне і немає чітких точних визначень та меж для всіх назв властивостей; ...

Я давно переконаний що проєкт на GitHub, в якому програміст проявив свій досвід, краще за тестування на співбесіді.

Дякую. Моноліт можна і треба масштабувати горизонтально. Але вже технічно складно називати його монолітом, коли він фізично розподілений на декілька вузлів. Тому я в статті і запропонував нову назву для подібного горизонтального масштабування моноліту: «гібридна розподілена архітектура вебсайту» або «мультирозподілена архітектура вебсайту»

Плутанина виникає при порівнянні не самих архітектур в чистому вигляді, а їх конкретних реалізацій. Через розподіл даних на різні сервера в мікросервісних архітектурах доводиться приймати додаткові заходи для забезпечення їх цілісності, відносно монолітної архітектури, де в цьому апріорі немає потреби. Приблизно те саме зі швидкістю реакції в мікросервісах: додаючи велику кількість серверів для обробки великої кількості даних ви зменшуєте швидкість затримки, але це вже зовсім інша історія. Тобто швидкість реакції зменшується шляхом великого горизонтального масштабування.

Уявіть що ми взяли монолітний проєкт, що працює на одному сервері, та зробили з нього мікросерверний, розподіливши на багато серверів. Тоді його швидкість реакції зменшиться через додавання нових вузлів в ланцюгу, а цілісність даних зменшиться через їх децентралізацію. Але звичайно ці проблеми можна розв’язати додатковими засобами. І це робити рентабельно саме на великих проєктах, де вигода масштабування переважує інші недоліки.

Самі зображення у форматі JSON не зберігаються, тільки посилання на них, аналогічно до формату HTML. Для зберігання на стороні сервера окремо використовую API на Node.js — проблем з розміром чи кількістю файлів не виявив. По ньому на ДОУ є інша моя стаття Автоматизуємо використання адаптивних зображень для вебсайтів за допомогою Node.js

Не хочу здатись педантичним, але технічно, через використання гугл-акаунта, голосування аж ніяк не можна називати анонімним, особливо цілком. Максимум ви можете використати уточнення «... анонімна для редакції ДОУ ...», можливо анонімна для влади України, та зовсім не анонімна для компанії Гугл.

Мені VPN не допоміг, після авторизації Google все одно перекидає на сторінку допомоги.

Звісно, всі люди різні та не можна на всіх розповсюджувати один стереотип. Але з іншої сторони мета любого бізнесу це прибуток, який вираховується за допомогою віднімання видатків з доходу. Тому кожен підприємець намагається збільшити дохід та зменшити витрати. А через те що власник має владу над найманим персоналом, в більшості випадків це приводить до домінування власника над працівниками зі всіма негативними наслідками, згаданими раніше. А так ви праві, всі люди різні.

Не так все просто, в його розкрутку вклали багато грошей, будь-хто не підійде

Цікава стаття, але можливо вона б легше сприймалась, якби її розділили на 2-3 (а краще більше) окремі статті та публікували по одній раз на тиждень.

Дуже корисна стаття, дякую.
Наскільки я розумію такі стимулятори як кава, алкоголь, тютюн та інші взагалі людині не потрібні. Те що в житті ми використовуємо «побутовий допінг» вказує на те, що живемо якось неправильно — в режимі постійно форсажу. Хоча я сам вживаю каву і деколи алкоголь, вважаю хоча б наступні покоління потрібно відучити від цих зайвих звичок, а ще краще не «підсаджувати» на них.

Я на мене 52 дні то забагато — після такого відпочинку назад мало хто захоче повертатись. А от додаткові 2-3 тижні на новорічні свята, щоб в горах на лижах покататись, було б непогано

Судячи з коментарів, спробу відмовити айтішників від 4-денного робочого тижня можна вважати невдалою 😉

Дякую за статтю! Підкажіть, будь ласка, чому в прикладі з Log/Mailer не скористатись звичайним наслідуванням для створення Scoped Log? Наприклад якось так:

class Log {
  scopeName;
  // ...
 
  debug(...args) {
    return this.scopeName 
      ? this.log('debug', `${this.scopeName}::`, ...args) 
      : this.log('debug', ...args);
  }
)

class MailerLog extends Log {
  scopeName = 'mailer';
}

class Mailer {
  constructor({ config, log }) {
    this.log = log;
    // ...
  }
 
  async send(letter, id) {
    // ...
    this.log.debug(`Sent email to ${letter.to}`);
    // ...
  }
}

Яка вигода саме від динамічного створення за допомогою об’єкта Proxy?

Гарна стаття, дякую.

Стаття сподобалась, проблем з форматуванням не помітив.

Я цілком поділяю ваше занепокоєння з приводу свободи слова в Україні.

Але з іншої сторони що заважатиме компаніям наймати спеціальних людей для здійснення інформаційних атак на ДОУ проти своїх конкурентів під виглядом скарг від постраждалих працівників?

Наприклад в цьому конкретному випадку, знаючи про можливу підступність та брехливість людей, як всі однозначно прийшли до висновку, що це саме коментар від постраждалого працівника, а не наклеп від дезінформаторів конкурента тієї компанії, на яку написана скарга?

Чи правильно я зрозумів, що любий охочий може зареєструватись на ДОУ під вигаданим ім’ям, та писати що завгодно про кого завгодно і йому нічого за це не буде?

Ви навели абсолютно недоречні форс-мажорні приклади. Закон, про який йдеться в новині, в першу чергу направлений проти вирішення звичайних робочих процесів в післяробочий час.

Стаття сподобалась, а на скептичні коментарі просто не звертайте уваги. Їх засилля як раз вказує на масштаб проблем, з якими в т.ч. і вам доведеться працювати.

На жаль не всі розуміють що суспільство не може розвиватись однобоко, тільки внаслідок розвитку програмістів. Також паралельно потрібен розвиток і в інших сферах: політиці, менеджменті, медицині, ...