www.reddit.com/...​se_your_job_to_ai_but_to

У них лапки

Еще не повзрослело. Когда будет тема про плановую колоноскопию — вот тогда можно сказать, что уже позврослело.

Ради интересе поинтересуйся сколько будет стоить заказать аналогичное железо и софт у відчизняного виробника и сколько прийдется ждать.

Ответ: внедрение возможно без AI алгоритмов, и, скорее всего, так и будет сделано. Но никто с вами серьезно не будет разговаривать, если вы хотя бы 2 раза не упоминаете AI в каждом преложении своего питча, поэтому надо рассказывать как AI будет бороздить просторы.

На це звернули увагу на TeamBild.

На TeamBlind

TeamBuild это немного другое.

2 вещи могут быть правдивыми: хабр сотрудничасет с силовиками, и анальная модерация на ДОУ убивает желание писать что-либо техническое для этого вебсайта.

Вопрос не только «как», но и «зачем».

Сейчас будет происходить сильная трансформация индустрии, где некоторые категории «вайтишников» потеряют работу. Условно через пару лет можно будет написать (или даже сказать голосом) — «Запили мне вебсайт интернет магазин, вот тебе скан накладной с товарами, на основе ее запили для кажого товара отдельную страницу, найди или сгенерь картинки и описание товаров, и отзывы», и через 20 минут сайт будет готов и задеплоен.

Стоит идти в сферы, где AI не добрался и скорее всего скоро не доберется. Я б сказал, низкоуровневая и системная разработка находится в большей безопасности, чем веб разработка. Но это несколько лет гринда, а не путь вайтишника.

Чому я наймаю кандидата, який правильно відповідає на всі питання

Одного разу на співбесіду прийшов кандидат і... відповів правильно. На все. Чесно, я була в шоці — я ж очікувала, що ми щось «проживемо разом», може десь розгубимося в нюансах. Але ні, він спокійно пояснив архітектуру, логіку, плюси-мінуси, бізнес-контекст, навіть рефлексію встиг втиснути. Жодного «не знаю». Жодного зойку душі.

І я зрозуміла — це наш герой.

Бо саме такі кандидати мені й потрібні: без загадок, без інтуїцій, без аури міжрядкової глибини.

Fit? Я з’їла цей термін на сніданок

Хтось каже: «це не fit». Я кажу: це не Google Forms. Мені не треба душевні терзання. Я не йогу набираю.

Мені треба, щоб:

документацію не тільки читали, а й розуміли,

фреймворки не тільки згадували, а й не ламали,

«на проєкті ми мали специфіку» не звучало як відмовка від справжнього досвіду.

Мені не треба, щоб кандидат жив драму — хай проживає архітектурні рішення.

Гнучкість? Та я йому скріпку дам, хай з неї стартап зробить

Людина не вагається? Прекрасно — отже, не вмикається режим сумніву, коли треба рішення. Ніколи не каже «не знаю»? Чудово — в нас і так досить загадок в аналітиці. Говорить впевнено? Значить, не треба буде шукати менеджера з тлумача внутрішніх думок.

Я не хочу з кандидатом пити каву. Я хочу, щоб він запускав прод

Знаєш, кого я боюсь? Тих, із ким «кайф обговорювати метафору зростання через конфлікт». Я не терапевт. Я тімлід.

Мені треба люди, які запускають фічі, а не процеси самоусвідомлення. Ті, хто не тільки думає, як працювати в команді, а просто працюють. З людьми. І кодом. І дедлайнами.

І насамкінець

Коли я бачу кандидата, який ідеально відповідає на всі питання — я не шукаю підтексту. Я не лізу глибше. Бо я знаю: з ним буде робота. А не театр.

Я шукаю не метафору. Я шукаю senior developer. І так, я святкую цього кандидата. Бо він не просто «fit-нув». Він просто підходить.

Do you want a hug?

Чому я не приймаю офер, який ідеально підходить

На одній зі співбесід компанія блискуче влучила у всі критерії. 💼 Конкурентна зарплата, адекватні технології, навіть команда здавалася приємною. Впевнено відповідали на мої питання про стек, красиво виклали підхід до задач, ще й лаконічно сказали, що «цінують ініціативність».

Я слухав, кивав, ставив follow-up запитання. Але з кожною хвилиною в мені щось стискалося. В кінці дзвінка я знав: ні. ❌

Хоча технічно — все було ідеально.

Але... не fit-ало. І я хочу чесно розповісти, чому саме такі «ідеальні» компанії не проходять далі.

Fit — це не про офер, це про резонанс

Дуже легко звести «не fit-нуло» до «не сподобалося». Але це не так.

У моїй практиці найчастіше не fit-ують не ті компанії, де застарілі технології чи токсичний менеджмент. А ті, хто... грають роль. 🎭

У них ідеально сформовані відповіді. Правильні формулювання. Чітке «у нас важливий баланс між автономністю і підтримкою». Але коли я питаю відкриті питання — не про техніку, а про процеси, гнучкість, реальні виклики — відповіді звучать як згладжений PR-звіт.

Я відмовився, бо менеджер занадто впевнено посміхнувся 😊 під час відповіді, і мені стало тривожно, що в компанії панує занадто стабільна атмосфера.

Я завжди слухаю ті місця, де роботодавець вагається
Мої улюблені моменти — коли компанія каже: «не знаємо», «у нас були труднощі», «в команді є виклики, які ще вирішуємо». Бо саме в цих словах звучить живий процес, а не заготовлена рекламна презентація.

Я не шукаю місце, де все гладко. Я шукаю місце, де чесно кажуть: «в нас є хаос 🔥, але ми знаємо, як з ним працювати».

Я відмовився, бо рекрутер сказав «ми дуже прагматичні», а я вважаю, що справжній хаос вимагає хоча б трохи авантюрності. 🎢

Компанія може відповідати усім критеріям — але не бути «моєю»

І це найважче в рішенні. Бо наче відмовляєш пропозиції, яка «все зробила правильно». Але ж ми не оцінюємо просто benefits. Ми обираємо середовище, в якому будемо рости. 🌱

А команда — це система, де важливо не тільки, що обіцяють, а й як будуть поводитися, коли стане незрозуміло. Коли зміняться пріоритети. Коли дедлайни раптом стануть вчорашніми. ⏳

Я відмовився, бо менеджер не запнувся жодного разу під час пояснення стратегії. Це змусило мене думати, що він або надто підготовлений, або взагалі не стикається з невизначеністю. 🤖

Fit — це про динаміку, а не про «чи нам комфортно на онбордингу»

Я не шукаю просто «приємних». Ідеальна компанія — це не та, де всім зручно. Це та, де можна обговорити складну ситуацію — і вийти з неї сильнішими. 💪

Я шукаю тих, хто вписується в динаміку мого зростання. У мене часто змінюються виклики, іноді приходять непопулярні рішення, а іноді доводиться відстоювати свої кордони — перед тими, хто в 3 рази досвідченіший.

Я відмовився, бо в політиці компанії була фраза «we encourage continuous learning», а я вважаю, що справжній ріст починається з абсолютного заперечення будь-яких стандартних підходів. 🎨

І наостанок

Коли я відмовляю компанії, яка «виглядає ідеально» — це завжди складне рішення. Я не святкую цю відмову. Я її проживаю. 😔 Бо це означає: ми ще не зустрілися з тим, кого справді шукаємо.

Я не шукаю просто хороші умови. Я шукаю відчуття, що це «моє»... навіть якщо це відчуття абсолютно незрозуміле і нелогічне. 🎯

І я вірю, що саме такі рішення формують справжню кар’єру.

Наталья, у вас есть понимание того, что сегодня в мире, где за секунду можно сгенерировать целый талмуд таких историй, никто вот это вот не будет читать?

Так це правда, бо це базова навичка, за яку саму по собі ніхто не буде платити. Ось якщо навчитися її інтегрувати у професію ілюстратора, 3д моделінг тощо — от тоді вона приносить кошти.

Чувак, про какие деньги ты говоришь.

AI generated video: www.youtube.com/watch?v=UC_Cw9xqIuE

Все, кто занимался чем-то, связанным с созданием изображений, видео или музыки, можно забыть о деньгах.

MS Windows майже повністю написано на тотально unsafe the C programming language.

www.thurrott.com/...​he-windows-kernel-in-rust

Те саме стосується Linux kernel

rust-for-linux.com

поверх якого працює Android.

www.zdnet.com/...​y-safety-vulnerabilities

Виглядає як спроба реанімації практики обкомів компартії вказувати колгоспам коли що сіяти і коли що жати.

Еще обком говорит, что нельзя пользоваться краской со свинцом.

Где ISO стандарт на Carbon?

en.wikipedia.org/...​ages_with_an_ISO_standard

Я бы сказал, что по сравнению с языками в этом списке, у Rust с темпом развития все вполне збс.

Мабуть конкуренція реалізацій більше сприяє розвиткові мови ніж її відсутність.

Этот подход работал в 80-х и 90-х когда компиляторы стоили денег и были относительно простыми продуктами, что позволило иметь очень много реализаций, которые могли конкурировать друг с другом.

Сегодня:

На компиляторах для современных языков уже не делают деньги — они бесплатно лежит в опен сорсе. Мотивации тратить деньги чтоб запилить новый комплиятор очень мало.

Компиляторы стали очень сложными; чтоб запилить новый компилятор и довести до конкурентного уровня потребуется огромное количество времени и денег, что повышает порог входа туда, куда никто не пойдет.

Конкуренции практически не осталось, у большинства языков есть одна основная реализация, в которую все контрибьютят.

Аналізуючи цю так звану «успішну» операцію, необхідно відзначити її очевидну стратегічну недоцільність та навіть шкідливість для України.

По-перше, знищення стратегічних бомбардувальників лише підтверджує тезу російського керівництва про необхідність повної модернізації військово-повітряних сил. Тепер у них з’явився легітимний привід замовити нову партію модернізованих літаків, які будуть значно ефективнішими за старі моделі. Фактично, Україна зробила те, що російське командування не наважувалося зробити роками — позбулася застарілого авіапарку.

Більше того, знищення бомбардувальників порушило стратегічний баланс сил. Тепер Росія може обґрунтовано вимагати від НАТО додаткової військової допомоги, посилаючись на порушення паритету. Це відкриває шлях до нових військових контрактів та розширення виробничих потужностей.

Варто також відзначити незрілість тактичного мислення українського командування. Використання вантажівок для доставки дронів змусить росіян посилити контроль на дорогах, що природно призведе до створення нових робочих місць у силових структурах та збільшення фінансування систем безпеки. Це, безумовно, позитивно вплине на економічний розвиток прикордонних регіонів Росії.

А найголовніше — ця операція дала безцінний досвід російським ППО. Тепер вони зможуть розробити нові протоколи безпеки та модернізувати системи протиповітряної оборони. Фактично, Україна надала їм безкоштовний полігон для тестування вразливостей їхніх систем захисту.

І нарешті, знищення 41 літака — це лише тимчасова незручність для країни з такими виробничими потужностями. Насправді, це чудова можливість для російського військово-промислового комплексу отримати нові замовлення та наростити темпи виробництва.

Тож можна впевнено стверджувати, що ця операція — це стратегічний подарунок Росії, який вона неодмінно використає для посилення своєї військової могутності.

/s

Т.е. чувак апрувнул твой код, не особо читая, чтоб можно было разблокировать то, что ему было нужно. Почему стаф это делал? Мог какой-то джун так же проскролить и апрувнуть? :)