Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×
Lead Software Engineer в Kurva Bobr Unchained
  • Рівневий підхід до винагород: ринковий стандарт чи валіза без ручки

    Багато красивих слів — але не зрозуміло де ж тут «інший шлях»? Галери використовують «виделки», платять ставку і переглядають раз на рік. Ви також робите ревью і платите ставку.
    Зараз ринок суттєво міняється — то може і справді треба шукати «інший шлях»?
    Якщо девелопери вже ФОП, якщо вони працюють віддалено, якщо деякі з них вже влаштувалися «зайчиками» — то чому б не піти цим шляхом? Платити за потрібну роботу, а не за часи і не ставку!
    Девелопер бере задачу — робить — отримує гроші. Встигає зробити ще одну задачу для тієї самої чи іншої компанії — отримує більше. Зробив невчасно або погано — грошей не отримує.
    Теорія ринка кажуть що якщо існує конкуренція — то і ціна буде справедливою і якість буде триматися і буде сенс нарощувати ефективність. А ставка вбиває мотивацію і веде тільки до застію та деградації.

    Підтримали: В мене є питання, Vic
  • Засиджувалися на одному місці, вчилися заради диплому, пересварилися з колегами. А які ви робили помилки у своїй кар’єрі?

    3. Хотілось би раніше зрозуміти що є ефективніші можливості примноження доходів (інвестування) ніж вивчання нових фреймворків і мов програмування.

    Цікаво: є інвестори, які зі своїх інвестицій отримували б щомісячний дохід хоч на $3000 (зарплата ІТ мідла)? І скільки для цього мільйонів доларів має бути інвестовано?

  • Грати лише в AAA чи грати лише в інді-ігри? Що б обрали ви, якби перед вами поставили такий вибір?

    Граю у Oblivion Association — величезний модпак до TES IV (гра 2006 року). Якщо гра добре зроблена — модери додадуть ще 300% контенту + нові текстури + озвучку.
    Якщо під «інді іграми» ви розумієте коряві саморобки — то це не має сенсу. Я декілька раз починав і намагався опанувати Battlecruiser Millennium
    en.wikipedia.org/...​wiki/Battlecruiser_3000AD
    У жодній грі я не бачив стільки можливостей: від космічного симулятора до 1-персон шутера. Але через незрозумілий інтерфейс та безліч багів — у це просто неможливо нормально грати! Ти ніколи не знаєш — чи ти щось зробив не так чи це бага гри.

  • Засиджувалися на одному місці, вчилися заради диплому, пересварилися з колегами. А які ви робили помилки у своїй кар’єрі?

    І буду шикувати на мінімальну пенсію 2400 гривен (ФОП заробляє тільки на неї). Старість в Україні — це жахливо.

  • Засиджувалися на одному місці, вчилися заради диплому, пересварилися з колегами. А які ви робили помилки у своїй кар’єрі?

    Якщо послухати усі тренінги «як стати мільйонером» — то там як раз розповідають навпаки: що бідні люди звикли економити — тому ніколи не думають як заробити більше. А багаті — навпаки: їм постійно треба більше — тому вони і шукають можливості, роблять бізнес і т.і.

  • Засиджувалися на одному місці, вчилися заради диплому, пересварилися з колегами. А які ви робили помилки у своїй кар’єрі?

    Їм потрібен папік, а вам — багато заробляти грошей.

    Такі дівчата тільки на свою «красу» витрачають від $3000 на місяць. А ще потрібна тачка і особняк. Навіть девопс — зайчик, який піднімає 20 К баксів — роль «папіка» не потягне.

  • Що дарує вам відчуття, що життя вдалося?

    Звичайно додому мені був потрібен не самий дешевий та ще з бу монітором — а нормальна машина, яка потягне усі сучасні ігри — хай і не на максималках.
    Я вже декілька разів апргрейдився і перевірив цю стратегію: за $1000 можна зібрати адекватний комп, якого вистачить років на п’ять. А потім — збирай новий за $1000.
    Якщо брати усе топ — то там відразу х2 ціна тільки за понти. Апгрейдити частково — не має сенсу. За 5 років як раз міняються стандарти і треба міняти материнку.
    Зараз вже трохи простіше — бо багато ігор працюють у браузері на стандартному ноуті, фільми можна дивитися онлайн — не потрібно ставити кодеки. Отже навіть найдешевший ноут вже дає багато можливостей.

  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Зараз, коли мій ніс цілий і я жодного разу не бився ні з ким — я вважаю що найкращій конфлікт — це той, якого вдалося уникнути. І розум повинен де для того, аби вмовити бика тебе не бити (це неможливо), а не опинитися там, де бики можуть тебе спіймати. Так хитрий Бобер не чекав поки по нього вже прийдуть — а втік ще до того, як почалося справжнє полювання.

    Твоя единственная задача — остаться в живых. Не проявлять чудеса храбрости, не сражаться, не покорять планету, а только остаться в живых. В одном случае из ста ружье может спасти тебе жизнь, в остальных девяноста девяти оно лишь втянет тебя в какую-нибудь глупую историю. Если оно у тебя будет, ты почувствуешь себя этаким суперменом и когда-нибудь просто забудешь про маскировку. Когда у тебя нет ружья, ты знаешь, что ты — кролик, и ты всегда осторожен.

    © Хайнлайн «Тунель в небе».

    Підтримав: Dmytro Kolesnykov
  • Що дарує вам відчуття, що життя вдалося?

    А ще краще почитайте постанову про влк, там багато є болячок по яким людина стає не придатною, чи обмеженно придатною

    «Обмежено придатних» — скасували. Перед виїздом консультувався з юристом. У мене після обстеження ціла купа хронічних болячек. Бігати я не можу: трохи пройдуся і вже тахікардія. Але усе це не має значення: у ВЛК є обмежений перелік хвороб і ступенів, за яких можуть визнати непридатним. Але зараз на ВЛК тиснуть і кожна справа, коли визнають непридатним ще й перевіряється. Отже лікарю легше написати «придатний», ніж доводити що людина справді хвора, а не дала «на лапу».
    Юрист сказав що краще, на що я можу сподіватися — це якщо він примусить ВЛК взяти до уваги результати обстеження, які вже є на руках — і тоді ВЛК має відправити мене на обстеження по усіх лікарнях. Це — декілька місяців митарств по державних лікарнях, а потім знову на ВЛК — і так по колу. Навіть людина без руки має проходити ВЛК кожен рік аби довести що рука не відросла!

    Підтримав: Юрий Власов
  • Ідеї або можливості для бізнесу в умовах війни та економічної кризи

    Прочитав назву «можливості для бізнесу» і на думку почало спадати що зараз потрібно Україні: дрони, РЄБ, ракети в ідеалі — роботи замість солдат. Другою думкою про «можливості» були «яйця по 17 гривен», саморобні бронежилети, китайські турнікети і мільярди спизжені на снарядах.
    Почитав статтю — і що всередині? Яких ще аплікушечек не вистачає у часи війни!
    Ви що — подуріли?! Коли війна і криза — людям не вистачає тільки чергового «вбивці фейсбука» чи ловити покемонів в окопах? Хіба не зрозуміло що коли потрібні реальні снаряди та танки — нікому нема діла до ІТ софта! Тим більше що його ще до війни вже написали на будь-який смак.
    Просто забудьте про ІТ поки 3 світова війна не закінчиться. А там вже буде видно: залишаться ще комп’ютери чи будемо збирати кришки від кока-коли.

    Підтримав: Evgeny Sergeev
  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Я думаю широку підтримку ідеї «відвоювати кордони 91 року» можна серед українців, які знаходяться поза межами Україні.

    Підтримав: Valeriy Shvets
  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Немає гаранта або можливісті гарантувати особисто — немає прав!

    Слушна думка! Отже якщо у моїй країні не стало нікого, хто міг би гарантувати моє право на життя та недоторканість — у мене залишається 2 шляхи:
    1) Гарантувались особисто: силою та зброєю. Щоб коли по мене прийдуть — вони б про це пожалкували.
    2) Тікати та шукати нового гаранта, якій працює. Я так і зробив — згодом стану громадянином країни НАТО.
    Звичайно ще є третій шлях: відмовитися від своїх прав і стати рабом держави.

    Підтримав: Romko
  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Ну от — ти висловив думку яка існує. І її підтримують багато орків, а ще — багато жителів окупованих територій. І це, на жаль, факт. Можна просто заплющувати на це очі і казати що на окупованих територіях тільки українці, які люблять Україну, страждають під окупацією і не можуть дочекатися визволення. І кому допоможе ця брехня?
    Ми опинимося у тій самій пастці, де опинилися москалі, коли думали що у Харкові їх будуть чекати з квітами. Повірили своїй власній брехні.

    Підтримав: Serhii
  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Чи не ти топив за справжні імена і бан анонімусів?
    Тепер ти побачив те, що задроти — інтроверти бачать з дитинства: люди навколо тебе не добрі, не друзі — а гієни, які роздеруть тебе як тільки ти зробиш помилку!
    У нас суспільство злоби та ненависті — визнай це і бережися.

  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Не варто було мені хвалитись тим, що я за публічність жодного разу не страждав.

    Мабуть тобі якось у житті пощастило. Кого з задротів (як мене) у школі знущалися щодня — навіть у мислях не буде десь світити своє справжнє ім’я.

    Головне, щоб не було навіть найменшої можливості дізнатись якусь додаткову інформацію про людину.

    На жаль з сучасними технологіями це майже неможливо. Навіть якщо ти ніколи не писав справжнє ім’я у мережі — ноути та телефони можуть унікально ідентифікувати. Як тільки твій девайс підключиться — будь знати де ти є.

  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Тому що війна не має бути виправданням!
    Колись читав цікаву статтю про голодомор. І там була приблизно така теза:
    Багато хто виправдовує голодомор тим що тоді «були такі часи»: війна, розруха, треба було підіймати промисловість ... але на справді часи не були «такі» — вони такими стали! За декілька років нормою стало те, що до цього вважалося б просто звірством. Червоний терор, військовий комунізм, репресії, доноси.
    Прикриваючись війною, боротьбою з ворогом (у тому числі внутрішнім) у минулому віці пройшли шлях від НЕПу до ГУЛАГу.
    Кожна людина має право за своє власне життя, на своє майно, на недоторканість і повагу гідності. Війна це не відміняє!
    Особливо прикро коли ту ж «вуличну мобілізацію» виправдовують тим, що «окупанти цяцькатися не будуть». Тобто війна дозволяє владі поводитися з власними громадянами як злодії — окупанти поводяться з жертвами (у супереч людяності і законам війни). То з кого ми беремо приклад? З ворога?

  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    деструктивні антиукраїнські тези?

    Тобто для тебе усе, що я написав ще не «деструктивні антиукраїнські тези»? А хто ж тоді буде вирішувати що є достатньо «деструктивним»?
    На ДОУ доволі швидко банять не тільки за якісь відверто ватні дописи — а навіть за припущення що до втрат ЗСУ. Отже цензура не дрімає.
    З іншого боку хтось написав що він не донатить і іншим не радить — ви вважаєте це «деструктивно»? Але ж донати — це добровільно. Тут постійно пишуть що податки не треба платити бо розкрадуть (і таки розкрадають) — це не «деструктивно»?
    Якщо шукаєте зраду — я вам покажу що таке деструктивно: я не пішов у військкомат, працював в ІТ і за 2022 рік задонатив більше мільйона гривен. Але якийсь «анонім» сказав що рано чи пізно усіх ухилянтів спіймають — і відправлять на фронт. Ця «деструктивна теза» так мене перелякала — що довелося тікати. І тепер замість працювати і донатити на перемогу я відпочиваю і купаюся у морі.

  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Розумієш проблему?

    Добре розумію проблему — бо народжений в СРСР.
    Коли людина написала свою думку на плакаті і вийшла на вулицю — вона не анонім, і це чудово, бо «її можна притягнути до відповідальності за деструктивний вплив».
    Коли комусь хочеться «притягнути до відповідальності» людину за те, що вона написала десь в Інтернеті — то потім захочеться і за те, що вона розповідала друзям у себе на кухні.
    Є такі люди, у яких тоталітаризм і бажання карати за інакомислення — у крові! Може у минулому житті вони спалювали на вогнищах єретиків, може їх предки були «чєкістами», може їх виховували у дитячому будинку і били за кожне неправильне слово — я не знаю звідки таке береться таке збочення.
    Але проблема таких людей — в них самих, а не у інших, яким вони хочуть заткнути рота.

  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Мені не подобається, що вони пишуть під час геноцидної війни.

    У цій темі мене ще не забаніли — отже спеціально напишу що тобі не сподобається:
    НІ ГЕНОЦИДНІЙ ВІЙНІ !
    Українці мають вижити — а не воювати до останнього українця.
    Годі брехні і пропаганди в Україні. Україна — НЕ Параша.
    Нам те треба перемоги ціною маршала Жукова і товариша Сталіна.
    Коли на війні гинуть письменники, поети, спортсмени — це означає тільки що держава не здатна вберегти навіть кращих своїх людей! (на відміну від депутатів)
    Я — не воїн і ніколи їм не буду.
    Ось тобі коменти «аноніма» — живи з цим.

  • Чи є право на анонімність важливою складовою свободи слова

    Як «заборону на анонімність» можна вважати нормою? Навіть задовго до появи Інтернету люди надягали маски та плащі. Як «заборонити анонімність» у реальному житті? Ставити кожному номер на лоба, як машинам? Вживляти чіпи? Хто добровільно погодиться на такий «цифровий концтабір».
    Також треба розрізняти «анонімність» та акаунти у мережах. Анонім — це гість БЕЗ акаунта. Будь-який створений акаунт — це вже не анонім!
    Знову ж таки: у реальному житті у багатьох суспільствах люди знають і кличуть один одного за прізвиськами. Так само у творчому суспільстві багато митців відомі під псевдонімами.
    Чи можна сказати що «Ле́ся Украї́нка» — це «анонім», тільки тому що вона писала не під справжнім ім’ям?
    Отже не дозволяти на форумі писати анонімам (без авторизації) — це може бути необхідним, особливо якщо не вистачає модераторів. Вимагати писати тільки під справжнім ім’ям — це вже відчутно смердить цензурою та тоталітаризмом.
    P.S. У мого акаунта ніколи не існувало «справжнього» ім’я. Так само як не було паспорта у будь-якого літературного персонажа.

← Сtrl 1... 45678...459 Ctrl →