Ну як нахіба, розвиватись на дотації платників податків з Німеччини та інших країн з старої Європи, так як це роблять наші сусіди, що в ЄС відносно нещодавно. Окрім ЄС в України немає можливості розвиватись і з нашою політичною та правовою системою, точніше імітацією цих речей, думаю більшості естаблішменту не треба той ЄС, бо трохи важче буде красти. Ми не UK, Норвегія чи Швейцарія, де дофіга грошей і зовсім інший рівень свідомості громадян, які не хочуть утримувати розвиток деяких країн євроколгоспу, краще ж інвестувати кошти своїх громадян у власний добробут?

ви тут взагалі-то чергу описали :D

перший прийшов, перший уйшов.

Що саме автор хоче сказати даною статтею? Приїхав та й приїхав, наче особливого тут немає.

Так може проблема у колі спілкування?
В чому проблема уникати людей, що порушують особисті кордони,як то кажуть в народі — панібратство, бути для когось sugar daddy теж не потрібно. Ну і найголовніше, якщо ви за кордоном, то нафіга вам ті українці (якщо вам з ними не ок ), з місцевими набагато легше мати справи, дружбу і нетворкінг (якщо це не мега закрита країна, в Європі з цим все ок).

Не знаю як це українською, just be humble.
Важка робота 1-2 роки дасть базу на все подальше професійне зростання, беріть складні таски, лажайте з ними, просіть допомогу, міняйте роботу якщо щось не подобається, будьте чесні з собою і командою. Якщо ви працюєте в аутсорсі, то завжди підкреслюйте свої хард скіли, не партесь всякими ассесментами і корпоративними курсами — це булшит, ваш час для них товар, отже цінуйте його та продавайте максимально дорого, не піддавайтесь на всякий прессінг менеджменту, бо чомусь аутсорс сильно спотворив суть менеджера, його задача це допомогти вам робити роботу максимально ефективно, а не постійно акцентувати на ваших пройобах, щоб +500 не дати.

Цікаве питання, за ML думаю, що там лише інтерфейси написані на пітоні/cython, а математичні операції енівей на С . Щодо бігдати, то перші солюшини були написані на джаві, умовний hadoop майже весь джава+ C, коли писали спарк беручи за основу хадуп, то вже з’явилась скала на jvm, де менше ООП-шного булшиту порівняно з джавою і багато класних штук з функціонального програмування. Величезний плюс пайтону це ком’юніті, яке швидш за все й ініціювало підтримку спарку на пайтоні, останній в переважній більшості динамічно юзає jvm об’єкти, через py4j, тому перформанс pyspark порівняно зі чистим спарком повільніший в рази. Пайтон ж задумувався, як легка і лаконічна мова, ніхто ніколи не очікував від нього мега ефективності, а з тим як працює закон Мура, то навряд людство буде рахувати ресурси для звичайного ентерпрайзу.

у них мозга недостаточно, чтобы освоить «си»

якщо вже писати то краще на ассемблері, на с тільки інтерфейси написати, щоб тупаки могли взаємодіяти з даним творінням.

данные большие

Цікаво, хто великі дані в ентерпрайзі обробляє на чистому пайтоні?
Переважно використовуються дата-пайплайни, де під капотом спарк чи хадуп, але нажаль проблема там в іншому — вони всі біжать на jvm, тому пайтон добряче відстає від джави/скали. Особисто я вже давно працюю над тим, щоб світчнутись на скалу в data engineering.

але ж нащо тут ВУЗ, якщо все можна засвоїти і самому

ну в мирний час, щоб не довелось засвоювати щось інше в армії, думаю зараз це стало ще більш актуально.

Ну йти в універ за фундаментальними знаннями в ІТ то таке собі, я б не пішов знову. Краще піти на прикладну математику, де можна круто прокачати мислення,логіку та алгоритми, програмування саме далі підтягнеться. Якщо хочеться чогось більше ніж галера, то я переконаний, що цей досвід буде корисним.
Особисто я з універу навчився комунікації з людьми, відстоювати власну позицію та розуміти цінність своїх скілів, це допомогло ще джуном розрулювати ситуації з галерним менеджментом або токсичними колегами і виходити завжди в плюсі з них.

Якщо до ідеї є ентузіазм доцільно її розвивати — яка різниця чия вона.

Ви тут перечите самі-собі, вхідні дані — очікувана компанія повністю ваша. Я можу так само перефразувати, якщо є ідея до стартапу і бажання його розвивати, яка різниця чий стартап — особисто ваш, чи кількох людей?

і не плануючи розподіл компанії на частки володіння

Допустимо у вас вийде комерціалізувати вашу ідею, та ви почнете заробляти на ній.Вона розвивалась на ентузіазмі всіх учасників, ви платили їм зарплату. Компанію завтра купує умовний гугл, то як команді отримати частину грошей,яку вони заслуговують за роботу та ентузіазм зроблену на старті? Ви ж юридично їм нічого не повинні.

Як кажуть в народі, ви або хрестик зніміть, або труси одягніть. Хтось захоче працювати над втіленням чужих ідей та мрій, щоб його потенційно залишили без зарплати, або ж без частки в компанії?

Задача автоматизатора — написати якомога більше автотестів, тоді як задача SDET — написати якомога менше тестів, але так, щоб вони принесли якнайбільше користі.

Це в аутсорсі так працює, щоб побільше людино-годин продати? Що автоматизатори, що STED, що деви мають писати прості та лаконічні тести, достатньо включити здорове мислення, а не гнатись за кількістю і додавати туди якусь мега-складну логіку, це ж internal річ для команди щоб релізити швидше. Зустрічав з досвіду, що навіть досвідчені тестери писали ті самі тести, що девелопери, просто іншою мовою, бо в багатьох командах є величезний розрив між дев і тест командами. Якщо б більшість девів писали достатньо якісних тестів ще на етапі написання самого коду (по-модному TDD), то потреба у такій кількості тестувальників відпала, мануальних так точно.

Та ні, я сиджу в Україні разом з вами. Я не хейтив нікого, лише доніс свій суб’єктивний reality check.

Ви маєте доказову базу, що ні? Бо я не маю, то стверджувати так не можу. Даний стейтмент це лише ваше суб’єктивне сприйняття, так як і моя думка. Мій меседж простий — будь-яке звинувачення такого роду, це проблеми лише того, хто звинувачує. Зрілі та реалізовані люди таким булшитом не страждають, в них є більш пріоритетні задачі.

Те що вас задіває в простих діях інших людей, то лише ваші проблеми, а не людей. Давайте ще хейтити все цивілізоване населення планети, чому це вони катаються по морях і п’ють в барах, купляють одяг, а могли б то все донатити. На мою думку люди мають право радіти і демонструвати те, що вони хоч на трохи перестали бути громадянами країни 3-го світу, можуть будувати своє життя та кар’єру в US, UK, Канаді і жити дуже достойно. Від того, що в країні війна вони не перестали бути людьми з своїми потребами та мріями, їм начхати чи подобається нам це чи ні.

Я б краще в лотерею розіграв, така буде грін-кард по-українськи.

Цікавий підхід у таких психологів, краще б для ефективності почали шеймити: ’шо тут нюні розпустив, не мужик чи шо?’ . Насправді спорт, як частина терапії дуже корисний, але лише той, що вам подобається,підійдуть просто прогулянки, тілесний рівень фіксається найлегше, ви просто з часом будете отримувати від цього синтез гормонів, бо наш мозок і психіка функціонують завдяки гормонам. Паралельно з тим варто шукати собі терапевта і пробувати різні способи, особисто мені допомагає коли мене морально розносить за 2 години прийому, комусь навпаки допомагає спосіб, коли в дружній атмосфері і помалу пропрацьовуються проблеми. Попробуйте послухати кілька випусків з Андрієм Козінчуком на ютубі, мені подобається як він доносить інформацію.

Совок існує у теперішньому поколінні (дуже часто за межами великих міст), яке виховувалось такими самими ’поламаними’ людьми, як ви й підмітили. Наш політичний естаблішмент в більшості або такий самий поламаний, або типові бидлани з 90х, які застрягли в патернах жертви і поширюють це далі в соціум своїми діями, в якійсь мірі воно й відображає ті проблеми, що відбуваються зараз. Чудово, що люди починають аналізувати дану проблему і звертаються по допомогу до психотерапевтів, щоб пропрацювати це і почати жити вільно. В психології це називається колективною трамвою і вона буде менш поширена, коли нових людей будуть виховувати такі самі вільні люди.

Я думаю при сильному бажанні вже можна було знайти варіанти як перенести діяльність/ лівнути за кордон і т.д, але все ж спільнота доу далі ниє в коментарях і створює нові однотипні топіки, що їх обкрадають і обмежують їхні права. Таке відчуття, що ви думаєте, що політичний естеблішмент читає це і переживає, що ви заберете свої 5%, ПДВ і продасте бетонометри.