Бухаю.
Усе, що пов’язано із Python та JavaScript. Дві найтупіші мови в світі.
І js, і python — скрипткодерство, а не програмування. Ринок праці не дасть скривдити.
Знання скриптів наразі — лише бонус до нормальної спеціалізації.
Можна, звичайно, але мова взагалі про ситуацію, коли сучасним так званим «айтішникам» навіть не приходить в голову, що можна заробляти програмуванням. Це фініш, як на мене.
От з точки зору тих, для кого розробка ПЗ «дуже давно в минулому», ринок праці й мертвий (як тут постійно пишуть). Якщо не займатись одним лише скрипт-кодерством, то роботи повно.
Та й питання про «перші гроші», а значить для більшості мова йде про досить далеке минуле.
Дуже дивно, що на сайті програмістів в такому опитуванні немає пункту «розробляв програмне забезпечення».
Потім ці ж люди скаржаться, що роботу знайти важко.
Донедавна, ще років 10 тому, створення продукту потребувало інвестицй та організаційних зусиль щоб посадити квадратно-гніздовим методом (в кубікли та опенспейси) десятки й сотні вузьких спеціалістів, менеджети оце все, координувати з інвесторами та замовниками \ користувачами продукту.
А сьогодні, навіть якщо в тебе є годний продукт, нікому ти з ним нафіг не вперся. Бо до клієнта ти банально не проб’єшся без мільйонних інвестицій у рекламу та просування.
WAT?!
Ні, турбо фортрану наче не було. Із екзотики був Turbo Prolog.
А крім турбо бейсіка ще був Power Basic, теж компілятор, навіть під Win32 збирав EXE.
Stanyslav Semukhyn dou.ua/...slav-semukhyn/activities
Останній пост влітку
Використання DirectX для GUI почалося з Vista.
Ядро Win9x навіть програми для Win16 виконувало в режимі витісняючої багатозадачності, не кажучи вже про Win32. Відповідний системний виклик Yield() був позначений як deprecated і просто дорівнював виклику Sleep(0).
А ось так звана «вершина прогресу» та «авангард технологій», дуже обожнювана ДОУвцями Apple, у своїй MacOS навіть у третьому тисячолітті все ще використовувала кооперативну модель, як Win3.x.
Існував. І на відміну від більшості інших бейсиків, це був компілятор, що давав на виході самодостатній EXE. І номери строк не обов’язково було писати, доречі, що робило його трохи приємнішим за інші діалекти.
Були і паскаль і сі, тільки на відміну від басіка вони не були прошиті в ROM, їх треба було завантажувати окремо, як будь-які інші програми. Ну і, звісно, пам’яті на код там залишалось на тисячу рядків приблизно.
жмеш кнопку Кенсел — і воно просто зникало, заходь, ноу проблем.
Це залежало від налаштувань. Парою кліків можна було зробити і як в W2K.
А чим ноут гірший за годинник в плані понтів? Чому годинник може коштувати мільйон баксів, а ноут — ні? Тим більше годинник за мільйон на мій погляд нічим крім ціни не відрізняється від годинника за штуку.
Але реальні досліди довели, що у тої ж 11 вінди інпут лаг набагато менший
Пруф на інструментальне дослудження є?
А ваша швидкість роботи викликана лише методами роботи CRT монітора і його надвисоких герцовок.
«Герцовка» жодним чином не допоможе, якщо сам вивід має високу затримку. А якщо все залежить тільки від частоти кадрів, то значить внутрішня затримка відсутня.
В сучасній системі при навантаженні теж лагає. Біда в тому, що лагає і без навантаження.
Нормальна така прошивка для роутера.