Хіба це не загальна властивість усіх зарядок з USB-C PD?

Він працював миттєво, відкриття вікна потребувало одного кадру розгортки монітора.

У мене є ретро-система на базі Socket 7, так що не треба нічого пам’ятати. Будь-яке меню Win98/NT відкривається миттєво і не має жодної затримки. Вікна тягаються без лагів, якщо відеокарта не S3 Trio, а хоча б Savage. А на сучасних системах стандартний «калькулятор» запускаються більше секунди.

А завантаження системи за декілька хвилин пояснюється виключно тим, що в принципі оптимізацією «холодного» старту стали займатись лише у часи WinXP.

Ніколи не бачив більш дебільного блоку у ноутів, ніж яблучний. Типовий випадок, коли дизайн став важливішим за функціональність. Ну і звичайно половина інших виробників вже почала копіювати цей маразм, бо модно, бо у 2025 всі великими естетами поробились.

У кінці дев’яностих комп, зібраний всього рік тому із «середньої» комплектухи, ставав реально брухтом. А ціна заліза по відношенню до зарплати айтівця була набагото вище ніж зараз.

А тепер я сиджу за компом на базі платформи, що була презентована 14 років тому, і не маю жодних підстав робити апгрейд, бо всього вистачає: 64 GB RAM, 4.4 GHz CPU, NVMe, RAID5 та таке інше (єдине, що дурновата одинадцята вінда без бубну не стане, та вона і не потрібна поки).

Термогенератори принципово не можуть мати якусь значну ефективність просто із законів термодинаміки. А який сенс корячитись і вдосконалювати щось, що ніколи не вийде за межі п’яти відсотків?

Швидкість пристроїв і дешева пам’ять повністю нівелюються тормознутипи та розпухшими операційними системами та додатками. UI latency у часи DOS/Win95 була нижчою за сучасну разів у 10 (а може і в 100).

Єдине, що зараз однозначно краще — це інтернет (і швидкість і доступність) та носії інформації. Все інше +/- так само, десь краще, десь гірше.

Маск уражений комунізмом головного мозку. Цього достатньо, і це все пояснює. Проблема лише у тому, що він настільки тупий, що не розуміє, що будь-який комуністичний режим пустив би йому кулю у потилицю в перших рядах.

Біба та Боба — два довб***ба. Хай зжеруть одне одного, світ видихне.

Фронтендерів забагато після курсів, ось і все.

Вмазати б тобі.

звідти

Щодо Delphi. Крім заголовку, духу ні на що не вистачило? Жодного входження. Що ви, хіпстота джаваскриптова, взагалі знаєте про Делфу? Ніхєра не знаєте, навіть сказати не маєте чого.

Так ось, затуліться, і сидіть в своєму фронтенді сраному, й не висовуйтесь. Може, за розумних зійдите.

ті самі люди, які першими кинули Windows і пішли на Linux. Просто тепер вони не женуться за хайпом, а вибирають ті технології, які реально працюють

Поржав, дякую.

Сидеть в офисе и делать вид, что работаешь — сколько угодно. Продуктивно работать — нет.

Я про релокейт писав, бо віддалено розробляти мікросхеми — то таке собі.

Могу подсказать путь через поребрик в страну безграничной (нет) свободы. Вероятность успешного прохода ЛБС около 80% (сорян, много непредказуемых факторов). С той стороны таких как ты ждет отличный сервис: фильтрационный лагерь, доверетильные беседы с приятнейшими людьми из ФСБ, далее, если повезет, прописка в условном Норильске (-19°C на момент 19.04.2025) без права выезда в течение нескольких лет.

Розробка мікросхем по профілю навантаження на мізки майже нічим не відрізняється від програмування. Чого вони хочуть цим досягти — невідомо, бо більше 4-6 годин підряд продуктивно працювати з таким навантаженням неможливо.

Проте IC-департамент Самсунга ще з нульових славиться як знатна потогонка. Йти туди можна тільки як на вахту: попрацювати рік-два, заробити на що там тобі потрібно, та звалити з легким серцем.

Для ембеддера ШІ звільняє багато ресурсів на творчу роботу. На нього можна спихнути те, в чому зазвичай робиш тупі помилки. Він «знає» всі даташіти і не забуде встановити той клятий біт ініціалізації, який ти пропустиш тому що неуважно прочитав спеку, чи просто забув по запарі.

пройти якісь курси

Ні.