Дякую, я поки утримаюся від цього.

ІТшники не простий наріт і потребують більше.

Євгене, питання не просто у тому одному відсотку. А в тому, що, по-перше, руйнується віра у їхня обіцянки про стабільність на 25 років вперед, тобто вірити ніхто вже не буде у світле майбутнє на платформі Дія.Сіті, а по-друге, що не менш шкідливе, вони погрожують заборонити використання ФОПів у ІТ індустрії, що буде катастрофою (особливо щодо ФОП 3 групи)

Ой, щось у мене настільки великі сумніви щодо того, що дійсно влада

забирає ті гроші в бюджет.

По моєму, чувак, нас кинули
Fm G# D# A#

В мене є країна, я її любив
За волошки очі, люди кораблі
Я з нею разом, півжиття прожив
Притулившись тілом до теплої землі

На-на-на най-на-на на-на-на

А тепер тут страшно, я розлюбив її
Злі сірі очі, іржаві кораблі
Ми так хотіли, щоб був колись тут рай
Але зрозуміли, шо нас просто

Кинули, як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас тут просто..
Кинули, як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас

Та звісно. Ну як ця послуга офіційно не надається, то що вдієш. Лише через «рефералочку» від тих, кому довіряєш, бо ймовірність успіху значно вища, ніж якщо піти шукати прост рендомно по телеграм каналах.

А держава то що? Держава — це ми всі і є, народ країни. Тобто, гроші держави = наші гроші.
Дивна манера розділяти поняття «держава» і «народ», тобто, «всі ми навколо, живі люди, громадяни, ваші родичі, друзі, колеги, та інші».

Це теж не зрозумів. За що штраф відразу? :) Кошти легально надійшли на рахунок. Податкова тої країни, де той рахунок знаходиться, не має ніяких претензій до цього, та й податки сплачені. А щодо рахунків в Україні — теж нема причин блокувань, бо руху немає, людина безробітна. За що штраф раптом?

Не зрозумів про це. Галера ні з чого не живе в Україні. Її кошти знаходяться за кордоном, куди їй сплачують клієнти.

Якщо, говорити чесно ті навіть за себе не платять ніколи за них платить роботодавець.

Не зовсім правильно. Буває по-різному.
Зачасту домовленість відбувається на суму «gross», з якої працівник має сплачувати податки самостійно (або навіть роботодавеьц допоможе, якщо є організовано такі бухшалтерські послуги). Така модель більш вигідна роботодавцю, бо вони застраховані певною мірою від зростання податків — їх не турбує, якщо податок раптом зросте, бо все одно його сплачує працівник.
Є інша модель — коли встановлюється ставка «net», при якій працівник отримує фіксовану суму «чистими» на руки, а роботодавець бере податковий тягар на себе. З мого власного досвіду, роботодавці раніше (умовно десь до 2015 плюс-мінус року) охоче йшли на такий варіант, бо податки по суті не мінялися. Але оскільки чим далі, тим частіше почала звучати ця тема, то роботодавці почали масово відмовлятися від такої схеми і переходити на «gross».
Я в ІТ з 2000-х років, тож працював на майже усіх крупних галєрах України за цей час, тому знаю, що кажу. І я мав на собі змогу спробувати обидва ці підходи. А також (окрема тема) мав змогу спробувати різноманіття підходів до надання бухгалтерських послуг — від однієї крайнощі до іншої. Деякі галєри робили абсолютно все «під ключ» (тобто, живеш собі і не паришся, взагалі не турбуєшся про той ФОП, там все якісно і акуратно робить бухгалтерія), а інші натомість офіційно декларували, що їхня зона відповідальності закінчується у момент, коли вони переказують вашу компенсацію на ваш ФОП рахунок, а далі, голубчики, все самі, то ваші проблеми, як ви будете звітувати у податкову і заповнювати декларацію — хоч бухгалтера наймайте, хоч самі розбирайтеся у темі.

Гарантій нема ніде, на жаль. Таке от воно, життя земне.

Ta що ж відразу «незаконними способами»... А чому ігноруються ті, хто має право цілком законно і вільно перетинати кордон в обидва боки необмежену кількість разів? Так, їх менше, але вони існують.

Ні, я ще раз наголошую — українська галера ніяк не працюватиме з «натовпом безробітних». Між ними не буде встановлено жодного юридично значимого зв’язку. І хто що може пред’явити?

Дорогу осилит идущий... ©

Шо ж ви оце палите контору)) а раптом товариш Гетманцев читає зараз це

Все так. Просто, на жаль, констатую факт, що чим далі, тим важче це зробити. У період осінь 2022-літо 2023 виїхало не менше 10 айтішників з кола мого знайомств (друзі, колеги, знайомі), і тоді це не являло собою велику проблему, та й вартість була не захмарна, платили тоді $5-7к криптою (по суті, плюс-мінус одна зарплата за місяць, якщо сіньйор) відповідному «рішалі» і все вирішувалося, причому без обману і кидків. Тому так, якщо справді хотілося виїхати, то соображати треба було швидше, тут не заперечиш. А тепер довели до абсурду, що це коштує дуже багато, і до того ж ризиків стало ще більше. Тож відтягуванням завели себе просто у цей напівглухий кут. Один мій колега так скиглив, поки інші брали на себе ці ризики і домовлялися з «рішалою», то все міркував, чи не вилізе раптом йому десь колись цей вчинок «боком». І от «доміркувався», що тепер ані коштів відповідних нема в наявності (хоча 5-7к міг би відвалити, але не 20-35к), ані великі ризики на себе не зможе взяти (якщо він тоді у відносно лайтових умовах засцяв, то тепер тим більше заяча душа трясеться).

Аргумент невалідний. Працівник, як громадянин України, будучи в Україні, з точки зору українських органів ніде не працює, вважай, безробітний. Існує лише контракт між ним та іноземним представництвом компанії (у штатах чи країні ЄС), і кошти надходять на закордонний рахунок. До чого тут українська податкова? Можливо, ви натякаєте на CRS? То теж не катастрофа.

Якщо мова конкретно про мене, то я вже давненько за кордоном. Але я маю на увазі гіпотетичного середньостатистичного українського розробника, який постав перед таким вибором і перебуває загнаним у глухий кут.

А що їй заважає погодитися?

Звалити за кордон «хоть тушкой, хоть чучелом»