легкості початкової інсталяції віндоус якщо брати загальний кейс

не інакше як прийдеться попитати в чату GPT, як це вони так легко обходяться без запису флешки... кажу ж, ніколи в житті не ставив ліцензійної вінди... («щось тут нете»)

чи бажанням зятя витратити трохи свого нп часу на тещу

ми якось обійшли те, що комп тещі не відповідає новим вимогам вінди, а купувати новий мені чесно влом (ось такий я негадяй)...
й тоді смисл вінди взагалі губиться

нє, ми знову повертаємося до того, що «золотий зять» обирає й дарує тещі новий комп, для того щоб... теща сиділа в фейсбучеку з ліцензійної Вінди11, точно так само, як зараз вона сидить з халявних Лінухів...
я, звичайно, розумію що то все «жести», «увага» та решта «психологічних моментів», але, все ж, є певні сумніви що теща зацінить «технічні аспекти»... до того ж:
1. я не настільки «хороший»,
2. теща й так задоволена, що «все робе», й навіть штатний файєфокс заканав, ато довелося б таки полізти в страшу й незрозумілу консоль й зробити sudo apt update && sudo apt install chromium-browser (благо MX Linux не має snap)) поюзати графічний пакедж менеджер...

чомусь думав що то «добути» було залишилось в далекому минулому, зараз клік прямо з офіційного сайту по пункту який підтягує і записує, потім активував після чи під час сетапа

ці кроки зможе теща пройти сама? ))

тай це ж грошики прийдеться заплатити, нє? (це, напевно, велика ганьба, й мене закидають гнилипи помідорами, але у випадку вінди я ніколи так не робив))

то в моєї тещі буде прямо золотий зять, мало того, що купить нового компа, такого що «відповідає вимогам», так ще й нову ліцензійну вінду поставить...

для звичайних користувачів

навіть у випадку вінди все починається з задачки добути «крякнуту» вінду й записати на флешку... все одно треба завантажитися з флешки... Ця активність теж ніразу не тривіальна для людини, що тільки бравзає Інтернет...

отже, для умовної тещі що один варіант з віндою, що інший з лінухами — однаково нездоланний ще на етапі «зробити флешку»...

Чому саме вінда вважається «легкою», якщо її також повинен ставити не «аби хто», а все одно «тижпрограміст»?...

За «UX» натискання на іконки ідентичне, «UX» ютуба, фейсбучека ідентичний... тобто ну реально сучасний Лінукс (навіть в «простенькому» варіанті) — жертва упередження (а особливо для юзкейсу бути хостом для запуску бравзера, що всюди такий самий)...

якщо все вже налаштовано кимось то нічого

а що саме «налаштовано»?
записати образ взятий на офіційному сайті на флешку (без ніяких «nnn клубів» торентів «збірок»), запустити, інсталювати (жодної команди в консольці), в графічному «Діск менеджері» дати «дискам» постійні імена, вивести на десктоп, все :)

Дякую «за наводку», втім я обрав перше що попалося, з того що я знав, що прокатить :)

Люди взагалі нічого не хочуть змінювати якщо «і так працює» й, як правило, вибір лишитися на... Windows7/Windows10...

___
Для більшості поза «ІТ тусовкою» навіть апдейти ліцензійної вінди купленої разом з компом, то лише доставущий тупняк, а розповідати їм про «безпеку», «вразливості», то все одно що затятому курцеві розповідати про шкоду куріня (десь тут поруч й антиваксери та всі решта)...
Люди («прості сметрні») не хочуть (і не будуть) вчитися, їм то нецікаво...

Мій інтерес лише в тому: якщо більше не треба їхати до тещі «щось ремонтувати», отже «задачу вирішено» :)

Я ж й кажу, що для сішного коду виглядає норм і goto cleanup.

Тільки якщо той хендл не мембер структурки з «кучою всього» яку «хз хто» має звільнити, «хз коли» й «хз» які з тих полів маємо прибити/поклоузити «ми», а які «хтось»))

Ну... якби на розуміли, то Linux ніколи не був би доведений до розуму. Є багато складних проєктів, які досить якісні.

так він і не доведений, якщо зважати на іхні ж «срачі», зокрема й щодо Rust, бо ніхто не знає який там має бути меморі овнершип (але, звісно, то безмірно краще ніж 20років тому))

Що скільки живе зазвичай зрозуміло, бо в принципі ти знаєш коли воно стане непотрібне — коли викличуть fclose.

(f)close викличуть «тут» чи «там»? а як взагалі знати момент «непотрібності» якщо воно юзається в різних місцях...

Це якщо я злосним кодстаном й скурпульозним рів’ю не дам нікому копіювати хендли «кудись», десь їх сторити й множити без dup/DuplicateHandle (або, якщо в мене обгорточка буде тільки «мувабл» але не копіабл)... і не тільки хендли, а й решту...
Коротше то питання «дисципліни» на яку всі по мірі розростання проекту «ложили», тобто «нето», «не працює»...
Отож най вже краще мова/компілятор за тим всім слідкує, а не «чєловєкі».

xfce

а що «нетак»? для старовинного тещиного компа саме то))
«юзер експірієнс» тещі й тестя принципово не змінився: відкрити бравзер, запустити відео з «диска Д» або «диска Е» (вони пам’ятають що й де лежиь, а папочкою «маі дакумєнти» ніколи не користувалися), отож більше нічого й не треба))

Хіба ж це не прекрасно?

(та й для «нестаровинного» компа — теж xfce досить... я й в вінді завжди вимикав всі «ефекти» з напівпрозорістю, згортанням/розгортанням, бо мене просто дратують ті «анімації»))

звичайно, бо нема «срібної кулі», «універсального рецепту» і тд... то все «ООП», «ФП» воно не «одне vs інше» і не «проти процедурного», а скорше «набір прийомчиків», які можна використати залежно від ситуації, а от «відчути ситуацію» то вже більше «мистецтво» ніж «наука»...

ми пішли по колу починаючи з «прогнози — невдячна справа...» й далі за текстом

і трохи в майбутньому за ші мабуть, який за всіх і вся розбереться?

не розбереться, але «за ШІ» так))

а на доу

і що?

я достатньо «родкрив тему» чи є ще якісь питання (прямим текстом)?

на всі ос дискаце не хватить?)

той пан якийсь троль
за «дискаце» — взагалі не проблема,
он навіть моя теща-пенсіонерка і диск D і диск Е знаходить в MX Linux (Xfce) без проблем за «ярличком» (при тому вона, наврядчи взагалі знає різницю між Віндою й Лінухами))

Та й я не виконав жодної консольної команди коли той лінукс ставив))

якщо це якби натяк, що «в ооп все неправильно взагалі й тому ті ж самі проблеми ООП в ЖС/Пайтон»,

нє-нє, в ЖС/Пайтоні хоча б, є гарбіч колектор,
а саме головне вони раняться на машинах з «дофіга пам’яті» де оті меморі ліки «менш помітні» порівнянно з тим, що й так жере сама платформа, якщо порівнювати з ресурсами ембеддед девайсу на якому «ООП на Сшечці»...

а ще «там» на традиційних ЖС/Пайтон платформах неможливо звертатися до «пам’яті» через данглінг пойнтер, та ще й так, що він може жити в девайсі дні, тижні й «нічого не стається», пам’ять пишеться, читається, й «все добре», а потім вивалиться в зовсім іншому місці, й пів року досліджувати «багу Гейзенберга»...

не вийде звертатися до юніона не по тих полях, що відповідають тегові, не вийде вказати sizeof «нетої структурки» при memcpy, й не вийде закастити поінтер до іншої «нетої структурки», й лазити по її полях так, що попервах «нічого не ламається», й бага з покоцаною пам’яттю потім вилазить в зовсім іншому місці...

коротше «все нето» — «ООП на Сшечці» (особливо в великих командах) — г@вно))

Й саме тому я за насадження Rust силою на «ембеддед» проектах.... й саме тому (на мою думку) Лінус робить все правильно, коли «ламає через коліно» всю оту «стару гвардію», саме так))

(а взагалі, прошу пана написати прямим текстом, що він там «має на увазі», ми не на «уроці літератури» де «що мав на увазі автор»)

в python чи в javascript?

так ми ж про Cішечку, там, де «все руцями», нє?

Что иронично, так єто то что в винде маунтпойнті и UNC есть, а в линухе дисков всё так же нету

Байдуже, якщо то можна вивести на десктоп й назвати як хочеш))

І де клікнути, щоб побачити які деструктори будуть викликані по виходу з блока? На кожну обʼяву не наконтролклікаєшься.

По класові на оголошення айтемів, на вході в блок))

Про ctor/dtor навіщо? Просто я не бачу сенсу обгортувати handle у клас лише для того, щоб автоматично викликати деструктор. Бо відразу виникнуть питання копіювання, dup, ...

Для хендлів роблять готові обгорточки, або й on_scope_exit макро, й то не найбільша проблема, з хендлами як правило ніяких проблем))

Я хочу це бачити та контролювати ручками.

Проблема з «ООП на Сшці» ніразу не в хендлах файлів,
проблема в власне «об’єктах» для «логіки програми», там де «ієрархіями класів» намагаються «замоделювати», й з певного моменту вже ніхто не розуміє в тих «спагетті об’єктів» що з чим взаємодіє, й скільки часу то «живе»...

Ті об’єкти мають «поля», деякі з полів — хендли, деякі — пойнтери «кудись», деякі з поінетрів є «овнящими», а деякі то просто «лінки»... а ще «мутувати» той стейт можна тільки зпід мютекса (або ж лише як відповідь на «месідж» що прийшов в «наш» срід) + купа інших «контекстів», месіджі що продовжують йти до об’єкта після того як він «згинув» й решта приколів...
(тобто реальна система зовсім не така, як її придумали «на папірчику», особливо якщо команда росте й початкові «високі ідеї» розмиваються), кототше в результаті «нето», вічно данглінг пойнтери, щось не заініціалізовано, неті месіджі нету, нета обробляються, сегфолт, таггед юніон юзається неправильно, й пішло поїхало...

Курси до чистий маркетинг для новачків, макуха.

Не важливо, головне що qp обирають менеджери, великі компанії, платять гроші за додаткові фішки/тули...
Навіть якщо в Сшному варіанті таке «ООП» та ще й з «проджект спесіфіками» то «каст на касті, кастом поганяє», й вжагалі жахливо незручно, але зато всі при роботі, всім є що робити, готовне продовжувати надувати щоки як все «по бест практісес»

А для програмування достатоньо практичного підходу: наскільки це важко, наскільки так роблять.

от я ж кажу qp фреймворк по факту — важко, але продовжують робити, й бізнес квітне в усіх))

яка концепція? та, що COM? чи та що «за Бучем»?

COM «провалився», бо його частвково поховав .NET
(а частково й те, що «канонічний» COM був також наповнений бойлерплейтом)

А «за Бучем» й досі живе, наслідування реалізації не зникло, його в різній мірі й далі юзають, й не всюди воно «аж таке шкідливо»...

«Funarg problem» явно показує що «можливість передати функцію як параметр» взагалі сама по собі явно «недостатня» для «писати в функціональному стилі»...

Фраза «наскільки це буде зручно» багатьох не спиняє, й вони вважають, ніби зафмаються «ФП» втім навіть не розвязали «Funarg problem» в своїх «фреймворках»...

(зараз можна розвести ще одну дискусію впаралель про те, хто й що розуміє під «ФП», яке «ФП» є «канонічним» а яке «недуже», й, може так виявитися що «правильного фефінішена для ФП не існує» так само, як ото не знайдеться «єдиного істинно правильного дефінішена» для «ООП»...))

який Пайтон? все на Cішці))

Просто окрім qp з його «ООП підходом» є ще велика ліба комунікації від замовника, що слідує своїм «умовностям» для «ООП в С», й є ще бібліотека «ембеддед графіки» де також свої «правила» на «ООП в С» (й де навіть ресурси йміджіі також С-шкою). Тому треба пам’ятати не тільки де _ctor де _init, а й де _create а й всю решту умовностей, які для кожного з «ООП підходів» унікальні...

А місце для Пайтона, то тільки автоматом конвертувати малюночки від дизайнерів в .с шні файли, ось такий він «ембед»))