я вам кажу, що це жахливий процедурний код, а ви мені відповідаєте, що це процедурна мова програмування і там інакше писати не можна, бо буде ще гірше.

ні, на мою думку, це саме точно так варто було б написати й на умовному C++, от саме так в такому ж процедурному стилі, тільки з умовними scoped_rcu_read_lock, scoped_read_lock замість відповідних пар))

Ну й змінні можна декларувати в місці використання вже давно навіть в «няшній Сшці», але це вже окрема історія))

добре. мабуть погоджусь із вами. це найкращій в світі код.

Я не казав що «найкращий», я стверджую, що яку б мову той пан не обрав, нічого принципово кращого ніж поточна реалізація getpriority й setpriority не вийде))

так, можна ще загорнути цикли (разом з локами) в АПІшку що приймає ламбду (замість уродських макросів), можна повводити неймспейси (бо глобальний неймспейс — великий смітник, простиня з інклюдів — жахливе л@йно), але то все є лише «синтаксичний цукор», це нічого «принципово» не змінює, «алгоритмічно» оптимальний вигляд функції й те що вона робить, буде той самий, тому що це напряму випливає з специфікації, й це видно без «виділення хелпер методів» й тому подібного, і це пекрасно :)

Вона достатня, щоб значно підсилити тих, хто вже заробляє руйнуванням.
Хто, на вашу думку, пише ігри для казино та алгоритми, що підсилюють залучення населення до азартних ігор?

Ем... а що, хіба ЛЛМ не дає прсати софт для казино?
Так це ж будуть ті самі «підсилений гарний розробник», й підсилений власне за допомогою LLM

Хто працює в компаніях, які час від часу з’являються на DOU як російські?

Типу якщо рашка змогла завезти «товари позвійного призначення», то вона не зможе LLM провести?

Є цілком легальні системи навколо Дія.City, є Резерв+. Хто їх писав?

їх неможливо писати за допомогою LLM?

Хто пише шкідливе програмне забезпечення? Хто створює різного роду скам-проєкти, де очевидно, що шахрайський намір закладено від самого початку?

в мене є великі сумніви щодо того, щоб LLM відмовилася допомагати робити «клавіатурний перехватчик», чи тулу що тирить скріншоти...
Ніхто ж не буде промптити «зробити мені крутий клавіатурний перехватчик, такий щоб всі скріни й переписку мені слав»))

Іншими словами всі «скам, фрод, malware» їх також писатимуть якраз ті, хто й «подружився з LLM» й вміє LLM (та решту ШІ) щоб посилити свої можливості.

Тобто незалежно від того на якій «стороні сили» буде людина, все одно вона буде використовувати той «левередж» який можна досягти

Ну да, visual basic на 7 місці, делфі/паскаль на 9му, і обидва вище go, раста, котліна, і обидва ростуть. Причому visual basic програє лише 0.5% джаваскріпту.

стоп, стоп, стоп, а що макроси до ексельок/вордів вже можна на ЖС писати (можна, то називалося JScript)... M$ за ці всі роки так й не позбулася (не змогла) тої мови саме через то, що VB то мова довкола IDispatch який в екселах/вордах й далі «основа всього» (й взагалі COM ніразу не вмер, він тепер називається WinRT, ага!)
а саме головне ті люди що програмують на VB то «прості смертні», а не «зажравшіся програмісти з DOU» ))

Лол, тайпскрипт на 32, swift на 22. Порівняти кількість вакансій на тайпскрипті і С? А якщо відкрити топ 20 репозиторіїв на гітхабі за останній рік, скільки тим буде на С, на visual basic?

Так сапорт ж нікуди не дівся, всі матеріали за роки (по яких, зокрема й вчаться LLM) лишилися.

Це рейтинг тупо поржати

цей рейтинг лише на основі пошуку гугла))
тобто «в світі» (доступному пошуковим машинам) реальний розподіл доступних (для навчання) матеріалів — саме такий))

явно не стоппер

звичайно, втім, можна й на асемблері програмувати, й навіть в машинних кодах.

проблем напевно у відсутності знань-інфо більш широкого контексту використання конкретного коду, як нп одне і те саме рішення може бути окей в одних випадках, а в інших не підходити, і т.п.

саме так, саме так, й тому й найбільша біда, що ця частина «не механізовується» однозначно.

Додаткова невизначеність певно заважає приблизно таксамо «вумній» машині, як і людині яка не в свому домені спробує щось робити.

саме так, доменні знання, то насправді й є єдине цінне...
тому якщо хтось «робить документацію з коду за допомогою LLM» то я завжди кажу «а тепер допиши, навіщо це треба ззовні, яку потребу воно закриває, те, чого не покрила/не знає LLM і... а тепер викинь все те, що написала LLM»))

Тому що в 2026 це нішева, маргинальна мова, ніхто із ЛЛМ провайдерів не тратить багато ресурсів на них. Навіть у джави і C# посередня підтримка, що вже про С говорити.

Та ну, «няшна Cішечка» № 2 на tiobe, ніразу не магрінальна й ще довго буде «квітнути»...

Головний недолік Сшечки — необхідність проявляти «дисципліну», «уважність», та решту речей з розряду «когнітивного лоаду» через вперте небажання авторів додавати відповідники scoped defer/with/using в стандарт))

...тому Rust прийде, порядок наведе «няшна Cішечка» й важкоздоланна для LLM, й не лише того, що задофіга токенів на прості речі, а й тому, що оце все «уважне дисципліноване відслідковування» воно й для LLM також «важке», ага...

якщо ви не пам’ятаєте — то наша розмова почалась із того, що я припустив, що ви дуже розумний.
потім написав, що гарний код пишуть не для розумних людей.
навіщо ви свою корону на всіх людей приміряєте? комусь вона може зламати шию.

ні ні, не пам’ятаю, забагато індірекшенів))
я ж двійошник-трійошник, я знаю межі своїх «когнітивних можливостей», й що додавання двох рівнів індірекшена до існуючої getpriority для мене було б вже занадто))

І навпаки я проти «розумного», «хитрого» коду з «пазлами»,
я за «стрейтфорвард», «тупий» код, котрий одразу робить саме те, що пише прямим текстом в специфікаціях, реках, й в ідеалі саме буквально так, як там й пише))

не важливо чому високі вимоги до інтеллекта — якщо вони високі — то люди можуть собі писати жахливий процедурний код

Ні-ні, «жахливий код» то якраз код з непотрібними індірекшенами, той, що з більшим ментальним лоадом коли треба з купи фрагментів «складати пазл».

Ще раз: getpriority в своєму вигляді якраз проста й майже досконала для розуміння (а г@вно в ній лише через відсутність RAII, що вимагає «бути уважним» й слідкувати за відповідністю lock/unlock))

А саме головне: сьогодні getpriority й setpriority верифіковувані відносно специфікації, того, що можна знайти в man (перша ж видача гугла), а ще про то, що там юзажться всередині теж чудово задокументовано тут (+ всі настанови POSIX і тд), а не відносно того, що було в голові автора))

А якби getpriority «рубати на кавалки», то або до кожного (юзаємого по окремості) кавалку доведеться писати окрему специфікацію, або ж ми отримаємо нетестований беззмістовний фрагмент, сміття в неймспейсі, яке... «робить те, що робить» й не має ніякого змісту без решти кавалків... (тобто теоретично, всі тести, які будуть написані на ті кавалки — сміття, бо вони тоді будуть не по специфікації, а по реалізації)...

...
коротше вся теорія про «спрощення» рубанням на кавалки, вона в застосуванні конкретно до getpriority/setprioruty і тд не працює ну ніяк. Рубанням на кавалки логіка з getpriority не стає зрозуміліша, навпаки, вона стає заплутаніша, більше індірекшенів, більше когнітивного зусилля і тд...

Ось це — реальні аргументи, чому не рубати getpriority на менші кавалки, а не оте «сектантство» й догматизм, з яким «деякі діячі» нищать кожен switch. Doorway effect реальний, й ми щойно встановили як для getpriority/setprioruty індірекшени погіршують читабельність та мейнтейнабіліті, збільшують ментальне навантаження!

Навіть «всі разом» оті «розробники» — занадто маргінальна група, щоб «заробляти руйнуванням» (так само, як ми не бачимо зараз революції «розробників» супроти тих, кому вже зараз «розробник вимушен віддавати гроші»)

Нічого, як скоро вступимо до ЄС то можна буде навіть вимагати звернення «вони», а за «деднеймінг» можна буде подати скаргу й оштрафувати компанію...

...
А взагалі, було б цікаво повернутися до старовинних звертань, замість отого «тикання», в тому контексті звернення «прошу пана/пані», насправді теж чудово катить, шкода що навіть в Полякії «вже нете» й «тикання» повсюдно, навіть в телевізії (як й матюки)...

... а на «Ви», до речі, в Полякії теж не канає, адже www.facebook.com/reel/25486841410934634

мені було б значно легше читати цей код якщо б кожен, або майже кожен з цих кейсів винесли б в окрему функцію...

Ну от візьмемо до прикладу getpriority, що там будемо «виносити»?
й чому після «винесення» код «став би кращим»?

Та на мій смак він навпаки став би гіршим бо тепер, замість того, щоб побачити «що робиться» вже «тут і на місці», то треба було б го ту дефінішен «кудись то там», а якщо ще й

...і навіть те, що винесли в функцію рознесли ще в декілька функцій.

то й ще раз го ту дефінішен «кудись то там» й взагалі вже забув що хотів зробити... То як і при заході в іншу кімнату, відомий психологічний феномен «а нащо я взагалі сюди прийшов?» (doorway effect, є дослідження по темі)...

А якщо ще й треба порівняти декілька кейсів між собою, то з таким індірекшеном взагалі квест «ще той», бо вже й не пам’ятаєш що в якій вкладці й на якому з моніторів...

Ну тобто ми ніразу не покращили, switch насправді залишився, if-и — залишилися, мало того, якщо нова «хелпер» АПІшка не реюзається, то ми ще й даремно з@ср@ли неймспейс новим юзлесс іменем для кожного з кейсів (та для вкладених функцій)...

це жахливий код. і він прийнятний лише тому, що до людей, які той код модифікують дуже високі вимоги

нє нє, «до людей, які той код модифікують дуже високі вимоги» не тому що там switch, if, а часом й навіть goto, а тому, що вони повинні знати «матчастину», розуміти про що взагалі мова, що за SYSCALL_DEFINE2, які такі niceval, нащо той read_lock, read_unlock та решту приколів...

коли людина розумна і пише код для себе — то ялинка це норм, але світ такий, що ви код не лише для себе пишете і гарний він саме тоді, коли коли його зможе прочитати будь яка людина, яка знає мову програмування.

Ем, тобто ось цей код
github.com/...​/blob/master/kernel/sys.c
його «будь яка людина, яка знає мову програмування» прочитати не зможе?
чи таки зможе?

і як пан пропонує замінити switch-і та if-и в тому файлі?

ви може розумний дуже, але більшість людей не дуже розумні і їм важко читати якогось Толстого.

Як я повинен на це реагувати? Відкрию страшний секрет — я був двійошником-трійошником, й взагалі завжди юзав шпаргалки, ага))

Так само важко читати якусь ялинку з іфів, яку вони написали ще вчора. якщо це було декілька місяців тому — то людині важко згадати навіть навіщо він це написав, а що воно робе — то взагалі якась інопланетна технологія.

Ем... про що ми дискутуємо? Я написав буквально наступне:

часом явна ялинка if-ів і для «чєловєків» набагато краще за розкидану по купі файлів «архітектуру»

«часом», не значить «завжди», я ніде не писав «ліпи всюди if» ))
Той пан буде заперечувати що часом існують задачі, де саме ялика if-ів (а в ідеалі switch) і є оптимальним та ідеальним рішенням?

теоретичну основу під це закладали ще на самих початкових етапах розвитку кібнетики та інформатики, у цього вічного двигуна

нє, нє, нє, ще раз повертаємося до оригінальної цитати.
Цитата:

прибрати науково доказовий метод геть з процессу розробки ПЗ, і перейти до математично доказових і повністю формальних методів вимірювання

це нісенітниця, бо:
1. «науково доказовий метод» він завжди математичний.
2. «математично доказові методи» вони наукові
Тобто одне без іншого не мобе бути ну ніяк. Прибрати одне й лишити інше (або навпаки) так не робе.

знову все притягнуто за вуха,
математика та наука не суперечать одна одній,
хоча дослід може суперечити математичним розрахункам попередньої теорії, але це лише привід, щоб віднайти нову...

повертаючись до початкової фрази (звідки й почалася розмова)

прибрати науково доказовий метод геть з процессу розробки ПЗ, і перейти до математично доказових і повністю формальних методів вимірювання

це нісенітниця

Насправді організація що досі існує й процес чудово працює... пережила купу платформ, парадигм програмування, фреймворків, імперій, революцій, реформацій... й скільки б не казали про «застарілість», поточні проблеми також, найімовірніше, вирішить...

Залишки москвофілів потікали на рашку

ну і яник разом з азірівим, захарченком та компашкою втікли на рашку, і що? дуже це нам допомогло тепер?

тож уже в 20х москвофільство зникло начисто на Галичині

на його місце стало КПЗУ

...
вся та «жопа» яку ми обзевуємо, то і є налідки наслідки голосувань й прийнятих рішень в минулому...
Тому, якби обрали Чорновола, то й вся подальша історія пішла б по іншому. А про те, в чому ми «натупили» (або «не натупили») можна буде взнати лише через років 30.

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво

прибрати науково доказовий метод геть з процессу розробки ПЗ, і перейти до математично доказових і повністю формальних методів вимірювання

Це як? «науково доказовий метод» він не математичний?
Чи навпаки «математично доказових» вони не наукові?

Згідно джерела
1870-76: Москвофіли 35, Народовці 3, Безпартійні 3
1877-82: Москвофіли 17, Народовці 1, Безпартійні 1

Чим не «голосування за ПР»? В нас тепер також ніхто за ПР не голосує, але «ефекти» досі залишилися...

Ті ж «москвофіли» за російскі гроші заволоділи «народними домами», вони ж (кажучи сучасною мовою) прихватизували «бренд» Ставропігії й зробили свій «Ставропігійській інстітуть»... і тд...

Явище мало місце й залишило сліди так само як й комуністи та ПР (а ще КПЗУ була й така канторка)... Тому «маємо те, що маємо»

А можна розкрити тему детальніше? Де саме там «боротьба проти Польщі»

Зокрема це досягається процессом верифікація — при виробленні ПО підвердження того що ПО виконує саме те що вимагалось, та валідації — тобто що описані функції программи виконують заплановані результати (проходять тести).

все трішки не так: верифікація, то перевірка на відповідність формальним вимогам, а валідація, то на відповідність до «інтендед юз», очікуванням від продукту, потребам...

всі тести можуть проходити зелененьким, тільки такий продукт в такому вигляді, все ж бути замовникові юзлесс/непотрібним (не валідним)

Тільки Квасьневський в першу чергу був поляком, а вже потім комуністом,
(так само як й Ярузельський)...

Й взагалі не пригадаю, щоб поляки за всю свою історію хоч колись боролися проти Польщі, за її приєднання якоїсь до іншої держави... ні, завжди тільки за незалежність й за польські мову... А коли не можна було польською, то говорили французькою, аби тільки не мовою окупанта (німецькою/російською)...

Але навіть при тому, попри все оте, автрійські окупанти в першу чершу призначали в Галичині на важливі посади поляків, а не українців, бо в «патріотичній Галичині» на той час українці завжди сприймалися як потенційні колаборанти з ворогом, адже вони дружно голосували за партію регіонів «москвофілів» (досить подивитися кого вони обирали в Галицький сейм)... Ті ж «москвофіли» захопили й всі українські установи, й там придумували «обпщєславянскій язикь» — «язичіє» й будували теорії про приєднання до «матушкі расії»...