обіцяли трохи інше

але українці обрали не Чорновола, а Кравчука, а потім й Кучму (для порівняння: поляки обрали Валенсу, чехи та словами обрали Гавела)...
Звісно, Кравчук провів референдум, Кучма відстояв Тузлу... (а ще здали ядерну зброю)...
А ще... хто там привів в прем’єри «Вибір 2004»?

...а кого в парламент українці обирали, то взагалі ні в які ворота не лізе!

Десь є «екстреми» коли треба зупинитися (насправді важко уявити комплексіті комбінаторного вибуху з такою кількістю «ялинок»)...

З того що я обзервую, то наразі «маятник» якраз (все ще) гойднутий в протилежний бік, де рубають відносно невеликі функції на ще менші, й вони не тільки втрачають зміст, а ще й засмічують нейсмспейс кашою таємничого беззмістовного барахла...

Звісно що Лінус токсична особа з екстравагантними поглядами на речі, але в спорі щодо make_u32_from_two_u16() я повністю на боці Лінуса))
Й мова не тільки про відволікання з го ту дефінішен й те й що параметри мали б називатися high та low...
Ще додам, якщо та «хелпер функція» справді робить щось корисне в своєму модулі «RISC-V specific» то вона мала б й називатися в RISC-V specific термінологіях відповідно (там, наприклад, клеїмо якийсь великий регістр з двох поменше, й тоді операція для читаючого «RISC-V specific» код справді буде мати «фізичний смисл»)

полотно коду на 5-ть екранів з ялинкою if-ів буде виглядати не менш привабливо

напишу «єресь», але так воно і є: часом явна ялинка if-ів і для «чєловєків» набагато краще за розкидану по купі файлів «архітектуру». З ялинки if-ів одразу видно що робиться методом послідовного перегляду, а «розкиданий» варіант, з нього потім треба ще ту ялинку if-ів «зреверсінженірити», щоб зрозуміти, що робиться...

Ну а особливо про switch який перебирає виключні варіанти, він, до речі, то goto за індексом через теблицю переходів, а не оті всі «виверти»...

PS. Вже тут десь мелькало www.computerenhance.com/...​code-horrible-performance

Для «програмування англійською» треба... комітити промпти (тобто специфікації) в сорсконтрол, й тоді це буде «Spec-driven development»...

І це, насправді, прекрасно))

Скажімо так — trust до дистрибуторів ос вище ніж до 115го пакета по залежностям з інтернет.

Це чудово застосовно до дистрибуторів, але ніразу до згаданого PhD вище...

З тим що вже є з сі конфігуруванням+пакетизацією вже зручно і без нього

кому зручно? ті люди/проекти що юзали Conan, вони й далі юзають Conan й не збираються відмовлятися...

Не зникає, але по ланцюжку то впирається в системні пакети чи в то що сам прописав
(по юрлам вище розписано краще ніж я змігби).

То згаданий PhD повинен перепичати свої наукові «умності», моделі і тд з Пайтона на С/Hare/Odyn? Юзати blas наряму замість numpy, знайти відповідники SymPy, SciPy й ще решти того всього «наукового» що він там юзає?

То умовно фреймворк рішення і доволі важке по ресурсам, хоча доcить портабельне.

Ну так, тому кожен інший клієнт чатіка (й навіть бетафлайт) має свою іншу копію Електрону...

По ресурсам легша контейнеризація у порівнянні з нп docker, і напевно скоріш усього в основному під потреби immutable os була націлена. Також надає гарантовані runtime/env без прив’язки до десятків підвидів лінукс дистро — має свій сенс.

Це прекрасно, але той PhD не буде пакувати свої наукові «подєлки» flatpackом

Не знаю як то найкраще, але python, node, та навіть і rust, — іноді дивишся на сотні чогось що натягує і потім щось-десь не збирається.

так це ж виходить проблема без розвязку, якщо «як то найкраще» невідомо, де перемагає «вкусовщіна»

З сі саме такого типу проблем не згадується, — є стандарти, є системна пакетизація в ос — конфігурування тим чим подобається (meson, cmake, чи навіть autotools) плюс маніфести для пакетів — тобто як на мене все більш передбачувано, і ясно на що очікувати.

тому кожен чатік клієнт тягне з собою цілий веббровзер у вигляді Електрону...
або ще «скомпілювати відносно версій бібліотек прийнятих в дистрибутиві» (або запхати в flatpak чи в б*гомерзький snap, ну або в докер чи в подман... й тарабанити всі бібліотеки з собою... ой, нє, ніразу ABI та версійність не працюють... а всі оті «контейнеризації» — лише потворний воркераунд... здається ми вже десь про це все сперечалися))

А різонінг авторів нових мов що вище — вони і самі виклали на своїх ресурсах що в тому вбачають
harelang.org/...​tures/#no-package-manager
www.gingerbill.org/...​ackage-managers-are-evil

прекрасно, аплодую, але то все одно не убереже від появи відповідника Conan, як сталося з C/C++, й секта прихильників окремого пакета leftPad не відступить...
а з другого боку, ні pip/npm, ні роздутий репозиторій/сабмодулі, як то не називати, й які трюки не придумавати, «вендорінг», «фетч он білд», він все одно «не рятує» від необхідності трекати депенденсі ручками, десь їх описувати або сторити... тобто задача «юзаєш нову залежність — опиши її» нікуди не зникає.

harelang ще не зустрічав, втім, я сходу так й не побачив, чи то таки дізайн десіжен авторів щоб уникнути подоби pip/npm чи просто «ще руки не дійшли»... та й заборони на перевинайдення подоби Conan я теж так і не побачив...

А найсумніше, я й не бачу третього четвертого шляху, окрім monorepo vs сабмодулі vs умовний Conan, тому дуже прошу просвітіть :)
(нє, ну був ще Смолток, який копіювався разом з зафрізаним рантаймом, але це така собі подоба «контейнера» де фрізиться навіть стейт, коротше «нето»)

Свят-свят-свят, думає пронесе то повз). А взагалі кажучи в декількох нових мовах, з тих якими цікавився, почали від того стилю з вбудованим менеджментом відмовлятися — і то зрозуміло чому побачивши пайтон та нод менеджмент)

назви мов в студію :)

set дотошний_зануда_мод=on

перетворюється на

0×01000000

Читати, першим ділом, слід було власне Джавішну документацію
docs.oracle.com/...​Stream.html#writeInt-int
“Writes an int to the underlying output stream as four bytes, high byte first...”

а тоді вже про Big Endian і Little Endian та розмір int на платформі (й юзати int32_t відповідно)

Не змішуйте все та зразу в одну купу (як зазвичай в пайтон?))

Той пан напевно подивився, що я на спільноту «Пайтон» підписаний, то записав мене в «Пайтоністи» (ну то ж ми колись і про Сшку і про Rust сперечалися, але щось я відповідних спільнот тут ще не знайшов, ато б неодмінно підписайся, й навіть про б*гомерзький C++ та гидке каченя Go)... коротше, Пайтон (в «Юпітер ноутбуках») лише існтрумент, й, причому, в даному кейсі обраний «його величністю, ученим PhD» на стороні замовника

контейнери і заюзують часто щоб розгорнути та запустити софт з зазначеного раніше хаоса, а вчені то чи аутентичні на 100% пайтоністи були — не принципово.

Ну так не хоче «вчений» розбиратися в контейнерній «матчастині» й вчитися робити контейнери, отже треба інша людина, хто буде з ним співпрацювати, й робити контейнери замість нього, нє?))

І джерело всього того явно не сі — в якому певно нащастя немає вбудованого менеджмента. Тому вчених та сі явно як не джерело того хаосу — викреслюємо з того списку, а пайтон і нод стайл менеджмент — залишаємо)

Який такий «пайтон і нод стайл менеджмент»? Те, що «лєві» 3rd-party депенденсі «наукових тулів» не комітяться поруч з кодом ученого в монорепо (не пакуються в контейнер), а качаються з Інтернетрів?

Ну то ж є цілі Сшні тіми й великі проекти, які саме таке «пайтон і нод стайл менеджмент» й намагаються відтворити саме для Сшки за допомогою всяких «подєлок» типу Conan, ага))

«На вкус і цвєт фломастєри разниє»...

яке «правило»?
пенсіонери скролять та свайпають так само як молодь, й, для більшості «простих смертних» цей процес нічим не відрізніється...
Тобто «користується ним краще» й «поріг входу» взагалі ніякої ролі не грають, бо користуються однаково... грає роль лише попередньо пережитий досвід, який, втім, в різних людей різний...

Тому навіть люди однакового віку: одні др*чать на «совок», бо бачили лише частину «картинки» (а ще ж тоді були молоді, тоді х*й стояв), а інші той «совок» проклинають, бо знають всю «картинку», адже діти «розкуркулених», нащадки «ворогів народу» і тд...
Одне покоління, зовсім різні погляди!!!

Й «боротьба поколінь» все оте «отци і дєті» — надумана, бо «не хочу носити шапку в +10градусів» (або «в −10градусів» залежно від упоротості батьків й дитини) це все то саме, що робили й мами/тати/бабусі/дідусі відповідний минулий період тому...

тобто насправді за «хардваром» поведінку маємо «яблуко від яблуні», а всі «субкультури» то лише рандомний шум, нашарування...

Так, поява Інтернету прискорила обмін інформацією й поширення «мислевірусів», але то все явища які ітродюсилися відносно плавно, й кожен встиг «почерпнути своє» відповідно до досвіду, що дописалося в його «прошивку», проте це не має нічого спільного з придуманими «класифікаціями», й нічого «революційного» чи «принципово нового» при переході з 31 грудня 1980 до 1 січня 1981 не відбулося. Назви й дати «притягнуті за вуха», та ще й на Східну Європу а особливо на постсовок ніяк не мапуються.

Людей можна групувати таким чином, бо вони переживають спільний досвід та історичні події відповідно до свого року народження

всі хто живе в певний період часу «переживають спільний досвід та історичні події відповідно до свого року народження»...

Ну так, досвід залежно від грає роль щодо того, як і події вони застали перед тим, й що пам’ятають, але вся теорія з отих «народився 31 грудня 1980 — то ще Х», а от якщо вже «1 січня 1981 — то вже Y» — х*йня!
Й до України (та Східної Європи) взагалі не аплікабл...

Більш вірна класифікація — застав «совєти» в притомному віці, пам’ятаєш черги, пусті прилавки, купони, чи ні?...

а дехто й «піонером» встиг побути, не лише «жовтенятом», а хтось навіть й камсамольцем... а хтось навіть й «в партії», а хтось навіть стукачив в «перший відділ» про що говорять/думають співробітники...

а люстрацію так й не провели, й вся ота, ем... «каста» (вірніше «касти») розпоряджаючись ресурсами змогли виростити собі подібних, з відповідними поглядами на життя й як ставитися до тих, хто знаходиться за межами «касти».

Найпростіший приклад це користування компʼютером: кому він доступний з дитинства, той користується ним краще і не має нижчий поріг входу.

Моя теща 65років, що сидить за компом з MX Linux (XFCE) передала б вам привіт, але не читає DOU))

принаймні контейнеризаціями-віртуалізаціями та різними докерами-etc. якось вдається покищо справлятися з хаосом пайтонів та нод

Це чудово, й навіть працює, але ті люди що створюють, налаштувуюють контейнери, вони таки шарять в контейнерах!

Якщо «учений» ігноруватиме контейнери так само, як ігнорує pyproject.toml то ефект буде такий самий, як й раніше, тому спраждня надія — домовитися з менеджерами на стороні замовника, щоб 1. ніякі зміни від «ученого» не передаються через шарепойнт, а тільки через git (вже було зроблено раніше), 2. прикрутити якийсь "смоукттест«/евристику що перевірятиме «робочість» наукової «подєлки» на рівні Патона (за допомогою контейнера) й щоб вони попресували «його величність», ученого, щоб він признав цей воркфлов (з цим труднощі, бо «його величність» PhD може образитися, а менеджмент на стороні замовника його дуже цінують) 3. Щоб питання живості контейнера з ученим вирішував девопс (на його овертайми, або на ще одного девопса повинні виділити гроші замовники)... й він же й буде прибрати «мануальні степи» в стилі «копіюй оутпут одного ноутбука як інпут в такийто селл в іншого» (зазвичай «правив» придумані умності таки той же Сшник, але він теж «упирається» робити то, й виперти його з проекту, значить знайти нового, що також шарить й С й Пайтон, й поки він «в’їде» в усі ідеї на проекті, то це лаг задофіга для запилу нових фіч)...

Коротше як не крути, має бути на проекті ще одна дедікейтед людина, хто буде тепер мирити подєлки «ученого» не з ворфловами Сшника, а з тим пайплайном, який буде налагоджено девопсом включно з створенням кових контейнерів, коли «учений» встановить в себе локально як залежність чергове гівнеце якого ще нема в контейнері...

Тоюбто (якщо затія вдалася) ми замінили взаємодію «учений <-> Сшник» на «учений <-> додатковий девопс-пайтоніст»... (тобто ми придумали нову роботу, й все замість того, щоб заставити двох впертюхів співпрацювати... ну але якщо замовники оплатять, то це ж чудово))

А те що відпочити від «психології» хаотизації зазначених підходів — то так і не вдалося з перл часів, тому і очікувати насьогодні на відсутність у необхідності «няньки» для роботи з тим хаосом — малоймовірно.

Втім є люди, що здатні «копати самостійно» й няньки не потребують, а є ті, що нездатні (а людей які «копати самостійно» — обмежена кількість, на всі активності не вистачає).

Так що або так, або очікуйте на ШІ асистенс що походу може і то виправить з часом перебравши на себе ту рутину.

Яку рутину? Переконати двох впертюхів співпрацювати? Якщо в ШІ асистенс з засобів тільки «вмовляння», без «пряника й кнута», то ніяк він тої задачі не виконає

(ШІшникам на замітку нова ідея, «чат бот вмовлятор, модератор» якого можна пододавати в робочі чатіки, щоб він узгоджував дурнів людей, що не бажають вчитися й співпрацювати між собою)...

то девопси напевно подивляться

чудова ідея, припахати девопса, нехай навчить Сшника запускати «подєлку» ученого в контейнері, а ученого най заставить запхати свій сетап в контейнер (нічого не вийде, зато деякий час можна буде відпочити від тої «психології»))

Але якісь банальні дрібниці

Першим ділом, хочаб, не з@cер@ти під’їзд власного будинку...

Невже не бачать прямої невигоди: нерухомість, якою володіють «обсер@тори», вона ж теж втрачає відсотки в ціні, від вражень покупців про повсюдні прошкрябані сліди від совання майстрами-ремонтниками мішків з будівельним сміттям, обламані підвіконники, обдерті ремонтниками перила й оббиті стіни при перенесенні всього поки ліфт не працював, обдерті кнопки та двері в ліфті (в ліфті обдерті, покищо, тільки кнопки та двері, бо ліфт закували зсередини в тирсоплити, але з патьоків видно, що коли їх знімуть, то картина буде нерадісна)... а ще якісь клінічні недоумки, дебіли, таке враження, що змагалися хто дістане вище ногою, й позалишали сліди підошв на стінах на висоті... Я вже й не згадую про те, що все те, що було понищено, то ж також було зроблено за гроші тих же покупців, що «інвестували в нерухомість»...
...ну а найбільше завжди прифігіваю з того всього бидла що виставляє пакети свого сміття за двері, щоб смерділо на весь під’їзд, але тільки не в них в хаті...

А обочини доріг в селах як позасер@али... І пакети сміття, й якась бита цегла, й будівельні відходи (все те, що в інших країнах було б перероблено, використано повторно, та ще й з вигодою, бо та ж бита цегла, то при подрібенні — готовий пуцолан для цементу, але «у нас» максимум на що здатні, то висипати ті всі відходи десь в селі, щоб розрівняти ділянку під майбутнє будівництво... а потім той лох, що купив ділянку «під забудову» розкопає ті побиті унітази та склопакети коли буде копати фундамент...)

А нещасні водойми, якщо не засипані будівельним сміттям, то все одно плавають баклажки, пластик й всякі відходи...

А бидловідпочивальними, коли їдуть на відпочинок з повними пакетами всякої хавки, то є сили їх привезти, але якщо пакети вже пусті, то парадокс законів фізики, гравітаційна аномалія, пакети та пляшки вже пусті, очевидно, «стали важчими», адже бидлани вже не годні їх забрати назад й довезти/донести до смітника...

не зовсім так, деколи фінансовий аспект може тому сприяти навіть якщо дехто і вважає то трохи нудним видом діяльності

наразі ці речі фінансів для PhD на стороні замовника від нас ніяк не залежать...

Очікуєте що ШІтізація походу вирішить і питання пакетної хаотизації яка ярко супроводжує деякі мови чи фреймворки?

Ні, навпаки, я очікую що ШІтізація ніяк не вирішить проблеми «мух» в голові людей))

В принципі ідея не займатися самому деталями пакет-модуль-менеджмента напевно правильна — виходячи з мінімізації всього того що відволікає від суті вирішення задач, заради яких ті інструменти і використовують.

Та нє, нема там ніякої «премудрості», якщо один раз зробити файлик, то потім дописувуати залежність туди ручками після комента # Dependencies here — нема проблеми. Проблема в принциповому небажанні однієї конкретної людини власне то дописувати, а іншої конкретної людини — вгадувати то чого там нема...

Навіть уяви немаю що то за ноутбуки)

файлики з розширенням ipynb — то те з чим працює «учений» (приблизно гібрид екселки з пайтоном), й що ніяк не може відтворити Сшник...

Ну а власне згадка якраз в контексті того, що «учений» вперто не хоче ставати «розробником», а «розробник» (той, що має відтворити формули «ученого» на С) весь час має проблеми з «відтворюваністю»...

Й як би класно було, якби й справді АІшечка могла б оці всі штуки «порішати»))

:) і головне не піддавати сумніву що всім треба бути заручниками пайтонохаотизації

та ну, то вже якась фігня, й «товстий тролінг»...
а які є альтернативи для того «ученого»? Це ж в них (в «учених») воно «так прийнято» юзати ті «ноутбуки»...

Й то ще щастя, що це «халявний пайтон», а не матлаб з ліцензією за 100500бабла, чи інше пропрієтарне барахло...

Пайтон будні цікаві пайтоністам

Яким «пайтоністам»? Є людина за океаном, «учений» що юзає «Jupyter notebooks» (з Пайтоном), щоб генерувати завумні формули/алгоритми, але сам екосистеми Пайтона не шарить, є людина «Сшник» який теж «мав в носі» Пайтон й повинен ті «завумні формули/алгоритми» вкодити (й АІшечку «не можна» згідно «політик»)...

То як їх помирити, щоб середовище одного відтворювалося в іншого, й як перевірити, щоб аутпути Сшної програмуліни відповідали тому, що в себе намоделював «учений»?

Іншого способу, ніж оті pyproject.toml чи хоча б requirements.txt не придумали

PS.
www.google.com/...​sourceid=chrome&ie=UTF-88

для вирішення своїх задач все що треба якось і раніш вирішували,

ну так, колись й все рахували на рахівниці, а ще гусячим пером писали....

і без сакральних пайтон трюків

без pyproject.toml чи хоча б requirements.txt середовище відтворюється тільки на компі в «ученого»...

А тому «лохові» («кодерові») який вкодовує формули «учених» в Сшну аплікуху без діффів ні зрозуміти що змінилося, ні порівняти аутпути, бо «учений» собі ще якісь лєві ліби поставив...