Чи буде смузі по пятницям в офісі і чи можна вибирати печево)))) це ж служба, не ІТ компанія

я висловив свою позицію, багато в кого вона може бути подібною. У вас Денис, я бачу теж лише 1 комент і тільки під цим постом.

я думаю, що люди залайкали контент, який резонує з їхніми переживаннями

А в чому проблема платити 20-30-40%, в залежності від країни, де є гарантії твого виживання і безпеки і мінімальні пенсії, що можуть підійти для мінімального забезпечення, де іпотеки по ціні зйому квартири? Це відповідна ціна, за те, щоб не сидіти на голках і чекати поки знов не почнеться воєнний стан і тебе примусово під соусом патріотизму не мобілізують і вбють або посадять. Перепрошую, іншої вилки рішень нема. Це ціна за виробництво зброї, безпеку, соціальне забезпечення. Який зміст платити 5% і знати, що при наступному воєнному стані тебе можуть, по-суті вбити.

звісно що ні

Підтримую, мають бути вимоги від спільноти для держави, щоб лишатись тут, якщо не дотримуються і не хочуть робити реформи —> пошук держави, де ці реформи і гарантії безпеки є. Просто низький податок, не влаштовує..

Але під час війни це ризиковано, оскільки вся влада в руках військових.

Гуртувати під час воєнного стану це самогубство, випишуть повістку, бо «дуже мудрий» і заважаю, і цим все закінчиться. Максимум це попросити DOU зробити опитування, якщо модель мобілізації і ситуація із призовом протягом року після війни буде така сама, чи готовий я виїхати з країни чи лишусь в ній

Я розумію, що для себе і для своєї сім’ї я готовий платити значні податки на армію. Країна має забезпечувати цю армію на контрактній основі та на основі безпекових альянсів (НАТО). Я не готовий примусово воювати. Але якщо призвуть, куди діватись, це буде примусова недобровільна мобілізація, від якої мене накриває гнівом, що немає вибору ніякого.

Тому після закінчення війни, я готовий розглянути країну, яка буде забезпечувати таку форму гарантії безпеки. Податки на армію + безпековий альянс.

Залишатись в країні, де неможливо миттєво оскаржити мед комісію і іти на фронт, поки суд прийме рішення за 6 місяців наскільки воєнкомат правий, я не збираюсь.

Тут позиція сили і позиція законів вся на стороні воєнкоматів і ніякої правової гарантії безпеки нема. Що захотів воєнком та ВЛК, то і зробили. Двозначність законів дають можливість зупиняти тебе де хочуть і як хочуть. Двозначність працює на користь тих кого призивають примусово. Зловживати владою і залякувати повістками також. По-інакшому, я це назвати не можу.

Тому, якщо це не зміниться після війни, буду переїжджати, бо не хочу переживати, що мене, як недосвідченого громадянина кинуть на фронт.

Можливо погляд цинічний, але він такий є. Порушувати закони не збираюсь, але жити в постійному страсі через себе і свою кар’єру і сімю не збираюсь також. Наразі помогаю грошима волонтерським організаціям.

Конкретні закручення гайок, впливають до негативного ставлення до країни загалом, як потенційного місця життя. Краще платити великі податки і забезпечувати мені свою безпеку цим. Як ІТшник я можу бути забезпечений будь-де, при теперішній ситуації на міжнародному ринку праці.