Пропрацювала півтори роки в Elitex. Вважаю, що в статті описано багато речей так, як є. Цілком хороший опис. Зустріла багато крутих людей та отримала хороший досвід , за що вдячна компанії.

Рік назад повернулися з Польщі. Готувалися до того роками. Карта Поляка, сертифікація з мови, пошук програми обміну зі стипендією для чоловіка, він здавав TOEFL. Планувала там навчатися на магістратурі. Коли приїхали, то стало зрозуміло, що особливо знань в нашій сфері, з університету не отримаєш і там. ± те,що й в українській магістратурі. Почала роботу шукати, а там Java, JavaScript мало. Та й досвіду в мене було мало. Сам процес співбесід з однією компанією займав біля місяця, а час візи то йде, дороге проживання і т.д. тільки ми були самі, жодних знайомих і з мінімальними фінансами. ( Все, що відклали, пішло дуже швидко, оренда в рази дорожче на практиці, ніж те, що розповідали) . Тобто з роботою було не ок. Вирішили повернутися. Знайшла роботу в Україні за тиждень, мабуть. Чоловік теж знайшов хорошу роботу. Ні про що не жалію, адже це було вірне рішення.
У Вас є підтримка, батьки, тому , думаю, що краще спробувати там по лінії навчання, курси, університет, разом легше таки.

Живіть так, як хочете, але зрозумійте, що, дійсно, для Вас важливе.
У мене так і є думки про переїзд в Європу, але уже лише по релокації та з нормальним фінансовим багажем.
Розумію, що тут ситуація не дуже і не зміниться, але потрібно щось заробити, поки є можливість. Там все на життя йде, що заробиш.
Задайте собі питання чи через 2-3 роки зможете там ввійти в життя країни?
Пам’ятайте, що у кожному своє життя та свій досвід. Тому поради слухайте, але у Вас своя, інша ситуація.
P.S. Основний висновок , якщо хочете залишитися, то потрібно прив’язуватися до хорошого навчання, роботи. Працювати над цим.