«Цифри проти суб’єктивності»

Я дуже поважаю компанію Vchasno Group за крутий продукт.
Щиро вдячна компанії за отриманий досвід та знання, якими зі мною ділилися і в мене залишаються приємні спогади про роботу тут.

Компанія забезпечує чудові умови для роботи — як у сучасному офісі, де є все необхідне, так і з можливістю працювати віддалено. Офіс облаштований дуже якісно: від сучасної техніки до приємних дрібниць, як-от смачна кава, бібліотека, безкоштовний тренажерний зал. Більшість колег — це чудові, приємні люди, з якими було справжнім задоволенням працювати. Компанія вміє створювати свято — круті корпоративи та приємні подарунки для співробітників.

Проте хочу поділитися досвідом роботи у відділі підтримки Вчасно Сервіс.
Попри всі чудові умови, робочий процес у відділі підтримки супроводжувався деструктивним підходом з боку керівниці підтримки (керівниці відділу підтримки та турботи про клієнтів «Вчасно») та мав персоналізований характер. Ось лише кілька прикладів:
— На особистій зустрічі керівниця відкрито озвучила позицію про «своїх» та «не своїх» людей. Навіть із застереженням, що вона «може працювати з обома категоріями», сам факт поділу знищує поняття командної єдності.
— На моє запитання про об’єктивність прийнятого рішення була отримана пряма відповідь: «У нас немає такого поняття як справедливість». Більш того, керівниця дозволяла собі фрази: чого я тут працюю, що я можу працювати і дзвонити в іншій компанії.
— Попри те, що за об’єктивними показниками (максимальна кількість дзвінків та найвищий рейтинг від клієнтів) я була лідером в четвертому кварталі 2025 р., під час нагородження сертифікатами мене було показово проігноровано.
— Одним із прикладів маніпуляцій стали претензії до мого стилю комунікації в робочому чаті. Намагаючись допомогти клієнту я виділила запит жирним шрифтом додавши знаки оклику, щоб колеги не пропустили важливий запит в неділю. Замість підтримки ініціативи, я отримала зауваження за «агресію у внутрішній комунікації». Тобто, намагання допомогти клієнту трактувалося через суб’єктивне сприйняття шрифтів, а не через цінність моєї роботи«.
— Робоча багатозадачність трактувалася як «неповага». В один із пікових моментів, коли я одночасно розмовляла з одним клієнтом та відповідала на лист іншому, я надала керівниці номер телефону для прослуховування розмови (щоб не витрачати час на довгий опис в розпал черги). Це було сприйнято як особиста образа. Навіть мої спроби врегулювати ситуацію — пояснення, що в моїх діях не було агресії, неповаги та письмове вибачення після зміни за лаконічність були демонстративно відкинуті.

Мої результати говорять самі за себе: найкращі показники опрацювання дзвінків, високий рейтинг від клієнтів та визнаний технічний рівень володіння продуктами, допомога колегам в колективі. Проте мене звільнили одним днем — без попередження та з розмитим формулюванням, що зі мною «важко працювати» та відсутній «зворотній зв’язок». Це рішення виглядає вкрай суперечливо ще й з огляду на те, що на момент звільнення у відділі був дефіцит фахівців у лінії. Рішення позбутися результативного співробітника одним днем лише підтверджує: особиста неприязнь керівниці відділу стала пріоритетнішою за стабільність сервісу та інтереси клієнтів. Сам процес звільнення виглядав як заздалегідь підготовлений план: доступ до робочого ноутбука було заблоковано орієнтовно вже за 5-10 хвилин після закінчення розмови. Така швидкість у бажанні позбутися результативного співробітника лише підтвердила: рішення було прийняте заздалегідь і ґрунтувалося не на показниках, а на бажанні припинити будь-яку комунікацію.
Той факт, що мій тімлід готова була навіть дати мені рекомендації, каже сам за себе. Здається, керівниці було просто некомфортно працювати з людиною, яка має результати та не боїться говорити правду. Бути «зручним» виявилося важливішим, ніж бути ефективним. Коли твої показники одні з найкращих, а тебе звільняють через те що «важко» — це завжди історія про особисте ставлення, а не про професіоналізм.