І що з цього ? По-перше, нижче правильно кажуть, що в умовах нападу та війни за виживання, психіка інакше буде працювати і бажаючих буде більше. Ви ж бачили власними очима початок війни та черги в ТЦК?? По-друге, як і будь де, згідно закону, питати «хочеш-не хочеш» не будуть. Піде набагато більше , бо всюди такий закон-обов’язок... Тому, яка взагалі різниця, який там процент в цьому фентезі-опитуванні в вакуумі?
del
На 10%, чи в 10 раз?
Війна, тим більше екзистенційна, це не про 10%. Я не розумію, чому ви з IT порівнюєте взагалі. Така війна — це про життя і смерть в одному сплетеному танці. Який рівень комфорту має бути та в чому? Він дуже другорядний на фоні сутності війни.
просто поділити людей на 3 групи «слабаки» «підараси» «нормальні» (як це зробили ви).
Ні, я суджень нікому не виносив, і такі ярлики не навішував. Констатував бачення, грубо місцями, але як є. Це ж ваші слова, ви чомусь захотіли так назвати.
Армія покращується , важко та не без помилок, але процес йде. І всі кто хочуть це бачити, бачуть. Сподіваюсь.
А й думати як працювати з цими людьми. Тиснути на уповноважених посадових осіб щоб влада створювала умови.
Згоден. Але бачу тут двосторонній процес. Влада — це дзеркало народу. Це такіж самі люди, з тими ж самими силами та слабкостями. В будь якій країні. Важливо, щоб знизу вверх була правильна трансляція власних потреб, бо влада теж живі істоти — і вгадати та побачити , що там через 7 сходинок нижче коїться, владі може буте нереально важко. Тому ж Залужному, наприклад. І все це робиться, але на ходу. По факту війни та її перебігу.
Це має бути вибір та справа кожного. А не кріпацтво, в якому тебе можуть виловити на вулиці, та запхати в бус, або зняти з потяга.
Вибір завжди має рамки. Як і свобода і все інше. Ну, бо не вистачає людей, доводиться до таких радикальних дій доходити.
моє життя буде належати командиров
Так, життя в великій мірі залежить від дій командира безпосередньо. Це закони війни. Її природа. І законодавсто та спосіб залучення до війська тут ні при чому.
Саме цінне що в мене є — моє здоров’я та життя
Ось це суть. Якщо найцінніше в вашій картині всесвіту — власне життя, то звичайно, воювати самостійно не потягне. Але історія людства каже , що є виші цінності, бо інакше не було б добровольців і людей, готових захищати голими руками, як явища.
Стаття прекрасна. Але реалії такі:
1) Ті, хто від жаху та переляку, відсутності сили духу та мужності хочуть втекти — втечуть, або заховаються в найглибшу ср*ку. Психіка занадто слабка, щоб вивозити війну, тим більше стати воїном в тому чи іншому виглядті, за природою чоловічою. Як вони будут це раціоналізувати та пояснюваи собі — неважливо, це все нікому не цікава маячня (крім таких же самих ).
2) Ті, в кого інстинкти в порядку, психіка місцна — вже пішли добровольцями.
3) Ті, хто не тікає і не збирається, не сидить вдома як Монте-Кристо , має совість та відчуття солідарності з воюючимим хлопцямі — чекають свого моменту, бо війна складна і довга. Можливо, готуються , на різних тилових курсах, як того радить автор. А поки що, донатять, роблять те що, можуть по максимум. Правильні дії.
Жах. Якщо в Іспанії буде війна, будете тікати далі? В Швейцарію до прикладу?? Де за законом всі — суцільна армія. Та і звідти ви вже не втечете ніяк, будете за гратами за спробу. І це одна з найбільш розвинених та демократичних країн світу, з одним найвишіх рівнем самосвідомості громадян ;) Від себе та своїх жахів не втечете..
Маячня. Людина, залучена до бойових дій, шіро хоче бачити умовно «всіх» чоловіків долученим до того ж самого. Або готовим зробити це в будь який момент. Бо, нормальному чоловіку, який має достатньо Мужності та Сили Духу добровільно йти та зхищати територію, жінок та дітей, незрозуміло, чому він повинен захищати когось, схожого за зовнішними ознаками на чоловіка, але уникаючого призову всіма можливим способами.
Не знаю як в ЄС, але в нас в Україні не бачу проблеми с гендером та зп. Якщо жінка може краще ніж колега-чоловік, то тільки в неадекватній конторі це не буде відзначено відповідно.
Дяку, дуже своєчасно — розповідати про таких людей!
Крім того, автотести зазвичай не дуже гнучкі
— так, бо писапти правильні тести, які допомагають, а не витрачають твій час кожного разу як змінюється css-клас на кнопці UI або в тестуємому коді якась мінорна внутрішня фігня — це окремий вид мистецтва.
По суті виходить, що ретестінг — це саме те першочергове та звичне, чим займаються manual qa на усіх без вийнятку проектах ) А ось реально ефективна та якісна регресія реально можлива тільки через автоматизацію цього процеса
А може тяга до партнерів своєї статі, або ця невизначеність свого гендеру, або прагнення бородатому чоловіку носити жіночу одежу — це теж проблеми психічно-емоційно-сексуального розвитку, які настільки глбикого укорінюються в підсвідомості, що людина не владна або жахається зануритись у розвьязання цієі проблеми і тому «топить» за прийняття в суспільстві та ставлення як до «норми» ?
Я вам так відповім — за справжніми та повноцінним традиційними (які ви свідомо взяли у лапки :) цінностями — величезний фундамент, складений з природніх, фізиологічних, енергетичних, психологічних, духовних та інших факторів. По кожному з них можно довго пояснювати — чому так було задумано, і чому жінка та чоловік (справжні повноцінні) були так задумани і є доповненням один одного на кожному зі згаданих рівнів. І в союзі це нездолана армада. Ви не зрозумїєте мене звичайно — таке можна лише відчути на собі у стосунках з повноцінними не травмованим психолгічно придставником іншої статі. І інститут шлюбу природнім шляхом був стоверний як раз навколо такого союзу тисячоліття тому.
А ця боротьба меншості людей на офіційних та юридичних рівнях за свій власний і нажаль, сурогатний у своїх проявах та бажанні кохати і бути коханим хоча би якось із придставником своєї статі, спосіб життя — це тупік. Звичайно він має право на існування, бо для такої людини мабуть вже немає іншого шляху — розібратись іх підсвідомістю та знайти відподвідь — чому я можу існувати комфортно лише поряд зі своїм гендером — майже невирішална задача . Але Потакання цьому у сфері поширення/популярізації/зазіхання на традиційні повноцінні цінності (як шлюб) — це деградація суспільства.
Тому хіба не легше придумати собі свій власний союз зі своєю власною назвою. І жити цією своєю спільнотою за своїми окремими поняттями.. А не намагатись здобути прийняття від носіїв традиційних стосунків ? Це невирішальна задача доколи є повноцінний у всіх матеріальних та мета-фізичних сферах життя союз чоловіка та жінки.
А чому справляти потребу десь на людях — не нормально? А одностатеві прояви на людях — нормально? Десь є дослідження що справляти потребу на людях — не нормально? Може треба поборотись за це право або за право займатись сексом на людях? Або є поняття «норми» в конкретному суспільстів с точки зору природи, сорому, етикі та моралі, поняття психологічної та психо-сексуальної норми та різних відхилів від цієї норми ?
Неповнолітні теж не можуть отримати права на шлюбл ;) А далі давайте зануримось у психологію та дискус на тему — чому неповнолітнім давати право на шлюб — не окей (а може все ж таки окей — і треба їм років з 10 життя це дозволити ??), а ось одностатевим партнерам — окей. Або підемо далі... давати право на усиновлення двом неповнолітнім вже одруженим особам — не окей, а двом повнолітнім але одностатевим партнерам — окей). А може неповнолітність (до 18 років) та всі пов’язані з цим обмеження прав — це діте-фобія і давно вже пора дітям вимагати усіх цих шлюбних прав та зниження віку досягання повноліття??
А много ли было в Мариуполе лояльно или нейтрально настроенных к рф людей ? По вашим ощущениям.
Их демотивирует не общество, а собственные страхи. Если нет страха рожать и прочего связанного с материнством и воспитанием, то отношение общества — до лампочки, оно не резонирует с внутренними переживаниями.
Тогда тем более не понимаю) С ростом ответственности и со стартом своего дела понимание, что ты все получаешь своим старанием, опытом и скилами — должно увеличиваться. Никакого слепого случая и списания на «везение». Да, не без него, но оно закономерное , а не случайное. Это тоже личная заслуга )
Недооценивать себя и свои успехи — частая проблема в постоветском обществе , кстати. Равно как и принижать успехи других. Многие коменты на доу тому подтверждение ).
Автор же не на стандартной позиции, он руководитель. Вы же можете найти цифру доходов Маска, Безоса и тд?)
та не важливо з ким. Два роки тому ви вірили, що в нас така війна буде? Змоделюйте ситуацію, що ви тій чи буд якій супер-вілній і демократичній країні, і ось війна на виживання. Масштабна та жорстока. Ваші дії?? Куди далі побіжите ? Як? кому взятку даватиме? Тюрма за відмову, зброя та окопи.. або пластична хірургія в жінку .. або щось інше ??