знаю автора цієї історії.
Він нещодавно закінчив серію судових позовів по цій темі. Витратив рік і десь пару тисяч євро на юристів — таки довів що в його випадку так званого «закладу» не було, оскільки мали місце такі фактори як короткотривалість обставин порушення(як основний аргумент), факт того що послуги продавжували надаватися за договорами що було підписано ще за часів як він мешкав в Україні, що факт його переміщення до Польші був спричинений не ціл’ю розвитку бізнесу, а забезпечення власної безпеки і через події за межами його контролю (форс мажор), суті роботи програміста — через ноутбук і тимчасове пріміщення (отель) що не становить сталого місця провадження послуг і, що теж чимало важно, враховуючи що людина прийняла дії які були очікувані від неї згідно законодавства та оформила локальний ЙДГ демонструючи намір працювати далі в законному полі.

TLDR: Коротко кажучи — «як виключення враховуючи обставини прокатило але наступного разу візьмемо за жопу».

Я щось не зрозумів суть вашого питання — бо в цьому контексті йшла розмова про оподаткування доходу людей що мешкають в Польші хоч і лишалися на реєстрації Українського ФОП-у і, мені здається, више відповідь мною була надана не лише тезово, але й досить детальна.

Щодо ж другого контексту — себто штрафу за керуванням авто за відсутністю страховки — то це не відноситься до податкового кодексу, а є просто прямим порушенням ПДР Польші. Сума штрафу за це порушення залежить від періоду впродовж якого у вас не було страхового полісу. 1500 — це мінімалка якщо період буквально кілька днів (наприклад не встигли оновити чи тощо).
Якщо ж час від попереднього страхового полісу досить чуттєвий (від 2 тижднів і вище) то штраф може сягати трохи меньше 7000 злотих наскільки я пам’ятаю щось блтзько 6800.
Наврядчи вам допоможуть саме українські юристи в польскому праві. Але навіть і польські навряд чи допоможуть якщо ви дійсно порушили правила. Єдине що можна зробити — якщо у вас насправді був поліс, але ви його, наприклад, в той день забули вдома — то можете подати в суд це освідцення — тоді дійсно отримаєте зменьшений штраф щось біля 1000 зл.
Але, так, порушення ПДД в Європі може коштувати досить великих штрафів.

В законі написано 183 дні в податковому році.

навіщо — питання філософське і кожен відповідає на нього для себе сам.

А яким чином щодо податкового номера — податковим номером для фізичних осіб (трохи складніше у випадку JDG / sp z o.o., але не дуже — там NIP, він отримується через форму NIP-7) в Польші виступає ідентифікатор більш широкого ужитку — PESEL — є чимало варінтів його отримання — його видавали людям що шукали захисту від війни в Польші — при реєстрації статусу захисту. Його можна просто отримати під час отримання тимчасової прописки, або ж просто через подання заяви з проханням про виділення ідентифікатора (номер форми не пам’ятаю) до місцевого відділу міської влади

слухайте, ну треба ж ще розрізняти літеру закону та дух закону. Так, насправді такі поняття існують в цивілізованих країнах.
Польске керівництво досить прямо сказало що ми будемо відноситись з розумінням до ситуації яка склалася. В низці інтервьюрізні міністри та головні керманичи податкових сказали що не будуть чіплятися до певних нюансів невиконання законних норм (та що там — я пам’ятаю як рік тому їх погранці пропускали людей через кордон на підставі слів, або фотографій на гугл драйві студентського квитка — а ви про правильний ЙДГ / ФОП кажете).

Так, звісно, ніхто не буде кроїти податкові закони країни під ситуацію. Але хоч я тут спілкуюся на форумах з тисячами Українців я ніде не чув щоб податкова на практиці переслідувала Українців, робила аудити, питала «звідки гроші, Вачовскі?» тощо. Вони дійсно відносяться з розумінням як і казали

Але, якщо запитати KIS (це верховний податковий орган що надає податкову інтерпретацію, і рішення якого є офіційним і можна долучити навіть до судової справи на свою користь) — звісно цей орган на письмове запитання може відповісти тільки згідно з письмовим і офіційно діючим законодавством — вони не можуть відповісти «чувак, ми все розуміємо — ми не будемо дойобуватись. Просто закрий в розумні сроки ФОПа в Україні та оформлюй згідно з правилами діяльність у нас — а на перші мясяці ми там якось закриємо очі». Звісно офіційний запит отримав офіційну відповідь.

play stupid games — win stupid prizes. :)

Маю надію максимальний розмір коментаря дозволить процитувати відповідь податкової.

Текст запитання: Szanowni państwoChciałbym wyjaśnić sytuację dla moich kolegow.Mamy ukraińskich kolegów, którzy przybyli do Polski po 24 lutego, szukając tymczasowej ochrony w związku z wojną.Są zarejestrowani jako JDG (B2B) na Ukrainie i mają umowę z ukraińskim oddziałem, płacą podatek na Ukrainie (5% PIT + stała cena dla ukraińskiego odpowiednika ZUS).Jednak mieszkają w Polsce już ponad 183 dni, co w naszym rozumieniu czyni ich teraz polskimi rezydentami podatkowymi.Mamy więc kilka pytań do zadania:1) Czy mogą kontynuować pracę w ramach ukraińskiej rejestracji JDG, czy też muszą zarejestrować polski JDG?2) Jeśli pozostają w ukraińskim JDG — czy po 183 dniach pobytu w Polsce powinni płacić Polsce dodatkowe podatki za swoją działalność?2.1) Jaki poziom podatków powinni w tej sytuacji płacić Polsce?3) Czy powinni z mocą wsteczną (z dolu) płacić Polsce podatki za dochód, który uzyskali w ciągu pierwszych 183 dni, gdy mieszkali w Polsce pod czasową ochroną?Z góry dziękuję
"Відповідь:

Identyfikator zapytania: 36938753
0110.KIZ.4110.29506.2022

Szanowny Panie,

obowiązek podatkowy zależy od miejsca zamieszkania dla celów podatkowych, rodzaju uzyskiwanych dochodów (tzn. z jakiego źródła są uzyskiwane), miejsca ich uzyskiwania oraz regulacji zawartych w odpowiednich umowach o unikaniu podwójnego opodatkowania.

Rezydencja podatkowa

Osoby, które mają miejsce zamieszkania dla celów podatkowych w Polsce (rezydenci) podlegają obowiązkowi podatkowemu od całości swoich dochodów niezależnie od tego, w którym kraju dochody te uzyskują (osoby te mają tzw. nieograniczony obowiązek podatkowy).

Natomiast osoby, które nie mają miejsca zamieszkania dla celów podatkowych w Polsce (nierezydenci), podlegają obowiązkowi podatkowemu tylko od dochodów osiąganych na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej (ograniczony obowiązek podatkowy).

Za osobę mającą miejsce zamieszkania w Polsce uważa się osobę fizyczną, która:

1) posiada na terytorium Polski centrum interesów osobistych lub gospodarczych (ośrodek interesów życiowych) lub

2) przebywa na terytorium Polski dłużej niż 183 dni w roku podatkowym.

Rezydencję podatkową określa podatnik mając na uwadze powyższe okoliczności. Dodatkowe informacje można znaleźć tutaj: objaśnienia podatkowe — rezydencja podatkowa.

Za okres kiedy był Pan rezydentem podatkowym Ukrainy ma Pan w Polsce ograniczony obowiązek podatkowy i opodatkowuje Pan w Polsce tylko dochody uzyskane w Polsce, nie opodatkowuje Pan w Polsce dochodów uzyskanych w Ukrainie.

Opodatkowanie przychodów z działalności gospodarczej

Zyski przedsiębiorstwa Umawiającego się Państwa podlegają opodatkowaniu tylko w tym Państwie, chyba że przedsiębiorstwo prowadzi działalność gospodarczą w drugim Umawiającym się Państwie poprzez położony tam zakład. Jeżeli przedsiębiorstwo wykonuje działalność w ten sposób, to zyski przedsiębiorstwa mogą być opodatkowane w drugim Państwie, jednak tylko w takiej mierze, w jakiej mogą być przypisane temu zakładowi.

Do momentu kiedy był Pan rezydentem podatkowym Ukrainy i uzyskiwał Pan przychody z działalności gospodarczej prowadzonej w Ukrainie to takie przychody podlegają opodatkowaniu tylko w Ukrainie, nie podlegają opodatkowaniu w Polsce.

Rezydencja podatkowa w Polsce

Od momentu kiedy podatnik jest rezydentem podatkowym Polski — posiada tzw. nieograniczony obowiązek podatkowy — jest opodatkowany zarówno od dochodów polskich jak i zagranicznych — w Polsce unikając podwójnego opodatkowania od dochodów zagranicznych zgodnie z umową międzynarodową.

W takim przypadku podatnik uzyskując w Polsce przychody z działalności w Polsce — jest zobowiązany opłacać podatek dochodowy w trakcie miesiąca/kwartału i rozliczyć się w zeznaniu rocznym.

Jeżeli podatnik w tym okresie ma również dochody z zagranicy może być zobowiązany do wykazania tych dochodów w Polsce.

Sposób rozliczenia jest uzależniony od wyboru formy opodatkowania z działalności w Polsce.

Dodatkowe informacje

W zakresie konieczności rejestracji działalności gospodarczej w Polsce może Pan skontaktować się z Infolinią Centralnej Ewidencji i Informacji o Działalności Gospodarczej (CEIDG), dane kontaktowe dostępne są pod adresem: www.biznes.gov.pl/pl/centrum-pomoc.

W ramach odpowiedzi na zapytania mailowe podawana jest ogólna informacja w zakresie stosowania przepisów prawa podatkowego, oceny w zakresie stanu faktycznego powinien samodzielnie dokonać podatnik i będzie ona podlegała ewentualnej weryfikacji organu podatkowego.

Pomocne mogą być objaśnienia w sprawie rezydencji podatkowej. Może Pan również zadzwonić do nas.

Podstawa prawna
— art. 3, art. 4a ustawy z 26 lipca 1991 r. o podatku dochodowym od osób fizycznych (Dz. U. z 2021 r., poz. 1128, ze zm.),
— Konwencja zawarta między Rządem Rzeczypospolitej Polskiej a Rządem Ukrainy w sprawie unikania podwójnego opodatkowania i zapobiegania uchylaniu się od opodatkowania w zakresie podatków od dochodu i majątku (Dz. U. z 1994 r. nr 63 poz. 269, ze zm.) oraz tekst syntetyczny.
-----------------------------------------------------------------------------------------

Odpowiedź ma wyłącznie charakter informacyjny. Nie stanowi:

indywidualnej interpretacji przepisów prawa podatkowego, w rozumieniu przepisów rozdziału 1a działu II ustawy z dnia 29 sierpnia 1997 r. Ordynacja podatkowa;
wiążącej informacji stawkowej, w rozumieniu przepisów rozdziału 1a działu VIII ustawy z dnia 11 marca 2004 roku o podatku od towarów i usług;
informacji pozostającej w związku z przedmiotem postępowania podatkowego (w rozumieniu art. 121 § 2 ustawy z dnia 29 sierpnia 1997 r. Ordynacja podatkowa) lub postępowania celnego (w rozumieniu unijnych i krajowych przepisów prawa celnego);
wiążącej informacji akcyzowej — w rozumieniu działu IA ustawy z dnia 6 grudnia 2008 r. o podatku akcyzowym;
wiążącej informacji taryfowej ani wiążącej informacji o pochodzeniu towarów — w rozumieniu art. 33 rozporządzenia Parlamentu Europejskiego i Rady (UE) nr 952/2013 z dnia 9 października 2013 r. ustanawiające unijny kodeks celny

Zapraszamy Państwa do:

korzystania z naszych usług — telefon do konsultanta

od poniedziałku do piątku w godzinach od 8.00 do 18.00 pod numerami telefonów:

801 055 055 — dla połączeń z telefonów stacjonarnych,

22 330 03 30 — dla połączeń z telefonów komórkowych,

+48 22 330 03 30 — dla połączeń z zagranicy

odwiedzenia Portalu Podatkowego Ministerstwa Finansów www.podatki.gov.pl"

Неофіційно Українців не чіпають зараз — відносяться з розумінням до ситуації.
Але якщо робити офіційно та згідно законів — так процювати не можна взагалі. Мешкаючі в Польші не можна працювати по Українському ФОП — потрібно його закрити і відкрити Польский JDG, наприклад.
Один знайомий вже намагався отримати з податкової (точніше від KIS) індивідуальну податкову інтерпретацію такого випадку — отримав відповідь, що оскільки в його випадку він мав діяльність що зареєстрована в Україні, але всі виробничі потужності знаходилися в Польші (він, ноутбук, та місце праці яке він винаймав — квартира / номер в готелі) — то така ситуація класифікується польским податковим законодавством як «zaklad» і відповідно до закону він повинен бути зареєстрований і сплачувати податок до Польші відповідно до місця провадження діяльності.

Але мені здається він в формулюванні того запиту сам себе закопав далі ніж потрібно.

Я задавав запитання до податкової письмово для колег, але не як індивідуальну інтерпретацію а просто письмовий запит який ні до чого не зобов’язує (бо це не моя ситуація — я тут мешкаю вже 8 років і працюю по УоП).
І мені відповідь була надана трохи простіша. Якщо спростити 2 сторінки тексту пояснень (можу дати повний текст, але він Польською):
перші 183 дні перебування у Польші — «частковий обов’язок податковий» — тобто оподатковується дохід отриманий від діяльності в Польші. Дохід отриманий поза Польшею — не оподатковується.
Післе 183 днів — наступає безумовний обов’язок податковий — тобто будь-який дохід отриманий будь-де — оподотковується на користь Польші (за виключенням особливостей прописаних в упові о уникненню подвійного оподаткування).

Якщо кому цікаво — можу дати лінк на свій FAQ по Польші — там я зберіг текст відповіді від податкової (не знаю чи доу дозволяє вставляти лінки в коментарях)

PS: ну і на останнє додам — що підтримую що вже писали колеги — в Польші досить цивілізоване відношення з податковою — можно зателефонувати на горячу лінію і отримати безкоштовну (ну як безкоштовну — за наші ж податки :) ) консультацію по своїй ситуації. Або зайти в саму податкову і звернутися до інформаційного вікна. Або написати є-мейл і отримати розширену відповідь по вашій ситуації і запитанню.
Єдиний нюанс — звісно це все польською мовою.

інглалятор простіше буде замовити на якомусь аллєгро. А от з ліками я вже зустрічався коли в найближчий до мене аптеці не знайшлось виписанного для мене і фармацевт пропонувала замовити — обіцяла що наступного дня буде. Але перевірила по системі і з’ясували що потрібний засіб був в кілометрі в сторону.

це через те що багато хто тут працює по В2В і витрати такі як паливо списує в «кошти узискання приходу» — такі собі матзатрати за термінологією нашої бухгалтерії.

Ну наскільки я можу судити — десятки тисяч «понаїхів» розібралися — хто по наліпках на кожному кутку, хто через гугл, хтось запитав знайомих чи місцевих. Було б бажання розібратися.

Вибачте, але я можу тільки посміхатись від цього.

«Суші не такі, кури в магазині дохлі, мийки миють недостатньо якісно, продавці в іншій країні розмовляють державною мовою і не розмовляють англійською з вами, перекинути гроші на Польский рахунок в обхід обмеженням України не виходить, гуглити як працюють процеси і речі в іншій країні — вище нашої гідності...»

Можливо варто перегянути свої стандарти життя?

основний чи єдиний? функціонал поповнення (особливо якщо кредитка проста, тобто з тих що поповнюється) здається має бути, і здається має бути одним з основних.

А можете з точки зору банковських термінів пояснити що таке є процедура «поповнення картки» (це скоріше натяк).
Сама по собі картка не містить грошей. Це лише свого ряду маппінг до певного рахунку. Тому «прямим» варіантом є власне внесення гроршей на сам рахунок. Але певні фін установи перевернули з ніг на голову і дозволили внесення коштів через інформацію про картку. Але це зовсім не стандартний юз кейс, скоріше «збочення» з точки зору класичного банкінгу — тому ви й не часто побачите таку можливість по світу (не лише в Польші).

Ну окрім sepa є ще swift, якщо вже по зовсім стандартним. Але так вже сталось, що в Польші є ще декілька локальних платіжних та клірінгових систем (хоча той же БЛІК вже вийшов за межі Польші, тому в певному сенсі — не зовсім локальний, або ж Елексір — про який, мабуть, казали стартеру цієї гілки). Це не «Польща змогла об’єданати різні банки у цю внутрішню телефонну систему» — а скоріше більшість банків Польші долучились до цієї Польскої системи через її більшу сучасність, безпечність і вигідність для банку.

Наївність мене як завжди губить. А я було повірив вам що «Питаю виключно з цікавості.». щось по вашим відповідям виглядає що ви радчей намагаєтесь щось довести, аніж з’ясувати.

Щодо переводів — мені здається конфуз виходить з того що стандартна банківська послуга це перш за все переводи з рахунка на рахунок, а картка є побочним продуктом (навіть якщо і зрозуміліша широкому спектру населення, адже картку можна в руках потримати, а рахунок то щось віртуальне і меньш зрозуміле).

Якщо ви заміните питання з як перевсти з «картку на картку» на «як перевести гроші від однієї особи до іншої» то питання почнуть вирішуватись набагато простіше і різноманітніше.

Більш того — основний юз кейс платіжних карток — це оплата ними, а не зарахування на них. Якщо люди звикли користуватися інструментом не за його призначенням —
це норм, але якось дивно чути комплейни що інші не роблять так само.

Щось я не розумію вашу логіку — А чим додатковий сервіс урізає ваш функціонал?

Чи це у вас як було в IT crowd — «as soon as you start learning such new things you start forgetting something important to you»?

Мені здавалось що розмова була про те що в Польші не вистачає сучасних методів переводів грошей. А з’ясувалось що навпаки люди просто не хочуть ідти зі старих звиклих їм шаблонів та не хочуть вивчати щось нове в технологіях. І ми точно все ще на ДОУ?

По секрету — так само як і в Німеччині — після обіцянки що оплата буде кешом і якщо там роботи на 30-60 хвилин, а не перебір всієї ходової — є чималий шанс що знайдеться «вікно».
Але все ж так — здебільшого на якісних СТО черга на кілька днів.
Доречі, в Україні — теж так було, 10 років тому принамі. Може останні роки стало так мало клієнтів що приймають прямо наживу з вулиці і без черги і якісні специ сидять без роботи — чекають постійно, але я щось сумніваюсь.

краще — потрібно знати one-time token на 6 або 9 цифр та однаразовий пін (або миттєве підтверждення з іншої сторони). Це набагато безпечніше ніж світити номером своєї картки.

PS: Або за номером телефону.

Summary. прочитав я ваші скарги. 90% з них для мене звучать як «за кордоном все не так як у мене вдома та ще й незнайомою мовою — я не зміг розібратися як це все працює — країна погана»

по пунктам:
— курятини навалом. Просто не варто закупатися в проросійському ашані.
— пельмені такі до яких ви звикли є, наприклад, в лєКлєрку. Та у Українок які роблять такі як вам звичніше. Але тут здебільшего звикли до «пєрогів» — трохи інша, але різномаїтніша смакова палітра.
— супів — навалом на різні смаки — і по кафешках і заморожені півфабрікати в магазах і свіжі набори для приготування
— Суші — так, біда. Але наче б то і не в Японії знаходимось :)

Транспорт.
— у громадському транспорті набагато зручніше купувати білети через аппку. Дивно що на ДОУ це треба пояснувати. Апллікух різних просто купа. Банківскі, СкайКеш, ЯкДояде та інші.
Якщо не можете з апплікації — то купіть запас квитків завчасно якщо ви мешкаєте у тих містах де не приймають оплату карткою в транспорті. А штраф за безквитковий проїзд — це правильно «ібо нєфіг».
— ЖД квитки знову таки можно купувати на цілій купі сайтів. Проблем з 2-ма державними теж не бачу. Але мені дуже подобається що я можу навіть вже будучі на платформі просто швидко в 3 кліка купити білет на потяг в тому ж скайКеші і поїхати — доводилось пару раз так.
— За 7+ років жодного разе не отримав штрафу на платних парковках. І знову таки — в 90% (якщо це не приватні паркінги, а державні) можна сплачувати в апплікухах — банки / той же СкайКеш, тощо.
Ну і знову таки — штраф за несплату — це нормально «а я швидко повирішую свої справи, нічого не станеться» — зло.
— «Всякі дії» — тут теж є. Називається мОбиватель. Але так — то стосується місцевих. Так само в Україні немає доступу до баз даних мешканців інших країн — це нормально. Персональні дані і оце усе.

Сервіси — тут, мабуть найбільш правди. Хоча вона знову таки виходить з нерозуміння суті життя в іншій країні. Європа зазвичай живе плануючи наперед і без метушні «мені з сьогодні на сьогодні». Хоча після України це трохи бісить — знаю по собі.

— так, на якісні СТО зазвичай черга на кілька днів вперед. Хоча, якщо знати місця і треба щось невелике зробити (наприклад заміна гуми), то можливі варіанти.
— +2 дні черги до лікаря для не критичного випадку — так, досить стандартно — факт.
— щодо мийки — ви мене дуже дивуєте. Більшість мийок стоять порожні — не знаю як у вас так вийшло. Більшість Поляків користується мийками самообслуговування.
І так, вони зазвичай вже відносно старі — і коли їх встановлювали оплата карткою ще не існувала — тому вони й справді на монетоприйомниках. Але я не мав з цим жодних проблем. Закидаєш 5 зл — і цього зазвичай вистачає збити бруд. Може ще 2 зл на кінці.
— про «перекинути бабки» взагалі смішно читати, адже як на мене банківська система в Польші одна з найбільш розвинених в Європі, те що вам незвичні деякі речі і те що вони в Україні робляться інакше — це вже інша справа.
Наприклад — навіщо вам Point of Sale terminal в банку — що ви в них купувати зібралися?
— Міжнародність англійської досить відносна — в Польші державна мова — Польська — і це нормально (особливо дивно чути закиди про національну мову інших держав від Українців зараз). Але по моєму досвіду шанс зустріти, наприклад, в держустанові особу що розмовляє англійською набагато вище аніж в Українскьому ЖЕКу, пошті чи то податковій.
— «продуктові магазини банально можуть закритися на 3 дні підряд і робіть що хочте» — з одного боку мене це теж бісить. З іншого — поставте себе на місце працівників магазинів, які теж хочуть можливість на свята та вихідні дні бути з родиною, а не бути зобов’язанними працювати, адже на святах найбільша виручка і працьодавець вимагає щоб ви вийшли на роботу. Особливість Європейского суспільства в тому що тут намагаються вважати на інтереси різних (по можливості — всіх) слоїв населення.

Зауваження з моєї сторони — реєстрація у нотаріуса не має прямих наслідків на те, що написала Яна. Оказіональною умову робить сам текст умови — власне те, на що ви умовляєтесь (і там можуть бути й такі пункти які написала Яна. А можуть і не бути). Сама ж реєстрація у нотаріуса — досить опціональна (є обов’язковою лише для умов на дуже довгий період, якщо не помиляюсь від 3 років і більше).

Але рекомендація читати всі умови і розуміти на що ви погоджуєтесь — вона універсально корисна в будь-якому куточку світу.

А зачем её (наличку) снимать то? Я за год может 200-400 злотых снимаю (50-100 евро). В основном на всякие чаевые, на СТО чтобы оплатить за смену колёс сезонную (понятно что мимо кассы наверное, но я не кипешую — зато не оказываюсь в очереди «после вот этого перебранного двигателя», да виндсёрф в маленькой «дружественной» точке арендую за кеш.
Всё остальное, включая овощи в ларьке под домом можно оплатить картой.

А если какие-то странные транзакции непонятно откуда, без договора, без инвойса, от непонятного контрагента — то в общем то вопросы банка можно понять вполне объективно. Но снова таки — в основном спрашивают договор, инвойс, ещё могут спросить налоговую декларацию в конце года

я вот читаю комментарии — откуда столько мифов про суровость комплайнса / KYC в Европе.
Максимум что у меня и моих знакомых спрашивали — договор, инвойс, налоговую декларацию.
Причём налоговую декларацию спрашивали в действительно относительно сложном случае, когда человек открывал банковской счёт в другой стране ЕС, не в той, в которой он был резидентом и они уже в свою очередь интересовались нестандартной ситуацией — но всё равно больше чем упомянутые 3 документа не интересовались больше ничем особенным.
Договор у меня только один раз спрашивали и то — пока на визе был. На ВНЖ даже договор в редких случаях спрашивают.