Дякую за інтерв’ю! Лаконічно та цікаво!

Виглядає цікаво, дякую!
Я вже багато років користуюсь homemoney.ua, і мабуть основна причина — можливість використовувати їх API homemoney.ua/api/api2.asmx.
Я давно зробив собі більш зручні для себе кастомні інтерфейси, і 90% записів вношу саме через них.
Подумайте над підтримкою такої фічі у преміум плані.

Супер! Дякую що поділилися

Це цікаво! Дякую

Так, ви панікер.
А пацан дуже крутий, дякую за статтю! Переслав дітям, вони також Arduino цікавляться.

Для тих, кому (як і мені) не хочеться читати усі коментарі, але хочеться зрозуміти суть дискуссії, ось коротке саммарі від Gemini:

Коментарі під статтею про українських айтівців у Польщі переважно критикують матеріал за маніпулятивний характер, обговорюють проблеми соціальної допомоги та легалізації перебування, а також порушують тему української ідентичності та історичних конфліктів. Ось основні тези, висловлені в дискусії.

Критика статті та ситуації в Польщі
Хайп і маніпуляція: Більшість коментаторів вважає, що стаття є клікбейт і не відображає реальну ситуацію. Вони зазначають, що матеріал не пояснює, чому «ситуація ускладнюється», а лише використовує тему для «хайпу».

Правила для всіх: Користувачі підкреслюють, що українські фахівці в Польщі мають підкорятися загальним правилам для всіх резидентів. Якщо людина працює, сплачує податки і не порушує закон, держава не створюватиме проблем.

Спростування міфів: Коментатори спростовують поширені міфи. Наприклад, один з дописувачів зазначає, що замість «карти поляка» (програми для нащадків поляків) українці зазвичай отримують «карту побиту» (дозвіл на проживання). Інші коментатори виправляють неточні дані щодо податків, наголошуючи, що ставки податків в Польщі становлять 12% і 32%, а не 18%.

Соціальна допомога: Дискусія щодо соціальних виплат розділилася. Деякі вважають, що відмова у виплатах тим, хто не платить податки, є логічною. Інші звертають увагу на випадки, коли допомога є критично важливою, наприклад, для матерів, що не можуть працювати через догляд за дітьми. Також обговорюється, що польська пропаганда може використовувати тему «нероб» українців, щоб відібрати допомогу у тих, хто її дійсно потребує.

Українська ідентичність та інтеграція
Зв’язок з Україною: Деякі коментатори обговорюють, чи мають українці за кордоном підтримувати зв’язок із батьківщиною. Один з користувачів вважає, що не варто відмовлятися від «своїх», де б вони не жили, оскільки вони можуть залишатися частиною української спільноти і навіть просувати інтереси України. Його опоненти зауважують, що любов до батьківщини «на відстані» не сприяє розвитку країни.

Порівняння з іншими країнами: Обговорюється різниця в інтеграції в моноетнічних країнах, як Польща, та країнах мігрантів, як США чи Канада. Підкреслюється, що в Польщі потрібно максимально інтегруватися, щоб не залишатися «другосортним мігрантом».

Історичні конфлікти: Тема Волинської трагедії виникла як приклад російського впливу та політичної боротьби в Польщі. Коментатори обговорюють, що цю тему використовують для нагнітання антиукраїнських настроїв, хоча деякі зазначають, що вона вже стала частиною польської внутрішньої політики.

Ситуація тих, хто бажає повернутися
Кілька коментарів присвячено абсурдності ситуації, коли деякі українці, перебуваючи за кордоном, заявляють про бажання повернутися, навіть якщо їм загрожує заборона на виїзд. Коментатори іронічно ставлять під сумнів щирість таких заяв, оскільки немає очевидних перешкод для їхнього повернення.

Скажу чесно, з грошами за цей рік стало гірше, що нажаль вплинуло на донати. До того ж, як зазначили у коментарях, податки та збори підняли майже вдвічі. А діти ростуть...
Я намагаюсь донатити, але точково (тим, кого знаю особисто або знайомим знайомих).
Також ми з партнером регулярно та безкоштовно беремо на навчання аналітиків з МО/ЗСУ, та надаємо консультації, що також можна розглядати як донати.
Я вважаю що краще робити те, що під силу, ніж взагалі нічого не робити. Але це звісно особиста справа кожного. Дуже дякую нашим захисникам і всім хто їх підтримує.

Ну це з серії що дітей перестануть народжувати.
Наймати будуть, але не стільки, і не так як було раніше.

Юра там на Джині по 100+ резюме на позицію навіть для middle надсилають. При цьому відповідають максимум до 30%.
Я тому в якийсь момент перестав це робити і почав напряму писати рекрутерам на LinkedIn, там начали відповідати.

>>але відхилили, тому що я перебуваю за кордоном (хоча вакансії віддалені, але як мені сказали, розглядають кандидатів тільки тих, які на даний момент перебувають в Україні).

саме так, мене в EPAM та DataArt теж саме сказали. Я на той момент в Англії був у родини, але вже повернувся додому в Україну.

Привіт! Писав про це пару днів назад, продублюю тут, сподіваюсь буде корисно.

Про вакансії для досвідчених аналітиків напишу пізніше, цього разу напишу для trainee/junior.
Вакансії є. Навіть допоміг трьом людям знайти позиції. Але. Час, коли junior зі старту отримував $1k, на мою думку, закінчився десь ще у 2022-2023.
Більше того, за «вогонь в очах» та за «хорошу перспективну людину» офер вже не отримаєш. Процес найму навіть спеціалістів початкового рівня складний та тривалий.

Практичні поради для спеціалістів базового рівня (суб’єктивні, але, як на мене, робочі):
— створюйте портфоліо, навіть учбових проєктів; волонтерські ініціативи також добре. Це звісно не комерційні проєкти, але краще, ніж відсутність досвіду.
— запишіться на перевірені курси (краще сертифіковані IIBA, будь-який IIBA EEP). Часто позиції пропонують саме серед випускників.
— Переконайтеся, що можете грати в довгу; можливо, якийсь час прийдеться працювати за символічні гроші.
— Якщо вже працюєте, і там все ок, шукайте альтернативи дуже обережно.

Слава, удачі вам. Відповів на попередній запит вище, нажаль вже не маю часу підтримувати дискуссію.

A business analyst is any person who performs business analysis tasks described in the BABOK^® Guide, no matter their job title or organizational role.
<..>
common job titles for people who perform business analysis include:
business architect,
business systems analyst,
data analyst,
enterprise analyst,
management consultant,
process analyst,
product manager,
product owner,
requirements engineer, and
systems analyst.
<..>

Джеререло: 1.3 Who is a Business Analyst?
www.iiba.org/...​ho-is-a-business-analyst

Слава, ви тут змішуєте багато всього. У нас наприклад є ще QA Analyst доречі.
Якщо вже хочете впровадити нове свято — не проблема, зробіть окремі.
Але навіщо це свято називати дженерічно «День аналітика» якщо воно вже давно є і святкується 1 листопада разом зі світовим комьюніті?

>>про інші напрямки аналітики, які не є частиною ВА-процесів

Слава, а ви готові подискутувати про BA-процеси?
Якщо коротко, то Бізнес-аналіз має багато напрямів.
Якщо вам дійсно цікаво, можете подивитись BABOK Guide або хоч цей малюночок.

підтримую

++

Укр. досвід не завжди релевантний. Подивиться кейс Ракутен Мобайл в Японії, я там декілька місяців працював. Інноваціям завжди є місце.

Дякую за статтю, це цікаво!
Не можу погодитись з «телеком — це лише труба, але складна в управлінні».
Якщо говоримо виключно про OSS, то можливо так розмірковувати.
Але ще є BSS, з якими я працюю вже 10+ років. Усіляки CRM, біллінги, тощо.
Вони вже давно вийшли за межі «труби», і містять багато цікавих бізнес перспектив, що не притаманні класичному Телко.
Наприклад в Україні були Київстар Гаманець, який дозволяв використовувати залишок на рахунку як віртуальний гаманець.
Нажаль проект загнувся, але ця бізнес модель добре показує себе у деяких локаціях в Африці.
Взагалі, є багато цікавих напрямів розвитку для телеком компаній, які стають все більше про цінність для клієнтів.
Можна порівняти з заправками, які давно перестали бути просто «трубою» для заправки паливом, а стають повноцінними рітейловими мережами. Бо інвестори шукають нові можливості для прибутків, і правильно роблять.

Це дуже сумнівне твердження, бо я особисто знаю 100+ прикладів БА з зарплатою сильно сильно більше