Ну, розділення по факту плюс мінус таке саме і залишається, з невеликими варіаціями

В тому і проблема поточної ситуації, що спостерігається занадто великий дисбаланс між поточним станом фронтенду, з усім цим реакт-тайлвінд слопом, і ідеальним фронтом, описаним в статті. З кожним роком доводиться зменшувати вимоги на інтерв’ю, бо сучасні «реактори» рідко знайомі з «базою»

«React» в статті був згаданий тільки один раз, гадаю це не просто так

Не може набриднути те, що вже майже стало невід’ємною частиною людства, як телефони чи інтернет свого часу. Напрягають тільки екстремуми — або ті, хто кажуть, що ШІ — це дурня, суцільний слоп і взагалі не працює, два роки тому спробували гпт і воно згенерувало кривий код, або ті, хто створює зайвий хайп, тулять ШІ туди, де взагалі немає сенсу і генерують той самий слоп без зайвої протреби

Найкраща стаття про фронтенд цього року поки що 🤝

Дякую за підтримку :)

Ну, взагалі-то, дивно чути, що думка найманих розробників (senior/lead level), які є цільовою аудиторією продукту, не є релевантною. Стратегія монетизації B2D продуктів будується саме на розумінні потреб та поведінки інженерів.

Щоб бачити, що модель, яка покладалася на ’трафік до спекдокам’, похитнулася під тиском LLM, не обов’язково бути CEO. Достатньо розуміти, як змінився флоу розробки за останні два роки. Якщо продукт перестає бути ’точкою входу’ для користувача, він втрачає можливість продавати. Це база, яка однакова і для стартапу на трьох людей, і для корпорації.

Моя роль у компанії якраз передбачає оцінку технологічних стеків та їхньої життєздатності (survival analysis) для довгострокових проектів. Мені чи не щодня доводиться аналізувати ризики: чи не ’помре’ бібліотека через рік, чи буде підтримка, чи варто купувати ліцензії і все таке. Крім того, вже впродовж 15ти років я створюю та публікую фронтенд-дайджести кожен тиждень. Це допомагає як мінімум відстежувати тренди та передбачати життєвий цикл нових інструментів

Ну там трохи не так було. Bootstrap був створений в твітері чуваками, які там працювали, і перші версії таку назву і юзали — Twitter Bootstrap. Але вони пішли з твітеру в автономне плавання ще задовго до Маска, десь в 2012. До речі, десь в ті часи я вперше на проді використав його, там ще less юзався як препроцесор. Foundation — гадаю, молодь його взагалі не бачила і не чула, хоча колись він був чи не другим після бутстрапа. Зараз майже не юзають. Як тут вже згадували, той же shadcn чи mui сьогодні більш затребувані

Я б сказав так — libsass зник, Dart Sass — активно розвивається, плюс синхронізує свої апдейти з апдейтами vanilla CSS.. наприклад як нативний IF Sass’s legacy if() function is being deprecated in favor of the official CSS if() function syntax. This syntax allows Sass and CSS conditions to be mixed freely.

Тобто ви вважаєте, що у Tailwind нормальна стратегія монетизації? Чи обов’язково бути С-левелом, щоб почати сумніватися в ній? :)

З моєї бульбашки виглядає, що в більшості сучасних проектів співвідношення тв/бутстрап десь 1/10. Ентерпрайзи, які все життя жили на бустрапі, скоріш за все на ньому і залишаться якийсь час, але для стартапів та кастомних проектів — сумніваюся. Та й публічна активність у бутстрапа не дуже, вже забув, коли в дайджесті були новини про них.. А якщо порівняти сторінку sponsors у обох, то взагалі..

Ну що, топіку вже півроку. Ось вам апдейт з Харкова. За цей час кількість вранішніх меседжів київським друзям та родичам «ну як ви там, живі після чергового обстрілу?» було надіслано неспівмірно більше до Києва, ніж аналогічних в Харків. Здається, Київ атакували активніше цього сезону.
Електрика? Соррі інші регіони, але у нас світло майже не вимикають (новобаварський район). Звичайно, все може змінитися (ось щойно по ТЕЦ5 приліт в передмісті), але світло та тепло є. Хтось казав, що сервіс в місті на нулі? Та ви шо. Здається, навпаки. Кожен бізнес, що залишився, доволі активний і веде свою боротьбу за клієнтів.
Звичайно, є і свої «приколи» в місті, але де їх немає.

Якість на гарному рівні, питань до цього немає взагалі. До Mealux у мене наразі тільки дві претензії: 1. підлокотники доволі гучні (не скрип чи щось таке, а пропрієтарна тріщьотка, яка видає цк-цк-цк звук при зміні положення); 2. У нас в квартирі собака з довгим волоссям, і м’яка частина крісла нормально так збірає шерсть на собі.

Доречі, щодо жорсткої підтримки попереку. На моєму GT Racer B-542 вона трохи більш виражена, ніж на Mealux, але ще до придбання я додатково зробив рісьорч і передивився купу відосів саме щодо цієї підтримки. Виявилося, що вона маст-хев здебільшого, але може викликати дискомфорт перші тижні. Так у мене і вийшло — перший тиждень-два трохи мене бентажила та підтримка (але не критично), але згодом перестав її помічати взагалі. Не знаю, чи сиджу я зараз краще, ніж колись, але факт — спина та шія перестали турбувати взагалі.

Коли обирали крісла з дружиною, то оця підтримка попереку хвилювала найбільше. Як я вже зазначив вище, в Mealux вона динамічна і регулюється. Словами навряд поясню, що це означає, але на сайті у них є кілька відосів щодо цього

Нещодавно переймався тим же питанням, обирали крісла для себе і жінки.
Для жінки обрали Mealux D2 Air (mealux.ua/...​ealux-d2-air-fabric-grey )
Собі обрав GT Racer B-542 Black (gtracer.com.ua/...​eslo-gt-racer-b-542-black)

Обидва норм. Якщо б зараз обирав би нове крісло, то обрав би щось середнє — щось типу Mealux D2 Air але з сіткою. Mealux D2 трохи краще мабуть — динамічна підпірка для попереку то є кіллер-фіча. Та й збирається набагато простіше за gtracer

Багато чого від типу компанії і позиції залежить. Зазвичай для розробників в інтернаціональних компаніях B2 достатньо з головою, особливо якщо спілкуватися доводиться не з нейтивами. Але якщо лід-позиція і вище, то можуть бути нюанси. В такому випадку кількість важливих мітінгів зростає, як і вміння зрозуміти усі нюанси нетехнічного спічу умовного CEO, і адекватно йому відповісти. Або, до прикладу, у мене в команді СТО з Південної Африки, англійська у них нативна, але зі специфічним акцентом, ще й ідіоми в кожному реченні, і тут B2 вже недостатньо. Був деякий період адаптації, до того як почав його повністю розуміти та вільно коммунікувати. Та й мітінги з клієнтами можуть бути такі самі. Одна справа, якщо спілкуєшся з індусами, французами, південновмериканцями, тоді всі плюс мінус однаково бекають-мекають, як і наші :) Кожен кожного розуміє, і це все що треба. Але інша справа — коли важливий клієнт з умовної Британії чи зі Штатів. Не завжди транскрипти після мітінгів допомагають в ситуаціях, коли реагувати за розуміти нюанси хотілок треба саме під час живої розмови. Часто спостерігав, як недостатній рівень інглішу технічного спеціаліста на нашій стороні як мінімум не викликав довіри з боку клієнта.

Дякую за фідбек. Більшість з пропозицій я вже в свій час впроваджував, але з часом відкатував назад.
Лейбли/теги. Логічно та зрозуміло, але:
— створює візуальний шум в контенті. стає ще важко очіма сканувати заголовки
— розуміння обов’язкове/другорядне у кожного своє, умовним лідам-синіорам важливі одні моменти, для джунів — зовсім інші, базові.
Тому після років експериментів повернувся до базових категорій та підкатегорій. 40 посилань багато, але зазвичай третина відпадає в залежності від стеку читача.. Принаймні зі свого досвіду часто стикаюся з тим, що коли фронтендер 90% часу приділяє JSу чи жс-фреймворку, а CSS — це щось фонове на рівні тайлвінду чи бутстрапу, то навряд йому(їй) буде цікаво читати щось про просунутий CSS. Чи навпаки, якщо людина здебільшого верстає, то про якісь особливості жс фреймворів навряд буде читати.
Але я відкритий до пропозицій :)

Найбільш ненависні функції — це ті, які максимально корисні, але їх неможливо юзати на проді, бо не всі браузери ще підтримують (привіт shape(), attr() для динамічних значень та if() звичайно) :)

Коротше, нехай залишається просто TypeScript-First :)