І адрес IPv4 б вистачило, якби провайдери просто виділяли один IP на десяток-другий користувачів (наприклад на під’їзд) і щоб залізо автоматично прокидувало порти NAT, так щоб кожному абоненту виділялося 256 портів. Тобто перший байт порту ідентифікував машину за NAT, другий байт порт з трансляцією. Таким би чином фактично отримали не 32, а 40біт на адресу, а це вже 281 трильйонів адрес, нестача яких наче була головною мотивацією створення IPv6.

через те, що стався витік довгострокового токена npm

Токен там взагалі не при чому. На лептоп адміна npm пакета встановили RAT (соціальна інженерія, фейкове інтерв’ю), викрали сесію, змінили email npm акаунта (2FA це не присікла) і опублікували пакет напряму в npm без сигнатури підпису CI гітхаба. Ну і відповідно в північнокорейских любителів вініпуха був повний доступ і до github акаунта, але обмежилися затиранням ішью.

Так, в Доу великі поціновувачі принципу «не чіпай те, що працює». Може хоч на 25 річницю пару кнопок завезуть 😄

А при переході між компаніями/командами всі будуть той врапер вивчати та допилювати? :)
Як забити на кросплатформеність, то upstream/downstream progress (включаючи ноду), додаткова мета інформація для прогресу (швидкість скачування, розрахунок залишкового часу), базова підтримка http2 для ноди (браузер це сам робить), bandwidth rate limiting (node), ретраї (поки тільки через плагін).

Ну так і на бекенді можна ще викинути нест з експресом і руками писати сервіс поверх http модуля- він давно є, 0 залежностей і в принципі щоб наліпити пару контролерів підходить, зате зіро депенденсіес, но перфоманс оверхед.
Як раз API браузерів стандартизовані, а от середовища node, bun, deno і всілякі схрещені мутанти щоб робити кросплатформені нативні апки офіційно ні. А ще ж там деякі поціновувачі запускають на espruino, тобто по суті embedded.

Так, фетч є давно, тільки от за півтора роки кількість завантажень все одно виросла в 2 рази. В браузері давно покращили роботу з DOM, але чогось тягнуть реакти щоб три кнопки намалювати, бо воно всюди однаково працює і менше треба думати. Так і з Аксіосом, від якого хочуть щоб воно заводилось на будь-якому тостері і дуже дивуються, якщо на якомусь хитрому форку ноди з фреймворком нативних апок це не так.

Це вам карма за богомєрзку недомову що пхаєте в кожну дірку.

ПТСР? 😄

21 рік і все ще “Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.” 😁

Так, як повернуть мита, то буде потужно — в нас раптом виростуть кваліфіковані кадри та інфраструктура для виробництва всієї номенклатури компонентів від конденсатора до мікропроцесорів і іншої мікроелектроніки. І звичайно ж не буде «імпортозаміщенія» з перечіплюванням шилдиків. А війна зачекає. Виробництва компонентів не буде. Точно не за нашого часу, навіть якби не було війни і вбухати в них десятки мільярдів $. Зараз треба навпаки збільшувати доступність компонентів, щоб росли кадри, які початково з’являються з хобі, а там уже освіта, виробництво. Не може воно існувати коли китайський модуль з Алі, імпортований в Україну, в наших магазинах раптом стає коштувати в 8 разів дорожче, ще й без врахування доставки.

Інженер це поклик, а якщо хочеться гроші заробляти- треба іти в той же самий бізнес. ©

тоді вже і блендер :)

400м2? :) Як він міг не вивозити? У смартфонів передавач став потужніше, а не 15-50мВт? Хоча в мого мікротіка передавач 1000мВт, його використовувати на всю здоров’я не додасть і в мене він взагалі на 70мВт стоїть і через 2 несучі цегляні стіни по 50см кожна і міжкімнатну ще й трохи під кутом ще нормально ловить смартфон. Звісно, як роутер на краю квартири, а не в центрі, то може на іншому краю і не вистачити, щоб без фрізів в зашумленому ефірі.

У меня Кинетик пол-ампера ест на 12В.

Ну я ж кажу якщо без випендрювання. Навіть старий мікротік, як і звичайні мильниці без наворотів, їсть 80-100мА@24v в лайт лоад (не торенти), а не як пів ноутбука. Звичайно, то не гігабітний, але ж йому і 13 років, та і не треба той гігабіт+ для роботи.

Вайфай роутер 2-3вт їсть, якщо не випендрюватись, онушка, якщо є, ще 3-5вт. Тобто підійде дешевий повербанк чи краще 12в UPS за 15-20$, бо наскрізна зарядка треба.

А ноутбуку треба Екофлоу? Там в принципі зарядна станція не дуже треба, достатньо 65+вт повербанка.

Технічно на жабаскріпті теж можна деякий хардвар дьоргати- поки на С щось велике напишеш та віддебажиш, то і війна закінчиться.

Ну таке ж не зробиш будь-де та ще й на необхідному векторі, та і по верхній точці не гарантовано де там зупиниться та дровиняка, і не факт що вона не буде відхилятись. Звук набагато простіше, надійніше та покриває більше кейсів. Без нейронки мабуть буде складно відфільтрувати потенційний сигнал машин екстрених служб, але якщо склеїти дискретний фільтр, який запускає просту нейронку для класифікації на ESP32, то думаю будуть прекрасні результати.
Хоча як і без нейронки результати будуть нормальні, так як навряд чи звук сирени потенційно проїжджаючої машини будуть детектитись на переїзді більше 15 секунд, а якщо вона там стоїть з сиреною, то мабуть же і переїзд закритий і сигналізація теж звучить, тобто це не заважатиме. Так що процент хибних спрацювань навіть без нейронки буде мізерний, та і це не критичне застосування, просто інформаційне сповіщення, з огляду на легкість інтеграції, практично взагалі будь де, куди доходить звук, мізерної ціни компонентів та каналу зв’язку взагалі топчик- за умовні 25грн IOT тарифу мобільного оператора підключаємо одну локацію.
Детектити ту сигналізацію взагалі просто- фактична центральна частота 2,6khz, поліцейська сирена/швидкої 0,3-1,8khz. Фільтр на смугу 2,2-3khz і готово.

тільки сирени подаються при закритті/відкритті

Мабуть таке тільки у густо населених районах. На тих що я бачив, вона вмикається раніше і звучить постійно поки опущений. Короче поки ділянка колії занята потягом і це детектує автоматика. Крім того це навіть вирішує проблему з переїздами, де нема шлагбаумів, тільки сигналізація


Теж можна прототип зробити навіть не виходячи з дому
Та і чатДЖПТ каже:

На більшості переїздів звукова сигналізація працює протягом усього часу, поки переїзд вважається небезпечним, а не тільки в момент опускання шлагбаума.

Типовий алгоритм такий:
Вмикається миготлива світлова сигналізація + звук
Починає опускатися шлагбаум — звук продовжує звучати
Поки шлагбаум повністю закритий і поїзд не проїхав — звук зазвичай продовжується
Після звільнення ділянки звук вимикається, шлагбаум підіймається

Але є нюанси:
на деяких переїздах звук може вимикатися після повного закриття шлагбаума, щоб зменшити шум для мешканців поблизу;
інколи використовують переривчастий або змінний режим звучання;
конкретна логіка залежить від типу автоматики та місцевих норм.
На мережі Укрзалізниця найчастіше звук працює безперервно від початку спрацювання сигналізації до відкриття переїзду, особливо на переїздах без чергового — це підвищує безпеку.

Сталеві кульки, що вибухають на даху техніки, — це величезна загроза для піхоти поруч, десанту на броні або сусідніх авто в колоні.

Менша, чим отримати дріб від дробовика в бронежелеті. Звісно ризики є для очей і неприкритих ділянок, але в іншому буде вирішувати сила заряду і матеріал кулькок на те, наскільки їх кінетична енергія в контексті аеродинамічного супротиву буде фатальною. Можливо можна погратися зі збільшеними кульками, але з легшого металу. Тут ми «воюємо» з пластиком, тут не треба якийсь потужний заряд, аби вистрилити «хмарою», а там як корпус і не пошкодить фатально, то хоч зіб’є курс чи пошкодяться пропелери на своїх обертах, чи акк проб’є і загориться, тож знайти прийнятну золоту середину мабуть можливо.
Це краще чим щоб екіпаж отримав кумулятивний заряд, що є не останнью причиною чому десант сидить поза технікою.

Щільність заслону: Шрапнель лежить конусом, де між кульками завжди є «вікна».

Ну мова ж не про конус, а сферичний багатошаровий заряд зі зміщенням шарів, в якому кульки рівнорозподілені по пластикових сотах, а не як попало. Сам снаряд на якомусь тримачі в пів метра над корпусом, щоб накрило всі вектори, крім невеликої сліпої зони знизу.

Хмара ниток створює суцільну стіну

І як ви собі уявляєте створення цієї стіни на відкритому повітрі з вітром і в певному прогнозованому об’ємі, скажімо в радіусі 20-30м? Скільки цих ниток треба, як вони будуть рівномірно розподілятись і що буде на землі через рік війни?

Моя концепція з нитками — 100% безпечна для своїх.

Але і для практично дрону теж, тому небезпечна для екіпажу.

Аеродинамічне гальмування: Просто пошкодити дрон шрапнеллю часто замало — він долетить за інерцією.

Аеродинамічне гальмування на відрізку 30м до цілі від ниток? Тобто зустрічна кінетична енергія кулькок та пошкодженння не заважатиме долетіти по інерції, а от нитки в повітрі так?

Щодо «немиттєвості»: намотування на вал двигуна при 30к обертах відбувається за мілісекунди.

Взагалі то там в 2 рази менше, і точно не за мілісекунди, і це прогноз що нитка буде прямо поруч, і що відразу туди затягнеться, і що затягнеться взагалі, і що не знесе вітер, але навіть на радіусі 30м це величезний об’єм, який наврядчи можна заповнити нитками, якщо це не ціла бочка на даху техніки. Швидкість простого дрона 30-50м на секунду, тобто треба що б за 0,3с з початку викиду ниток він вже намотався. Виглядає якось не дуже реалістично.

Як без доступу до інфраструктури, то можна було розпізнавати сирену/дзвінок переїзду можливо навіть тупо смуговим фільтром десь 600-1200гц і програмно відфільтрувати по часу- як сигнал довше 15-20с (ігнорувати пропуски 2-3с), то явно це не автомобіль. Хоча навіть як і нейронка, то звук дешевше аналізувати, і нема питань зі снігом, вантажівками, які закривають огляд і т.д.
Ну і на порядки менше енергоспоживання та і раннє оповіщення, так як сирену раніше вмикають, чим опускають шлагбаум, мізерний епізодичний трафік. В режимі очікування сигналу дискретний фільтр споживав би одиниці чи десяток мА разом з мк, при детекції сигналу виводимо SIM800 з IoT тарифом зі сплячки та пересилаємо дані, знову спимо, далі при зникненні звукового сигналу знову пробуджуємося, відсилаємо пакет про зміну стану, спимо. Це треба дуже маленька сонячна панель та LTO щоб живити це на якомусь стовпі.