Не варто шукати прихований сенс там, де його немає. На усіх програмах, які я описував, приймають українських студентів з усіх наших університетів. Саме для цього ця стаття і публікується на DOU, щоб детально розповісти, як цей шлях можна пройти, і закликати більше українців здобувати освіту.

Ця стаття орієнтована на вступників, щоб детально пояснити процес підготовки заявки і показати, що його можна пройти власними зусиллями після здобуття української освіти.

За обміном в Оксфорді на моїй програмі ніхто не навчається, сюди можна потрапити через щорічний кількамісячний відбір. З сумнівним навчанням вступити також буде складно, тому потрібно готуватися, мінімальні вимоги можна прочитати за посиланням: www.ox.ac.uk/...​advanced-computer-science

З мого досвіду, найкраще починати працювати з професорами над їхніми проектами. Зазвичай, вони регулярно публікуються на топ конференціях і мають дуже хорошу інтуїцію, яке дослідження має потенціал і вартує робити. Тому залишається лише переконати їх почати разом працювати, що зробити можна, якщо уже є напрацювання в цьому напрямку. Для багатьох дослідницьких проектів ще важливе середовище, де їх можна буде провалідувати, і робота в лабораторії може його надати.

Інший спосіб — це постійно читати нові статті на тему твоєї спеціалізації, намагатися знайти їхні обмеження та спробувати їх вирішити. Особливо це гарно працює, коли вже є розуміння, що працює, а що ні.

Дякую! Я якраз і хотів показати, що такий вступ можливий і вартує як мінімум спробувати податися на ті навчальні програми, які виглядають недоступними.

Рекомендую ознайомитися з цією сторінкою: dou.ua/forum-articles-howto

Дякую! Хотілося, щоб стаття була практичною і допомогла іншим зі вступом.

Вітаю, Андрій! Можемо з Вами поділитися нашим патентом: patents.google.com/patent/WO2022005442A1/en

Дуже дивно читати хейтерські коментарі під цією новиною. Круто, що наше Міністерство має такі амбіції. Будь-які досягнення починаються з встановлення чітких цілей. Можна тільки побажати успіхів команді Мінцифри, і самому активно долучатися до розвитку ІТ сектору в Україні.

Молодці! Пишаюся, що студенти рідного університету займаються таким важливим волонтерством і за короткі терміни змогли досягнути таких результатів. Успіхів!

Дякуємо за фідбек та поради!
Сервіс спробуємо!

Дякуємо Вам! Звичайно, що можливо все, але телеграм — це достатньо велика платформа, яка постійно розвивається, і, як показує практика, його не просто заблокувати.
Взагалі в майбутньому думаємо над виходом з телеграма у формат сайту чи додатку зі збереженням функціоналу, але поки все ж розвиваємо формат бота. Вносити зміни у нього швидше і розвиватися відповідно теж.

Цікава пропозиція! Подумаємо над цим))

Добре, почитаємо! Дякуємо!

Не знав, що XHR можна через браузер продебажити. Дякуємо за пораду, обов’язково розберемося в цьому.
Ми не будемо копіпастити контент з соцмереж до себе в бот, а лише будемо використовувати ці дані для аналізу тексту. Користувачу будемо слати посилання на потрібне джерело (пост чи якусь іншу публікацію). Хіба це заборонено, наприклад у Facebook? Ці дані будуть лише для алгоритмів бота.
Взагалі хотіли б самі написати якусь нейронку для аналізу тексту, єдине що поки бракує таких знань. Але зараз по трошки вчимо цю сферу і в перспективі NewsKit точно працюватиме так.
А зараз виділяємо слова, які найчастіше повторяються в тексті, і виносимо їх у ключові слова конкретної статті. Відмінювання слів ще не підключили, бо не знайшли ні достатньо хороших бібліотек для пайтона по цьому, ні якісних безкоштовних API. На разі серйозних проблем з існуючим алгоритмом не виникало, бо тематику статей він визначає досить непогано (звичайно, можна завжди краще).

Дякуємо!
Насправді поки ніяк не вирішуємо це, бо NewsKit поки не шле більше, ніж 30 повідомлень в секунду. В деяких можливих місцях встановили на всякий випадок невелику затримку після надсилання повідомлення.