×
Developer, Java в забугорье
  • російська мова має бути прибрана з інтерфейсу DOU

    Он ещё жив? Зайти что-ль

  • російська мова має бути прибрана з інтерфейсу DOU

    Ці_руки_нічого_не_крали.жпг

  • російська мова має бути прибрана з інтерфейсу DOU

    Мабуть десь у преріях на межі з Монголією є заповідник, де вирощують сивих кобил, які створюють такі перли.

    Хоча з російською мовою ***нуті на всю голову кенслери дійно творять хто зна що, я вже не кажу про українську, якій додали новоязу методом не приший кобилі х*... — але ж не це причина війни. Це власне засіб війни, до речі не ефективний, який викликає розкол вже у нашому суспільстві. У таких удаків я б тупо кенселив дипломи, допоки мову не вивчать.

  • російська мова має бути прибрана з інтерфейсу DOU

    Вибач, що конкретно з української культури тобі особисто знищили саме у цій війні? Ну якщо саме це мета, то мабуть вже є досягнення, розкажи. Дай вгадаю, борщ?

  • Winter Is Coming. А як ви готуєтесь до зими?

    А зовсім не через заробляння кілобаксів за перетин кордону для «правильних» зелених, як ми грішним ділом могли подумати.

  • Winter Is Coming. А як ви готуєтесь до зими?

    Ага, і інтернет наскирдували

  • Краще місце за кордоном для роботи та проживання

    Польська атмосфера — це щось. Звісно якщо до того жив у Маріуполі чи Кривому Розі, то руде небо взимку та чорний сніг здадуться чимось знайомим.

  • Краще місце за кордоном для роботи та проживання

  • Мій шлях від новачка до розробника. Три уроки, які я виніс для себе і три поради для тих, хто хоче розпочати кар’єру в IT

    І заради цього коменту аж зареєструвався.

  • KPI vs OKR. Як використовувати метрики на користь команді й демонструвати найкращі результати

  • Краще місце за кордоном для роботи та проживання

    І готується до війни. Із відповідним ставленням до наших. Тому так щоб на довгий час — зараз важко передбачати. Вони можуть неймовірно швидко перетворитися на Україну за рівнем деградації державного ладу, зараз до того все йде, що стануть на воєнні рейки.

    Підтримав: anonymous
  • Краще місце за кордоном для роботи та проживання

    Тайвань. Пелосі літала, каже непогано.
    Якщо серйозно, то або високі ціни та високий інституціональний розвиток, або низька ціна робочого часу та низький розвиток (і зазвичай злочинність). Якщо хочеш щоб і те, і інше — то там відбуваються зміни просто зараз (саме через дисбаланс).

    Якщо тимчасово на зиму — дивись у бік Кіпру, але там багато росіян. То ж треба пошукати де більше наших. Із недоліків — ну дуже ліниве місцеве населення, тобто якщо ти сподіваєся на послуги класу люкс, не той випадок. А от якщо самодостатній та вмієш у ком’юніті — шукай контакти. Із неприємностей — біднішають вони. Звісно, не так стрімко як українці навіть близько. Якщо надовго... спілкуйся з місцевими «понаєхами», де що та й почому. Ті кого я зустрічав опісля — відростили ооот-такенні пузяки.

    Підтримали: LS, Oleg Yakovlev
  • Реліз Java 19: 7 нових JEP та ще багато покращень

    Хто дівчину годує — той її і танцює. Не слід забувати, що левова доля цих компаній є патентними тролями, які зазвичай вичікують, доки якась технологія набере обертів та буде фактично інстальована на мільйонах та мільйардах пристроїв, а вже потім прокопаються до якогось коду у 10 строчок.

  • Вступ до Project Loom. Частина 1: Virtual Threads

    Тут насамперед треба розуміти — а що таке взагалі потік у системі, поза JVM. Коли прийде розуміння простого факту, що всі потоки є віртуальними окрім роботи вже на низькому рівні (тобто, не прикладний софт) — то буде і розуміння, чому віртуальні потоки у Java то майже панацея. Ці потоки по суті нічим не гірші за системні, але механізм їхнього менеджменту цілком на внутрішній логіці JVM.

    Особисто я вважаю, що цю ідею треба розвивати й надалі, взагалі не складаючи потоки у єдиний пул без зайвої потреби, щоб JVM взагалі не знала, що існують десь у когось віртуальні потоки, особливо в неактивному стані. Але розглядала їхні хендлери як потоконебезпечні об′єкти, тобто такі, якими треба керувати із обережністю (виконуючи більш складні процедури), і без зайвої потреби взагалі не чіпати (наприклад при обслуговуванні GC високомобільних поколінь об′єктів). Знаючи історію грабельок у цьому процесі, здогадуюся, що шлях легким не буде. Але теоретично можливі швидкі сурогатні рішення для створення фіксованих пулів віртуальних потоків, які мають для JVM ознаку єдиного об′єкта, а від так, і власний спрощений механізм блокування.

    Чому так: абсолютна більшість потоків є дрібними. Власне кажучи, це навіть не потоки, це воркери. Уся їхня роль — виключно у тому, щоб отримати асинхронність виконання, а вже у скільки реальних потоків вона буде виконана — то у більшості випадків взагалі не важливо. Якщо важливо — тоді варто використовувати механізми явної паралелізації, але це вже накладає вимоги до конфігурації середовища виконання під конкретну платформу.

  • Проблема після оновлення MacBook. Підкажіть, що це може бути

    Гарна спроба, Олександре. Але тут треба час у Всесвіті відмотати на ту дату, коли ще матриця не була коцнута.

  • Проблема після оновлення MacBook. Підкажіть, що це може бути

    Так кажеш ніби це передбачено конструкцією. А от отримати розводи на матриці від керосину у WD чи пляму на матовому покритті — то запросто.

  • Айтишник, бегущий в тетрадных лабиринтах

    Редчайшее явление — человек в статье про себя правду написал. Потому, не ругайте за стиль, и тем более за опыт. Он такой, какой есть, просто полюбопытствуйте и не критикуйте. YMMV.

    Однозначно лайк, пиши ещё.

    PS. Щас набегут троли рассказывать «пачіму нінамовє», пиши на каком хочешь. Тут и английский неплохо понимают, и украинский, и русский. Но те кто будет гавкать — сами ничего ценного не написали и ничего не сделали.

    Підтримав: Paul Gus'kov
  • Яка робота вас більше зацікавить?

    Обидва варіанти ризиковані. Але в першому — ризик суттєво залежить від вас самих. Так, ви можете програти, більше скажу, варіант що ви програєте більший за 90%. Але — можете виграти, і це вже не соціальний ліфт, це соціальний пароплан, де ви підхоплюєте Ліфти у це середовище не ведуть.

    В другому варіанті — ви гарантовано пролітаєте, коли вся галузь йде у прірву. А вона не просто це вміє, вона не це запрограмована. І наскільки ви ризикуєте — залежить вже не від самої галузі, а від тієї культури, що навколо неї. Наприклад, знаходячись в Україні ви вже програєте навіть студентам-першокурсникам цивілізованого світу. Хочете більшого — доведеться опановувати соціальні ліфти вже іншого формату, якими володіють, скажу відверто, люди нижчого гатунку. І можливо навіть опановувати їхні навички, займатися кар′єризмом, підставляти колег та підсиджувати керівництво.

    Насправді варіантів є ще кілька, але у різних пропорціях це компіляція перших двох. Для інших професій спектр може бути значно ширшим, зокрема, там може завжди передбачатися активний особистий вклад (як у сейлзів), чи навпаки, повне підкорення системі та формування навичок пристосуванства (як у юристів).
    _________
    Особисто я назавжди обрав перший варіант, ще й у досить жорсткій його формі: я вивчаю низові механізми поведінкових процесів, зокрема, «зону росту» економічних та суспільних перетворень. А від так, проекти, з якими я працюю, передбачають майже нульову відповідальність перед учасниками проектів — я ризикую разом із ними, і кожна моя похибка настільки ж важлива, як і помилки інших учасників, від так, я несу відповідальність також і не за свої рішення. Таке буває.

    Чому так? Бо такий вибір. У середовищі, де все швидко змінюється, і змінюється далеко не найкраще, чим би я не займався та у якій би складній системі не опинився — завжди стикаюся саме з некомпентентністю людей у разі руйнування системних зв′язків. Абсолютна більшість не розуміє, що не буває так, що «все саме якось порішається», якщо вони нічого не можуть зробити.

    Усі зв′язки колись побудовані людьми. Якими б складними та неосяжними, жорсткими та абсолютними вони не здавалися, вони є продуктом «зони росту». У них була стадія, коли вони були піком ризику, коли вони зростали через постійні перетворення. І тому будь-яке руйнування насправді дозволяє відтворити саме потрібну необхідну деталь чи зв′язку — не тому що вона є у кого-сь, а тому що вона потрібна саме такою.

    Тому це навіть не челендж, де лише здається, що ніхто такого не робив. Це постійна робота на лінії «zero ground».

    Звичайно, у війні я також беру участь, власне кажучи, задовго до того, як її побачили більшість із нас. Я більше скажу, команди, у яких я працював до того, в решті решт припустилися критичних помилок та зафейлили — і це має вплив на сьогоднішню ситуацію. Навіть є один фейл мій особисто, коли я помилився у виборі людини на критичну роль, а він не витримав спокуси відсутністю відповідальності.
    ______________
    Тому, коли дехто на DOU тут намагається розповісти мені «прості істини», підхоплені з пропаганди — ви не знаєте, чому я тут реальним профайлом. Хоча це просто: зона росту. Тут є цікаві мені люди, які кажуть те, що не кажуть в інших обставинах. І тут я нічого нікому не намагаюся довести, навпаки, я тут щоб чути вашу думку — виходячи з презумпції, що я не правий.

    DOU для мене — контрольна група, окрім того що джерело софт-скіл інфи як програміста. Але я CTO у декількох проектах [на даний момент — у двох активних], розробник алгоритмів, що мають суспільний вплив. Обидва, до речі, по той бік фронту, націлені на зони росту, що атакують слабкі місця системи та намагаються інтегруватися. Україну, на жаль, я для таких проектів допоки не розглядаю — тут формується військова диктатура, і допоки йдуть фінанси ззовні, «зони росту» неможливі, навпаки, лише спрощення та підпорядкування вищій військовій силі.

    Тим не менше, змінитися може все. Але ви ті зміни побачите не раніше ніж за 3...5 років після того, як лише стануть допустимими «зони росту». На разі, я не виключаю, що мені доведеться навіть вчити китайську мову, щоб використати «zero ground» скіли тієї економіки та культури (вона, до речі, зараз також на шляху руйнування). Знання «через перекладач» не дозволяють отримувати ключову інформацію що до напруження. Звісно, я сподіваюся, що дехто із членів команди зможе залучити фахівця з того боку, щоб це не довелося робити. Один такий був, але його втратили [переїхав до USA, одружився та пішов у більш тривіальний бізнес].
    _____________
    В Україні, якщо ви плануєте саме ризиковий, венчурний шлях — вам не світить нічого.
    Через війну тут надовго втрачена культура юридичної підтримки ризику як способу життя, держава вирішує більш грубі питання, ій не до «високих матерій». Дивіться у бік Австралії, Індонезії, Японії. А якщо дуже пощастить [станеться революція], то й у Росії, але я б допоки на це не розраховував [йдуть буремні часи]. Для USA... я на жаль бачу їхнє бажання саме військового розвитку, для стартапів це погано, культура венчуру буде знищена. Але англомовне середовище USA не обмежується, якщо там раптом змінять курс на внутрішнє зростання [майже неймовірно], ви завжди зможете туди перейти вже маючи за плечима кар′єру у венчурних проектах.

    До речі, в Україні чи їй подібній культурі венчурну кар′єру взагалі неможливо зробити. У разі фейлу [а це більше 90%], хоча фейл і не веде до великих збутків [інвестиції у венчур обмежені] — учасники замість визнати неймовірний позитивний досвід у «make things happen», звинувачують одне одного у провалі [хоча жоден венчур не має прямого світлого шляху], і намагаються знищити одне одному карму. Я був навіть свідком, коли людину ліквідували фізично із пістолета, бо запідозрили у чомусь, та пристрелили, намагаючись з′ясувати відносини за пляшкою горілки. Хоча здавалося б, невеличкий IT стартап. Мене врятувало мабуть те, що я не п′ю горілку і не приймаю участі у п′яних «тімбілдингах». У цивілізованому світі такого не трапиться, а в Україні — це в культурі закладено, що відносини треба «з′ясовувати» замість заключати договори, а якщо вже заключили — то читати опісля.

    Якщо обрали другий варіант — також обирайте країну більш цивілізовану. Бо коли все росте — то все гарно, а от коли доводиться оптимізувати витрати — у нашій культурі загальноприйнято знищувати за собою мости, та доводити свою правоту виключно тим, як можеш зрадити друзів, партнерів і співробітників. Тому, якщо вас не вивезе компанія (а вони це планують), шукайте шляхи самостійно. Якщо ви вважаєте, що своїм виїздом ви когось зрадили — просто задонатьте їм грошей. Якщо вважаєте, що цього замало — задонатьте більше. Але якщо бажаєте залишитись в IT чи інших наукоємних галузях, ви принесете значно більше користі, поїхавши туди, де бізнес грає за правилами стабільної економіки. А не «іновацій» у праві, які ми звикли називати «покращеннями», відмовляючись просто скопіювати правила розвинених країн.

  • А у вас є криптовалюта?

    Але не зайвим буде нагадати, що більшість населення просто не прийшли на вибори з Аксіоми Ескобара. Ще більше не прийшло на вибори Порошенка. Ще більше — на вибори Зеленського. На парламентських виборах явка ледве сягала 34% (її трохи докрутили заднім числом, але трохи).

    Факт є фактом, що найбільше наближують війну ті люди, які не хочуть розуміти, що таке держава, але за першим же закликом збігаються її руйнувати або підтримувати такі дії.

    Наприклад зараз, коли ті хто грабував та нищив Україну всі ці роки, і раптом перевзулися у патріотів — більшістю населення із пам’яттю акваріумної рибки сприймаються як такі. Зате вірять, що у всьому винна російська мова чи Пушкін. А зовсім не щури при владі, які залюбки кришують військові злочини і «заробляють» на війні. Вони зацікавлені, щоб війна тривала вічно.

    Дійсно вважаєш, що Йуля чи Пєтя не робили б в точності того самого? Чи навіть Яник, якби його посильніше притисли? То нагадайте, чому в Україні не пройшло жодної інвентаризації військових складів, але вони злітали у повітря, прикриваючи нестачу. І що завадить їм робити те саме просто зараз — заради торгівлі зброєю наліво, або ж банального надання «послуг» ворогу якщо той погодиться платити за знищення.

    Щури з′являться завжди. А коли населення юридично безпорадне — вони пануватимуть. Незалежно під якими популістськими гаслами.

    Підтримав: Sviatoslav Samoilenko
  • Як ми за пів року створили конкурента Notion, і чого навчились в процесі

    Ви недооцінюєте сучасні тренди. Їх плющить та ковбасить вже зі старту, а крокодилдами вони народилися.

← Сtrl 123456...1490 Ctrl →