Якщо по директиві працювати, то, працюючи, не отримуєш всіх бенефітів, що мають резиденти. Наприклад, не буде виплат по догляду за дітьми, відпустки по батьківству. Не буде персонального номеру, що значно ускладнить побутові моменти, бо BankID не працюватиме. А податки і соціальні внески будите платити поповній. «Перейти» на робочу візу буде на практиці дуже складно, чи навіть неможливо.

Якщо є можливість знайти роботу і оформити «нормальний» воркперміт, без директиви, то краще так.

В коростростроковій персперктиві нема ніякого сенсу. Країни «на любителя». Якщо їхати без попереднього знання чого очікувати, або без конкретної цілі, то, скоріш за все, залишитесь розчарованими. Особливо, якщо гроші на першому місці.

Основними перевагами я б назвав:
— екологія та красива природа
— рівень культури та розвитку суспільства
— надзвичайно child-friendly країни
— чудовий баланс робота/сім‘я
— 480 днів відпустки по батьківству на двох в Швеції (там нюанси, але певно ніде в світі такого нема)

З фінансової точки зору теж не все так погано якщо є ціль заробляти більше, то це цілком можливо. Але певно не відразу.

Тому, якщо для вас цінність — сім‘я, діти, комфортне життя, то Скандинавія може стати знахідкою. Якщо ж кар‘єра, гроші, драйв цінніші, то ймовірно вам буде тут нудно і ви не розумітимете, що ви тут робите. Таке моє бачення і мій досвід.

Я переїхав, в першу чергу, через можливість попрацювати в конкретній компанії. Досі залишаюсь, бо наразі це дуже комфортне місце для зростання моєї дитини.

Подумали, что у нас есть опыт жизни в Киеве, и довольно позитивный. Правда, мы не учли, что это был опыт жизни без ребенка.

+1

Якщо бути точнішим, то так:

Taxable income SEK
1. 0–438,900
2. 438,900–638,500
3. 638,500 and up
Average Municipal Rate
1. 32%
2. 32%
3. 32%
National rate Total
1. 0% 32%
2. 20%. 52%
3. 25%. 57%

Так, то так, але треба ще довести, що податки в Швеції заплатив. Ви ж не думаєте, що нашу податкову задовільнять документи на мові оригіналу? В законодавстві навіть сказано, що приймаються лише документи, завірені в консульстві. А їх треба спочатку завірити апостілєм (~40€ за одну виписку). Перекласти з шведської (~50-70€ за сторінку!). Завірити переклад в консульстві (~35€).

Все правильно зробила, треба закривати перед переїздом.

В кожного свої смаки. Мені Стокгольм видається занадто холодним і дорогим. Копен видається більш затишним. Там і там вистачає цікавої роботи.

Є мінуси, а є плюси. Швеція — чудове місце, щоб народити і ростити дітей. Для мене наразі, це головна перевага.

Якщо місто подобається, то це вже півділа, але не плутайте туризм з еміграцією. І раджу чітко сформулювати для себе, для чого ви це робите.

Так, штатного співробітника дуже важко звільнити.

Там різниця не така і велика виходить, а дружині йде пенсія, лікарняні, відпустка. Я б так теж не робив, але комусь це важливо.

Як на мене, то краще вивести гроші як дивіденди. Сумарно наче вийде 51% податку.

Менше 51% не буде, в реальності десь 60%. Але до того можна оплатити багато корисних витрат. Та і після податків вийде більше ніж нет на зп.

Гросс в рази більший. Є можливість до податків оплочувати транспортні видатки (в тому числі лізинг авто), техніку (такі контрактори завжди з останніми айфонами ходять в нас), навіть оренду частини квартири (якщо постаратися). Також є можливість оптимізувати податки на власну зп. Деякі навіть власних дружин наймають як працівників на зп з мінімальним податком.

Так і є. Зарплати порівняно невисокі, податки з’їдають значну частину, особливо бонусів. Тому варто при першій же можливості відкривати власну компанію і працювати як контрактор, там грошей буде більше в рази, особливо, якщо все грамотно оптимізувати.

Якщо гроші на першому місці, в Скандинавію краще не їхати.

Я мав на увазі, що так, є продукти і речі, які в Швеції не дорожчі за Київ. А загалом, вартість корзини (з супермаркету) приблизно в два рази дорожча (в абсолютних одиницях) за моїми спостереженнями. А ще я не вживаю м‘яса :)

Податки в Стокгольмі навіть дещо нижчі ніж на півдні Швеції, якщо я не помиляюсь. Але причина в високих цінах, особливо на нерухомість та оренду. Але навіть при високій ціні, знайти гарну квартиру — ще та задача (якщо компанія не оформляє договір на себе).

Деякі продукти навіть дешевші ніж в Києві, наприклад сири. Брендовий одяг — за ту ж ціну або дешевше.

В Стокгольмі одне з найгірших співвідношень дохід/витрати, особливо, якщо в сім‘ї працює лише хтось один. З житлом біда-біда. Але, якщо їхати самому і не ставити за ціль грошей заробити (це явно не про Скандинавію), то так, доволі атмосферне місто, де можна рік-два потусуватися.

Це все суб‘єктивно, звичайно, але мені наразі Данія (а саме Копенгаген) найбільше імпонує.

Швеція для мене — це або дорогущий і холодний Стокгольм, або тепліше, але доволі понуре, Мальмо (чи інші невеличкі міста). В Гьотеборзі не був, підозрюю, що там десь посередині, але навряд це місце, де хочеш провести решту життя. Окремо виділяється Лунд, зі своєю атмосферою, але теж доволі невелике містечко, де мало що відбувається.

Норвегія, як на мене, — все чудово, красиво, але ще більш холодно і ще менше сонячних днів.

А в Копенгагені життя вирує, рівень життя не поступається Швеції і Норвегії, багато можливостей. Датчани — одна з найщасливіших націй.

Якщо ціль залишитися і жити в Скандинавії, то, на мою думку, найоптимальніше отримати шведський паспорт і переїхати в Копенгаген.

Дивлячись які цілі ставите перед собою. А Швеція — це яке місто для вас? Стокгольм?

Я б ще Данію розглянув.

А до чого тут «скрєпи»? Нежалежність від РПЦ — це в більшій мірі питання національної безпеки, бо МП — в згачній мірі агентурна мережа.

Я на минулих виборах голосував за Гриценко, бо він говорив правильні речі. Але після виборів ця фігура зникла, нічого не зробила і з‘явилась знову лише напередодні нової кампанії.

Дерево оцінюють по плодам, а людину — по справам.

Погоджуюсь. Я суму називав для фултайму.