voxukraine.org/...​em_ojMGXzjZyZNaehIzaUlEEQ

100% а це логістика і маркеринг, тобто додаткова вартість яка генерить робочі місця і податки. Розмір ринку від полтавського до єгипетського села і взаємодія з Інституціями (дипломатичними торг.предствами). А ще рівень кваліфікації персоналу, який зможе розрахувати товарні запаси по технології Just in Time. Все вірно.

Приблизно так експерти і визначають Індекс довіри до інституцій.

Дуже гарне запитання! Прямо розміром з Макроекономіку. Дійсно, нащо так складно? І нащо зовнішні інвестиції, якщо є своє? Давайте розбиратися: В цьому випадку мова іде про Відкриті та Закриті економічні системи. Відкриті — це коли є експорт/імпорт = обмін з іншими країнами . Закриті — економіка в собі. Так склалося, що з 90-х років Україна як «Житниця» та «Здравниця» залишилася з Перевиробництвом. Наша економіка була налаштована на зовнішні (союзні) зв’язки і коли вони розірвалися ми виробляли тепловозів, ракет, металу та зерна більше ніж могли з’їсти. Таким чином потрібно було організувати збут продукції за кордон. Те що ми змогли продавати — це зазвичай сировина (продукти з малою доданою вартістю). З нашими тепловозами і ракетами нас ніхто на ринку не чекав, ми як новонароджена економіка стикнулися з торгівельними бар’єрами дорослих ринків. Таким чином складні виробництва, які давали податкову масу, без збуту — закрилися. Таким чином, з 90х років Україна стала Відкритою економікою орієнтованою на експорт агро-, металургійної та іншої продукції. Міжнародні компанії які купували в нас сировину як стратегічний ресурс були зацікавлені в чітких поставках, які не залежать від стабільності економіки всередині. Це теж саме, чому в Таврії або в Ольвії існували Генуезькі фортеці. Поки до борту торгового судна довезеш товар (умова CIP) — то можна і не доїхати по шаленому степу. Тоді Генуезці запропонували будувати свої Фортеці на узбережжі, щоб за стінами зберігати товар і вантажити його в порту (умови FOB). Таким чином Інвестиція часто іде за своїм же експортом, щоб зберегти стабільні поставки на непідконтрольній території. Давайте подивимося зараз структуру власності українських Агро холдингів. Будівництво елеваторів, портів, судів, міжнародна логістика не можливі місцевими коштами. Тут будуть або міжнародні кредити, або інвестиції. А всі ці поважні організації мають: Моніторинг банків, IPO, Дью діл, Аудити, Наглядові ради, Ради директорів і у всіх Чек листи де вони ставлять галочки чи виконані певні умови в країні куди інвестують кошти. Окрім того, навіть власний капітал не довіряє судовій системі, адміністративному апарату. І більшість інвестицій які ми маємо — це наші ж кошти вивезені за кордон. Чому наші, тому що для іноземних компаній ми просто зачасту не проходимо по цих індексах.

Про податки — ви повністю праві. Державний сектор економіки фінансується з податків — приватний працює за рахунок економічних моделей (це вже Кеінсіанство). Для того щоб зробити ракету потрібно зробити метал на корпус, метал і гуму на кабелі, рідкоземельні — на плати, відходи хім. виробництва пустити на пластик, і тоді надати послугу — запустити у космос наукову місію. На всіх цих етапах ми до металу додаємо додану вартість у вигляди праці на кабельному заводі, або на заводі по виробництву плат. На кожному з цих етапів підприємства в різних областях України платять податки. Ракета — виріб з високою доданою вартістю. Але оскільки ракети в нас не купували ми зупинилися на продажі металу. Тобто податків які могли б отримувати — не отримуємо. От зараз нам кажуть партнери і та ж сама Укрзалізниця: нащо ви возите ту лущену кукурудзу (=повітря) у тих вагонах на експорт? Розмельчіть її на крупу на місцевому елеваторі, запакуйте в пакети, продайте як кашу, або готові корми! От вам і додана вартість (=податки в регіон), от вам і переробка (=робочі місця) от вам і економія на логістиці в декілька разів (=вище норма прибутку). Таким чином — зупинившись на продажу товарів з низькою доданою вартістю ми не можемо зібрати податки які б забезпечили нам покриття всіх наших державних видатків. А щоб поставити дробилку для кукурудзи — потрібні інвестиції або кредити. Знов впираємося в показники і Техніко-економічне обґрунтування. :) Але економіка в нас ще молода, всі ці поважні партнери проходили те ж саме, тому маємо дорослішати і зважати на загальні правила гри.

:) то там ще є декілька посилань для гурманів... enlargement.ec.europa.eu/...​e=Ukraine Report 2024.pdf www3.weforum.org/...​kmatter/3. Appendix C.pdf

Але це правила гри :) і ми вже давно за цим Столом

csm.kiev.ua/nd/nd.php?b=2&l=1540

Локалізацією :) Перелік стандартів, що застосовуються під час створення (модернізації, модифікації, розвитку), адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації наведений в Додатку 4 Постанови.

Дякую, це супер важливо, про це взагалі у нас намагаються не те що не згадувати, а навіть скривати. Це тема для окремого матеріалу.

Обережно, на вихідні сніг у Карпатах :)... Рамки проекту зазвичай визначені, якщо це зовнішній Проект. Якщо це внутрішній — вважаю Проект вичерпаним по досягненню цілей. Але це дійсно ціла тема :)