Вигоряти можна не тільки від роботи :) У вас є ще щось окрім роботи про що турбуватися і піклуватися? Дружина, кіт, пес, донька, син, старіючі батьки які потребують уваги, часу і підтримки? Спорт? Життя — це комплексна і небінарна система, яке не обмежується суто кодингом і роботою. Навіть за умови що ви сприймаєте роботу як хоббі (в що я вірю з натяжкою, бо на справжній роботі все одно може бути багато фігні, яка може вкурвлювати і сприяти вигорянню — починаючи від колів з клієнтами до банального логування часу.)

Моя порада — переорієнтутеся на jinni і linkedin, а ще якщо є контакт HR — не бійтеся спитати фідбек, так хтось відморозиться, але зазвичай HR адекватних компаній не морозяться так і мають певну корпоративну культуру і елементарну тактовність. Вам нададуть фідбек, плюс майте на увазі, що можливо в половині випадків ваше резюме могли просто не відкрити, уомвно надійшло 400 резюме і HR опрацював 140 і знайшов кандидата, а ви там були наприклад 141-м. Десь бачила статистику що зараз на офер треба більше сотні подач. А ще не вішайте носа, все буде, просто не швидко ;)

Розвернемо питання в інший бік: а JS-деви що пишуть на Джаві гарно? :)

Обирай що завгодно, потім все одно велика вірогідність того, що треба буде вивчити другу і третю мову. Писала онлі на Java, тепер ще і Python з JS додалися. Останній звісно ну такеееее собі, але що поробиш — життя бентежне :) для мене Java — то любов, а інше то короткострокові інтрижки)

У всіх своя позиція. Я 2 роки жила в Києві під час повномасштабної і виїхала у лютому 2024го. Це не нормальне життя і я не хочу такого життя свої доньці. Якщо дивитися в перспективі — дуже мало шансів, що в неї бути світле майбутнє вдома, навіть якщо фінансово я зможу краще її забезпечити вдома.

все це ви робили не під час повітряної тривоги, так? я жила біля Русанівки, так, вдома гарно, але безпеку ніщо не замінить.

Куди піти в мирний час в Києві і я знаю. А от куди піти у військовий час з 3-річною донькою — це вже в мене немає фантазії. Енівей, країна досить гарна.

Я поясню цей феномен своїм невеличким досвідом. Я в 10 хв від Лісабону в Еріцейрі живу. Бо тут клімат, чисте повітря, нормальна їжа, океан... Хочеться жити і працювати, а не у вікно викинутися як в Києві. Прожила в Києві останні 17 років. Плюс дуже доброзичливі до українців локали. Це компенсує подекуди дорогувату оренду (але в моїй квартирі можна з тваринами і взагалі хазяїн десь в Швейцарії і йому пофіг що я роблю з квартирою від слова зовсім :)

Чекаю на тему: «Чи даєте ви чоловіку повний доступ до своєї зарплатні») буду там відповідати :)

Bohdan B, ой та ладно, деви теж можуть до 10 вечора заколупатися, якщо щось ургентне а/або цікаве, не тільки техліди бубочки в нас вкалують :)

Ще не читала коменти, але вже передчуваю веселощі :) ух)

Герої IV. Пів життя ти вкладаєш сили і бабло в свого героя, щоб він нарешті розкачався і був не голий-босий, потім самотньо ходиш по карті без військ, але з екіпкою і шукаєш гроші по локаціях, поки усе живе навколо винахідливо прагне тебе прибити. :)

Дякую за службу і за статтю. Дуже багато думок вирує в голові, але свідомо не хочу то все структурувати і якось озвучувати, бо це буде якийсь шерінг особистого розпачу, а не конкретна допомога. Я щиро бажаю вам моральних і фізичних сил пережити це все неушкодженим фізично і наскільки це вийде — морально.