Вибачте, але це не надає мені достатньої інформації:

Нагадаю, що початково woke — термін, який описує ставлення до соціальної нерівності. З часом це слово почало асоціюватися з ідеями лівих рухів, що стосуються політики ідентичності та соціальної справедливості.

Я тільки в російськомовних спільнотах бачив як комусь не подобається що гра зроблена на тому чи іншому рушії, а також там розробників називали тупими. У англомовних бачив лише обговорення самої гри.

Доречі, що це за вок (мені будь ласка з куркою) рух? Як те гуглити?

Наскільки я зрозумів, гру робили без трасування промінів, а потім ефективні менеджери вирішили все змінити. Тож скоріш за все, проблема не в рушії.

Це геніальний коментар!

Так, найбільше розповсюдження PlayStation у моєму місті сталось якраз на 2000-2001 роки, тоді як у ігрових вони були масово з 99 чи 98 року.

Не було та й бажання не було. Мене в загалом ігри до студентського віку майже не цікавили.

У 97 році батько приніс 3DO, а в 98 році (десь через пів року) вже пограв у PlayStation у сусіда. Перше враження було негативне, бо інакше сприймати грубі трикутники після ігор із купою відеороликів було важко. Із перших ігор, що побачив, були Tekken, Twisted Metal і якийсь Геркулес.

Не граю але є бажання в майбутньому пограти в ті ігри, про які свого часу не чув.

Картридж дуже дорогий у порівнянні з дисками, фактичний прибуток від картриджів нижче ніж від дисків, але в картриджів є дуже крутий плюс — швидкість. На n64 майже нема отих довгих нудних екранів loading. І музики нема...

До Sega аддон із дисками робили Nec із Hudson до своєї PC Engine. А до них була Nintendo зі своїм Famicom Disk System на дискетах. Тож Sega просто взяли готове рішення.

Nintendo до виходу Playstation співпрацювала з Sony щодо випуску CD аддону під SNES (гугліть Nintendo Playstation) але в них щось там пішло не так і Sony вирішили на базі сумісних напрацювань випустити свою консоль окремо. Після цієї історії Nintendo довго не могла домовитись про диски, тому наступна консоль n64 була на картриджах, а аддон до неї на дискетах. Тільки в Gamecube зʼявились диски але вона, як і наступні консолі з дисками від Nintendo не мають ліцензій від DVD та Blu-Ray спільнот.

Щодо Sony, то насправді їх успіх обумовлений грошима, а не наявністю дисків. Бо по-перше, до Sony були 3DO на дисках, по-друге, окрім потужностей playstation нічого нового не давала (дуже схожа історія з Dreamcast і PlayStation 2), тоді як у 3DO була повна підтримка альфа каналу та можливість виводити відео як окремий шар в процесі гри (привиди в грі Killing Time). До того ще й PlayStation мала пару відомих багів: дитеринг там де його не має бути та int значення для координат текстур.

Просто Sony профінансували купу ігор від різних розробників і добряче вклалася в рекламу. Оці всі Crash Bandicoot були зроблені на гроші від Sony, а не тому що приставка була крутою. А яку консоль купляють гравці? Ту що добре рекламується та має купу ігор.

Я ж писав тільки за редактор і не вказував що щось краще або гірше.

Але все-таки, що vscode, що brackets нормально працюють на ipad mini і браузер їх не вивантажує. У середині редакторів є консолі, завдяки яким можна робити більшість задач при роботі над проєктом. І не треба встановлювати додаткові застосунки. З іншої сторони ish і a-shell рве при зміні розміру вікна. Тобто є свої плюси та мінуси.

Щось мені підказує що проблема не в ядрі. Логи не дивились? Не пробували мікрофони в fedora чи opensuse з live usb?

Невелике уточнення: то писав Бен Томпсон у своєму блозі: stratechery.com/...​/everything-as-a-service

бо якщо бути об’єктивним вау ефект не потрібен)

Люди все одно хочуть салюти та паради. І це видно по коментарям у обох темах.

Зараз вже боротьба за перфоманс заліза не така жорстока на ринку, епл випереджає самсунг/піксель в гікбенчі з феноменальним розривом. вже час розробників придумувати сильні юзкейси, але вони теж лімітовані.

У пристроях є багато чого окрім потужності процесорів. Ось зараз бʼються за фолди, далі ще щось буде, але Apple більше не бʼється на ринку пристроїв.

Просто інші сервіси, якщо чесно поки що — фігня) ну тобто які там «реальні сервіси»?

Може й фігня, а гроші приносять: i0.wp.com/...​its-apple-3q-6c.png?ssl=1

Я скоріше переживаю, що карплей може стати платним)))

Сервіси — це не обовʼязково підписка, вас просто змусять придбати новий пристрій бо якоїсь програмної фічі не буде в оновленнях для старих пристроїв.

Я коли перейшов з MeeGo на Android, то наче даунгрейднувся до кнопкового телефону.

Я про це читав на початку десятих, тоді ще носились із новиною про вартість рингтону Nokia. Навіть не знаю чи можна це нагуглити зараз. Якщо щось знайдете, напишіть будь ласка, буде цікаво.

Взагалі, якщо глянути на історію розвитку обох платформ, то Андроїд завжди був позаду (та робився як копія iPhone OS) і злизував хардверні чи софтверні фічі практично завжди. Дійсно, є деякий функціонал, котрий був у Андроїді давніше, проте в більшості випадків це якась невеличка свістоперділка для обмеженого кола гіків.

Це не зовсім так. Звісно, Apple задавала певні тренди, але раджу подивитись на MeeGo Harmattan, далі на Windows Phone і вже від цієї точки дивитись на появу нових фіч у iOS і Android. Багато чого вас здивує.

Доречі, автор UI/UX MeeGo Harmattan був автором UI/UX першої iOS.

Здається, Джон Грубер писав чи то на MacRumors, чи то на своєму сайті, не памʼятаю вже. Але мова в дописі йшла про те, що Тім Кук переводив компанію з рейок пристроїв на рейки сервісів. Тобто, купуючи новий iPhone, ви купуєте віконичко до сервісів Apple. Ось і в цій презентації нам показали нові сервіси, тому я б більше не очікував від презентацій Apple вау ефекта від заліза.

У мене на Nokia N9 було розпізнавання людей і тварин із синхронізацією з контактами. Це який рік був, 2011?

Я через це брав собі Sennhiser True Wireless 3, вони чіпляються за внутрішню частину раковини вуха і мають для цього два набори насадок: для вушного каналу та раковини. Все класно було, тільки вони померли через рік використання :D

yay — це надбудова над pacman, яка дозволяє шукати пакети в aur, завантажувати їх, встановлювати, шукати та встановлювати їх залежності, навіть, якщо вони є в aur.

З мого досвіду, aur — це скоріше коли потрібен пакет новішої версії, ніж надає pacman.

Офіційно aur робився з іншою ціллю:

The AUR was created to organize and share new packages from the community and to help expedite popular packages’ inclusion into the extra repository.

І скоріш за все ніхто не буде робити з aur щось більше, ніш воно є.

Зрозуміло. Як раз те, про що я й писав: залежність від пакета, який також знаходиться в aur: aur.archlinux.org/...​vtools?all_deps=1#pkgdeps

Це звісно жах таке збирати руцями, тому є різні aur хелпери: wiki.archlinux.org/title/AUR_helpers

Таким чином, стосовно цієї задачі, aur-інфраструктура archlinux не надає жодних переваг в порівнянні з бінарною інфраструктурою ubuntu.

Так вона не є заміною бінарної системи Debian, aur є полегшенням збірки пакетів із сорсів коли необхідного пакета не знайшлось у офіційних репозиторіях.