ооо! тепер я бачу людину, яка грає по крупному.
бо з великими гравцями все працює саме так, а не свіфтом чи валізою кешу.

хм, тут вже говорилось про любов влади до овацій і показухи. тож так, без гарної бульбашки ніяк

амінь.

на жаль.
таке враження, що влада не зацікавлена у розвитку будь-чого. лише зараз назбирати грошенят, а потім — хоч потоп

інформація на сайті + ще декілька маленьких проколів в комунікації можуть створити підставу для запиту інформації в платника податків, а потім — і можливу перевірку. а далі все залежить від вашого щастя і доброї попередньої роботи.

є ще декілька версій як врятуватись від правоохоронців, але проти лома не попреш :(

100% співпадає із суттю Дія Сіті)

не дуже розумію про офшорних розробників. мається на увазі нелегальних розброників?

компанія має мати «потужності» для надання послуг по пошуку персоналу. такими потужностями, залежно від розмахів компанії (доходів, прибутків, витрат), будуть люди, офіси, ноути і т.д.

якщо у компанії таких «потужностей» немає (немає працівників чи контракторів), то логічне питання: хто власне надає послугу? компанія — це ж всього лише юридичне оформлення бізнесу, але бізнес роблять люди.

в Україні якщо бачать, що у компанії немає достатніх «потужностей» чи продають неіснуючі телефони (немає складу, не було відвантаження, не залучали автомобілі і.т.д.), податкова визнає операції безтоварними, знімає «витрати», донараховує податок на прибуток (витрати зменшують податок на прибуток, а якщо зняти витрати, то податок збільшується), пеню за прострочку у сплаті податку і, потирає руки.

якщо ускладнимо цю схему нерезидентом (тобто іноземною компанією з будь-якої сторони), то тут також вступає в гру банк. банкам встановили дуже серйозні вимоги до фінансового моніторингу операцій (тобто пропуску операції через банк) і якщо банк пропустив сумнівну операцію, банк може потрапити на штраф чи позбавлення ліцензії (залежно від масштабу трагедії).
у випадку з нерезидентом банки завжди пильніше перевіряють кошти. якщо провіряли не пильно, і за договором та іншим пакетом документів не побачили підозрілого, — пропустили. але якщо вже є розбіжності, то навіть банк не пропустить операцію.

короче. я не нагнітаю.
аналізувати недеталізовані історії — важко.
є ризики, високі, середні і низькі. і тут бізнесу обирати чи готові вони нести ризики.

«маски-шоу стоп» 3 edition не входило у мої плани.
але, якщо цікавить, то щось під такою назвою внесли ось тут w1.c1.rada.gov.ua/...​2/webproc4_1?pf3511=67884

по суті:
— вилучити ноути і сервери стане «ніби» важче;
— якщо вилучені ноути і сервери загубляться чи зламаються з вини правоохоронців, то ті мають відшкодувати вартість такого втраченого майна. така норма декларативна, до неї ще потрібно прийняти порядок яким чином визначати вартість, хто компенсує, протягом якого строку і т.д. — але це хороше зрушення. бо раніше про втрачені ноути чи ноути, які «випадково уронілі», власнику можна було забути.
— все інше без змін. захочуть прийти — прийдуть

ага, і при цьому на офіційному сайті світити інфо про те, що в них працівники і офіс в Україні за адресою, де сидять ФОПи. а на ДОУ описують про те, що дають плюшки у вигляді басейна і страховки

запитають у замовника документи, якщо виникнуть підозри до сум «свіфтом».

у Британії зараз посилюється законодавство про приховані відносини. крім того, поняття «гіг» є у багатьох країнах і є прецеденти, де суди визнають відносини між замовником і гігом — трудовими

податкова країни замовника запитає документи у замовника. а у вас вони ідентичні. якщо за результатом аналізу податкова зрозуміє, що відносини ваші — трудові, то у вашого замовника будуть проблеми. якщо замовник про такий ризик не знає, то будете працювати. якщо знає, то нє

між фрілансом і роботою з 10-19, корпоративною поштою, доступом і забезпеченням басейном і сраховкою є дві дуже великі різниці.
податкова країни замовника побачить куди йдуть гроші і запросить документи, що це підтверджують. і тоді почалось.

бо це буде набагато дорожче і складніше. і ризик прихованих трудових між іноземною компанією і українським фопом також можливий

як на мене, влада буде мотивувати «заходити» в Дія.Сіті тим, що шукатиме приховані трудові відносини у компаній, які туди не заходять. бо зазвичай у влади така мотивація.
тому якщо ви будете фопом і працювати з українською компанією, у компанії можуть виникнути проблеми, що вона не в ДіїСіті. залежно від масштабу проблеми, може бути як морському бою «ранив», «ранив», «убив».

фопи можуть працювати з іноземним замовником напряму за договором. але тут потрібно ще дивитись цей договір, бо поза межами України також є поняття прихованих трудових відносин (Убер і Глово кейси у Європі) і там потрібно бути також обережними

то потрапите на правила BEPS і фінмоніторинг банку. гроші отримаєте з трудом

хоча я вас розумію. бізнес завжди знайде шлях вирішити проблеми і придумає 100500 варіантів для цього (з телефонами чи без). мій посил був у тому, що для чого це робити, якщо можна цього не робити

хм, а український філіал закордон продавати не буде?)
чи він буде на складі тримати неіснуючі телефони?)

роботодавець (той, який роботодавець за КЗпП) платить ЄСВ. тобто 19.5% платить працівник, а 22% платить роботодавець зверху. можливо, роботодавець трохи менше платить, з урахуванням цих 22%, але тут вже хз

в ІТ все буває по-різному.
деколи замовник відшкодовує ЄП і ЄСВ фопу, деколи погоджуються на частину компенсації, деколи ФОП сам платить це все. серед моїх знайомих є усі 3 варіанти