Всяке буває, але якщо я була би стабільно подавлена більше місяця — я би просила у лікаря (невропатолога) таблетки. Мені колись виписували, так класно, ходиш як наркоман на позитиві. Вони там шось з серотоніном роблять. Але це було в ситуаціях на кшталт «помер близький родич, треба якось за допомогою препаратів пережити пару місяців, потім само відпустить» — тимчасова допомога. Від тривожності ще є.
Вони точно самотні, чи хтось регулярно ходить в гості з вінішком подивитися нетфлікс 🤣 ви ж свічку не тримаєте. Бо є такі «самотні» що заміжні нєрвно курять в сторонці
Доречі, жінки теж більше люблять красиве тіло — я ще не бачила жінку, яка не нуждається в грошах, і сказала б «ех, так хочеться старперчика» 🤣 Хто нуждається — ясно, не перебирають, бо голод не тітка (чи дядько). Добре, що є благородні люди що допомагають нуждающімся 🤣
По факту йому ніхто не дасть ні філіпінка ні українка :DD
Просто в теорії, до 35 років, людина вже реалізовує всі свої власні базові потреби наприклад, житло-тачка) і хотєлки (наприклад, подорожі) і далі стає сумно просто тому що багато чого що ти хотів — ти вже отримав, а далі що? А далі рекомендують розширювати горизонт і починати займатися не своїми особистимм проблемами а більш широкими: проблемами родини, суспільства, колектива, ЗСУ, etc (див. спіральна динаміка)
Та ні, не унило зовсім, то танцюєш, то співаєш, то малюєш, то діда мороза шукаєш, то татові спать не даєм, якщо для вас ці буденні веселощі це «унило» то схоже що для вас дійсно все унило. Так можна і про дайвінг сказати «боже як унило, це просто лізеш в воду дивишся на рибок? я вже бачив рибу, навіть їв».
Причому в паралель з вихованням дитини ми за ці 3 роки встигли багато чого зробити в плані карʼєри, заробітку і донатів. Хіба що подорожі ми зараз зупинили: в мене рука не піднімається летіти в Мексику за $6500 коли я знаю що можна задонатити.
У нас теж типу середній вік, але дитина 3.3 роки — не сумно, не пісно, і взагалі ніколи думати про якісь кризи, крім кризи трьохрічок :D думаєш про 100500 речей починаючи від чим накормити чи де знайти теплі сапоги — закінчуючи тим, в яку школу віддати
В мене знайомий вийшов в FIRE в 42. Працював двадцять років в фаангах, заробив норм грошей, поїхав тепер в Мексику і чілить там. Може почне шось своє пиляти як відпочине. Діти в нього вже дорослі (18+)
Знайдіть жіночку 40+ в хорошому стані, вона вже думаю не хоче дітей. Наприклад, якщо вона в 18 народила, і вже відстрілялася, і потомки живуть окремо, а чоловік їй просто для розваг :D
Я в мінусах опинилась через девальвацію. Купила облігації коли долар був по 26грн. Тобто, 100 тис грн було еквівалентно майже 4 тис доларів. Зараз 100 тис грн еквівалентно 2500. Причому скачок від 29грн до 36грн відбувся за одну ніч, тобто ти не мав змоги швидко відреагувати на те що воно росте і продати.
Навряд чи скажуть що «старий, не підходите»
Запросто можуть подумати «боїмося, що не віллється в наш молодий колектив» і не взяти.
А аргументувати чимось іншим.
Ну. Буває й коли «очевидно не-топовий розробник»
тупо шаройобиться, працюючи 3 години на день
і це толерується
Звісно. Пам’ятаю колега мені каже «Не переймайся, Олено, що ти вже стара [мені тоді 27 було] — старий кінь борозду не псує» :D:D
Менеджери дуже часто НЕ розуміють складність задач, тому якщо людина вміє красиво «розповісти» — він/вона може тижнями розповідати на стендапі як вони героїчно поборюють якусь проблему
(щас буде непопулярна думка) мені подобається, як у юристів — за всяку неподобщину в тебе просто відбирають ліцензію і ти просто більше не можеш працювати юристом. Бо оця безнаказаність коли люди чудять що хочуть, псуючи репутацію українських програмістів і індустрії в цілому, це щось неадекватне.....
Причому цікаво — на лікаря легко знайти відгуки в інтернеті, на будь-яку захудалу кавʼярню теж, а на програміста не можна.
Підтвержую, мені чоловік (він фронтендер) теж коли ми познайомились в 2018 показував якісь анімації яких він у Артюха навчився 😂 Так шо ваші анімаціі не тільки вам допомагають з дівчатами 😅
Саме цікаве, що по кількості часу ти можеш працювати не більше 8 годин, тобто переработок якби нема, але навіть в рамках нормованих робочих годин можна:
(А) на релаксі під каву з музичкою рухати туди-сюди код чи писати нескладну функцію/тести, де все ясно, зрозуміло і залишається тільки закодити CRUD ендпоінти
(Б) мучатися цілими днями з якоюсь складною логікою яка не працює, не сходиться, чи робити якийсь research який потребує купу енергії, концентраціі та думок (які потім ще й вночі не зупиняються), чи переключатися між різними активностями що теж виснажує
Тобто, при рівній кількості часу затраченого на роботу можна (А) навіть не заморитися або (Б) убитися в хлам
В мене 50%. В половині випадків це хтось з знайомих тобі скидує вакансію і каже «не хочеш до нас?» та й тобі так спокійніше, бо знайомий зуб дає, що компанія норм. В інших випадках ти сама шось знайшла (на ДОУ звісно)
GPSS — general purpose simulation language, дуже прикольна штука.
І Prolog прикольний.