Ем. Чому ви повністью не написали, що пише громадянин ПАР

Ем. Тому що ви не написали що США також періодично ліквідовують людей які не є учасниками терористичних організацій. Так що ліквідацію texty ви самі придумали.

Ну якщо texty.org.ua пропонує ліквідувати людей з хейт ліста то

треба таки визнати texty.org терористичної організацією

Але я той хейт ліст не бачив. І з якою метою texty.org його створював не знаю. З даного поста я знаю що деяким громадянам США цей хейт ліст не дуже подобаеться.

Як наслідок ліквідувати всіх співробітників терористів

Громадянин ПАР в тому числі пише про «sanctioned» список, а не про список на ліквідацію. Про ліквідацію ви самі придумали.

А їм хтось не дає це зробити? Хай додають в свій хейт лист.

Ми розцінюємо цю кампанію як тиск на свободу слова

Так, а до чого тоді «а нас то за що»?

терорестичною організацією та хейт лист окремої особи це якби різні реч

І що? Логічно що хейт лист осіб та хейт лист організацій це різні речи. Там тип List[Person] а там List[Organization], але хейт є і там і там. І так сталося що у громадян США є більше можливостей по реалізації хейту ніж у texty.org.ua.

Якщо texty додає громадян США в свій hate list, то чому громадяни США не можуть додати texty до свого hate list’а?

Ctrl+Reset

Все чудово але треба трошки переробити.

поцілуй себе в дупу)

Шановний якщо ви

не маю жодного уявлення про go і бачу синтаксис взагалі вперше

то не треба писати чого не розумієте.

Я і без вас знаю чому воно так працює. Моє питання було

як ви живите з цим в проді?

І це питання було до того хто використовує го, а не до того мимо проходив.

Ви мені краще скажіть як ви живите з цим в проді?

Інколи nil не nil. Golang виводить «Null References: The Billion Dollar Mistake» на новий рівень коли if x != nil не працює і треба робити мегакостилі з рефлекшином.
Просто геніальний дизайн мови! БРАВО!

package main
import "fmt"
func main() {
	var i1 interface{} = nil
	var p *string = nil
	var i2 interface{} = p

	// nil не nil
	fmt.Printf("%v %v\n", i1 == nil, i2 == nil) // виводить: true false
}

Фіг вгадаєш на який масив вказує твій слайс.
Просто геніальний дизайн мови! БРАВО!

package main
import "fmt"
func main() {
	s1 := make([]int, 1, 2)
	s2 := s1

	s1[0] = -1
	s2 = append(s2, 1)

	fmt.Printf("s1: %v\n", s1) // s1: [-1]
	fmt.Printf("s2: %v\n", s2) // s2: [-1 1]

	s1[0] = -2
	s2 = append(s2, 2)

	fmt.Printf("s1: %v\n", s1) // s1: [-2]
	fmt.Printf("s2: %v\n", s2) // s2: [-2 1 2]

	s1[0] = -3
	s2 = append(s2, 3)

	fmt.Printf("s1: %v\n", s1) // s1: [-3]
	fmt.Printf("s2: %v\n", s2) // s2: [-2 1 2 3]
}

Пародія на обробку помилок:

if err != nil {
    fmt.Println(err)
}

Пародія на filter/map/reduce/some/every/contains та інші корисні функції для роботи з колекціями:

found := false
for i, v := range someSlice {
	if v == searchString {
		found = true
		fmt.Println("The slice contains", searchString, "at index", i)
		break
	}
}

Пародія на лямбда функції:

 
answer := sort.Search(100, func(i int) bool {
  fmt.Printf("Is your number <= %d? ", i)
  fmt.Scanf("%s", &s)
  return s != "" && s[0] == 'y'
})

Пародія на дженеріки:
~10 років розповідали що дженерік «не нужон». Але таки додали. Деякі люди кажуть що криво. Мені не хочеться перевіряти.

Пародія на автоматичне закриття відкритих ресурсів:

file, err := os.Create(fileName)
if err != nil {
     return err
}
defer file.Close()

Пародія на type safety:
До дженеріків всі юзали interface{} де тільки можна і навіть зараз ще дохера коду з interface{}.
stackoverflow.com/...​l-and-nil-interface-in-go
freshman.tech/...​s/go/nil-vs-empty-slices

P.S. 25 років тому golang виглядав би досить пристойно. А зараз це просто пародія на сучасні мови. Навіть жаба краще за го.

Golang. Це якась пародія, а не мова.

Цікаво чому думка «Чоловіки сміливіші у своїх діях» це сексизм, а «Жінки сміливіші у своїх діях» це не сексизм? Якби якись чоловік в інтерв’ю сказав «Дуже часто бачу, що чоловіки сміливіші у своїх діях» то цього б чоловіка змішали би з гівном.

Тепер за допомогою штучного інтелекту кожен здатен бути CTO.

Трохи насторожило, що планер ні в зуб ногою скільки коштують цінні папери, які ми купуємо. Розрахунок був $34 670, але фактично з рахунку списалось $31 250

Нічого не знав і тому не зрозумів про євробонди. Ціна ж на всяких біржах наче постійно міняється? Гроші списались з вас, а євробонди в кого? Думав що ціна цінного папера якій ви купили = (скільки_з_вас_списало — комісія_біржі — комісія_банку — комісія_остапа_бендера)/кількість_цінних_паперів_яку_ви_отримали.

Я мав на увазі що коли міняються вимоги інколи доводиться міняти і підходи. А інколи навіть змішувати попередні та новообрані підходи бо немає часу все перереобити. Нажаль світ неідеальний.

Golang зроблений так, щоб по іншому писати було важко.

Це не догма, а всього на всього поради.

Розділяйте запити та команди. Ваша функція повинна або щось робити, або відповідати на якесь питання. А не все одночасно.

Думаю у більшості mainstream мов программування у масива/стека/etc є метод pop/pop_back/etc. І цей метод одночасно і щось робить (видаляє останній елемент) і відповідає на питання (повертає останній елемент). І це зручно. Якщо цей метод розілити на два то це буде досить не зручно. Більш того з двома методами можна зробити помилку і викликати їх не в тому порядку.

Ознайомлення з концепцією DTO — обʼєкт передавання даних — класи з відкритими змінними і без функцій, а також з різновидом DTO — активні записи — Active Records — це ті ж DTO, але вони також мають навігаційни методи.

Active Records це взагалі антіпатерн про який треба як най скоріше забути.

Починати писати код з Try-Catch-Finally тоді, коли цей метод буде повертати вийняток.

Це потрібно робити якщо обробляєш помилку в цьому методі. Інколи ти з нею нічого не робиш і вона обробляється на викликаючій стороні.

нерозуміння алгоритму. Дуже багато дивного коду пишеться через нерозуміння базових алгоритмів;

В більшості випадків на галерах взагалі ніяких базових CS алгоритмів немає.

непослідовність. Якщо обрали якусь схему чи позначення — дотримуйтесь цього;

В agile проекті вимоги можуть постійно мінятися і початкова схема може змінитися 100500 разів.

Не бійтесь використовувати винятки замість повернення кодів помилок. З винятками очевидніше та простіше працювати надалі в коді.

Ага це дуже очевидно коли люба функція/метод може викинути любий exception. Монада Either/Result набагато очевидніше.

Коли думаєш що якщо звільнять то буде збс, хоч відпочинеш від цього всього.

Буде астероїд/вулкан/вірус/WW3 і все закінчиться.

Amazon і Alibaba дає доступ до квантових обчислень.

Скільки кібітів там і яка ціна? Зможу я наприклад на них якийсь хеш реверснути?