2schummiПо пуктах 1...10 пройдусь трохи згодом (многа букафф, тре переварити) Ну ви читали що пише KPMGТобто це не шарашкіна контора, і той звіт побачить куча людей, і те що Львів вони виділи серед 31 потенційного кандидата не з проста. Ризики там описані, як плюси, такі мінуси.Тут десь була розмова про силіконову долину в Україні, і дійшли до висновку що то Львів. Мабуть консультанти з КПМЖ читали ДОУ. В гілці в МСПД була тема набрати команду розробників (ембедед/ДСП).Я знаю такі потуги час від часу робляться і робилися і люксом і індуслоджіком і ще низкою контор.Все впирається в те, що назбирати 20 чол. в одному місці досить проблематично.Крім того якщо перекуповувати спеців контори ще не готові були.Побачим як повернеться після кризи.Моя думка і ти шляхом азіатів — марна справа.Краще роботи складніші речі, а не брати кількістю та дешевизною.Ніші є і попит є і він зростає.Нема поки що бажання в топів рухатись в тому напрямі (ускладнювати собі життя більш складною розробкою з прицілом на віддалиний кеш флов), поки що ідуть по накатаній до кризи колії, але я вважаю то є хибний шлях.Часи «швидких грошей минули». Крім того ринок в Україні розкрутився до рівня, що рости інтесивним шляхом не можливо. Має відбутись перехід в нову якість.

А як же тоді справляється Самсунг? Чи в них нема такої «вузької спеціалізації»? Бачив як роблять китайці. Метод спробі помилок, тобто дав схему, прошивкидои.І тут починається катавасія, варіант розводки № 1. Виявлення і фіксання багів (китайці — ми все зробили згідно вашої документації) — я просто був в шоці.Ну скажімо, наші гуру знайшли проблеми, настроїли пару плат сказали тре переробити так і так.Далі розводка № 2. Всі ті самі кроки, потім варіант 3 і т.д. і т.п, аж до переможного.Не знаю, як кого, але мене це доводило чуть не до істерики.Зате тепер терпець такий розвинутий після «китайського досвіду».Інколи не перестаєш дивуватись їм, як можна тупо повторювати одней те сами, ставати на ті самі граблі, замість того, щоб почесати потилицю і зробити один раз нормально.

по посту 5701.2.3. Фінанси, криза, аренда...-Такі проблеми приблизно більш-менш скрізь однакові.- Крім того, ви ж не завод відкриваєте. Все в оренді від тіла розробника до офісу в цілому.4. Таможня. -Якщо то не є стратегічні українські секрети — вирішується від хабаря таможенику до стандартної процедури через СБУ, залежить від величини зялізячкиі і кількості одиниць для ввозу-вивозу.5. (Румыния, Македония и иже с ними).- Одного бажання мало, скільки там у них ресурсу? 6. Нежелание выпускников соответствующих специальностей работать в embedded.-Ну, це не тільки ембеда проблема.-У мене по тій спеціальності що я випусквся з 45 чол.випуску тіко я пішов по стезі приладобудування.-Крім того, я маю нормальний звязок з альма-матір, так що у рік — є 1−2 випусники, які ідуть нарозхват: або в аспірантуру, або на дядю працювати.-Див ще пояснення по п.107. Высокая стоимость наших инженеров.-Це все казки від лукавого.8. Невозможность быстрого старта проекта.-Тут бізнес цикл не 2−3 місяці, тому до старту тре готуватись.9. Неумение большинства инженеров работать с современными средствами поддержки разработки -Дик, чого ви берете все людей з бюджетної сфери та всяких ООО ЧП Петров-Сидоров.10. Падение технического уровня студентов -Але тут можна робити так як робить Сайпрес український наука + бізнес = прибуток У нас есть перспектива, но... она должна быть поддержана на высшем уровне.- Ну, тут ще б написав, що "я стою на черзі на квартиру, може держава дасть..."- Тре іти і робити, вибивати, домовлятись, а не чекати "теплої пори"- До речі в індусів преференції ІТ закінчується вже. Сейчас неинтересно западным конторам идти сюда с высокотехнологичными embedded разработками.- У мене підозра, що погано моніторите ринок, і тому інформація не достовірна. Інтерес насправді і непоганий.Далі буде...

Конечно, Львов можно выдвигать как наиболее потенциальный город.Цены там невысокие на все, включая недвижимость, есть хорошие ВУЗы, Европа недалеко.

+ аэропорт вчерте города + ЧЕ2012 много сделает для инфраструктуры

Самый большой выбор специалистов все-таки в Киеве, но!

Не всегда и не по всем темам, кроме того, много понаехвших.

несмотря на это, большинство серьезных игроков на рынке аутсорсинга пооткрывали филиалы в других городах. Как вы думаете, почему? Именно потому, что там дешевле, что там, при наличии квалифицированных специалистов, этот бизнес будет приносить прибыль.

пойми, 80% этих специалистов стоят не больше чем индусы

Но — кто нам сразу даст сложные вещи? Нам, например, дали очень не сразу, начинали с 5−7 человек, осторожненько. И на эти несложные вещи нужно брать людей высокой квалификации, которые смогут доказать, что им в дальнейшем можно будет дать более сложные задачи. А теперь поставьте себя на место тамошнего менеджера — у него есть возможность набрать 5−10 человек в Киеве через бодишоп,

Если есть наработки и умеют работать сейлы — без проблемА набирать много крутых разработчкиов не надо.В эмбеде, можно работать так: — джедай, ответсвеный за тему, он может джаже и не кодит, но решает вопросы проектирования, архитектуры, алгоритмов- кодеры, тестеры, разной квалификации, тупо ж набирать весь тим из одних новичков или сплошных синйоров. Должны быть и мастера и середнячки и подаваны.К чему я веду, что когда говрят набрать команду 20 чел. — это проблема.Конечно, если уравнять всех, по з/пл — будет проблема, особенно, если нарисовать потолок в 2к, в то время, как бошльшинство середнячков будет пастись на пару сотнях меньше.

До МСПД я еще в институте принимал участие в программе Моторолы. Так вот — Моторола потом на все это плюнула, потому что те деньги, что она выделяла, тупо шли хз куда и хз кому, и отдачи они получали минимум. И так накрылась не одна программа.

Всё решется просто, если КПИ тема не интресна, есть другие вузы.

Кроме того, если кто-то узнает что железку на ARM9 с SDRAM будут делать на 2х сторонней плате (так дешевле), а из приборов, осциллограф которому 40 лет, человек подумает что он общается с тяжело больными людьми.

Тю, а я прототипи маже так і робив.Правда осцилоскоп був С1−55, дві двослойні плати склейвалися і виходила 4х-слойка, і замість АРМ9 був ДСП СДРАМ — само собою була.Згадалося: "Приходить дитина додому заплакана. Питає батько що сталось.Та дідти кажуть що я лох.Та ні який же ти лох. конкретний."От такі анегдоти мені розказували ходили коли я штовхав утсорс ембеда в бодшопі..

Ф, якраз все вдалось.Ще колись мене навчили «модульного підходу». Так що після 2-ї першої ітерації вийшов нормальний прототип.Який спихнувся клієнту.Далі пішла підготовка до маспродакшена в Китаї.При мені було 3 китайських ітерації, в кінці кінців в них все получилось, але на той час я просто «згорав на роботі», що довго тривати не могло.Про ринок ембеда: я б хотів визначити його так, де розробниками приходиться «пачкати ручки до заліза».По цьому визначенні, з ембеда відпадає мобайл, і частина телекому.2дядяЫ

. Мой прогноз — никакого взлета не произойдет. Все что могло произойти, уже практически случилось. На этом рынке попросту нету достаточного количества рук, способных делать требуемое, а те руки, что есть, вполне логично и разумно используют дефицит себя для поднятия своих доходов.

Якраз набираэться критична маса розробників, що дозволить «случиться».Як розвивався звичайний оутсорс — починалось з найпримітивнішого тестування, далі багфікс, потім розробка.Так само і тут, від простішого до складнішого.Наразі спосторігаєть цікава тенденція у ЦОС.Наприклад, колись 10 років тому всівузли КВ радіостанції робились у залізі, зара іде в цифрі або програмно описаному радіо, що стосується «бізнес логіки», яка реалізовується програмно і маючи радіотракт, можна зварганити що хочеш програнно — ЧМ, АМ, SSB..., приймачі всяких там поправок часу і позиції іт.п...Роботи — непаханий край. Так що «случиться» ще багато чого.

Позволю себе поинтересоваться, что служит источником накопления оной массы? Университеты им не являются. Ничто другое не в состоянии обеспечить массовости.

А звідки взялось 14 тис. аутсорсерів? Як правило люди закінчують інститут, ідуть, працюють, набираються досвіду, перекидаються між фірмами набираються досвіду, шарять знання, набувають знайомств...Ще якась відсоток приходить із суміжних галузей.Є звортні процеси, люди відмирають, ідуть в інший бізнес, емігрують.Але поки що, більш тенденція росту. Хоча дефіцит толкових спеціалістів спостерігається, думаю причина в тому, що так як їм тут в Україні не можуть поки що запропонувати кращих умов, то ж по досягненні певної межі, розумні та активні звалюють подалі.

И кроме этого, затраты денег и времени вложенные в JAVA окупаются гораздо быстрее.

Так на короткій перспективі. Але ж є люди, які не думають про те щовсе і зразу, є такі, що працюють на стратегію: тішє єдешь, дальше будєшь.Тим більше, коли людині до 30, вона мислить по одному, схильна до більших ризиков, а потім, коли в неї вже є якийсь капітал постає питання стабільності (Adverse risk curve -не знаю як то українською перекладається дослівно)...

Uncle ЫКлючові моменти перспектива на майбутнє і стабільність доходу. Який вік джабістів? Яка перспектива у них, куди вони підуть років 3...5. Чи не витіснить їх новий молодняк, а з решщти може хто піде ПМ — бізнес аналітеги? Спитай людей, скільки на вакансію ембедера було спаму від джабістів півроку-рік тому.Черговий чих на глобальних ринках — знову полетять вони пачками шукати роботу.

2F

Ув Муха, на короткой переспективе, до 30 лет, этого более чем достаточно. А потом, как показывает практика, он становится начальником, и уже ничего не программирует, чем и гордится.

Добре, молодняка з кожним роком меншає.А це значить, що через 3...5 років на одного розробника буде 1.5 ПМа.Так щоб описана Вами система працювала, треба щоб індустрія бурно розвивалася, скажімо щоб через 3...5 років, кількість молодняка була більша чим зара в мінімув в чотири рази.

Попробуйте узнать, вам сразу скажут, что если тебе за 30, а ты все еще пишеш код, то ты полный лузер. Это уже хорошо устоявшееся мнение.

Це все стереотипи, і з часом вони змінюються.Два роки тому було модно, якщо ти не взяв кредит на машину або квартиру — ти лох.Часи змінилися, тепер інші герої і лохи.

Жить нужно не в будущем, а сейчас

Вово — саме ця фраза і була основним доказом імпотечників.Інша перефразовка Після нас хоч потоп.Чим закінчилось, знаєм.Це і є основна проблема суспільства на даний момент.Швидко і побільше вже, а що далі буде — пофіг (більшість), нас то не гребе vs., а таких (менеше).Побачим, як на мене, вижувить і вийдуть з кризи на коні ті, що джумали і думають про завтрашній день, а не про те щоб зрубити бабла сьогодні.

то я, б сказав — зрубати бало нічого не не вкладуючи в персонал (як порівняння МАФ по продажі снікерсів); або інвестувати в персонал і розробку (побудувати супермаркет).Не знаю як інші, але моє розуміння таке, що стрімкий ріст ІТ ринку закінчився, зара буде іти його реструктуризація, а тут вже інші розклади, хто вловить тенденції першим і пристосується під них, то буде мати фору.Також за останній час (останій рік) в мене склалось враження, що ринок ембеда України дуже цікавий. Єдине що дійсно в бодшопівне виходить — з ходу набрат тім. Одна з причин, не тіко що мало вільних спеців, але те що тре їх перекоуповувати.А так як інвестиції в своїх не вкладували, то й чужі виходять дорогі.От так хочуть набрати готовеньких спеців і мати на них ренту в 300%.А заодно поплакатись, що китайська спеціальста — дешево, Україський спеціалісто — дорого.

Тут виві формулу роботи бодішопа (жаль що на власній шкірі) Пише сінйор код який тіпо паше, сінйора потім хєрять, бо багато бабла жере, а коли є пруф оф концепт, потім наймається джун, мідла (який до того часу помагав) роблять сінйором і далі проект/код «допилють» і «підводять».

Пока у государства в целом, у вузов, у основателей бодишопов не поменяется отношение к этой области, шансов у нас нет. А к тому времени, как что-то поменяется, может оказаться, что готовить-то таких специалистов уже и некому.

Переспективи в глобальному маштабі ембеда досить райдужні. Україна, як частина світової спільноти, не стоїть осторонь.Тим паче, що зара криза і є шанси, що уклад економіки дещо зміниться.Капіталісти шукають дешевші ресурси.І в той час, як те що могло раніше аутсорситсь таки пішло на аутсорс (як в-во в Китай так і розробка ПЗ закордон).Тепер справа за розробкою ембеда.Скажімо, так що побудувати завод, капіталсту тре вкастись (інвестувати).Щоб найняти спеціаліста за кордоном — тут, навпаки економія.Так, що все логічно, аутсорсу цвісти. Стосовно України — епоха купи/продай і накопичення первинного капітла закінчиться, прийдеться думати і про інші бізнеси.

Наверное, потому что embedded включает в себя связку software & hardware. Не разбираясь в обоих областях — тяжело гарантировать результат. В чистом виде embedded software мало отличается от обычного пограмированияю.

В принципі так. Можна писати програму місяць і дивуватись чого не робить, а в кінці кінців виявиться, що 12 біт АЦП так заживлене, щошумлять молодші 6 біт.І жоден прогаміст того не внюхає, якщо він відірваний від платформи, хіба що він ГУЙ малює і пакети парсає.п.с.Ви собі мужики, як хочете, але я скажу так, якщо в же в роки розвалу промисловості, зміг заробляти на ембедеді, і часто тдосить не погано, так і за умов, коли промисловість (машинобудування і т.п., не важливо тут, ч РФ чи де інде) розвивається — без хліба з маслом ембедер не залишиться.А якщо ще знати англійський, то тим паче.

2Uncle ЫВи дядя розглядаєте систему як модель OSI, хоча це тільки одна з можливих моделей.Мені цікава думка про гібридні системи, де частина логіки всунута в залізо, частина зроблена проргамно.Як варіант система — (аналоговий вівд, напр.АЦП -> ЦОС -> аналоговий вивід (або /і Юзер інтерфейс) — де може бути що завгодно, нарклад звук/відео/ЄПТ...А програміст урвоня приложений, працює як залізом з одного боку так і з іншого.Системи бувають дуже різні, і сильно інтегровані, навряд чи аутсорсяться, в тому розумінні, що не можна зробити декомпозицію їх на окремі незвязані куски і щось віддати підрядчикам за тридевять земель.2ФЗнаєте, щоб піти в програмісти теж має бути інтерес або якісь вроджені схильності до цього. Програміст — то діагноз. Дуже малий відсоток іде в прогери, навіть при відносно високих з/пл в індустрії.Так само не кожному дано бути ембедером.Може є достатньо мотивації щоб бути: дохкотом/юристом/політиком/депутатом, але абсолютно туди нетягне.Хоча як мав інтерес розібратись з «природою грошей», то пішов в магістерку.

2FБазова 2Д модель виглядає так, маємо одна координата — схильність людини до чогось, з другого стимули.Наприклад інвестиційна модель — схильність до ризику проти прибутковості.Так само модна взяти юристів.З одного боку тре мати бажання іти в юристи, з іншого боку — профіт від роботи юристом.Якщо в мене є кілька схильностей і кілька варіантів заробити бабло, то за умови, що я є раціональна особа — виберу оптиамлаьний метод (оптимальний з точки зору моїх прихильностей і мотивації).Далі модель ускладнюється. Водимо проблему альтернативності (бути доктором/юристом...), а заодно з«являється невизначеність, тобто хз. як воно буде.

Я верю что бабло смогу заработать только на стыке железа и софта. Это религия. Это не лечится.

То Ваша релігія? В мене інший був підхід. А саме, доступними легальними способами заробити стільки, щоб можна було далі не паритись про хліб насущний, а займатись тимм, що цікаво.Наприклад, сьогодні цікаво займатись «хардварним залізом», завтра — цікаво почитати теорію про «програмно описане радіо». Після завтра зявилось натхнення написав вірш/пісню. Ще наступного дня поїхати на дачу, позайматись з своїми куущиками і деревцями. І т.д. Тобто займатись тим, до чого лежить душа в даний момент, а не йти на роботу до «дяді» і робити що дядя скаже.Тепер до теми.Я от не знаю, яким чином зібльшити відсоток виходу з профільних дисциплін в універі людей в індустрію.Ясно що гроші спонукатимуть до вибору. Але якщо в людини нема «тяги», то і не затягнуть туди і високі заробітки.Проблема лежить скоріше в тому, що в університетах спеціальність в основному вибирається не з точки зору, що цікаво людині, а з інших міркувань — близькість до дому, бюджет, шанси поступити, звязки, легкість навчання, декому взагалі тре просто «корочка» і т.д.Щодо Украни, я от бачу тут дуже парадоксольну ситуацію, коли загалом по світу, дохід інженера мало відрізняється вд індустрії до індустрії (скажімо 2 рази), то в тут ІТ секторі «заоблачні доходи». Але це ситуація тимчасова, і з часом вирівняється (якихось 3−5 років).І знову, вертаємось до того питання, чи вмре ембедед до того часу, особливо якщо взяти до уваги

Я тоже думаю, что Украина проиграла гонку за билеты на этот праздник жизни. Лет так на 20.

Думаю ні, Як казав Володир "нас мало, но ми в тєльняшках«Про оутсорс, я от вийшов на дискусію і там цитується книжка Фрідмана «The World Is Flat». Постараюсь зкачати і ознаомитись детальніше.

Вы не могли бы слегка спутиться с небес на землю, и чуть подумать, в чем именно состоит работа юристом в нашей стране?

Мені це не цікаво, можливо з морально/етичних міркувань.

Если завтра, я узнаю что заработаю бабла, занимаясь бальными танцами, то после завтра я уже буду учиться танцевать балет.

Не так.Основний посил був такий, що працювати не для того, щоб заробляти багато, а заработи стільки, щоб переключитись на діяльність, яка оптимальна з точки зору особистих схильностей і мотивацій.Наприклад, зайнятись ембедом не зваажаючи на теперішній його стан і на найближу перспективу, тому що: — мені це подобається- на даний момент мене не поточні проблеми ліквідності (де взяти гроші) — це перспективно- через Х років: а) продаватиму наліво і направо ІР ядро б) стану суперкрутим перецем в обраній технгології в) працюватиму консульатантом по захмарним рейтам г) бла-бла-бла.

Вы хотите сказать, что уровень зарплат java программиста опустится до уровня embedded программиста, или что?

Мало що станенться, може середня з/пл інженерів (механіків/будівельників/електриків...) підніметься, може на джаві зможуть програмувати випускники восьмирічки, може ще що.Не може бути «перекосу» в доходах в різних індустріях на довгих періодах.З часом розподіл вирівнюється і наближаєтья до нормального/рівноважного стану.

2flyman.

По вашему, просто назовите суммы

Я писав, розкид медіанних з/пл, максимум в два рази для «скіллед» персоналу.Тобто з/пл інженерів з однаковим досвідом але в різних галузях в відрізнятиметься не більше ніж на 100% (медіанна).Так само, дохід від місця розміщення сильно не залежитиме, тобто дохід в Києві, і Жмеринці однакових спеціалістів теж буде в межах 2Х різниці.Ті що дебет з кредитом зводять — те саме. Це робить теж кваліфікований персонал.

у того кто территорию подметает

не знаю, я не цікавлюсь ззаробткаими не кваліфікованої робочої сили, хоча думаю, вище від прожиткового мінімуму на 10%...20%.п.с.Має бути введена тарифна сітка (рано чи пізно це станеться) та мінімальний погодинний рейт, які будуть жостко відстежуватися.

а)... г) — то були можливі причини для одної з діяльностей так що не тре приміряти на мене.

Вот к примеру вы много знаете успешных математиков? Ну или там физиков-ядерщиков? (Успешных, по европейским или китайским меркам. Которые не ездят на работу на трамвае, и живут в сравнительно престижном районе)

А що то за китайські/європейські мірки? Люди живутьв конкретному місці, мають житло, одяг, їжу, визнання від колег.Ви думаєте їх цікавитиме думка депутатів київради чи кого там ще, які не є в їх кругу і не будуть авторитетом.пане Ф, у Вас, якесь одне мірило успішності і однобокий підхід до життя: «єслі ти такой умний — то почєму нє такой богатий».Але ж багао людей інші критерії успішності, а гроші не є ціль, це є інструмент.Якщо ви бавитесь із зялізячками і Вам вистачає двоканального осцилоскопа і паяльника, то який зміст брати додатково спетрометр або АЧХметр, якщо Ви ним не користувались і не збираєтесь користуватись.Так само нашо куча бабла, якщо достатньо якоїсь частини тої кучі.