шукайте самі чи найміть маркетолога, я не чув про інші успішні шляхи

У тому то і біда! :) Я втомився шукати, а наймати маркетолога та розробляти бізнес-план, немає ні бажання ні коштів. Думав зробити open-source, але виходить що і його на цьому етапі не можна зробити.

Я розумію про що ви тлумачите. Але ще раз повторю:

Соціальні мережі це такий ринок, де конкуренція складається з гігантів — монополістів індустрії. Наприклад Росія конкурує з амереканцями використовуючи владу. А якщо робити стартап полягаючись лише на ринок вільної конкуренції, то важко визначити мету (сегмент ринку) та обсяг інвестицій.

Як ви сказали:

спочатку тре зрозуміти кому взагалі це треба, які є кілер фічі щоб зачепити юзерів і що вони там будуть робити, чому вони підуть на вашу платформу чи може це має бути корпоративний месенджер

Це виходить якесь замкнуте коло... Щодо інвестицій, я відповів у коментарі Ян Матош:

якщо робити стартап полягаючись лише на ринок вільної конкуренції, то важко визначити мету (сегмент ринку) та обсяг інвестицій.

Дійсно,

щоб це стало продуктом, тре знайти кому воно треба

Я теж такої думки. Треба замовник (інвестор), щоб тицьнув пальцем «хочу це, це і це», або «палаючі очі» дизайнера / архітектора / розробника, який буде рухатись до мети.

але ж спочатку є продукт, хай і опенсорс, це взагалі не важливо. не код

Що по вашому є «продукт» у даному випадку? Соціальна мережа, чат, сервер або щось інше?

продукт, який задовільняє якусь потребу, має маркет, юзерів тощо

— це готовий бізнес. З цього не роблять open-source, тим паче, ящо справа прибуткова. Опенсор може та повинен задовольняти якісь потреби, але не повинен мати маркет.

Саме тому і виникло питання:

Open-source або стартап?

Є сенс робити з цього опенсорс? Чи можна зробити стартап?

Ну, це не зовсім невдалий стартап. Це саме не доопрацьований стартап. Можно сказати — «шаблон» (server), який наприклад можна адаптувати під якусь систему знайомств та спілкування в realtime (якщо не робити соціальну мережу). З технічної сторони, як full-stack розробник, я можу з цього написати повністю робочу платформу-моноліт вертекального масштабування (обмеження по залізу) десь за місяць, але не бачу сенсу... Якщо робити з цього стартап, то спочатку потрібен архітектор (UI/UX — дизайнер), щоб опрацьовати бізнес логіку, усілякі «фітчі» та плюшки (стрічка, лайки, коментарі тощо), включаючи монетизацію.

Дивлячись що? Якщо інвестиції, то в основному на місцевих дошках оголошень (сьогодні живу не в Україні). Але це не має значення, бо я не закцікавлений взяти кошти, а потім їх вітдавати як кредит. Соціальні мережі це такий ринок, де конкуренція складається з гігантів — монополістів індустрії. Наприклад Росія конкурує з амереканцями використовуючи владу. А якщо робити стартап полягаючись лише на ринок вільної конкуренції, то важко визначити мету (сегмент ринку) та обсяг інвестицій.

Якщо мова йде про зацікавлених (співдумців) — програмістів, то це Telegram та місцеві тематичні групи. Там в основному намагаються працевлаштувати, рекомендуючи написати резюме або бізнес-план, щоб отримати офер. Резюме в мене є, але нема розмовної англійської мови. Це по переше, а по друге: мої навички в програмуванні, десь ~ middle — senior, але позиціонуюсь як junior ^_^ без досвіду роботи (у (великих) компаніях). Та мабуть я вже занадто старий))

Цікаво, але тема не розкрита... Як відбувається декодування з латентного простору у зображення? Якщо початкова точка — випадковий шум, то на зображенні «Decoding with VAE» якась рандомна матриця пікселів і ні якого кота не видно. Я можу тілки здогадуватись, що дві яскраві точки, це майбутнє позиціонування кота та джерела світла (Сонця).

Залізо та програмне забезпечення — це не одне й те саме. Це по-перше. А по-друге: Питання полягає в тому, для кого виробляється кінцевий продукт? Мікросервісна архітектура — це і є бізнес, так само як і моноліт. Перша модель більш підходить для великого бізнесу, а друга (моноліт) для малого та середнього. Крім того, будь яку програму можна переписати... Вони складаються з методів та функцій (блоків), які можно копіювати. Зазвичай мікросервісну архітектуру використовують Банки (для своїх різноманітних послуг) та великі компанії, такі як Google, Yandex, Amazon, Facebook і т.п. Тож якщо ви вважаєте, що кожен малий чи середній бізнес платоспроможний як гігантські компанії, то ви можете продавати їм мікросервісну архітектуру (інтерфейс) з урахуванням їхнього розвитку та можливого лістингу в NASDAQ

Це математика.

— Нема у коді при вірішенні матриць ніякої математики (хіба що + та мінус — ). Це логіка послідовності дій, які пояснює математика.

Тут ти або розумієш, що таке матриця, тоді просто дивишся у бібліотеку .... Або не розумієш

— Не зовсім у бібліотеку... Якщо є теоретичні знання, то ти шукаєш потрібну інформацію у інтернеті або книжках, покладаючись на наявні знання. Але звісно, якщо використовуєш готовий продукт типу OpenAI, то дивишсья у їх бібліотеку.

зрозуміти що байт це число від 0 до 255 як на мене не важко.

— Як на мене — теж. І те саме можна сказати про три кольори у пікселі, які можуть займати числове значення від 0 до 255 (байт).

більшість кода вже написано

Якого? Якщо мова йде про розробку власного продукту, то код треба писати власноруч (дотримуючись закону про інтелектуальну власність). Комерційні API та бібліотеки це трохи інше...

Береш готовий приклад та експериментуєш. Знову ж таки, як на мене для початку треба навчитися просто програмувати.

Про це я написав у коментарі з аналогією архітектурно-конструкторської діяльності:

практика у програмуванні, це як матеріали («цеглини») при будівництві... Знаючи теорію можна будувати видатні споруди, наприклад хмарочоси; самобуд існує до ~двох поверхів.

Не знаю. Я й не знаю ізоморфізм Карі-Ґоварда... Під «теорією» розумію не особисті вподобання того чи іншого винахідника, а загальноосвітні знання програміста. Саме це має значення на практиці. І я в цьому переконався, коли почав розбирати алгоритми компьютерного зору та обробку зображень.. Мало хто відповість на форумах, як обробляти матриці мовою программування при написанні свого прототипу ШІ, чи хочаб як написати «терміта» (виділення області зображення за кольором; «хромакей»). Хоча це є басіс программіста: формати файлів, байти, стан (коду) і т.п.

індустрія пішла за методом Блекуса — науковий підхід

Звісно! При написанні програм, щоразу доводиться вирішувати нові задачі. Частково код повторюється, але в цілому програмування більш схоже на архітектурно-конструкторську діяльність, яка теж потребує кожного разу перевірку розрахунків. Тож практика у програмуванні, це як матеріали («цеглини») при будівництві... Знаючи теорію можна будувати видатні споруди, наприклад хмарочоси; самобуд існує до ~двох поверхів.

Саме цікаве, що теорію вивчають у висщих навчальних закладах, з першого по ~ третій курс, розширюючи шкільні знання. Це основа науково-дослідної діяльності: Причинно-слідчі закономірності, де доказом виступає — продукт (матеріальна дійсність — воно працює).

З капіталом 150k доларів, такі питання вирішуються бізнес-планом. Наприклад GameDev пропонують розробку рольових онлайн-ігор від ~$50K. Вони розраховують повернення коштів, орієнтуючись на трафік (кількість користувачів за певний час). Так само роблять усі інші IT-компанії відносно будь-яких стартапів.

Грубо кажучи, є 2 основні бізнес-моделі IT-компаній

У вашому випадку требо почати з визначення: Ви замовник, або виконавець з бізнес-планом? Якщо є досвід спілкування із зарубіжними замовниками, то треба шукати команду виконавців, або створити ВАТ під власне замовлення. Зазвичай саме так відкривають будь-яке підприємство.