Тут власне я не мала на увазі персональну мотивацію, а загалом рішення компанії для чого відкривати офіс там.
З тим фактом, що простіше накопичувати фінанси (в тому числі і на подорожі) перебуваючи в Україні (принаймі на даний момент) ніхто не сперечається.
ситуацію з англомовними садками ми досліджували в теорії, але на практиці знайшли інший вихід тому в садок так і не ходили. Насправді малій дійсно було непросто і вона засмучувалась коли не могла порозумітись з дітьми на дит. майданчиках. Але якщо б ми залишались в Румунії на довший час тоді б це питання «ходити в садок чи ні» навіть не виникало)
ну після 3х років я б навряд чи повернулась вже :)
В нашому випадку були дуже важливі не тільки квартирні умови, а й сам район та розташування (поруч метро та парк), що по суті мало значний вплив на ціну. Плюс наявність собаки не спрощувала ситуацію.
А так, згідна — потреби у всіх різні )
— Румуни загалом відкриті і легко йдуть на контакт. Як на мене вони більш емоційні ніж українці, але до того потрібно звикнути.
— На жаль не можу щось стверджуваті щодо ситуації з експатами в країні, але можу прокоментуваті щодо Бухаресту. В місті ми і жили в районі експатів. Є досить багато італійців, греків, французи, вихідці з Молдови, кілька датчан ;) В місцевому спортклубі було чути англ мову, російську також.
Думаю так, але чи значна важко сказати. Зі свого досвіду то зустріли АЖ 2х вихідців з України за весь рік.
Станіславе, дякую за відгук.