Хто вибиває двері? Русня чи свої?

Я ось десь маю подібні роздуми як і автор. Маючи 3-річну дитину і будучи вагітною, маю визначитись де народжувати. В Україні є чоловік, що може підстрахувати зі старшою дитиною чи бути присутнім на пологах, допомогти з молодшою, коли жінці в перший місяць рекомендуюють постільний режим. Але народжувати в Україні це бігти у бомбосховище у кращому випадку, а в гіршому потрапити під удар.

Ми би готові були виїхати натомість пропонуючи державі якийсь стабільний відсоток від доходу чоловіка натомість.

День розумію вас, я сама не прихильник статусних авто. Просто в розрізі зп айтішника 12к невелика сума за те, що гемору з ремонтами маєш менше. Для мене власне останнє було ключовим. Плюс машину з невеликим пробігом я потім ще непогано продам

Їздили в 2019, 3 роки тому в Німеччину шукати авто наше перше. Купили за 12к Рено Каптур автомат зі смішним пробігом 35к. Там наче був битий бік під час парковки, але все гарно приховали) ми не помітили коли купували. За увесь час поміняли лише ремені двигуна, і то там вже планово треба було. Проблем жодних з авто не мали. Катаємось щодня.

Я б на місці айтішника не обмежувала собі бюджет до 5, а брала би з ціною до 15 аби не мати геморою з ремонтами.

Чому «на свалку»? Ви вважаєте, що люди «просрали» час, тоді коли вони подорожували, отримували новий досвід і дивились як влаштовані інші суспільства?

Насправді, все дуже індивідуально. Я не маю авто і рідко користуюсь навіть громадським транспортом, всюди куди треба можна пішки дійти або на велосипеді доїхати. Біля трамвая жити справді не зручно, а от на сусідній вулиці від нього — супер. Я маю з чим порівнювати, бо жила і у Франківську і 7 років у Києві і після переїзду до Львова просто офігіла від кількості вільного часу, який не витрачаю на добирання, помірніших цін (зараз різниця вже правда менша аніж 2 роки тому).
На часі стоїть питання власного житла і навідміну від того ж Києва є можливість вибирати не лише між далеко від центру+близько до метро і просто далеко від центру. З автомобільним рухом проблеми є, цього не відняти, особливості планування вулиць, бажання багатьох мати авто. Втім все одно плюсів більше.

Я живу на площі Старий Ринок біля церкви, парку Високий замок і 500м від площі Ринок. Мені страшно уявити, що купити житло і жити мені доведеться не тут де зараз.

Можете побачити, де я працюю. Хороше місце як на аутсорс, нормальний проект і зп не нижче київського рівня. Плюс проживання за 10хв від роботи, ну і дешевше життя. Стосовно кав’ярень, здається судити по місту — це якось пальцем в небо, є конкретні заклади.

Не хочу влазити у мовні дискусії. Але я теж себе ловлю на тому, що хоча російську перфектно розумію і можу нею грамотно писати і говорити, інформація українською засвоюється краще. І не лишень з патріотичної позиції, намагаюсь шукати тексти українською.

Я почала вчити верстку у лютому 2015 і знайшла роботу у червні, це була позиція верстальника макетів електронних листів з туристичними пропозиціями у турфірмі. Досвіду було мало, а інформації дуже багато, я не знала або й забувала багато речей і часто вчилась на ходу. Але багато практики зробили свою роботу. Навряд чи на початку такої кар’єри ти зможеш відчути, що ти готовий. Чим більше ти вчитимешся, тим більше нової інформації тобі відкриватиметься і ти подумаєш, що цей нескінченний потік ніколи не закінчиться.
Але через кілька років ти таки опануєш більшість необхідної інформації. Може й швидше. То буде залежати від того чи ти будеш просто вчитись, а чи будеш вчитись працюючи.
Як тільки є можливість знайти хоча б якусь роботу по спеціяльності — хапайся за неї. Це варіння у соку сфери реально пришвидшить твій поступ на новій ниві.

Не кидайте університет. Якщо раптом в майбутньому захочете працювати у США, диплом знадобиться, хоча б заочний. Але звісно акцентуйтесь більше на роботі. Це ваше майбутнє.

Була чи навіть є схожа проблема, особливо коли вникаєш у щось складне і нове. Дуже допогли заняття йогою вранці. Там нам постійно талдичать про необхідність заспокоїти свій розум і метушню у голові, концентруватись на диханні, на відчуттях у тілі. І так ось дві години позаймаєшся, попітнієш, сконцентруєшся, і відчуваєш себе абсолютно по-іншому. Раджу спробувати хоча б місяць позайматись у групі с хорошим тренером.
Також архіважливо знизити обєми інформації які прокачуєш через свій мозок щодня. Краще почитати кілька великих статтей на одну тематику, аніж безліч дрібних заголовків, новин. Це жахливо замічує память.
І ще один момент. Після ситного обіду з мясом хочеться спати а не працювати. Тому я волію обідати чимось легким, а поласувати можна вже після 18. До сну все одно ще далеко.

Будь-які тестові завдання не передбачають 100500 елементів, і в них завжди можна схалявити, продумати більш криві алгоритми і це абсолютно не відобразиться на перфоменсі.
Але звідки брати знання початківцю про те які правила розробки у високонавантажених проектах?
І що важливіше де їх відточувати?
Думаю якщо це робити на 2 ’todo’ апах, то лишнім це не буде))

Досить адекватну інформацію про вартість життя в різних країнах дає індекс Біг мака
Якщо цікаво можете поглянути www.economist.com/...t/big-mac-index
Отже:
Данія — 6.30
Україна — 1.20
Думаю все дуже очевидно.