Вера в Бога побуждает признать Библию как его слово. Вера в Бога это и есть Root of Trust для всего остального.

Офтоп: у 2006-ому році робив в Сіклумі. У команді був Андрій Жук киянин, програміст .NET :)

1 Івана
19 Ми знаємо, що ми від Бога, а весь світ лежить у владі Злого.

Может есть фиксы в BIOS? Если нет, то надо зарепортить баг и пофиксят.

НЕВДОВЗІ після того, як Ісус зцілив двох сліпих жебраків, він прибуває до маленького села біля Єрусалима. Він каже двом своїм учням: «Ідіть у село і знайдете там прив’язаного молодого осла. Відв’яжіть його та приведіть до мене».

Сівши на приведеного осла, Ісус їде в поблизький Єрусалим. Коли він наближався до міста, йому назустріч вийшов великий натовп. Більшість людей знімають верхню одежу й стелять на дорозі. Інші, зрізуючи пальмове віття, кладуть його на дорогу і викрикують: «Нехай Бог благословить Царя, який приходить в ім’я Єгови!»
Люди вітають Ісуса

У давнину в Ізраїлі новий цар в’їжджав у Єрусалим верхи на молодому ослі, щоб показати себе людям. Ісус теж так робить. І ці люди виявляють, що хочуть мати Ісуса своїм Царем. Але не всі хочуть, щоб Ісус царював над ними. Це можна бачити з того, що сталось, коли Ісус прибув до храму.

У храмі Ісус зціляє сліпих і калік. Коли маленькі діти бачать це, то голосно віддають хвалу Ісусові. Але священики дуже розсердились і говорять Ісусові: «Чи ти чуєш, що ці діти кажуть?»

«Так, чую,— відповідає Ісус.— Хіба ж ви не читали в Біблії: «З уст маленьких діточок Бог учинить собі славу!» Діти продовжують прославляти Божого Царя.

Правда, що ми хочемо бути такими, як ті діти? Декотрі люди, можливо, намагаються перешкоджати нам, щоб ми не говорили про Боже Царство. Але ми таки будемо розказувати людям про все те, що Ісус зробить для людей.

Коли Ісус був на землі, то для нього тоді ще не прийшов час царювати. Коли ж наступить той час? Ісусові учні хотіли це знати. У наступному оповіданні будемо читати про це.

Матвія 21:1–17; Івана 12:12–16.

СТАЛАСЯ жахлива річ. Недавно вбили Івана Хрестителя. Іродія́да, дружина царя, не любила Івана. Вона домоглась від царя, щоб Іванові стяли голову.

Коли Ісус почув про це, то дуже засумував. Він іде до відлюдного місця, щоб побути на самоті, але за ним пішло багато народу. Коли Ісус побачив натовп, то змилосердився над людьми. Він починає розказувати їм про Боже Царство і зціляє хворих між ними.

Того ж вечора приходять до нього учні, кажучи: «Уже пізно, а це місце відлюдне. Відпусти народ, нехай підуть до міста й куплять собі поживи».
Ісус годує натовп

«Їм не потрібно залишати це місце,— відповідає Ісус.— Ви нагодуйте їх». Звертаючись до Пилипа, Ісус питає: «Де ми можемо купити так багато їжі, щоб нагодувати всіх цих людей?»

"Щоб хоч трохи нагодувати кожного, потрібно дуже багато грошей«,— відповідає Пилип. Тоді відізвався Андрій: «Хлопчина, який носить нашу їжу, має п’ять хлібів і дві риби. Але цього не вистачить для тих людей».

"Накажи людям посідати на траву«,— говорить Ісус. Подякувавши Богові за їжу, він почав ламати її на куски. Потім учні роздають усім людям хліб і рибу. Там є 5000 чоловіків і ще більше тисяч жінок та дітей. Вони всі наїлись досхочу. І коли учні зібрали залишки їжі, то назбиралось 12 повних кошиків!

Тоді Ісус відправляє своїх учнів човном на другий берег Галіле́йського моря. Увечері знявся сильний вітер і почав кидати човен по бурхливому морю. Учні дуже настрашились. Опівночі вони бачать, що хтось іде до них по воді. Їх обгорнув великий жах, бо не знають хто це.

«Не лякайтесь,— каже Ісус.— Це я!» Вони таки не вірять цьому. Тоді Петро каже: «Якщо це дійсно ти, Господи, тоді скажи мені підійти по воді до тебе». Ісус відповідає: «Іди!» Петро виліз з човна й став іти по воді! Та він налякався і почав тонути, але Ісус урятував його.

Пізніше Ісус знову нагодував тисячі людей. Цього разу він нагодував їх сімома хлібами й кількома маленькими рибками. Всі люди наїлись досхочу. Чи ж не чудово те, як Ісус дбає про людей? Коли він царюватиме, ми вже ніколи ні про що не будемо журитись!

Матвія 14:1–32; 15:29–38; Івана 6:1–21.

Євангеліє від Івана 12
36 Тож, поки ще маєте світло, вірте в нього, аби стати синами світла«.
Сказавши це, Ісус відійшов і сховався від них. 37 І, хоча він здійснив на їхніх очах стільки чуд, вони не вірили в нього. 38 Так виконалися слова пророка Ісаї: «Єгово, хто повірив у те, що почув від нас, і кому Єгова виявив свою силу?» 39 А не могли вони повірити, бо, згідно з іншими словами Ісаї, 40 «він засліпив їм очі та зробив їхні серця черствими, щоб вони не бачили очима, щоб не розуміли серцями, щоб не навернулись і щоб я їх не зцілив». 41 Ісая сказав усе це, оскільки бачив його славу й говорив про нього. 42 А втім, навіть багато начальників повірило в нього. Але щоб фарисеї не відлучили їх від синагоги, вони його не визнавали, 43 бо славу від людей любили більше, ніж славу від Бога.

Есть парсер сильно усеченного подобия HTML с колбэками.

Главное чтобы регресса не было. Главное терпение и вера. Осталось не долго. О глобальном мире и безопасности уже объявили.

Каждого здравомыслящего человека должны волновать эти вопросы. Именно чтобы найти на них ответы и нужно читать Библию. Она отвечает на них и на многие другие. Сама суть в том что человек был создан свободным, с правом выбора подчинятся Богу или нет. Бог отвел время для решения этого спора...

Библия единственная книга, которая действительно переписана много раз и переведена почти на все языки мира. В ней содержатса достоверные данные, на которые ссылаются археологи и историки. В ней есть пророчества. Какая еще книга может сравниться с Библией?

Что не так? Я там вижу объектно ориентированный подход.

Нужно открыть Библию на первой главе.

О первом приходе Иисуса было записано задолго до его рождения. Было указан род из которого он родится, а также много мелочей, включая что его казнят и кинут жребий за его одежду.

В Библии рассказывается, что персидский царь Кир II освободил иудеев из вавилонского плена. Он позволил им вернуться в Иерусалим и заново отстроить Божий храм, разрушенный в 607 году до н. э. вавилонянами (Ездра 1:1–7; 6:3–5). О точности библейского повествования свидетельствует цилиндр Кира — клинописный глиняный документ, найденный в 1879 году на месте древнего Вавилона. Надпись на цилиндре упоминает царя Кира по имени и сообщает, что он позволил пленным из разных народов вернуться на родину, взяв с собой предметы своего культа. Один из писателей Библии — пророк Исаия записал предсказание Бога Иеговы о Кире: «Он исполнит все, что мне угодно, в том числе мои слова об Иерусалиме: „Он будет отстроен“ — и о храме: „Твое основание будет заложено“» (Исаия 44:28).

Это знают все, кто не знаком с UEFI, на котором его пока нет.

и че там нормально покланяться злопамятной сущности, которая наказывает невинных (детей до 4-го колена, или сколько там), запрещает работать в субботу и нормально относится к наличию у его последователей рабов?

Хам тоже думал что ничего плохого не сделал, только высмеял своего отца.

Библия, известная также как Священное Писание,— это настоящая сокровищница мудрых изречений. Однако обратите внимание, что́ Библия говорит сама о себе: «Все Писание вдохновлено Богом» (2 Тимофею 3:16). И тому есть множество подтверждений. Вот лишь некоторые из них:
Ни одному человеку не удалось доказать, что Библия не точна с исторической точки зрения.
Люди, писавшие Библию, были честными и искренними. Их откровенность укрепляет доверие к Священному Писанию.
Через всю Библию красной нитью проходит одна главная тема — подтверждение Божьего права на власть и исполнение Его замысла посредством небесного Царства.
Хотя написание Библии было завершено много столетий назад, в ней не содержится ошибочных, с точки зрения науки, взглядов, которые были распространены в древности.
Исполнение библейских пророчеств подтверждается историческими свидетельствами.

Однажды, когда настает очередь Захарии совершать служение в Божьем храме в Иерусалиме и он входит в святилище, у жертвенника для сжигания фимиама внезапно появляется Гавриил.
Неудивительно, что Захария напуган. Но ангел успокаивает его: «Не бойся, Захария, твоя мольба благосклонно выслушана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанн».
Захарии трудно в это поверить. Дело в том, что они с Елизаветой уже в преклонных годах. Тогда Гавриил объявляет ему: «Так как ты не поверил моим словам... ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, в который все это произойдет» (Луки 1:20).

«неудобные вопросы» — так нынче называют хамство?