Java Developer
  • Провальные способы просить прибавку к зарплате

    Колись працював в одній компанії... долар ще по 5 був тоді...
    І якось я зрозумів, що треба щось міняти і вирішив звільнятися звідти. Для порядку, хотів завершити роботи по поточному проекту і пропрацював ще там пару місяців у зв’язку з цим.
    Потім озвучив своє рішення.

    Так вот, протягом наступних двох тижнів, які я ще мав відпрацювати, мені два рази пропонували підняти зарплату ... кінець-кінцем, майже в два рази і це при тому, що ключові речі, що від мене залежали, я вже зробив.

    І, знаєте, перше в голову приходило не те, що, можливо, варто залишитися тут, а те, що «ці паразити стільки часу платили мені значно менше, ніж я міг заробляти».

    Так вот: не робіть так.
    Якщо людина вже вирішила йти, то це особистий фейл керівника: або він був занадто жадібний, або занадто не кваліфікований, щоб забезпечити необхідний рівень мотивації (в тому числі й заробітку).
    Є, правда, ще варіант, що людина просто виростає з займаної посади, а підходячих посад немає.

  • Портативний фреймворк або набір інструментів для веб-програміста

    Я думаю, що всі «бородаті PHP програмісти» через це пройшли.

    Особисто в мене, 90% подібних розробок покрились прахом після того як перейшов на symfony, а потім на yii. (доречі, як на мене, yii на дві голови вище за symfony1, про symfony2 нічого не знаю).

    З подібного коду залишилась лиш

    function issetdef(&$var, $def=null, $possible=null)
    {
        if (isset($var))
        {
            if ($possible===null)
                return $var;
            if (is_array($possible))
                return in_array($var, $possible) ? $var : $def;
            if ($var == $possible)
                return $var;
        }
        return $def;
    }
    
    і аналогічна nemptydef().

    Решта ж наробок зазвичай вписується в yii-шу модель модуля або розширення, що зазвичай і використовується і має вузьке функціональне призначення, а не «ліба на всі випадки життя».

  • Программисты должны работать бесплатно

    Я не говорю об опенсорсе или пет-проектах — общественная польза обоих этих вариантов вызывает сомнения.
    Ви жартуєте? Open Source зробив для світу більше, ніж всі безкоштовні юристи разом взяті.
    Не намагайтеся перенести досвід юристів на програмістів, так як це зовсім різні сфери.

    Якщо юристи працюють пару днів в місяць безкоштовно, то програмісти правлять OpenSource проекти, пишуть туди баг-репорти та feature request’тия, розвивають свої стартапи, які майже завжди дають щось безкоштовно.
    Без цього ви б не побачили ніколи ні Linux’а, ні php, ні незліченної кількості ліб на всі випадки життя під всі мови програмування, ні купи комерційних проектів, які це все використовують.

    Так що ефективніше вербувати людей в opensource, ніж намагатися втягнути людину на три дні в абсолютно невідомий проект.

  • Кого обсуждают? QA или QC?

    С другой стороны, если я, например, PM и ищу себепополнение команды, то никогда не возьму сотрудника, который не понимает принципиальной разницы между QA и QC
    Ну... «ніколи» — це не зовсім «Ceteris paribus»:)

    А взагалі за інших рівних умов можна й вибирати й по принципу «а вот цей ще і танцює».

    З іншої сторони, я довгий час толком не вважав за програмістів людей, які скажем, ніколи не писали алгоритм Дейкстри чи не читали Кормена. Але реальність така, що ці знання потібні не так часто і люди й без них справляються зі своїми задачами і дуже навіть не погано. В результаті кожен знаходить своє місце, правда ціна питання різна.

  • Кого обсуждают? QA или QC?

    Это показывает отношение человека к делу, которое ему нравится.
    Нічого це не показує. Людині може бути щиро пофіг на різницю між QA та QC. А iso9000 взагалі може бути з галузі буквосполучень, які прсто пишуть на коробках.

    Поки інші вчитуються що ж це таке, людина може набивати досвід в технологіях та інструментах для тестування. І в результаті зможе взути будь-якого “QA Senoir’а” зі знаннями різниці між QA та QC.

    Це чимось схоже на економістів, які знають “типи ризиків”, але банально не можуть перемножити дві ймовірності.

    Підтримав: Andrey Pilipenko
  • Университет для братьев наших меньших

    Якщо чесно, то ККД перші два роки навчання були на рівні. Далі — трохи гірше. А магістратура — взагалі шлак.

  • Университет для братьев наших меньших

    Ви спитали думку — я висловив свою.

    как я выше писал, КПИ, Шевченко — концепт один и тот же, «украинское образование»
    Кругом є проблеми, але в Україні ви краще наврядчи знайдете.
    ИМХО бакалавр важнее магистра, бакалавр это реальная база, а магистр уже это в основном водичка «как корабли бороздят просторы Вселенной».
    Ви праві, в Україні так і є. Але, якщо я вірно оцінюю ситуацію, то в штатах відношення з точністю до навпаки (сам там не вчився, якщо що): тобто для бакалаврів викладпють всяку банальщину і завантажують рутинною роботою побільше (тобто програма для більшої аудиторії людей, які готові платити), а магістрів та аспірантів натаскують по повній.
    при этом приоритет — реальные знания, а не лайфхаки от собирателей корочек в стиле «4 года проучился на бакалавра в Украине, 1 год заграницей на магистра — в итоге получит диплом заграничного ВУЗа — PROFIT!»
    Реальні знання в ІТ — це постійна робота над собою паралельно з вивченням базових предметів в ВУЗі. Інакше ніяк. Не будеш писати всяку фігню у вільний час, в кращому випадку будеш посереднім фахівцем.

    Ви серйозно думаєте, що бакалавр в найближчих сусідів значно кращий?
    В чомусь кращий, допускаю. Але, щоб значно — не думаю.
    Організація навчання — точно краща. Зміст — так собі.

    Подумайте над іншим. В Україні можна вчитися:
    1. Безкоштовно.
    2. Відносно не напряжно з точки зору формалізмів.
    3. Хто трохи розумніший, використає 2 для розвитку. Хто хоче халяву схопити — прогуляє.
    4. Набити не погану базу для вступу в магістрауру/аспірантуру в дійсно круті ВУЗи. Можливо по грантах.
    5. Після школи, IMHO, можливостей для 4 майже нема... тільки за великі гроші.

  • Университет для братьев наших меньших

    Я б радив бакалавра отримати в КПІ або Шевченко. А далі, якщо хочеться, йти за кордон, то йти master’а отримувати або одразу на PhD. В такому сценірії, можна й на грант в топовй ВУЗ попасти. А на бакалавра — наврядчи.

  • Университет для братьев наших меньших

    Шевченко, кібернетика — не треба списувати цей факультет. Ніразу не пожалів, що там вчився.

    А щодо самоосвіти ... так це кругом треба.
    В університеті не вчать, там треба самому вчитися.
    Тільки в США, якщо вчитися не будеш — виженуть.

    Підтримав: Serge B
  • Университет для братьев наших меньших

    Це де ви навчались?

  • Быть vs. стать программистом

    Читати треба і треба багато. Але краще ітеративно це робити... тобто краще читати про те, з чим вже доводилось трохи працювати.

    Підтримав: Roman Mykhailovych
  • Быть vs. стать программистом

    Є люди, які мислять «від конкретого до загального», а є — «від загального до конкретного»
    А є люди, які вибирають спосіб мислення в залежності від задачі.
    Як на мене не складно зрозуміти, що якщо пишеться «червоний», то йдеться мова про колір, а якщо йдеться мова про колір, то він може бути як червоним так і зеленим.
    Не стану писати «на коліні» поки не складу собі принаймі примітивне уявлення про те, як працює система.
    Це, звичайно, дуже круто одразу бачити як все буде працювати. Але в багатьох випадках це утопія і ви так і не напишите ні стрічки коду. Найчастіше це буває коли треба зробити задачу на абсолютно незнайомій технології або мові.

    І навіть в тих випадках коли «загальне» більш менш зрозуміле, то до релізу воно встигає пару раз змінитися.

    Доречі, є різниця між співвідношеннями «загальне-конкретне» та «ціле-частина».

  • Очередная «Новая» карта Киевского метро

    В чомусь ви праві. Але вибачте мене Голосіївська-Теремки, зображати з півночі на південь, якщо в дійсності це не так — це занадто. З червоною гілкою — те саме.

    По цій схемі не видно, що з Теремків до Академмістечка їхати на метро, можливо, не найкраща ідея.

    Навіть, якщо на секунду уявити, що схема метро мене влаштовує, так як я приблизно знаю що де є. То дивлячись на схему електрички, я розумію, що вона абсолютно сенсу немає. Я бачу, що метро зображено не вірно, і допускаю, що схема залазниці така ж. Я там не знаю жодної станції. І знати ніколи не буду. Так як буду їздити на метро.

    Від карти відхилятися можна і навіть інколи треба. Але не в таких масштабах.

    Чому від Шулявської до Політеха відстань менша, ніж від Житомирської до Академмістечка? Судячи з вашої логіки з картю це не пов’язано. Отже це щось інше. Хм... може час поїздки пропорційний відстані на схемі? Та не схоже. І що це тоді? Ляп?

  • Проект закона про авторское право в Интернете

    В Украине на эту тему до сих пор было принято НИЧЕГО.
    А ви впевнені, що це робити потрібно?

    Закони потрібно приймати там, де благо від їх прийняття значно перекриває шкоду від них.
    А приймати «щоб було» та «кругом є, а в нас немає» — безглуздо.

    Чиї права це націлено захистити?
    1. Журналістів і блогерів, публікації яких копіюють на свої сайти всі, хто хоче?
    Максимум, що вдастся — це створити одиничні проблеми тим, хто робить copy/pase. І все рівно, як писали тут, 12 годин — дуже короткий термін, а 3 дні для багатьох «копіювальників» буде достатньо: пару одиничних заявок вони виконають через 3 дні, і через деякий час розмістять ту саму інформацію під іншим урлом, потім знов видалять, потім знову розмісять і так поки комусь не набридне. Більш просунуті «копіювальники» оперативно перефразують текст (це дешевше ніж писати своє) і ніхто нічого не доведе.

    2. Власників прграмного забезпечення, аудіо/відео контенту?
    Це неможливо в інтернеті. Історія торрент-трекерів це показує. Кінець-кінцем зводиться все до абсурду, коли під заборону підпадають посилання, в тому числі magnet посилання. Тобто, наприклад, мені не подобається якийсь сайт. Тоді я роблю наступне:
    1. Шукаю можливість додати коментар на сайті.
    2. Вписую туди magnet посилання на щось типу своєї фотографії на фоні озера.
    3. Пишу скаргу на адресу адміна сайту, яка ймовірно рідко перевіряється.
    4. Чекаю 3 дні, пишу хостеру і той вимикає сервер з сайтом.
    5. Profit!

    Ці дві категорії авторів вже давно знаходять способи виживати в умовах коли все копіюється і розповсюджується. Книги ж пишуться, статті публікуються, фільми та серіали знімаються, музика записується. Отже
    1. Все нормально.
    2. Незручності це створює переважній меншості економіки, яка все-рівно живе і розвивається.

    Якщо ж намагатися захистити ці дві категорії авторів, то отримаємо одне з двох
    1. Це не буде працювати, крім випадків коли «треба наїхати».
    2. Це буде працювати, але чинитиме тиск на будь-який інтернет ресурс. Веб-сайти стануть занадто дорогими в підтримці та обслуговуванні як технічному так і юридичному. А про web 2.0 взагалі забудьте. Розробити соціалізацію на сайті буде практично не можливо. Конкуренти швидко загадять «забороненою» інформацією і закриють.

    Так що, дякуємо за старання, але не варто.
    Деяка анархія в інтернеті — це благо — це свобода.
    Так було і нічого страшного не ставалося. Отже так має бути й надалі.

    Підтримав: idOne Арбузный
  • Коледж чи школа?

    Я в свій час вибрав школу, потім університет.
    Для мене це був найкращий варіант.

    1. Всю необхідну математику я взяв в університеті. І я думаю, що жоден коледж цих знань не дав би на такому рівні і за такий час.

    2. Програмування тебе ніхто ніде нормально вчити не буде, якщо не будеш кодити сам. Так що з цієї точки зору все рівно.

    3. В школі 9-11 класи в голові були лише олімпіади різного сорту з програмування та трохи з математики. Це дало гарний фундамент для подальшого навчання та роботи. Коли на першій роботі (це було в 2-му симестрі 1-го курсу) колега не знав як написати простий синтаксичний аналізатор, я лише міг подивитися на нього великими круглими очима. Для мене це були базові речі.

    4. Всі хто каже, що в університеті все фігня — праві лише на половину. Праві вони в тому, що закінчивши університет ти запросто можеш бути нікому не потрібен з тими навичками, яких тобі там недодали. І НЕ праві в тому, що в університеті ти маєш шанс отримати фунаменталні знання для цієї спеціальності + побудуєш широке коло знайомих спеціалістів (як інколи кажуть: розумні люди знають розумних людей).

    5. Якщо хтось каже, що ці «фундаментальні знання» нікому не потрібні, повір, ці люди просто не вміють ними користуватися. Час від часу попадаються задачі, які без цих знань ти просто не здатен будеш вирішити.

    Так що: ходи на олімпіади, йди в університет, програмуй все підряд і влаштовуйся на роботу з перших курсів. Будеш, як тут кажуть, 23-хрічним сеніором :), якщо не раніше.

    Підтримали: Тарас З, Dmytro Kovalchuk
  • Как организовать приложение «немного круче» Hello world

    Купа теорії нічого не дасть на перших етапах.
    Вона набагато краще заходить, після написаних декількох невеликих проектів.
    тобто
    while (true)
    {
    code();
    read();
    }

  • PHP дайджест #1

    Теска, ваш комментарий из разряда «Не читал, но осуждаю».
    Не зовсім так, але погоджуюсь: не дочитав до кінця.
    Отлично можно обходится без framework-а и в относительно большом проекте
    Я з цим, вцілому, згоден. Далеко не завжди існує гарний фреймфорк, який підходить під задачі. Тоді, якщо проект розростається, в ньому виділяється одна або декілька частин, навколо яких все працює, і, якщо повезе, вийде щось схоже на свій фреймворк.

    Справа в тому, що хоч на php можна писати майже все, але найкраще він підходить для вузького кола задач. І для цих задач є чудові фреймворки.

    Можливо, в мене не такий широкий досвід роботи з php, але поки-що я не бачив проекта, що краще було б реалізовувати без фреймворка (я не враховую шели, сайти на дві сторінки та дуже високонавантажені скрипти).

    Підтримав: Игорь Тимошенков
  • PHP дайджест #1

    Стаття не погана, якщо метою є розібратися з шаблонами. Але для того, щоб писати свій веб-фреймворк, треба мати серйозніші аргументи ніж «In most cases a framework does not make sense».

    сам принцип написания приложений без фреймворков?
    Кожній задачі — своє рішення. Інколи можна й без фреймворка. Наприиклад, < ?phpinfo()? > :)
  • PHP дайджест #1

    Там пишуть про Front Controller, Composer, Inversion of Control, ....
    Про який Hello World може йти мова?

    Це аля Hello World на 10 файлів і на 1000 стрічок?

  • PHP дайджест #1

    Как создать приложение без PHP фремворка. Будет полезно посмотреть (почитать) всем.
    Ще по темі:
    Як відкрутити болт ножом.
    Як забити цвях шматком цегли.
    Як помити посуд без води.
    Як запалити вогонь без сірника.
    ...

    Мораль: якщо немає нічого під рукою (викрутки, фреймворка), але дуже треба (знати задню кришку ноута, зробити landing-page) — можна працювати й без інструмента (викрутки, фреймворка), але якщо роботи багато (болтів багато, сайт великий), варто придбати ящик з інструментами (набір викруток та ключів, вивчити якийсь фреймворк).

    Підтримав: Olexiy Fedyanin
← Сtrl 1... 192021222324 Ctrl →