сразу на трех (рус/укр/англ) — так охват максимальный.

Назовите хоть один довод который будет полезен моему делу — и я его обязательно обдумаю.

В даному конкретному випадку і якщо мова йде про ІТшників.
Пишіть англійською. Заодно і маленький фільтр на профпридатність отримаєте.
Якщо мова, наприклад, про бухгалтерів та юристів, українською краще, так як кандидат не стане тратити час на постійний переклад між російською та українською (першоджерела ж українською).

насилие вместо популяризации и стимулирования

Такого я точно не писав. Навіть більше ... писав протилежне.
Але, якщо чесно, то, як на мене, з надмірною лояльністю варто зав’язувати.

То есть, они должны быть исключительно на украинском? Даже если это прямо вредит делу (бизнесу)?

Десь я тут писав вже .... адміністративні заходи тут застосовувати не можна. Тому я б сказав «переважно українською». Доречі, чим, цікаво, для вашого бізнесу гірше розмістити об’яву про вакансію, скажем, в Києві, українською, а не російською?
Є в Києві багато програмістів, що знають англійську та російську, але не взмозі прочитати вакансію українською?

Зрозуміло, що робити адміністративні обмеження є не лише зовсім не корректним кроком, а й шкідливим.

Але заохочувати ту чи іншу поведінку в мовному питанні потрібно .

Освічені люди незалежно від рідної мови здатні спілкуватися грамотно.
Може ви, просто, мало спілкуєтеся з людьми українською?
Ще рік-два назад я ставився більш ліберально до російської і в деяких колах спілкувався російською. І лише за останніх подій зайняв більш принципову позицію.

А взагалі... те, що за СРСР українська виживала в основному за межами великих міст або в одиничних душах небайдужих, зробило свій внесок: і з точки зору поширення і з точки зору якості володіння.

Виходячи з моєї логіки, те, що ви вважаєте російську рідною не повинно впливати на розвиток української як єдиної державної мови (назви міст/вулиць/зупинок/знаків/вказівників/об’яв/документів/.... в тому числі і об’яв про вакансії). А в особистому колі хоч китайською розмовляйте.

Окупантом ви можете і не бути, але під вплив окупаційного режиму точно папали.

Конечно не меняет. Для меня она сотается родной.

Не статус для вас особисто, а для суспільства.

Как родной язык может быть иностранным?

Якщо ви отримаєте громадянство США, то російська залишиться рідною, але вже точно стане іноземною. Не бачу протиріччя.

книжки там хоть художественные по истории почитайте

Таким чином історію вчити точно не варто.

Пол страны, получается, иностранцы? Или оккупанты?

Факт в тому, що за СРСР, без російської мови і партійного квитка «в душі» — людина була майже ніким. І це продовжувалося декілька поколінь. За цей час хтось просто підлаштувався. Хтось переїхав на територію України з інших «республік». Називати останніх прямо іноземцями не можна, так як вони живуть тут досить довго.
Але те, що російська мова є їх рідною, не означає, що вони не повинні володіти українською.

Это право сторон выбирать.

Але судити то українським судам. І підтримувати всі мови — то не раціонально. Тому є сенс вибрати українську між резидентами та англійську, якщо стороною є нерезидент.

Это не обесценивает весь массив данных, то стоит относиться с здоровым недоверием. Там есть неправда.

Це стосується будь-яких цифр. Тому я й одразу сказав, що там є суперечності між різними дослідженнями.

Какие шаблоны документов?

Як мінімум тих, де стороною є держава. Те, що в паспортах частину інформації дублюють російською — це взагалі щось надзвичайне.
Потім, як на мене, було б правильно договори/акти/... між резидентами України оформляти українською.
Хоча тут варто бути дуже обережним з обмеженнями. Міжнародні договори, наприклад, зручно укладати англійською і в багатьох випадках можуть виникнути непотрібні складнощі.

На цих сторінках ситуація висвітлена більш повно: uk.wikipedia.org/wiki/Мови_в_Україн uk.wikipedia.org/...й_склад_населення_України
Там, правда, між різними опитуваннями є значні суперечності. Але 45, 42 та 13 — це не зовсім вірні дані.

В будь-якому випадку, ніхто вам не нав’язує ту чи іншу мову. Кожен має право використовувати ту мову, яку він вважає за потрібне.
Але не варто перекручувати аргументи. Потрібно погодитись з
1. Будь-хто має право розмовляти тією мовою, якою він бажає. До цього права входить право створення, наприклад, навчальних закладів з цією мовою навчання.
2. Писати закони, називати міста/вулиці/зупинки громадського транспорту, узгоджувати шаблони документів, тощо будь-якою мовою, крім української — нісенітниця (крім декількох винятків аля закордонний паспорт).
3. Ніхто російську мову не ущемляє в Україні. Зато українську не дуже й то намагаються популяризувати (не дай ж бог розізлити носіїв російської...), що, я вважаю, є дуже не вірним.

В мировом масштабе и украинскому и русскому уготована судьба языков мелких национальных групп.

Ну і чудово. Вот в маленькому селі з назвою Україна хай буде собі українська.

английский как глобальный язык бизнеса и кросснационального общения

Ну і чудово. Ще додайте сюди статус «мови науки». Насправді, де факто воно так зараз і є.
Добре, що хоч російську до міжнародних не приписали (хоч в якомусь локальному сенсі вона такою є).

отсутствие потребности

Я б сказав відсутність відчуття потреби, якщо точніше.

Поки людина в Україні є туристом чи проїздом, спілкування російською чи англійською — це норм.

Але якщо є рішення залишатися тут на постійній основі, будьте ласкаві, вивчіть мову. Це є добре знати мову країни в якій ти живеш.

Інакше можна ж взагалі продовжити логіку і сказати «нафіг ці всі понад 200 мов, давайте всі спілкуватися англійською», що є зрештою досить раціонально, але наврядчи правильно.

Вы считаете нежелание учить украинский язык болезнью?

Ви мене не вірно зрозуміли. Це був певного роду фразеологізм.

В мене є багато знайомих, які в основному спілкуються російською. Це не робить їх гіршими чи кращими за інших.

Суть «хвороби» полягає в тому, що є люди, які постійно проживають в Україні і не відчувають потреби/ообов’язку володіти українською та поважати її.

Це не зовсім особиста проблема. Це суспільна проблема.

Я не на стільки сильний в історії, щоб давати вам авторитетне пояснення. Знаю лиш те, що там були англійські колонії.

Ви подумайте про інше. Звідки англійська мова взялась у нас (англомовної окупації на території України я не знаю)? В усіх наших сусідах? В Китаї? Чому ця мова стала де факто мовою міжнародного спілкування?

1. Всі українці розуміють українську.
Нет
2. Всі українці розуміють російську.
Нет

Ок, майже всі. Завжди є виключення.

Нет, вообще не хотят.

Ну-ну... Тобто ви англійську зовсім не хотіли вчити? І вас насильно заставляли аж до такого рівня, що ви можете сказати, що знаєте англійську на рівні «Professional working proficiency».

По суті, російська мова — це мова окупантів.

Без комментариев. Думайте в следующий раз прежде чем такое писать.

Ви можете не повірити, але думав і не раз. За час входження України в склад СРСР, друга світова війна була не єдиною чорною сторінкою в житті українців.
Я визнаю, що такі заяви в певному сенсі є суб’єктивними. Але кожен має право інтерпретувати речі по своєму. Деякі країни давно вже поставили крапки над і саме так: ru.wikipedia.org/...ki/Музей_оккупации_Латвии . В Україні усвідомлення того, що події на цій землі події того періоду теж підпадають під таке тлумачення, теж по трохи приходить (посилання я кидав).

Тобто ви не знаєте, де жили ваші батьки (друге покоління) і коли/куди ви з ними переїжали?
Чи ви не знаєте, де жили батьки ваших батьків (третє покоління)?

(Я розумію, що є люди, що не знали батьків. І це сумна історія. Зараз мова не про них.)

1. Всі українці розуміють українську.
2. Всі українці розуміють російську.
3. Багато українців в побуті розмовляють російською (більшість або прогнулись під час СРСР, або живуть в Україні відносно недавно: 2-3 покоління).
4. Багато розмовляють російською, хоча хочуть розмовляти українською. В основному із-за того, що відчувають, що їх мова буде звучати не неприродньо, так як українською розмовляють мало.
5. Багато російськомовних вчать дітей в україномовних школах і не тому, що інших нема, а тому, що хотять, щоб діти знали і спілкувалися українською.

6. Не залежно від 1-5, всі хотять знати англійську. Більшість намагається її вивчати.
7. Багато стверджують, що знають англійську.

По суті, російська мова — це мова окупантів. Якщо такою її не вважаєте ви, то такою її вважають багато людей в багатьох країнах, де вона є «другою рідною». Та й сам факт, що російську широко використовують не лише росіяни (але не по всьому світу, тільки сусіди) є ознакою того, що ця мова поширювалася «не зовсім мирним шляхом». В англійської мови інша історія.

Тобто десь половина ваших співвітчизників — англомовні?

Десь половина розмовляють в побуті російською. Це не міняє статус мови. Вона залишається іноземною. А в даному випадку, ще й окупаційною. Добре, що хоч зараз це починають називати своїми словами: espreso.tv/..._ukrayiny_u_khkh_stolitti