Java Developer
  • Автоматизуймо Україну

    І навіть цей процес можна автоматизувати :) Не на 100% звичайно, але на 80% як мінімум
    Можна, але скоріше всього не треба. Автоматизація деяких процесів буде дорожча, ніж одноразова ручна робота.
    Підтримав: Yuriy Zipov
  • Автоматизуймо Україну

    Зараз вони совки і дармоїди. А завтра продавці, кур’єри, секретарі, експедитори, водії, таксисти, ... Список продовжте самі. Дуже багато є професій, що потребують кваліфікації, яку можна отримати на місці або на 2х-3х місячних курсах.

  • Автоматизуймо Україну

    Ви можете не повірити, але тупі і ліниві молоді люди сильно міняються, коли починають «вилітати з гнізда». Викиньоте їх на ринок праці і вони знайдуть собі роботу. Можливо, не дуже «круту», але знайдуть.

    Чи ви пропонуєте їх тримати лише тому, що вони тупі і ліниві і їх жалко? Чи потрібні нам такі державні службовці? Чи хочете ви зустріти таких, коли будете переоформляти закордонний паспорт?

    Підтримав: Валентин Шелков
  • Автоматизуймо Україну

    Тема гнилая. Государству на это все плевать.
    Держава — це люди. Тема далеко не гнила. Багато що робиться в цьому плані.
    А апелювати до пузатих корупціонерів — це глухий кут. Ми так нічого не доб’ємся.
  • Автоматизуймо Україну

    Тут питання в адекватності реалізації.

  • Автоматизуймо Україну

    Перекваліфікація — це нормальний процес.
    Якщо ви думаєте, що після закінчення ВУЗу отримали професію на все життя — це глибока помилка в сьогоднішньому світі.

    Підтримав: Volodymyr Spodaryk
  • Автоматизуймо Україну

    Невірно поставлене питання. Якщо в процесі автоматизації людей потрібно буде менше, то в результаті послуга стане дешевшою. А вивільнені ресурси можна направити на інші справи.
    Бабульки підуть няньчити внуків. А вивільнені молоді батьки зможуть працювати більш ефективно.

  • Gender gap в софтверных компаниях

    Це був коментар до цієї статті. Ніяких завнішніх досліджень не малось на увазі.
    Вказані цифри — це перші цифри в діаграмі в статті.

    Моє твердження — це просто варіант тлумачення цих цифр, який відрізняється від «жінкам не доплачують». Я не берусь стверджувати який з варіантів вірний. Але я не бачу причин другий вважати кращим за перший.

  • Gender gap в софтверных компаниях

    Сексизм — це коли доросла людина дівчинці дарує ляльку, а хлопчику — машинку. Це — сексизм.

  • Gender gap в софтверных компаниях

    И не 6,8%, а 12,4% — именно это написано в оригинальной статье.
    Ем... там дві цифри на різні роки. Але суть не міняється.
    Данные зарплатных опросов открыты и опубликованы — что в студию-то?
    Бородаті економісти та соціологи пишуть цілі наукові статті по аналізу подібних наборів даних, де ретельно обгрунтовують методологію аналізу. Я не кажу, що ваш аналіз не вірний, я кажу, що без хоча б словесного опису методології мене він зовсім не переконує.

    Не соромно зізнатися, що у вас там звичайна регресія з 3-4 змінними. Це нормально: швидко, легко та дає приблизний результат.

    Ті ж бородаті економісти можуть сказати, наприклад, що кількість років досвіду роботи не лінійно співвідносится з досвідченістю. Що після якогось там часу роботи на одному місці, компетентність навпаки падає, а не зростає. Колись читав якесь дослідження на цю тему ... жаль не найду посилання.

    Статистика везде разная, я просто взял один из примеров. К сожалению, извлекать эту информацию из всех университетов было бы слишком долго.
    Воно то так, але ви не можете просто взяти один вуз та одну спеціальність, а потім заявити, що
    Meanwhile, the number of young women who pursue programming-related degrees is significantly lower than the number of female tech specialists in Ukrainian companies.
    Ну, и прикладная математика — это всё-таки не совсем то.
    Ви впевнені, що прикладна матемематика не зовсім те? Згідно мого суб’єктивного досвіду з ПМ виходять не гірші програмісти ніж з інших спеціальностей, а то і краще ... вони ж писали DFT, а дехто навіть JPEG кодеки писав, поки на інших спеціальностях люди розбиралися з Java EE.

    Більше того, багато людей з зовсім непрофільних факультетів (мех.мат., радіо-фізичний, фізичний) теж йдуть в цю сферу,... правда, вчитись їм доводиться дійсно самим.

    Підтримав: осокор тауер
  • Gender gap в софтверных компаниях

    А до чого тут сексизм? Це статистика. Цифри не можна тлумачити як попало і наведене поянення не можна відкидати лише тому, що воно комусь не подобається.

    Доречі, uk.wikipedia.org/...життя_в_Україн, жінки живуть в середньому на 10 років довше в Україні. Сексизм чи статистика?

    Підтримав: anonymous
  • За скільки продати програму?

    Надіюсь ви розумієте, що в реальності в даній ситуації це не спрацює

  • Gender gap в софтверных компаниях

    Просто прикольні цифри, які не говорять майже нічого.

    Щодо графіку, що побудований на опитаванні на ДОУ ... тут можна знайти інші пояснення, наприклад, що жінки 25-39 років з 5-9 роками досвіду роботи з Java в середньому менш кваліфіковані, ніж чоловіки.
    Та й, блін, яких 15%? Для цих ж Java developer’ів різниця в 3.5%... чи не є це статистичною похибкою?

    В оригінальній статті є дуже багато огріхів та суб’єктивності.


    According to the Department of Informatics and Computer Science in Kyiv Polytechnic Institute, 12.4 percent of the students enrolled in the 2014-2015 academic year were female,
    А згідно статистики факультету кібернетики в Шевченко, відсоток буде інший. (списки студентів cyb.univ.kiev.ua/...r.students.html, всіх не рахував, але по одній з груп на прикладній математиці, 25%)
    при прочих равных женщины зарабатывают в среднем на 15,5% меньше.
    Мат. модель та дані в студію. Те, що жінок було там всього 6.8% (написано в оригінальній статті) враховано?

    В результаті маємо просто статтю з гучною назвою.

    А щодо жінок в IT індустрії.... я не можу говорити за всіх, але в усіх колективах, з якими я працював, до програмістів жіночої статі ставляться дуже гарно і оберігають їх як вимираючий вид. Не думаю, що багато з них страждають із-за дескримінації.

  • «Люстрируйте» кавычки в названии вашей «Компании»

    Мало людей сейчас готовы пойти именно в математику.
    Щоб вміти грамотно писати, треба бути трохи філологом.
    Щоб вміти рахувати не лише яблука, а й, скажем, відсотки по кредиту, треба бути трохи математиком.

    Математика є інструментом не лише для “чистих математиків”, а й маже для всіх наук, можливо, крім філологічних та юридичних наук.

    Причина проста: сфера услуг растёт быстрее сферы товарного производства. А львиная доля услуг — гуманитарны.
    Ага, точно. Вот коли гуманітарій прийде вам утеплювати стіни, а вони будуть мокрими взимку, бо гуманітарій не знає, що таке точка роси, згадайте свої слова.
    Чи, вот, ви приходите в банк і питаєте, щого платіж по кредиту такий, а не інакший, а у відповідь отримаєте: “бо так комп’ютер сказав”.
    Чи може, інтернет у вас не буде працювати, бо гуманітарій роутер налаштовував.
    Программирование пошло этим путём — имеем результат.
    Програміст хіба не математик? Дискретка, теорія ймовірностей? Ні?
    И да, я считаю её следует пересмотреть в плане самого объяснения, записи, приоритетных векторов изучения. Другими словами, сделать доступнее людям.
    Ймовірно, вам просто не пощастило з викладачами. Шкода.
    Підтримав: profik den
  • Конференция ITEM 2014: Первые впечатления

    Чудово, дякую, чекаємо.

  • Конференция ITEM 2014: Первые впечатления

    Це, я так розумію, звіт про проведеня події.
    Відео доповідей буде?

  • Рынок SEO-услуг в Украине

    Та ладно ... з такою рекламою весь бюджет множиться на нуль дуже швидко, а результат дуже короткочасний.

    З іншої сторони, прописування кейвордів в meta заголовках — дуже застарілий підхід.

    SEO не вмирає, а просто міняється, причому так, що перестає бути схожим на те, що було колись.

    Якщо ж задача стоїть швидко нагнати трафік на два дні, то adwords допоможе, звичайно.

  • ДержХак 2014 + Х = eGoverment. Поиск переменной

    Система позволяла найти физ. лицо по номеру паспорта или юр. лицо по восьмизначному коду (ID) в реестре.
    І за один запит треба заплптити 3 грн!
    Мне лично запомнились ребята с проектом по сравнению предприятий и команда, которая представила сервис по слежению за изменениями в реестре.
    Як це можливо з такими цінами та таким принципом роботи?

    З таким принципом, запити, наприклад, в zakon.rada.gov.ua будуть теж платними.
    Це просто нонсенс.
    Якщо вже й брати гроші за запити, то хіба-що десь після 10к-100к запитів і то лише для того, що не досили.

    Підтримав: Vanya Yani
  • Р

    Як плануєте реалізувати security?
    1. Якось я не хотів би, щоб мій статус «у відпустці» бачив весь світ, тим більше якщо це пов’язано з квартирою, яка в цей момент пуста. Та й більшість питань, які можна вирішувати таким чином теж краще зробити приватними.
    2. Якщо для 1 робити приватні групи для поверху/під’їзду/будинку/району, то як модерувати учасників цих груп? Хтось ж має вирішити додавати нового користувача чи ні. «Староста» якась? Чи може скан паспорта? А якщо орендує людина квартиру? Додавати чи ні? А якщо на один під’їзд створиться дві групи? Об’єднувати? Хто це має робити?
    3. Я банально не хотів би, щоб моя адреса публічно асоціювалася зі мною, навіть на рівні номера будинку, не те що вже номер квартири. А то дійсно доживемо до «погугли де живе той Вася».

    Підтримали: iamtodor, Vitaliy Koryakov
← Сtrl 1... 192021222324 Ctrl →