1С-ники хороші продуктивні програмісти з офігенним досвідом бізнес-логіки.
Ми можемо стати програмерами. Але стати програмером-бухгалтером...оце вже питання.
Хто, крім 1С-ників, може написати повноцінний завершений продукт за 4 год ?
Здається такий час їм дається при сертифікації на 1С-Програміст, хай і з використанням їх внутрішньої IDE. Ви, не 1с-ники, в своїх середовищах розробки зможете таке зробити і ще й за такий короткий час ?
Щодо англійської мови. В 1С — російський Бейсік. Які складнощі перейти з російського Бейсіка на англійський? Переключать програмування в 1С в режим англійської. Через досить короткий час адаптуються до англійської, а дальше вже один крок до зміни мови програмування і вихід на ринок.
В нас десь під 200 тис. програмерів. Ціла армія, яка працює над обслуговуванням і розробкою-доробкою великого зоопарку софта. І не знайдеться якась наша тисяча програмерів щоб наляпати якесь середовище розробки ?! Користувачів цього середовища (1с-ників), з мінімальним порогом входження, ви вже маєте готових.
Бійтесь 1с-ників, бо вони, а не світчери, вже вам дихають в потилицю ;)
Схиляюсь до чисто субєктивної думки, що для 1С-ників найближчим і рідним може стати Microsoft Dynamics 365. Це ж подібне середовище розробки. Бізнес-логіку вже знаєте чудово. Правда ціна...
То спогади давно минулих днів. Маю надію, що зараз вже все стало інакше.
Ідеально-мрійливо хотілось би почути після впровадження новітнього:
— програмери стали якісніше кодити, менеджери стали краще продавати продукт;
— код став значно якіснішим і розробники перестали брати з клієнта кошти за виправлення своїх же помилок;
— Генеральний періодично запитує — ну, що ми додатково заробили після впровадження новизни? Коли вже можемо розганяти тестерів ? Ми ж тепер даємо якісний і безпомилковий код, то нащо вони нам ?
Цікавенько так все.
1900 роки. Генрі Форд впроваджує фундаментальне. З нуля. Ще ніхто не знає як все має бути.
Генрі Гант розробляє свою діаграму і тп. Календарно-сіткове планування. Всім вистачає.
Будуються фабрики-заводи-параходи. Всілякі теоретики-економісти ще десь курять бамбук.
Вже потім, по реальних впроваджених фундаментальних речах, вони висунуть свої теорії.
Проходить деякий час. Старе фундаментальне посипається пудрою, мішурою і блискітками.
На світ появляються Agile-Scrum-Kanban.
Дивно, як же до того все робилось без них ;)
Ви мене дивуєте. Вам реально-практично не вистачає для продуктивної роботи в ІТ саме цих штучок і тому потрібно роздути персонал та навантажити ще чимось колектив ? ;)
Лірика: Великий промисловий об’єкт. Ми переходимо на ISO 9001(удосконалюємо систему менеджменту якості). Приїхали люди. Будуть нам допомагати.
Декілька тижнів об’єкт лихоманить від паперового шквалу, в т.ч. і відділ ІТ.
Ми масово друкуємо різні папери, пакуємо це в папочки і ліпимо красивенькі кольорові ярлички на папочки. Результат: ми отримали красивенькі папочки в шафці, об’єкт працює як і працював. Зате продукція вже має знак ISO 9001.
«...Але є нюанс, якщо порівнювати середніх пахарів там і тут, я думаю наші можуть собі позволити більше з точки зору: подорожі, машини, квартири....»
А от не вірю і все. Вірю в силу цифр і п...й :)
Ну, звідки взяти середньому пахарю на оці подорожі, машини, квартири.
Чисто умовний одинокий пахар, що буде винаймати житло, вже в нас програє, бо вся середня зп піде на оренду. У вашому барселонському прикладі затратить тільки половину.
Звичайно, що в розрізі професій буде інше. Навіть наші студенти деколи виграють, з вашого прикладу.
Той же ІТ в нас однозначно виграє. Але, це ж скоріше виняток із правил. Наш внутрішній «промисловий ІТ-енікейщик», що обслуговує фабрики-заводи і тп, явно програє з барселонським простим пахарем.
Схоже, що той же ДОУ подає опитування по зп ІТ окремого закордонного сегменту (десь приблизно для 200 тис ФОПів) і скромно замовчує про зп ІТ внутрішнього сегменту (ще десь приблизно
Дякую. Гарно описали. Значить приблизно % обовязкових витрат в Барселоні до їх середньої зп (2 тис. євро) складе десь біля 80% (оренда житла 1000 + поточні витрати 600). Знову ж порівнюю для себе з Києвом і нашою середньою зп. Барселона виходить виграє. Поняття дорого, в порівнянні, нівелюється.
Не жив за межами нашої країни. Цін не знаю. Здивували просто числа 100 і 10. От і хотілось дізнатись. Маєте бажання, то напишіть приблизно в % витрати в Іспанії. ЗП не треба вказувати, а тільки % вагомих витрат :) Було би цікаво почитати з першоджерел.
Взяв дані з www.numbeo.com для двох столиць. Не знаю скільки реально в Києві. Ну, візьмемо провінцію, десь набігає з
Але з нього можна викрутити і інші дані. Ті ж статті витрат з розрахунку середньої зп.
Вони там подають колонку Difference. Зручно прикинути скільки затратиш на щось, якщо з нашою зп попрешся десь в подорож.
Ось порівняв на оренду житла, ми і Польща. Міста з приблизно однаковим населенням.
По цих даних впевнений, бо знайомі за таку ціну знімають.
Значить більш-менш даним з сайту можна довіряти.
Rent Per Month
Apartment (1 bedroom) Outside of Centre
5100/14000 = 36%, Чернівці
10000/30000 = 33%, Катовіце
Ну, от вам без знання мови, тупо махати лопатою чи віником.
Навіть якщо знизити зп із 3200 (місцевим) до 2000 (заробітчанам).
По кількох сайтах, які підкинув Гугл:
1) Асистент на будівництві, двірник, прибиральниця 3200 євро = 100/3200 = 3%, за Інтернет там
2) В нас візьмемо, приблизно ЗП такої категорії працівників = 10 тис грн, чисто умовно, та Інтернет за 200 грн = 200/10000 = 2%, за Інтернет тут
Комуналка:
1) 3300 грн /10000 грн = 33% в нас
2) 7000 грн /(зп = 3000 євро*36= 108000 ) = 7000/100000 = 7% там,
7000 грн / (зп = 2000 євро *36 = 72000) = 7000/72000 = 10% там
Їда:
1) 200/10000 = 2% в нас
2) 600/10000 = 0,6% там
Навіть якщо візьмете там ЗП = 2000 євро, то все одно просто разючі питомі % витрат на життя.
От де оті в
Ось, дали посилання на сайт. Яку частку (%) середньої зарплати працівник потратить на життя в Києві і Осло, якщо вірити даним цього сайту? Ну, і де дорожче жити на середню ЗП ? На комуналку і їду в ресторані зверніть увагу.
www.numbeo.com/...ing=getDispatchComparison
Cost of Living Comparison Between
1) Kiev (Kyiv)
2) Oslo
Average Monthly Net Salary (After Tax)
1) 18,751.10 ₴
2) 100,704.12 ₴
Meal, Inexpensive Restaurant
1) 205.00 ₴ = 205/18000 = 1,13%
2) 581.10 ₴ = 581/100000 = 0,58%
Rent Per Month, Apartment (1 bedroom) in City Centre
1) 19,106.36 = 19106/18000 = 106%
2) 40,138.34 = 40138/100000 = 40%
1 Pair of Jeans (Levis 501 Or Similar)
1) 1,933.75 = 1933/18000 = 10.7%
2) 2,638.48 = 2638/100000 = 2.6%
Basic (Electricity, Heating, Cooling, Water, Garbage) for 85m2 Apartment
1) 3,338.93 ₴ = 3338/18000 = 18.5%
2) 6,520.83 ₴ = 6520/100000 = 6.52%
Buy Apartment Price. Price per Square Meter to Buy Apartment in City Centre
66,541.98 ₴ = 66541/18000 = 369%
275,426.19 ₴ = 275426/100000 = 275%
Привязав же приклад до середньої зарплати. Саме середньої, а не ЗП біженця чи ІТ. Бо тоді нема з чим порівняти, не буде сталої величини, зп буде значно відрізнятись.
1) Я є умовний сантехнік із ЗП =14 тис в нас. Плачу 2%
2) Я переїхав туди, працюю умовним сантехніком і маю ЗП =4700, плачу ті ж самі 2%
3) Я заробітчанин. Приїхав кудись на заробітки і збираюсь відкладене привезти назад і я буду вибирати ту країну, де буду платити 1%, бо інший 1% привезу додому.
Написано непогано. Читається легко. Але, останні абзаци явно щось не те.
От читаю, що «...— ціни: взагалі окреме питання, вони мінімально на 50%, а максимально — у 3-4-5 разів вищі ніж в Україні на все (транспорт, їжа, заклади харчування), а оренду та купівлю житла навіть страшно порівнювати; наприклад, безлімітний інтернет мені тут обходиться десь в $100, тоді коли в Україні — ну, максимум $10;...»
Наш Мінфін пише, що середня зарплата в Україні у січні 2022 склала 14577 грн.
Це чисто умовно = 400 дол чи євро
Гугл видає, що середня зарплата в Норвегії становить 47 000 NOK, або близько 4700 EUR
Беремо витрати на Інтернет (зі статті):
Україна (ті ж умовні, явно завищені, 10 дол із статті) = 10/400 = 2,5%
Норвегія = 100/4700 = 2,1%
І що виходить ? Що різниці в витратах на Інтернет фактично немає.
І напевне така ж ситуація в інших розрізах витрат.
В очі кидається числа 100 і 10. Це ж явне маніпулювання правдивістю інформації.
Таке подання — це мислення заробітчанина, який привезе гроші додому.
От чому більшість інформації для порівняння подається отак, як журналістами, так і авторами більшості різноманітних дописів ?
Ну, все треба подавати в % витрат до середньої зарплати. І тоді чітко видно витрати в тій чи іншій країні, і як задорого жити в ній.
А ще для порівняння купівельної спроможності використовують отой І́ндекс БігМака. Ну, пишіть хоч вже в них, а не в оцих «...у 3-4-5 разів...»
1) Чисто субєктивний погляд. Я єсть простий умовний бухгалтер, який не розуміється на всіляких модних і нових ІТ-них штучках. Керівник дає мені вказівку подивитись на якісь програми на заміну 1С, аби потім не було проблем з законом. Я — лінива і затуркана звітами бух, багато часу на ознайомлення не маю. Мені би глянути на альтернативу і закохатись в програму з першого погляду. Скріни гарненькі хочу і відео понятійне. Беру за основу рекомендований перелік альтернатив.
2) На деяких сайтах програм немає скрінів чи відео. Ну, от як глянути на продукт. Хочу перший погляд на продукт. І щоб отак наповал, глянула і вже страшно хочу його. А нема. Може продукт і чудовий, але я про нього вже не дізнаюсь. Купа текстів-водички. Аби словесно переконати і втюхати розробку.
3) На деяких сайтах форма реєстрації. Та ну. Чисто психологічний спротив щось вносити. Всілякі мейли, телефони і тп. Багато народу буде їх заповнювати, щоб глянути ? Та простіше закрити сайт і шукати дальше. Ібо перелік інших пропозицій достатній.
4) Йой, щось треба скачати і встановити, щоб глянути. А я ж просто бухгалтер, така собі «Просто Марія». Та я не знаю як це зробити. Та мій компютерщик мені лінійкою по руках надає, бо ж заборонив таке робити. Та ігнорую. Та закриваю. Та стаю потенційно втраченим клієнтом. Та розробник сайту заслуговує металевою лінійкою, і ребром, і по пальчиках.
5) Помилка 404 на одному. На іншому про якийсь сертифікат пише. Закрила. Пішла. І вже не повернусь. Па, можлива моя програмка.
6) Ще один з переліку. Йой, все таке маленьке і мініатюрне, як Дюймовочка. А я окуляри забула вдома. Скрінів щось не знайшла. Закриваю сайт. Може колись ще і відкрию знову, а може і ні.
7) Відкрила інший. Ура. Зразу бачу кнопку «Демо». Зайшла без реєстрації. Понятійні форми. Чудові підштовхуючі блок-схеми. Хочу. Помічу собі як альтернативу.
8) Що будемо робити, працюючи на альтернативах розробках, якщо бухгалтер, що вміє користуватись цією альтернативою, звільниться ? Де швидко знайдемо іншого такого ? І чи є взагалі шанс знайти такого буха, що знає альтернатив. Значить буде несвоєчасний звіт і штраф. А 1с-них бухгалтерів — та любий бобер може з них зробити висотну греблю.
9) Щодо надто примхливих бухів, яким подавай особливу конфігурацію, а потім її підтримку 1С-никами і іншу єресь. Такий особливий унікально-нестандартний бухоблік на підприємстві ?
Керівник ставить питання ребром — або працюєш на стандартній, або звільняйся. І, чудо, раптом все підходить і цілком можна обійтись окремими зовнішніми обробками. А не ліпити свій ровер, щоб потім підприємство перетворилось в «дійну корову» по оплаті підтримки.
Частково з вами можна погодитись. Але...
Мудрий кандидат розуміє, що він на запитання «Ким ви бачите себе через 5 років» має надати «правильну» відповідь в стилі «...Я хочу професійно рости, удосконалюватись, досягти вершин, стати керівником та іншого пустодзвонства...», бо цього від нього очікують. Інакше не пройде на фірму по співбесіді.
А от коли кандидат дійсно вважає себе самодостатнім в матеріально-професійному плані. Наприклад, хоче відповідати тільки за свої дії, а не віддуватись за інших, виконувати свою роботу з відповідною віддачею, зарплата і колектив його влаштовують і тп.
Тоді таке запитання буде свідомим спонуканням до брехні, бо ж треба «правильно» відповісти. Інакше не пройдеш чи звільнять (якщо це внутрішнє опитування).
Таких кандидатів може бути не багато. Але ж вони є.
В наш час мотиваційного трешу kюди просто змушені відповідати правильно.
Вихід в цьому є. Письмове анкетування. Професійна анкета складається приблизно із сотні запитань. В такій анкеті є контроль правдивості відповідей. Оце «Ким ви бачите себе через 5 років» повинно повторюватись декілька разів через десяток інших запитань, але подаватись в іншому завуальованому ракурсі.
І час на таке не дається безлімітно в стилі «ви тут посидіть за столиком, подумайте і напишіть».
А дають обмежений час на обдумування. В реалі це, для прикладу,
І кандидат повинен обовязково вкластись в цей час і відповісти на всі запитання. Тоді не встигається охопити обємно анкету і побачити оці контрольні запитання.
Дуже підвищується правдивість. Обробляються дані такого анкетування досить швидко по вже готовому шаблоні правдивості. Методики складання таких анкет є відкритому доступі.
Такі анкети рідкість, майже не зустрічав. В основному якийсь дитячий садочок на 10 «правильних» запитань.
А усне запитання — та то море часу обдумати «правильну» відповідь ;)
Можливо, що оптимальним багатогранним запитанням є «Яку би винагороду хотіли отримувати, щоб ви не займались, під час роботи на нас, резервним пошуком роботи і працювали на нас 1...N років ?»
На запитання «Ким ви бачите себе через 5 років?» потрібно відповідати — «Вашим керівником» або зустрічним «Де буде через 5 років фірма, на яку ви мене сватаєте і чим гарантуєте ?» ;)
Доброго дня! Прошу підтвердити акаунт Linkedin і видалити прив’язку до Феусбук.
Дуже старі ІТ мені сказали на вушко, що в дуже древні часи Захід подарував совку, на одній із виставок, свою розробку OneCount (десь так запамятав на слух, може і не так). Звідси і виникла назва 1с. В Інтернеті слідів не знайшов. Тому 50/50 вірю/не вірю ;)