QC не потрібні!

Інженери повинні відчувати відповідальність за код, котрий вони пишуть!

:)

Prey (там все не аж так зле, але мало би бути значно краще)

System Shock 2

Дякую за статтю. Не зовсім моя предметна область, але було цікаво ознайомитися. Всі люблять розповідати про історії успіху, але розповіді про кейси подібні до вашого — набагато корисніші. :)

Ох ти ж. Як цікаво тут в коментарях.

Нє, загалом я всіх анонімів (і тих мабуть не дуже розумних, котрі такі речі публічно пишуть під реальним іменем) розумію. Так, звісно що жити хочеться. В якійсь «вільній західній країні», напевно бажано біля моря. Життя і здоров’я це найдорожче.

Але колеги, ви принаймні на секунду впустіть до своєї голови одне просте усвідомлення. В лютому 2022 мобілізували ОР-1, десятки тисяч добровольців встали у черги до воєнкоматів. І дали ефективну відсіч ворогу.

І тільки і саме тому може не всі, але багато хто із вас зараз, майже цілих 2 роки по тому, має змогу зараз вивалювати своє обурення тут у коментарях.

Я розумію що ви не тільки хитровивернуті, але й напевно через одного вважаєте себе найхитровернутішими зі всіх. Типу, ну ви ж би точно собі «порішали» «вільну західну країну» якби так сталося, що ті хто нині у війську, забили на це болт, як це робите ви.

Але знаєте, не факт, не факт. В Бучі, наприклад, багато хто помер дуже швидко і дуже здивованим. І можливо це ще не найгірший варіант. Quassabстан має плани не тільки на Україну, так що разі успіху плану про «Кієв за трі дня», елементарно кордони могли би і закритися. А любителі прав і свобод елементарно могли би бути кинуті в окопи, освобождать от фашістов Польщу чи там Литву.

Так якось виходить, що для окремо взятої людини, стратегія про «порішати» в принципі ефектино працює. Ніякого ризику для життя і здоров’я, вільна західна країна, море. Супер. Але якщо дружно кинеться «рішати» (замість воювати) вся країна. Або навіть просто трохи забагато людей. То це катастрофа.

А, і ще. Ми ніхто не можемо передбачити майбутнє, звісно. Але я схиляюся до думки, що якщо quassabстан не дістане зараз нормально по зубах. А ще й, не приведи Боже, матиме якісь суттєві «зафіксовані» територіальні здобутки. То ваші «вільні західні країни», колеги, можуть закінчитися. Як явище. І живі заздритимуть мертвим.

Та в мене вже є P1P. З кулібінгом дружу (мусив почати дружити, з покупкою Ender-а, інакше він довше ніж місяць не пропрацює :) ). Цікаво та весело, але, як то кажуть, з корови коня не зробиш. Якщо хочеться просто друкувати, з високою швидкістю і хорошою якістю — то треба брати Bambu або дорожчі Creality або аналоги від інших виробників.

Я купив 3D-принтер десь рік чи півтора тому. Типу, розглянутися що до чого, дістати мотивацію освоїти хоча би на базовому рівні софт для 3D-моделювання.

Чесно, одна з найкращих покупок від початку війни. Майже відразу неслабо так захопило. Було цікаво розбиратися з особливостями технології. Надрукував багато всяких прикольних штук з Printables, пізніше таки прокачався трохи в OnShape.

Якийсь час друкував різні вироби на продаж (вазонки, іграшки і т.п.) для збору коштів на армію (і це було досить успішно, десь приблизно на вартість цього принтера тих виробів продалося).

Потім дізнався про ДрукАрмію і почав активно друкувати напряму для військових.

Щоби друкувати швидше/більше, зараз «апргрейднувся» до BambuLab P1P. Старий Ender 3 V2 Neo думав віддати дітям до місцевої школи, але пізніше з’явилася краща ідея — віддав тестю. Він старший чоловік (74 роки), з технічним бекграундом — то його та штука захопила ще більше ніж мене, зараз друкує практично нон-стоп, тюнить/апгрейдить той принтер, дивиться тонни відео і т.п.

Словом, класна штука, з величезними пластами знань для освоєння. Рекомендую. Помічна в господарстві, а участь у волонтерських рухах щодо друку для армії — дійсно допомагає в боротьбі з ворогом.

Я вчора якраз подивився «Ілюзію безпеки», і тут таке..

Продам нерозпаковану «Мівіну» зразка 2003 року!

Першого серпня буде 9 років відколи я в SoftServe.

Розумію, що досвід може відрізнятися — є різні команди, різні проєкти, різні технології. Але я за ті 9 років змінив 4 проєкти, і на кожному з них було дуже круто. Кожного разу думав, що крутіше вже бути не може, але приходив новий проєкт, збиралася нова тіма, і я таки — «а нє, може». :)

Було досить важко на проєкті, що був перед тим, де я зараз. Але причиною був «важкий» клієнт, а не компанія. Від компанії я якраз отримував стільки розуміння і підтримки, що навіть дивувався, що так буває.

Та ціль, власне, навчитися чомусь новому, маючи бонусну мотивацію (котру надає той факт, що створюєш щось більш-менш практичне).

Зараз маю нове хобі — мікроконтролери. Здається, це непогана нагода спробувати Rust. Ще не робив ніяких практичних кроків у тому напрямку, але планую.

Там все нормально в OS — у мене російською мовою ніде навіть не пахне.

А про що мова? Поточна Arduino IDE мені виглядає власне на чуть підтюнений VSCode.

Взагалі, є в мене мрія/ідея. Закупити з десяток китайських starter kit-ів, до них мультиметри, роздрукувати якісь притомні інструкції українською мовою, і віддати це до шкільної бібліотеки.

Щоби, якщо комусь з дітей то цікаво — могли просто взяти собі додому і порозбиратися/поекспериментувати.

Там до випадання в суворий ембед можна наліпити стільки практичних проєктів, що на рік щовечора розважатися вистачить.

Я про неї чув вже дуже давно, але все ніяк не доходили руки за це взятися, _а також_ я був просто переконаний, що там майже відразу почнеться жорстка схемотехніка, складна обв’язка для компонентів і т.п., + знову ж таки C/C++ щоби це програмувати — словом, в мене просто був страх, що це буде дуже складно.

Минулого тижня замовив Starter Kit китайський — і офігів, наскільки воно все красиво і просто.

Та, коли навіть елементарний проєкт, типу блимання світлодіодами із регулюванням швидкості того блимання + переключення програм, заморочитися зробити красиво і правильно (наприклад із зчитуванням значення швидкості не тільки наприкінці циклу) — все рєзко ускладнюється.

Але коли ти стикаєшся з проблемами, коли у тебе щось вже працює (і ти отримав психологічну винагороду від того, що воно запрацювало) — це не те ж саме, коли ти стикнувся з проблемами, влізши в хардкорний ембед і потовши в тоннах книжок по схемотехніці.

Коротше, ця штука мені виглядає на ідеальний спосіб зацікавити людей темою мікроконтроллерів.

Чому? Бо на ембеддед системах треба страждати? :)

Та штука просто дивовижно проста і красива.

Базові моменти (інсталяція IDE, роз’яснення того, як працює плата, базові уроки типу поблимати світлодіодами і зчитати значення) є в будь-якому посібнику і з тим реально можна розібратися за один вечір.

Далі я би радив просто брати по черзі різні модулі (модуль екрану 1602, датчик температури/вологості, годинник реального часу і т.п.), шукати до них найпростіші приклади комутації і коду — це ще по одному вечору на 1-3 модулі.

А після того вже можна самостійно придумувати схеми і їх програмувати.

Але так, є така проблема, що надзвичайно мало нормальних матеріалів по цій темі українською мовою. Планую взятися за виправлення цього. :)

Для того є чудовий плагін «Лагідна українізація».

Але Google звичайно русняві свині. Така наполегливість у вивалюванні в результатах пошуку quassabського контенту, при тому що в налаштуваннях користувача абсолютно чітко вказано, що контент російською мені не потрібен — це явно їх цілеспрямована позиція.

І до держави тут також є питання, чому не відбувається комунікацій з того приводу.

Я чудово живу без «полєзного контєнта» вже багато років.

Єдине що доводиться клацати ті «не рекомендувати канал» вручну. А це вже, напевно, десятки тисяч кліків.