Зазвичай не залишаю відгуки про співбесіди, але цього разу ситуація справді здивувала — насамперед контрастом між задекларованими цінностями компанії та фактичним процесом взаємодії.
Хочу поділитися досвідом проходження фінального етапу відбору на позицію Product Owner у Strimco.
Після кількох етапів — включно з технічною співбесідою, розмовою з керівником проєкту та CEO — мені повідомили, що хочуть подавати мене на поліграф і «мають бажання обговорити умови, які готові запропонувати».
Озвучена компенсація виявилась на нижній межі мого очікуваного діапазону. Я відповів пропозицією обговорити варіант ближче до верхньої межі, детально аргументувавши свою позицію. Це було саме обговорення, до якого мене й запросили — не ультиматум. Після цього з боку HR кілька днів не надходило жодного зворотного зв’язку чи пояснення подальших кроків.
Лише після мого нагадування я отримав повідомлення:
«Дуже класний досвід, але у нас немає можливості запропонувати відповідну компенсацію, залишаємося на зв’язку».
Склалося враження, що сам факт ініціювання діалогу про компенсацію став підставою для відмови. При цьому жодного разу до цього не згадувалося про обмежений бюджет — якби це було озвучено заздалегідь, можна було б уникнути витрати часу з обох сторін.
Я підтвердив готовність працювати на первинно запропонованих умовах, бо сам проєкт був цікавим. Проте відповідь знову надійшла лише після повторного нагадування через кілька днів:
«Ми вирішили продовжити з іншим кандидатом».
Це виглядало дивно, особливо з огляду на задекларовані цінності компанії, де «команда» займає друге місце. Після того, як я запропонував альтернативний варіант компенсації, склалося враження, що моя цінність як кандидата для компанії різко зникла — комунікація припинилася, не було ані пояснень, ані інформації про подальші кроки. У підсумку процес виявився непрозорим, із затяжними паузами та відсутністю розуміння, що відбувається і чого очікувати.
Загалом процес залишив враження недостатньо структурованого. Якщо компанія заявляє про відкритість до обговорення умов — логічно мати налагоджену комунікацію: чітко позначати рамки бюджету, таймінг прийняття рішень і план дій після кожного етапу.
З позитивного боку — технічна співбесіда з Костянтином Кравчиком була дуже приємною. Жива, змістовна розмова з хорошим балансом технічної глибини та відкритості. Якби решта процесу відповідала цьому рівню — враження залишилось би зовсім інше.
Пройшов співбесіду в Keenethics на позицію Product Manager.
На зустрічі були CTO Олексій, Head of PMO Тетяна та CEO Макс.
Початок був справді комфортний. З Олексієм і Тетяною говорили спокійно, конструктивно і по суті.
Коли перейшли до обговорення підходів у продакт-менеджменті, Макс різко перебив розмову, почав наполегливо доводити свою позицію і в процесі сказав, що говорить на захист колеги Тетяни, хоча ніхто нікого не атакував.
У цей момент у мене з’явилося відчуття, що дискусія почала переходити в персональну площину.
Далі тон став жорсткішим. Запитань було багато, і сам по собі такий формат для мене нормальний.
Але в якийсь момент склалося враження, що частина запитань була радше про очікуваний формат відповіді, а не про те, щоб реально розкрити мій досвід.
Окремо здивував сильний акцент саме на hands-on створенні креативів у Meta Ads. Прямо звучало очікування, що PM має робити їх власноруч.
На мою думку, для ролі Product Manager це не обов’язкова вимога, тому настільки швидке рішення про no match виглядало непропорційним і подане в доволі різкій формі.
У підсумку враження двояке. У команді є приємні та професійні люди, але стиль комунікації з боку CEO в цій співбесіді виглядав різким і непослідовним. Для мене це сигнал ризику щодо управлінської культури в компанії.