У військовому квитку повинна міститися актуальна інформація про придатність до військової служби. Це може визначити тільки проходження ВЛК у відповідному військкоматі.
Також, згідно з Порядком видачі квитків (ips.ligazakon.net/document/RE30450?an=1), це робиться тільки під особистий підпис військовозобов’язаного.
Не можна, для його отримання потрібно пройти ВЛК
у коридорах можна зустріти Плаксиву Мірту
Звідки вона там взялася?
ЇЇ ж вбив чи то василіск, чи то Том Редл, коли вперше відкрив Таємну кімнату. А це було десь в 1940ві чи 1950ті. Пардон за спойлер))
ІТ-ФОПи досі не платять навіть військовий збір на відміну від
Військовий збір сплачується на ті ж самі рахунки що й ПДФО, а не в якийсь окремий фонд для потреб МінОборони/ЗСУ. Фактично, це невелике збільшення податків, просто більш патріотично назване. На армію з цього доходило аби кілька відсотків від зібраного.
Таке обмеження шкодить макроменеджменту і змушує займатися мікро навіть там, де він взагалі не потрібен. Я розумію часи, коли це було спричинено апаратними обмеженнями, але який сенс змушувати гравця робити 2 одинакові дії для того щоб просто перегнати 15 однотипних юнітів в іншу точку на карті?
А в бою так чи інакше почнеться мікро.
Зазначимо також, що JINJER є однієї з найкращих сучасних метал-груп України та Європи.
Також варто зазначити що Jinjer в
Навіть якщо опустити ризики такої системи в плані інформаційної безпеки, мені здається що пан Шабунін сильно недооцінює складність такої справи як «перевести ВСЮ логістику ЗСУ на якусь ІТ-систему», коли пише що це можна зробити за 2 місяці.
Ну і його не «викинули» в ТРО, йому скасували відрядження на підставі якого він з ТРО потрапив в той центр.
Так, Гугл просто не показує кордони між державами, які проходять по морю.
Наскільки я бачу, то на Гугл Картах не зображають морські кордони між державами. Тільки ті, які проходять по більш-менш закритих водоймах типу згадуваних Вами Віслинської і Куршської заток (Кенінгсберг), Псково-Чудського озера (Росія-Естонія) чи Мертвого моря (Ізраїль-Йорданія). Навіть є кордони, коли більше двох країн ділять водойму (напр. озера Вікторія чи Танганьїка). Натомість, ніяк не позначено не тільки морський кордон між Україною і Росією (Керченська протока), але й кордони між Данією і Швецією (Ересуннська протока), Грецією і Албанією (острів Корфу), Росією і Естонією (острів Гогланд та менші острови поблизу).
Тому ця претензія до Гугла безпідставна.
На наведених Вами скріншотах паромні переправи, а не кордони. Якщо приблизити сильніше, то можна побачити навіть назву: Варна, BG — Кавказ, RU
Будь в нас з нею кордон і нормальне сполучення, то біженців було б може й більше ніж в Польщі. А перетинати Румунію громадським транспортом і з купою всього на руках не надто зручно
Тобто передавши ворогу інформацію де беруться гроші, куди вони витрачаются, що закуплено для збройних сил і на який фронт це передано
Перші 3 пункти це відкрита інформація у всіх волонтерів. Власне, публічна звітність про надходження і витрати це обов’язкова умова для всіх офіційно зареєстрованих фондів. Кому передали, теж приховують далеко не завжди.
В той «Борисфен» якого навіть на папері не було?
Стаття виглядала б більш органічно, якби була написана латинкою
Це просто триндець, наскільки погано з навичками читання в деяких коментаторів. Прямо цікаво як вони взагалі з документацією працюють.
або тролінг не такий тонкий, як здається автору
Сокільники, Зубру, Пасіки-Зубрицькі і ще пачку подібних я і мав на увазі в пункті про «села між Кільцевою і Львовом» під кінець коментаря.
Конкретно Сокільники найкращі в тому плані, але я не чув щоб там будувались якісь котеджні містечка чи таунхауси, хіба біля Grand Village шось є, а на вторинному ринку це і додатковий геморой з перевірками документів/власників, і ціни від 100к$ за базову коробку без зовнішньої штукатурки.
Згоден що Кінг Кросс і Вікторія Гарденс там легко доступні, а от щодо заторів то не факт — перехрестя Стрийська-Наукова легендарне в тому плані, та й Кульпарківська між Науковою та Володимира Великого теж дуже часто стоїть або ледве тягнеться.
Як на мене, тут трохи інакший механізм. В серіалах це виникає через інтерес до сюжету і того що буде далі, також допомагають кліфхенгери.
В іграх це радше наявність великої кількості дрібних, але цікавих активностей, типу дослідження островів в Assassins Creed Odyssey, чи відкривання знаків запитання в Witcher 3. А там десь отримав додаткове завдання, десь залип подивитися на горизонти, десь застряг на важчому монстрі (довбані големи й гаргуйлі, яких можна було годину колупати, особливо якщо вони відчутно вищого рівня) і вже кілька годин пройшло. Окрема історія — покрокові стратегії типу Героїв чи Total War, де «ну ще один хід/бій» і не зчувся як вже світати починає