1. 3 роки назад війна цілком реально зачіпала більшість населення країни — велика кількість переселенців, які далеко не завжди могли мирно співіснувати з населенням; з фронту чи не кожен день новини про десятки загиблих і активні бойові дії (Ілловайськ, оборона ДАП, вихід з Дебальцево); раз на кілька місяців нова хвиля мобілізації, візити в держустанови, воєнкоми, які регулярно пінгували народ. Зараз це все майже не проявляється і не зачіпає більшість людей, хіба відбудеться якийсь потужний обстріл або наші прогнуть Світлодарську дугу ще на кілометр-півтора в сторону сепарів і то через день-два про це навіть в новинах вже не говоритимуть.

2. Я не казав що їх (втрат і війни) там геть не повинно бути, це вже твої домисли. Моя теза — в реальності все не так погано, як це описують деякі блогери в ФБ. І тут вже потрібно говорити про конкретні імена кого ти читаєш, бо в нашому ФБ 100500 відтінків «зради», «перемоги» і «#всепропало», тому важливо розуміти де в цій гаммі заходиться співрозмовник.

Щодо «дичи», то Кисельов вже давно не в тренді, наші місцеві «блогери» в Фейсбуці та деякі політики, яким зручно на хвилі «всепропальства» збирати електорат під майбутні вибори, вже давно його переплюнули. От вони якраз дуже люблять нести всяку «дичь», перебільшувати втрати і роздувати «зраду» будь з чого. Особливо завзяті в цьому плані Тимошенко і Коломойський, які сильно переживають через відлучення від влади й можливості попиляти, от і проявляють активність як напряму, так і через прикормлених блогерів. В наступному році вибори, думаю до кінця року і не такі перли будуть проскакувати.

Ох, як зручно, читати тільки першу половину речення, а далі вже самому вигадувати. Я писав про вплив війни на повсякденне життя пересічних громадян в регіонах де бойові дії не ведуться.
Щодо емоційного рівня, то там причини інші і справа далеко не в байдужості, хоча нею і дуже зручно все пояснювати.

Ну пункти 1 і 3, я і мав на увазі під «повернулись ближче до лінії розмежування» в силу того що проживаю у Львові. На Західній Україні їх сильно поменшало, а ті що залишились вже цілком вписались в місцеве населення, благо тут завжди вистачало і російськомовних.
Враховуючи привязку офіційної статистики до візитів в держустанови, то вона завжди буде досить далекою від реальної ситуації по розподілу населення в країні.

Тому що для більшості людей за межами областей, які примикають до Луганської і Донецької, війна тільки в чиїхось стрічках новин зараз і є — біженці вже давно асимілювались чи повернулись ближче до лінії розмежування, кількість загиблих і постраждалих на фронті зменшилася на порядок, а то й більше, мобілізації проводяться тільки для строковиків, ветеранів з ПТСР трохи є, але більшість з них веде себе мирно. Для більшості народу війна вже давно перемістилася в фон і проскакує хіба в новинах по телевізору.
А варто зайти в стрічку новин Фейсбуку і створюється враження, що в нас тут «Адъ и Израиль» — війська зливають, людей знімають і відправляють в НацГвардію, рабів на всіх вистачає, в народі тотальне зубожіння, бабці в супермаркетах бються за пів-вареника і закидаються запахом здоби.

Хай хоть Ряшівську з Щирецькою зєднають, а то радіальних маршрутів купа, а обїхати центр можна хіба по Окружній

Якщо брати адміністративно, то навіть Податкова знаходиться на Сихові (кордон Сихівського району міста йде по південній межі Стрийського парку).
Якщо ж виходити з районів як їх називають жителі, то перехрестя Луганська — Червоної Калини знаходиться на Новому Львові, Сихів починається з перехрестя Хуторівка — Червоної Калини. В проміжку між ними ще є Персенківка і Козельники.
А загалом я трохи не точно виразився, точніше було б «веде не тільки на Сихів», як і Стрийська.

Там один єдиний доїзд — вулиця Шевченка, яка рідко де має більше 2 смуг руху в одну сторону. Я вже мовчу про її стан. Вже простіше на Рясне їх виселити, туди хоч по об’їзній ще можна буде доїхати.

З перелічених на Сихів йде тільки вулиця Червоної Калини. Луганська йде в район Нового Львова, Пасічної і Зеленої. Стрийська теж проходить по дотичній і веде не тільки на Сихів. По-крайній мірі я ніколи не чув щоб Наукову і Володимира-Великого так називали. Та й район автовокзалу до Сихова відноситься тільки адмінстративно.
До речі, адміністративно цей парк в Сихівському районі і знаходитиметься. В принципі, це логічно, бо в Франківському й Сихівському районах, на кордоні яких він буде розсташовуватись, живе більше половини населення міста.

Стрийська, Луганська і Червоної Калини навколо цього парку чи не найкращі з львівських доріг і по ширині та стану явно кращі ніж Залізнична, яка зараз є єдиним підїздом до офісу ЕПАМ-у.

Місце вибрано непогане, не геть на околиці і не в самому центрі. Навскидку, не назвав би кращого в плані добирання. Ситуація з під’їздами значно краще ніж до Електрону (Залізнична-Степанівни) чи Кінескопу (Героїв УПА). Електростанція під боком. Інтернет-лінії там теж є. Неподалік кілька спальних мікрорайонів, що спростить пошук житла працівникам, бо на Залізничній чи Героїв УПА з тим все дуже погано.

А можна детальніше про штрафи за перехід в недозволеному місці? А то скільки разів був в Празі, то в тому плані постійне відчуття ніби з Львова і не виїжджав — якщо менше 3 смуг в одну сторону і рух не дуже інтенсивний, то переходять де попало. Правда я більше в районі центру бував, може в спальних районах ситуація інша.

Розкажіть про це Індії з Пакистаном. Індуси мали ядерну зброю на 20 років раніше пакистанців, але тим це геть не заважало з завидною періодичністю обстрілювати, в тому числі й артилерією, блок-пости індійських прикордонників, підтримувати терористичні угруповування на території Кашміру та ще якось розважатися в тому регіоні. Власне історія з Кашміром це досить наглядний приклад того що ядерна зброя взагалі нічого не вирішує в локальних конфліктах.

Утримання такого ядерного арсеналу вимагає дуже великих витрат, а враховуючи як активно розвалювали армію в 90-2000-х, то ще й вгребли б за провтикані боєголовки.

Ще димар потрібно перевірити, чи його часом ніхто не почистив. Якщо його нема то варто перевірити вентиляційну шахту в будинку, ЛГБТ — підступні, могли її прочистити, поки він в барі зависав і дома нікого не було.

Міхайлов вже не в тренді. Тільки Олег Винник, тільки хардкор.

3 роки назад вклеював фото без жодних воєнкоматів. Знайомий просрочив вклеювання на 3 роки, недавно через ЦНАП вклеїв без жодних проблем, штрафів та воєнкоматів. Єдина проблема — паспорт без вклеєного на протязі 30 днів фото вважається недійсним і можуть виникнути проблеми будь-де де потрібно паспорт (банки, поліція, держ.установи, тощо).

«Наша історія створення гурту та його ранній період дуже нагадує історію гурту „The Offspring“ — з різницею в часі рівно 20 років»

Вони теж взяли гітариста в першу чергу тому що йому було 21 і він єдиний міг купляти алкоголь для решти учасників гурту?

Проблема Челентано у Львові в тому що вони почали продавати свою франшизу без супутнього контролю якості. Хороші їх заклади у Львові, що я знаю, є на площі Ринок та в «Ібіс»-і. Всі де піцу пропонують збирати самому це звичайні low level піцерії, які просто купили право повісити вивіску «Челентано»

Велика кількість промислових обєктів та загальна занедбаність району. Хоча і є невеликий туристични потенціал в районі зал. станції та палацу культури, але поки його почнуть відчищати і реставрувати то ще років 20 пройде.

Ну на смак і колір всі фломастери різні))
Мені свого часу не сподобалося там відстань до центру та відсутність нормальних місць куда можна вийти на каву чи в кіно. Знову таки якщо затримався в центрі, то після 23-ї туди добратися досить проблемно.
Ну і ще завжди дивувався якомусь невідомому радянському генію, що створив стіни в які неможливо забити цвях, зате крізь них прекрасно чути як за дві квартири від тебе сусіди працюють над покращенням демографічної ситуації в країні.

З районів дуже не рекомендую Сихів та Галицьке перехрестя, це спальники на окраїнах міста і в центр доведеться їхати від 30 до 60 хвилин, залежно від розсташування офісу та настрою маршрутчика. Левандівка теж досить сумнівний варіант в силу її відрізаності від міста та контингенту. Не знаю як ситуація з останнім зараз, але колись там можна було легко нарватись на проблеми. Норм район це Кульпарківська, Любінська та район вулиць Володимира Великого і Наукової. Ну і райони біля центру, окрім Підзамче.
Якраз зараз міняю квартиру, на Залізничній (район вокзалу і офісів Епаму) двушку в новобудові пропонували за 300. Ще був варіант біля собору Ольги і Єлизавети за ту ж суму. Автономне опалення, норм. нові меблі та ремонт.

Таксі явно дорожче Франківська, але з центру будь-куди за 100 можна попасти. Переїзд з розряду Кінг Кросс — Галицьке перехрестя (крайня південна і крайня північна точки) в Убері пропонує за 150. В час пік може бути трохи дорожче, але доведеться почекати. Ситуація з рештою таксі погірше, на виклики менше 40 гривень може тупо ніхто не приїхати.

Сильно залежить від типу опалення, типу будинку і температури яку підтримуєте в квартирі. Може бути центральне з прайсом в 50+ гривень за квадратний метр площі, може бути пічне, яке накручуватиме аби 500-600 гривень за газ на місяць, але мороки будете мати багато.