«...ми в демократичній державі. Але рівно до тих пір, поки це не шкодить нам вигравати війну.» — В. Залужний. Очевидно що вище керівництво вирішило поставити демократію на паузу задля перемоги, тому з обмеженнями свобод доведеться миритися аж до кінця війни. Чи доведеться миритися після війни? — цілком можливо, згідно індексу демократії Україна не є демократичною державою і скажімо якогось роду мобілізація на відбудову країни не звучить як дещо фантастичне.
Боронь Боже) З мого повідомлення це звісно не очевидно, але все описане вище може і повинно працювати без примусу, тому що кожен сам в праві розпоряджатися своїм життям. Соціальні преференції військовим покликані, щоб мотивувати людей добровільно пов’язувати своє життя з військовою справою, щоб такого явища, як повістки на вулиці не було від слова взагалі. Для тих хто не готовий ставати до збройних сил, але хоче вміти захищати своє місто/селище зі зброєю в руках повинна бути доступна базова військова підготовка без мобілізації. І на сам кінець, ті хто не готові до подібного життя повинні мати можливість покинути межі країни.
Жду захисту держави, як нової національної ідеї: вектора, навколо якого повинно будуватися все інше. Культивування військової справи не на рівні патріотичної реклами, а таким набором соціальних преференцій, якому б позаздрив будь-який суддя. Військова справа повинна стати шанована і надприбуткова до такої міри, щоб доводилося фільтрувати охочих. Базова військова підготовка цивільного населення без мобілізації. Заохочення цивільних до володіння зброєю.
Наразі в лінкедіні на всю Україну вакансій як в Литві з населенням як м. Київ, жаль я не звертав уваги скільки було до війни щоб порівняти настільки просіла наша індустрія, але це однозначно не купа. ІТ справді живе після майже року війни, чи переживе ще рік або декілька років війни? — я не впевнений
З іншого боку я навряд чи годжуся до описаної категорії, я справді хочу покинути Україну, але очевидно не цього року через присутню заборону і не факт чи наступного року з огляду як розгортається війна, у мене немає причин когось ненавидіти і маю надію, що ні в кого немає причини ненавидіти мене, тому доля безхатька можливо мене і омине)) Але то все жарти, Ваш прогноз мало чим повязаний з реальністю.
Мрію повернутися в Україну або Європу.
Ця мрія надзвичайно осяжна і обійдеться Вам тільки 400$ за особу www.expedia.com/...waw/los-angeles-to-warsaw
А те кто уехал в последний год не вернутся никогда. Сначала они будут максимально ненавидеть страну (и страна будет ненавидеть их), а потом у них деньги закончатся деньги, и так они и помрут бомжами на чужбине.
Незавидна доля мене чекає)
Ніхто звісно від холоду помирати не буде, але, очевидно, ця зима буде ще тим випробуванням для українців вцілому і для ІТ галузі зокрема,
Боюсь, щоб серед суспільства де невдоволення, недовіра та роздратованість діями влади, які осіли аж в підсвідомості цей прогноз не виявився ще доволі оптимістичний. В будь-якому разі масштаби депопуляції ми побачимо на власні очі в найближчому майбутньому.
«Дикий захід» це також, коли людину можуть вбити через зауваження про неправильне паркування
Я скоріше бачу рух в сторону ЄРезиденства коли релоковані компанії разом з українцями (та не українцями) будуть сплачувати податки в бюджет України ніж дозволу ІТшникам покинути країну будучи військовозобовязаними.
Це трактується як ухиляння і тягне за собою кримінальну відповідальність. Майте на увазі, що незважаючи на умовний термін він був таки засуджений і якщо бажаючи повторити його шлях аргументом буде просто не готовність брати до рук зброю є непогані шанси отримати реальний термін. Ну і на останок судимість це якщо не хрест, то серйозні перепони в майбутньому для еміграції.
Коли дадуть підписати мобілізаційне приписання (медична комісія зараз — формальність з одного лікаря) — ВІДМОВИТИСЯ від мобілізації (за релігійними переконаннями чи будь-яким іншим аргументом)
Майте на увазі, що відмовитися від мобілізації не можливо, за релігійними переконаннями можна просити альтернативну службу.
Всі відповіді чіткі і по ділу, без зайвої «води». Особисто мені, дуже б хотілося ще почути відповідь на питання, як же бути тим в кого банально «кишка тонка» воювати, хто просто боїться і ні фізично ні морально не готовий, хто радше втече від небезпеки аніж піде на зустріч, слідувати закону і йти уточняти дані? Бо після позитивного висновку медкомісії ти вже людина підневільна і на що ти готовий чи не готовий уже нікого не хвилює, опції відмовитися від мобілізації немає.
Якщо це не веде до турболентності в масштабах галузі — ніхто на це звертати уваги не буде, тим більше галузь зростає навіть в умовах війни — отже все більше ніж гаразд. Ба більше, навіть при серйозних скороченях галузі в 10 — 20 — 50% я скоріш бачу рух в сторону ЄРезиденства коли релоковані компанії разом з українцями (та не українцями) будуть сплачувати податки в бюджет України ніж дозволу ІТшникам покинути країну будучи військовозобовязаними.
Чи чекати такої ж новини для ІТ в недалекому майбутньому?
Не бачу жодних передумов для цього, ІТшнику для роботи потрібно світло, ноут, інтернет і безпечна локація. Якщо б, до прикладу, перебої з світлом призвели до неможливості виходити на звязок тривалий час і як наслідок масовий вихід зомовників, тоді б це питання однозначно піднімали і вирішували, але наразі все працює.
Якщо це не ваші слова, то приношу вибачення. Чомусь був впевнений, що Ваш нікнейм навмисне скорочений, щоб асоціюватися з тим самим жуком)
З валютної карти там ліміт в еквівалент 100,000 грн в день