Це не враховуючи «здати 3 гривні на ремонт», «принести 50 копійок на сніданок» та «хто візьме додому випрати штори»

Говорит мне о том что они только пользовались бесплатной медициной, государственной школой, и ездили на автобусе в плохой район. Ну извините.

Я колись емігрував до Аргентини. Відтоді я кілька разів переїжджав і загалом трохи займався цифровим кочівництвом. Але щоразу сумую, періодично повертаюся та замовляю аргентинські товари за кордоном. Аргентина — дуже красива та унікальна країна, як з точки зору природи, так і культури. Вона має низку проблем, деякі з яких радше схожі на культурний шок (для українця), ніж на об’єктивні проблеми, але, на мою особисту думку — я знаю, що багато іммігрантів та експатів не погодяться зі мною — є лише одна справді велика об’єктивна проблема, і вона є перешкодою для постійного проживання там: безпека. Здається, що зараз ситуація може покращитися, але цього може бути недостатньо, щоб почуватися комфортно. Решта просто налагоджується, коли ви достатньо добре знаєте мову, трохи розумієте культуру та маєте всі документи в порядку. І тим не менш, якщо я правильно пам’ятаю, Буенос-Айрес вважається другим найбезпечнішим містом у Латинській Америці (після Меріди, Мексика), тому... До речі, я був у Монтевідео і мені він анітрохи не сподобався (як як місто, так і з точки зору відчуття безпеки).

Дуже залежить від місця та секретарії яка вам випаде. Є щасливці кому все роблять за півроку але то виняток. В середньому не варто розраховувати менше ніж на 1-1.5 роки.

Т.е. второй вариант реально работает? Возможно что-то поменяли, я пытался выяснять этот вопрос несколько раз за эти годы, получал противоречивую информацию, и насколько я понял оно не работает т.к. все равно надо ехать и выписываться везде, нет?

приходите в консульство вдруге — отримуєте повістку

Так а що далі? Вони розраховують що люди будуть повертатись щоб прийти за повісткою? І хто буде платити за авіаквитки, консульство?

Цікавить те саме. Це якийсь театр абсурду, мама рідна.
— щоб оновити дані в ТЦК, надо по-перше мати можливість прийти до ТЦК. Вони що, вже міжнародні відділи відкрили в консульствах? Навіть якщо я оновлю дані, то що, медичний огляд будуть проводити в тому самому консульстві?
— вони спробують надіслати повістку за останнім місцем реєстрації в Україні (де ти не живеш багато років), не зможуть але будуть вважати що змогли, та звернуться в поліцію для розшуку? Привіт на довідці про несудимість коли вона знадобиться?

Працював у компанії, де існувала політика BYOE (Buy Your Own Equipment): можна було купити машину на ім’я компанії (що давало можливість вираховувати ПДВ), вони фінансували невелику частину куплі, а решту вираховували частинами із зарплати протягом кількох місяців. Я не працюю на них уже кілька років і досі користуюся цим лаптопом, який мені дістався по суті на 30% дешевше від роздрібної ціни.

У фаангів зараз взагалі в основному hiring freeze, вони зараз не дуже багато наймають. Та ще стадія зміни профілю та переключення на більш активну розробку AI. І зовсім трохи часу пройшло. Скоріш за все як покличуть, то це буде якнайменше ще через 1-2 роки. Можливо помиляюсь. Сподіваюсь що в вас все вийде.

Питання наскільки той чувачок мав вплив на результат спідбесіди. Як мені відомо, в Гуглі все зроблено так, щоб інтервʼювер мав найменший вплив. Одне інтервʼю — це декілька годин роботи інтервьʼювера, де він пише декілька стандартизованих звітів, які в той чи іншій мірі змушують його бути обʼєктивним. До того ж це не найм у свою команду, він скоріш за все не буде працювати з нею.

То це вам знак щоб ви туди не летіли. :)

Тоді країну обслуговує консульство в якійсь із сусідніх країн. Вам треба дізнатися в якій.

А никто и не будет утверждать что выехал нелегально. Просто в консульстве тупо откажут в любых услугах. Или отправят писульку на адрес по которому когда-то жил сто лет назад, ее никто не получит, они посчитают что получено, и навесят штраф или что похуже. Или если встал на учет в консульстве, отправят по адресу в другой стране с требованием прийти в консульство.
Ну по крайней мере так выходит из текста закона.

Так они и попадают. Судя по тексту закона.

Новый получить не могу

Т.е. прям уже сейчас нельзя?

Вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є призовниками,
військовозобов’язаними або резервістами, здійснюється за умови наявності у вказаних осіб військово-облікових документів.

І що тепер робити тим хто виїхав багато років тому та десь тоді ж останній раз бачив ті військово-облікові документи? Тепер нічого взагалі не можна буде зробити в консульстві, і вийти з громадянства теж не вийде навіть за наявністю іншого?

Рієка сподобалась. Тільки в супермаркет було трохи важко ходити, десь 700 метрів з гори та на гору, ось і втратив більше калорій ніж купив продуктів. :)
Та ще що кам’янисті пляжі.
З інтернетом проблем не було взагалі (у жодному з хорватських міст).

Є різниця між високими стандартами життя, та нездатністю радіти від життя якщо в тебе чогось нема прямо тут и зараз.

І якщо для дорослих людей це питання (в цілому) вибору, пріоритетів та життєвих цілей, то для дітей це частина процесу виховання. Знаєте що такі люди як Гейтс, Цукерберг і т.д., навіть не передають у спадку своє багатство дітям. Як таких крайнощів не підтримую, але звідки це йде зрозуміло.

звичайні, нормальні, зрозумілі та людяні очікування від життя, а не щось захмарне, чого треба стидатися.

Мати машину та возити на машині дітей у школу? Не захмарне. Проблема виникає коли необхідність скористатись маршруткою автоматично сприймається як зашквар (причому незалежно до наявності чи відсутності авто в людини). Або нехтування нормальною здоровою домашньою їжею на користь понтових страв.
І якщо це такі діти, то потім з них виростають дисфункціональні дорослі, що нездатні самостійно стати на ноги, або щось зробити зі своїм життям у мінімально стресових умовах.

Ви зараз розповіли про дитинство 3/4 цього форуму. І нічого, всі вивчились та досягли всього працею, і навіть кружки в більшості були.
Звичайно немає нічого красивого в жебрацтві, але також як і в мажорстві багатьох сучасних дітей з покоління кристалу, для яких гречка з куркою та маршрутка вже звучить як образа.

Згоріла хата гори й сарай
Хай все палає хай усе мине